Навіть після закінчення війни мільйони українських біженців залишаться у Європі надовго.
Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй (ООН) у справах біженців (UNHCR).
В ООН змоделювали три сценарії щодо російсько-українського конфлікту до кінця 2029 року: продовження війни, “тендітний мир із поступками” та перемогу України.
Згідно зі сценарієм “тендітного миру”, бойові дії припиняються, але РФ зберігає контроль над захопленими територіями, а тимчасовий захист для українців у ЄС завершується у березні 2027 року. У цьому випадку, за оцінкою UNHCR, у Європі залишаться близько 2,9 млн. українців – це 56% нинішніх біженців.
За продовження війни в Європі залишаться 99% українських біженців.
І навіть у сценарії перемоги України за кордоном, за розрахунками ООН, залишаться близько 1,67 млн осіб – приблизно третина цьогорічного числа.
Найбільше українців, як очікується, залишиться у Німеччині – близько 789 тисяч людей. У Польщі – понад 530 тисяч.
Також в ООН визнають, що значна частина українців уже глибоко інтегрувалася в європейське життя: діти ходять до місцевих шкіл, сім’ї працюють, і багато хто не бачить умов для швидкого повернення.
При цьому майже 60% працевлаштованих українців у Європі працюють нижче за свою кваліфікацію, отримуючи доходи в середньому приблизно на 40% нижче, ніж у місцевого населення.
UNHCR окремо попереджає Брюссель, що різке припинення тимчасового захисту у 2027 році може спричинити хаос, перевантажити системи притулку та спровокувати вторинну міграцію всередині Європи.
У зв’язку з цим, організація рекомендує країнам ЄС готувати довгострокові механізми легалізації перебування українців, включаючи спрощені умови отримання посвідки на проживання та нові форми захисту.
За сценарію досягнення “крихкого миру з поступками” у російсько-українській війні в цьому році, понад половина від поточної кількості біженців з України залишатиметься у Європі до кінця 2029 року.
Про це свідчить дослідження Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
В одному зі сценаріїв дослідження моделюється варіант, за якого росія зберігає де-факто контроль над тимчасово окупованими територіями, рівень інвестицій на підконтрольних українського уряду територіях залишається на середньому чи високому рівні, а статус тимчасового захисту для українських біженців в ЄС припиняється у березні 2027 року.
У такому випадку прогнозується, що 2,9 млн українських біженців (56% від їх поточної кількості) залишаться в Європі принаймні до 2029 року.
За другого сценарію – “статус-кво”, тобто продовження російської агресії, – в Європі на кінець 2029 року перебуватиме 5,16 млн біженців з України (99% від їх поточної кількості).
За третього сценарію, який передбачає перемогу України із поверненням їй окупованих територій до кінця цього року, кількість біженців може скоротитися до 32%.
В УВКБ ООН уточнили, що ці сценарії не є прогностичними, а дослідження продемонструвало те, як поведінка може змінитися у відповідь на різні ймовірні майбутні події, на основі низки даних, зокрема опитувань.
На п’ятому році повномасштабної війни в Європейському Союзі продовжують перебувати мільйони українських біженців, але дедалі більше людей приймають рішення повернутися на батьківщину.
Згідно з останніми даними Євростату, станом на лютий 2026 року статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали близько 4,4 мільйона українців. Хоча загальна статистика демонструє помірний приріст (на 22,4 тисячі осіб за місяць), чіткої тенденції немає: міграційні процеси стабілізуються, оскільки значна частина людей повертається додому, тоді як інші вирішують залишитися в Європі, повідомляє Euronews.
До країн, які приймають найбільше біженців, належать Німеччина, Польща та Чехія.
Динаміка надання захисту різниться залежно від регіону: якщо в Іспанії кількість зареєстрованих збільшується, то в Естонії та Франції поступово зменшується.
Переважна частина отримувачів захисту (понад 98%) є громадянами України. В основному це жінки та діти, кількість дорослих чоловіків значно менша.
Однак за цифрами офіційної статистики приховується важливий процес – активне повернення українців навіть у прифронтові регіони. Понад 1,6 мільйона осіб уже повернулися до таких областей, як Харківська, Донецька, Херсонська й Сумська, попри близькість до лінії фронту та значні руйнування.
Згідно з дослідженням організації Save the Children, рішення про повернення зазвичай зумовлене не політичними чинниками, а глибоко особистими та економічними причинами. Три чверті опитаних назвали ключовими мотивами гостру тугу за домом і брак звичного соціального кола. Багато хто зізнається, що в країнах перебування почувається ізольовано, а процес інтеграції дається вкрай важко.
