Україна зіткнулася з гострим дефіцитом ракет для систем ППО Patriot, NASAMS та IRIS-T. Пускові установки в підрозділах напівпорожні, а представники Повітряних сил змушені випрошувати по 5-10 ракет на міжнародних переговорах.
Про це заявив полковник Юрій Ігнат.
“На голодному пайку”
За словами Ігната, проблеми з постачанням призвели до того, що Україна опинилася “на голодному пайку” щодо ракет. Представники Повітряних сил працюють на Рамштайні та в інших переговорних групах, де доводиться просити буквально по кілька одиниць боєприпасів до кожної системи.
“Пускові установки, які перебувають у складі певних підрозділів і батарей, напівпорожні – це ще м’яко кажучи”, – наголосив полковник.
Чому запаси виснажені
Головна причина – 15 великих масованих обстрілів енергетичної інфраструктури протягом зимового періоду. Витрати боєкомплекту виявилися надзвичайно великими. Ситуацію погіршує зростання глобального попиту на системи ППО через конфлікт на Близькому Сході – конкуренція за боєприпаси зросла.
Як виходять із ситуації
Командування змушене розосереджувати наявні сили та ракети між регіонами, щоб забезпечити хоча б мінімальний рівень захисту по всій країні. Ігнат наголосив, що українські військові мають унікальний досвід застосування сучасних систем ППО, дронів-перехоплювачів та винищувачів F-16 в умовах повномасштабної війни.
6 травня російські війська завдали удару дронами по центру Сум, влучивши в будівлю дитячого садка. Загинули дві жінки, є поранені. Того ж дня під обстріли потрапили Харків, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг та Сумщина.
Президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження режиму тиші з 6 травня, наголосивши, що офіційних пропозицій від росії щодо перемир’я не надходило.
В Україні за останні 10 років кількість вчителів віком до 30 років скоротилася вдвічі. Попри те, що держава щороку випускає 10 тисяч дипломованих педагогів, переважна більшість із них не доходить до роботи у школах.
Про це в інтерв’ю розповів голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Як змінилася кількість молодих вчителів в Україні за 10 років
За словами Сергія Бабака, ситуація з молодими кадрами зараз критична для виживання освіти. Він з колегами аналізував, як змінювалася кількість вчителів різного віку.
“За останні 10 років кількість вчителів, молодших 30 років, зменшилася в два рази. Вони не йдуть в професію. Ми кожного року замовляємо і випускаємо 10 тисяч студентів з педагогічною освітою, які закінчили університети. В професію в середньому доходять трішки менше, ніж 20%. 8 тисяч майбутніх педагогів не йдуть працювати педагогами, вони йдуть на іншу роботу. Для нас це критично”, – зазначив Бабак.
Він підкреслив, що 10 тисяч нових фахівців – це не цифра з неба, а саме та кількість людей, яка потрібна щороку, щоб у країні була стала кількість вчителів. На думку посадовця, вирішити цю проблему можна лише через реформу оплати праці.
Як підвищення зарплат втримало б фахівців
Саме реформою зарплати можна вирішити питання молодого вчителя, переконаний Сергій Бабак.
“Чому колись прописали в законі три мінімалки? Це три мінімалки для молодого вчителя. Важливо, щоб молодий вчитель після університету міг прийти на першу свою роботу і отримати достойну зарплату. Три мінімалки – це майже 25 тисяч, а середня по країні зарплата зараз 27. Це вже щось, з чого можна починати. А з отриманням стажу, він би отримував все більше, до 40–50 тисяч. І це те, що ми вимагали від Кабміну, і це те, що ми вимагаємо останні чотири місяці”, – наголосив голова комітету.
Він також звернув увагу на міжнародний досвід, посилаючись на дослідження OECD, які підтверджують пряму кореляцію між рівнем заробітної плати вчителя і якістю освіти.
У цьому дослідженні йшлося про те, що підвищення зарплати молодим вчителям до рівня приблизно середньої по країні позитивно впливає на якість освіти. Бо приходять молоді, мотивовані вчителі, які вчать по–сучасному.
“У нас середній вік вчителя в школах зараз – 47-48 років. Це саме середній вік, тобто є молодь після університету, а є ті, кому за 70. І ми будемо втрачати фахівців з об’єктивних причин: будуть йти з професії старші, але не будуть приходити молоді”, – резюмував він.
