Органи Європейського Союзу постійно критикують за те, що вони відштовхують громадян держав-членів своєю бюрократичною мовою. Раніше це було лише загальним кліше, але нещодавнє дослідження підтвердило, що є небагато сфер, де використовуються більш складні формулювання, ніж у ЄС.
Європейська комісія ускладнює свою мову не лише в повсякденному мовленні, а й порівняно з іншими урядами. Такий висновок був зроблений після аналізу та порівняння 45 000 пресрелізів, остаточний результат якого підтвердив кліше, ідеться в статті видання Politico .
Дослідження провів Крістіан Раух, співробітник Берлінського центру соціальних наук WZB, за словами якого, це не лише ускладнює донесення новин, але й значно полегшує роботу акторів-євроскептиків, які можуть легко пояснити власні тлумачення на «експертному жаргоні».
Раух проаналізував оголошення комітетів протягом 35 років (1985–2020), беручи до уваги їхню граматичну складність і регулярність термінів. Для порівняння він використав матеріали з найпоширеніших газет, оголошення інших урядів та наукові дослідження. Тож ось наскільки легко, за шкалою Флеша/Кінкейда, читаються такі види ЗМІ:
таблоїди – 64 бали,
традиційні газети – 48 балів,
пресрелізи Великобританії – 40 балів,
повідомлення уряду Ірландії – 33 бали,
прескомунікації ЄК – 26 балів.
Виходячи з порівняння за 100-бальною шкалою, складнішими є лише узагальнюючі тези, написані на початку політологічних досліджень у Європейській комісії, які отримали тільки 14 балів у конкурсі на інтерпретацію, але якщо ми подивимося на використання технічного жаргону, то оголошення Комісії «гірші» навіть за повідомлення академіків».
За словами Рауха, складне формулювання також є частково навмисним, адже ЄС має приділяти набагато більше уваги ретельним формулюванням, ніж зазвичай, оскільки часто доводиться пам’ятати про чутливість держав-членів під час спільних переговорів із багатьма сторонами.
З часом відбулися й кількісні зміни. У 2000-х роках, з розвитком онлайн-ЗМІ, в ЄС публікували в середньому один друкований пресреліз на рік, під керівництвом Жан-Клода Юнкера з 2014-го до 2019-го ця кількість зменшилася на третину.
Хоча дослідження розглядало лише кількість опублікованих матеріалів до 2020 року, під керівництвом Урсули фон дер Ляєн кількість пресрелізів знову почала збільшуватися, що через вимушений енергетичний перехід і російсько-українську війну, імовірно, зросла ще більше лише до 2022 року.