Близько половини респондентів повернулися до України через емоційний стан дітей, які за кордоном почувалися нещасними, самотніми та перебували в постійному стресі. Вагомим аргументом стали й фінансові труднощі: понад половина опитаних нарікають на стрімке зростання вартості життя в Європі та відсутність гідних можливостей для працевлаштування.
Гуманітарна організація наголошує: ніхто не приймає рішення про повернення в зону бойових дій легковажно. Багато українців, знайшовши фізичну безпеку в країнах ЄС, так і не змогли досягти фінансової стабільності чи компенсувати втрату соціальних зв’язків і звичного середовища.
Порівняно з попереднім місяцем, у лютому кількість українців, які мають статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу, зросла на 0,5%. Протягом звітного місяця відповідні органи надали такий статус ще 22 415 біженцям з України, свідчать дані звіту статистичного управління Європейського Союзу (Eurostat).
Через війну українські біженці продовжують реєструватися для отримання тимчасового захисту, водночас їхня кількість зростає незначно. Цей статус дозволяє, зокрема, отримувати медичну допомогу, працювати, а дітям – відвідувати державні школи, повідомило відомство.
Згідно зі звітом Eurostat, наприкінці лютого в країнах ЄС проживало 4 398 400 українців зі статусом тимчасового захисту.
За даними держав – членів Євросоюзу, на сьогодні найбільше українських біженців отримали статус тимчасового захисту в Німеччині (1 267 475), що становить 28,8% від загальної кількості відповідних документів. За Німеччиною йдуть Польща (966 595, 22%) та Чехія (399 630, 9%).
Наявні дані свідчать, що в грудні кількість осіб з тимчасовим захистом збільшилася у 24 країнах – членах ЄС. Найбільше зростання було зафіксоване в Німеччині (+7 245), Чехії (+2 445) та Іспанії (+2 425). Серед інших країн-членів найзначніше зниження спостерігалося в Естонії (-710) та Франції (-465).
Порівняно з чисельністю населення окремих країн ЄС, наприкінці грудня найвищий показник отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб був у Чехії (36,6), Польщі (26,5) та Словаччині (26), тоді як середній показник по Євросоюзу становив 9,8 на тисячу осіб.
Згідно зі звітом, Угорщина з моменту запровадження статусу тимчасового захисту надала його 43 830 біженцям з України. У грудні такий статус отримали 530 осіб.
[type] => post [excerpt] => Порівняно з попереднім місяцем, у лютому кількість українців, які мають статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу, зросла на 0,5%. Протягом звітного місяця відповідні органи надали такий статус ще 22 415 біженцям з України [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1776360840 [modified] => 1776351403 ) [title] => У ЄС продовжує зростати кількість українців під тимчасовим захистом – дані Eurostat [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=280224&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 280110 [uk] => 280224 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 280111 [image] => Array ( [id] => 280111 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg [original_lng] => 81966 [original_w] => 720 [original_h] => 480 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 873 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 280111 [_edit_lock] => 1776341300:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 19151768000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 83879 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 9 [6] => 43 [7] => 574 ) [categories_name] => Array ( [0] => Гуманітарна допомога біженцям [1] => Новини [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ [5] => Спецтема [6] => Статті [7] => Цікаве ) [tags] => Array ( [0] => 16667 [1] => 294 [2] => 18781 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => ЄС [2] => українці ) ) [4] => Array ( [id] => 279211 [content] =>
У Великій Британії понад 70 неповнолітніх біженців помістили до центрів тимчасового утримання для дорослих. Правозахисники та діти заявляють про жорстоке поводження з боку охоронців, що межує з тортурами та призводить до серйозних фізичних і психологічних травм.
Законодавство Великої Британії забороняє утримування неповнолітніх шукачів притулку без супроводу дорослих. Попри це, Міністерство внутрішніх справ масово оскаржує вік підлітків та примусово депортує їх у Францію.
З вересня правозахисна організація Humans for Rights Network зафіксувала 76 затриманих дітей зі “спірним віком”. Це переважно вихідці із зон конфліктів у Еритреї, Судані та Афганістані.
За даними Guardian, під час депортації до дітей застосовують жорстоке фізичне насилля. Серед травм – вибиті передні зуби, глибокі подряпини на руках, набряклі кінцівки та ушкодження ніг.
“Багато з цих дітей пережили тортури та торгівлю людьми та страждають від різкого погіршення психічного здоров’я внаслідок часто багатомісячного утримання під вартою у Великій Британії”, – заявила представниця HRN Медді Харріс.
Офіційні запити до місцевих органів влади підтвердили, що багатьох біженців, яких Міністерство внутрішніх справ спершу записало до дорослих, згодом соціальні працівники визнавали дітьми.