[type] => post [excerpt] => В Україні за останні 10 років кількість вчителів віком до 30 років скоротилася вдвічі. Попри те, що держава щороку випускає 10 тисяч дипломованих педагогів, переважна більшість із них не доходить до роботи у школах. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1775983800 [modified] => 1775944140 ) [title] => В Україні катастрофічно не вистачає вчителів. Як скоротилася їх кількість за 10 років [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=279779&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 279725 [uk] => 279779 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 279726 [image] => Array ( [id] => 279726 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [original_lng] => 61954 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 462 [_thumbnail_id] => 279726 [_edit_lock] => 1775933345:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_5f08e94fdd394232030476bf1c602420] => [_oembed_time_5f08e94fdd394232030476bf1c602420] => 1775973006 [_algolia_sync] => 823070239002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 13 [4] => 570 [5] => 9 [6] => 43 [7] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини [3] => Новини дня [4] => Освіта [5] => Спецтема [6] => Статті [7] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1008 [1] => 8735 [2] => 3827442 ) [tags_name] => Array ( [0] => вчителі [1] => дефіцит [2] => нестача ) ) [2] => Array ( [id] => 276362 [content] =>
У країнах Південної Азії через дефіцит газу почалися серйозні перебої в роботі ресторанів, крематоріїв та освітніх закладів. Причиною стала енергетична криза після загострення ситуації на Близькому Сході.
Про це повідомляє Financial Times.
За даними видання, перебої з постачанням газу виникли після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану. Країни Південної Азії, які значною мірою залежать від постачання енергоносіїв із Перської затоки, опинилися серед найбільш постраждалих.
В Індії частина крематоріїв була змушена перейти на електричні печі через нестачу газу. Ресторани також скорочують години роботи та прибирають із меню страви, для приготування яких потрібне смаження у фритюрі.
У Пакистані влада запровадила чотириденний робочий тиждень для державних службовців. Крім того, через енергетичну кризу в країні тимчасово закрили школи.
У Бангладеш через нестачу енергоносіїв призупинили навчання в університетах та ввели обмеження на використання газу.
Як зазначає Financial Times, ситуація погіршилася після фактичного закриття Ормузької протоки. Через це загострилася конкуренція за газ на світовому ринку, що призвело до перебоїв із постачанням у країнах Південної Азії.
Міністерство охорони здоров’я прогнозує дефіцит кадрів на глобальному рівні до 2030 року. Тому наразі розробляють стратегії, як забезпечити систему працівниками.
Про це в інтерв’ю BBC Україна розповів очільник МОЗ Віктор Ляшко.
„Мені здається, що жодна країна світу не скаже, що в нас лікарів вистачає. Якщо глобально дивитися, то лікарів в принципі не вистачає”, – зазначив він.
За словами Ляшка, зокрема й через брак кадрів наступний етап медичної реформи не зупиняли навіть під час війни.
„Ми провели госпітальне планування, поділили лікарні за їхньою роллю, щоб раціонально розраховувати кадрові ресурси і матеріально-технічну базу”, – пояснив міністр.
Як стверджує Ляшко, в усіх регіонах бракує медиків різних напрямів.
„Ми можемо говорити про лікарів-психіатрів, про клінічних психологів, де повинна бути задіяна досить велика кількість працівників. Якщо говорити про поранення, зокрема про травму, про нейротравму – ми побачимо, що є проблема з фізичними терапевтами, ерготерапевтами, терапевтами мови й мовлення”, – зазначив він.
Міністерство оборони Великої Британії опублікувало в неділю чергову доповідь, цього разу йшлося про негативний вплив війни на російський сектор охорони здоров’я.
У нещодавній доповіді розвідки Міністерства оборони Великої Британії зазначається про ознаки погіршення ситуації в цій сфері. Є ознаки того, що війна Владіміра Путіна в Україні призводить до дефіциту медичних працівників по всій Росії. Незабаром після мобілізації російської армії у вересні 2022 року медичних працівників попередили не залишати країну; однак до 2% російських лікарів і медичних працівників, можливо, виїхало з країни, щоб уникнути призову. Крім того, до 3 000 медичних працівників, ймовірно, були мобілізовані для допомоги в наданні медичної допомоги під час бойових дій.
У листопаді 2023 року Міністерство охорони здоров’я Росії заявило, що в секторі охорони здоров’я не вистачає близько 26 500 лікарів і 58 200 медсестер. Дефіцит лікарів у 22 регіонах є значним, а ще в семи регіонах він класифікується як гострий. За іншою оцінкою, проведеною в січні 2024 року, кількість лікарів скоротилася на 7 500 за попередні 15 місяців – багато хто звинувачує в цьому довгий робочий день і низьку заробітну плату. Комітет Держдуми з регіональної політики та місцевого самоврядування у своєму звіті про бюджет на 2024 рік зазначив, що бідніші регіони Росії, зокрема, матимуть проблеми з фінансуванням заробітної плати лікарів.