Наразі 26 із 76 незаконно утримуваних дітей звільнили з-під варти та передали під опіку соціальних служб. Ще 11 осіб залишаються в ізоляторах для дорослих до завершення перевірки віку, а 13 осіб вже депортували з країни.
“Джерела в Міністерстві внутрішніх справ заявили, що у випадках, коли люди відмовляються підкорятися або чинять фізичний опір, правоохоронці, на жаль, можуть бути змушені застосувати розумну та пропорційну силу для забезпечення безпеки й для того, щоб змусити їх покинути Велику Британію або виконувати законні вказівки під час утримання під вартою”.
Після 2027 року умови перебування українців у Чехії можуть суттєво переглянути. Країна вже веде переговори з партнерами по ЄС щодо впровадження нових критеріїв.
Серед ідей – запровадження обмежень для окремих категорій громадян. Йдеться, зокрема, про можливе скасування захисту для чоловіків працездатного віку, а також для людей, які прибувають із відносно безпечних західних регіонів України.
Як заявив міністр внутрішніх справ Любомир Метнар, такі зміни наразі лише обговорюються. При цьому він наголосив, що остаточне рішення не може бути ухвалене на національному рівні – воно потребує погодження в межах Європейський Союз, де діє механізм тимчасового захисту.
Наразі Прага веде консультації з іншими країнами ЄС, намагаючись виробити спільну позицію.
Тимчасовий захист для українців уже продовжено до березня 2027 року. Він дозволяє легально проживати, працювати та користуватися соціальними послугами в країнах Євросоюзу.
За даними влади, Чехія прийняла понад 400 тисяч українців – це один із найвищих показників серед країн ЄС у перерахунку на душу населення. Щомісяця до країни прибувають ще тисячі людей. Чеська влада каже, що можливості країни вичерпуються, тому є необхідність у впровадженні нових правил, які дозволять надавати допомогу лише тим біженцям, які цього найбільше потребують.
Документи осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, будуть дійсними ще один рік, повідомило Національне управління соціального забезпечення та у справах іноземців.
Термін дії посвідчень на проживання іноземних громадян, які втекли від російсько-української війни та визнані Угорщиною особами під тимчасовим захистом, замість дати, фізично вказаної на документі, продовжено до 4 березня 2027 року, ідеться в повідомленні.
Таким чином, незалежно від дати, зазначеної у виданому документі про надання посвідки на проживання (2023, 2024, 2025 чи 2026 року), він дійсний до 4 березня 2027 року.
Термін дії продовжиться автоматично, звертатися до відповідних органів з цього приводу не потрібно.
Національне управління соціального забезпечення та у справах іноземців закликає стежити за рубрикою «Новини» на сайті відомства, де публікується актуальна інформація.
Уряд Норвегії має намір посилити правила проживання для переміщених осіб з України. Зокрема, українським чоловікам віком від 18 до 60 років більше не надаватиметься тимчасовий колективний захист.
“З осені 2025 року Норвегія, як і багато інших європейських країн, спостерігає зростання кількості молодих українських чоловіків, які прибувають до країни. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Північному регіоні. Щоб ми не отримали непропорційно велику їх частку, необхідні жорсткіші заходи”, – заявила міністр юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен.
Зазначається, що уряд незабаром опублікує для консультацій пропозицію, згідно з якою українські чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не матимуть права на тимчасовий колективний захист у Норвегії. Це означає, що вони більше не отримуватимуть тимчасові дозволи на проживання на основі групової оцінки. Натомість вони зможуть подавати заяву про надання притулку за загальними правилами.
“Норвегія не повинна приймати більше людей, ніж ми можемо інтегрувати. Розселення біженців – це добровільне завдання муніципалітетів. Норвезькі муніципалітети доклали величезних зусиль за останні роки та розселили майже 100 000 переміщених українців. Кілька муніципалітетів повідомляють про тиск на місцеві служби та нестачу житла. Зараз ми вживаємо заходів, щоб муніципалітети могли допомогти людям працевлаштуватися та піклуватися про свої сім’ї”, – сказала міністр праці та інклюзії К’єрсті Стенсенг.
В Мін’юсті уточнили, що обмеження застосовуватимуться лише до нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії. Обмеження не застосовуватимуться до чоловіків, які документально звільнені від військової служби або не здатні її проходити, та до осіб, евакуйованих за програмою медичної евакуації. Винятки також стосуватимуться чоловіків, які несуть повну відповідальність за супровід дітей або за дітей у Норвегії.