Latest Defence Intelligence update on the situation in Ukraine – 11 February 2024.
Важкий ресурсний і фінансовий тягар підтримки війни Росії в Україні негативно вплине на багато секторів, що обслуговують російське населення. Немає жодних ознак того, що тенденція до скорочення кількості медичних працівників у Росії зміниться протягом 2024 року.
Енергосистема України станом на 17 грудня має значний дефіцит електроенергії через наслідки ракетних атак рф, що все ще є значним.
Про це повідомляє Укренерго.
„Продовжується процес виведення блоків атомних станцій, за винятком окупованої Запорізької, на рівень запланованої потужності. Теплоелектростанції поетапно відновлюють роботу, гідроелектростанції продовжують працювати за графіком. На енергооб’єктах, пошкоджених обстрілами, проводяться аварійно-відновлювальні роботи”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, стан електромереж по всій країні також ускладнений погодними умовами. Дощ зі снігом, мороз та сильний вітер призводять до зледеніння обладнання.
Наголошується, що ремонтні бригади працюють цілодобово.
Дефіцит в енергосфері України триватиме принаймні під час осінньо-зимового періоду. Водночас енергетики продовжують працювати над відновленням потужностей.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на слова голови правління НЕК „Укренерго” Володимира Кудрицького.
Як пояснив Кудрицький, компенсувати дефіцит в енергосфері можна частково завдяки імпорту, однак й це не зможе повністю виправити ситуацію.
„Ми бачимо що трохи відступили морози. Ми поступово в енергосистемі відновлюємо генеруючі потужності, поступово відновлюють роботу електростанції. І поступово обсяг доступної нам генерації збільшується, тим самим зменшуючи дефіцит. Думаю, що за декілька днів ми досягнемо межі, коли можна буде чітко дотримуватися планових графіків відключень по областях, які вводить „Обленерго”, – відзначив Кудрицький.
Після масованої російської атаки на українську інфраструктуру в понеділок, 5 грудня, в енергосистемі зберігається дефіцит на рівні 19% від прогнозованого споживання.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він нагадав, що сили ППО збили понад 60 російських ракет, а енергетична система України залишилася цілісною і контрольованою диспетчерами „Укренерго”.
„Попри влучання в окремі об’єкти енергоінфраструктури, енергетики обіцяють найближчими днями ліквідувати наслідки вчорашніх обстрілів. Водночас дефіцит потужності в енергосистемі буде зберігатися. Зараз він становить 19% від прогнозного споживання”, – додав глава уряду.
Шмигаль зауважив, що за останні місяці від масованих атак росіян зазнали пошкоджень 35% ключових об’єктів магістральних мереж. 70% з них були обстріляні по два й більше разів.
Лише в понеділок в одну з підстанцій в Одеській області ворог випустив одразу 7 ракет. Через це в країні продовжують діяти відключення.
В українській електросистемі все ще зберігається дефіцит потужності. Він виріс на 3% з вчорашнього дня.
Про це повідомляє пресслужба „Укренерго”.
„Станом на 11:00 29 листопада виробники електроенергії забезпечують 70% споживання електроенергії в Україні. Дефіцит потужності наразі складає 30%”, – сказано в повідомлення.
Зазначається, що зростання дефіциту потужності викликане аварійним відключенням блоків на декількох електростанціях, що відбулися вчора зранку, а також подальшим зростанням споживанням через погіршення погодних умов.
При цьому наголошується що загальний дефіцит в енергосистемі виник внаслідок семи хвиль ракетних ударів окупантів по енергетичній інфраструктурі України.
Наразі в українській електросистемі все ще зберігається дефіцит потужності. Станом на 11:00 27 листопада він складає 20%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на НЕК „Укренерго”.
„Станом на 11:00 виробники електроенергії покривають майже 80% потреб споживання, яке поступово зростає через похолодання. З цих 80% критична інфраструктура споживає лише близько 10%, решта електроенергії використовується для електропостачання споживачів”, – сказано у повідомленні.
Зазначається, що за таких умов обленерго мають всі можливості рівномірно чергувати обмеження споживачів. Так, режим обмеження продовжує діяти через дефіцит потужності, який наразі складає близько 20%.
Додамо, що „Укренерго” доводить до обленерго ліміти споживання по кожній області, які не можна перевищувати. Обленерго самостійно визначає види відключень – аварійні чи планові – та безпосередньо їх застосовує.