Близько 23 000 громадян України проживають в Ізраїлі під тимчасовим захистом, не маючи офіційно визнаного біженства та базової соціальної підтримки, борючись із фінансовими та психічними труднощами, йдеться у звіті ізраїльської організації ASSAF, яка допомагає біженцям та шукачам притулку.
Згідно з даними Управління цивільного стану Ізраїлю, з лютого 2022 року до країни прибуло близько 14 тисяч громадян України, а близько 19 тисяч вже перебували в країні як заробітчани, деякі – без відповідних віз.
Усі вони наразі легально проживають в Ізраїлі та захищені від депортації через небезпеку на батьківщині. Міністерство внутрішніх справ продовжило мораторій на депортацію до кінця березня.
Біженці більше не мають права на базовий соціальний пакет, який вони отримували в перші місяці після прибуття, включаючи безкоштовну медичну допомогу, ваучери на харчування та допомогу з тимчасовим житлом.
З початком війни в Газі у 2023 році та на тлі системного згортання державних послуг в Ізраїлі, кількість звернень українських біженців до організації ASSAF підскочила на 70%. За даними правозахисників, це свідчить про стрімку руйнацію економічної стабільності та зникнення звичних механізмів підтримки для цієї вразливої групи.
Згідно зі звітом ASSAF, у 2025 році спостерігається стрімке зростання рівня бідності та продовольчої незахищеності серед українців в Ізраїлі. Окрім загального погіршення фізичного та ментального стану, біженці частіше стикаються з трудовою експлуатацією та втягненням у проституцію. Криза психічного здоров’я зумовлена ефектом «подвійної травми»: жахіттями війни в Україні та досвідом перебування у воєнному стані в Ізраїлі.
Більшість із них працюють прибиральниками, доглядачами або обслуговуючим персоналом у компаніях, де є особливий ризик експлуатації. Середньомісячний дохід українців становить 5600 шекелів, що приблизно на 1000 шекелів менше за мінімальну заробітну плату в Ізраїлі.
Чимало сімей біженців спільно орендують квартири, живучи з дітьми в тісноті. Згідно з даними за 2025 рік, 65 відсотків біженців із фінансових причин не звертаються за медичною допомогою навіть за необхідності, і лише 56 відсотків жінок мають медичну страховку.
Близько трьох тисяч українських дітей, які проживають в Ізраїлі, мають право на навчання в системі освіти, але вони мають серйозні мовні труднощі та не отримують ані академічної, ані емоційної підтримки, а іноді навіть зазнають ізоляції та цькування, йдеться у звіті.
Станом на середину лютого в Чехії проживало 399 500 українських біженців зі статусом тимчасового захисту. Про це повідомило Міністерство внутрішніх справ Чехії.
Серед них 89 100 неповнолітніх та 18 100 людей похилого віку старше 65 років. Кількість жінок працездатного віку становить 163 800 осіб, а чоловіків – 128 500.
Згідно з даними Міністерства освіти Чехії, цього навчального року в дитячих садках, початкових і середніх школах країни навчаються загалом 55 348 українських дітей.
Загальна сума гуманітарної допомоги, виплаченої біженцям, станом на кінець минулого року склала 32,4 мільярда крон.
Кількість одержувачів гуманітарної допомоги поступово зменшується, а кількість працюючих та зайнятих українських біженців зростає, зазначило Міністерство праці та соціального захисту. За перші три квартали минулого року сума внесків, сплачених до державної скарбниці працюючими українськими біженцями, була на 11,7 мільярда крон більшою, ніж та, що держава виділила як допомогу.
Біженці зі статусом захисту можуть працювати в Чехії без обмежень. За даними міністерства, у січні було працевлаштовано 297 700 українських біженців, і їх кількість в останні роки постійно зростає.
Міністр праці та соціального захисту Алеш Ючелка нещодавно заявив, що чеський ринок праці не може обійтися без українських біженців, особливо в будівельній галузі, соціальному обслуговуванні пенсіонерів та охороні здоров’я.
За його словами, економічна стратегія, розроблена урядом Чехії, передбачає спрощення в’їзду іноземних працівників у майбутньому. За даними служби зайнятості, на кінець 2025 року в Чехії офіційно працювало 816 000 іноземців. Кількість підприємців перевищує сто тисяч.
Томіо Окамура, голова нижньої палати парламенту та правлячої коаліційної партії «Свобода і пряма демократія» (СДПН), в інтерв’ю інформаційному агентству CTK зазначив, що його рух виступає проти роботи іноземців у Чехії, водночас визнав, що вони потрібні в певних сферах. За словами політика, нова економічна стратегія не містить жодних цифр щодо того, скільки іноземних працівників має бути працевлаштовано в країні.
