Лондонська щоденна газета Evening Standard заявила, що далі виходитиме лише раз на тиждень. Таким чином закривається газета, яка видавалася в столиці Великобританії близько 200 років.
Запровадження Wi-Fi у лондонському метро, зменшення кількості пасажирів через поширення роботи з дому та зміни споживчих звичок серйозно вплинули на газету, інформує The Guardian.
За останні 6 років Evening Standard втратив 84,5 мільйона фунтів стерлінгів і потребує фінансового вливання від співвласника Євгена Лебедєва. Серед акціонерів газети – банк, який має тісні зв’язки з урядом Саудівської Аравії. За даними галузевих джерел, протягом останніх років Лебедєв розглядав можливість продажу компанії, але покупець так і не знайшовся.
Днями директор газети Пол Канарек повідомив співробітникам: «Значні втрати доходу від поточної діяльності є неприйнятними… Тому ми плануємо проконсультуватися зі співробітниками й зовнішніми зацікавленими сторонами щодо трансформації бізнесу, відновлення прибутковості та забезпечення довгострокового майбутнього лондонського новинного бренду номер один».
Компанія збирається ще цього року запустити новий тижневик і вивчає можливість скоротити частоту виходу ES Magazine, зосередившись на збільшенні відвідуваності вебсайту видання.
Канарек повідомив, що це матиме значний «вплив на кадри». Журналісти готуються до чергових звільнень, які торкнуться, зокрема, і дизайнерів. Люди, що розповсюджують газету по всьому Лондону, також, імовірно, залишаться без роботи, а рекламні щити на вокзалах, які щодня сповіщали про заголовки, більшість днів залишатимуться порожніми.
Директор додав, що зміниться і фокус газети. Новий тижневик, який виходитиме замість щоденного видання, «буде аналізувати важливі теми й надавати ще більш якісну інформацію про життя столиці».
Закриття Evening Standard означає, що лондонці вперше за кілька століть залишаться без основної щоденної преси. Як повідомляють журналісти видання, переговори про можливі скорочення почнуться вже найближчими днями.
Після закриття друкованого видання «Новая газета» московська медійна інспекція заборонила в росії і його онлайн-версію. Згідно з рішенням суду, сайт у двох випадках не вказав про внесення певних громадських організацій до переліку «іноземних агентів». Ліцензію друкованої версії анулювали 5 вересня.
Верховний суд росії 15 вересня позбавив ліцензії й інтернет-версію видання «Новая газета». Суд виніс рішення на підставі адміністративного позову Роскомнагляду, який поскаржився на те, що стосовно двох громадських організацій – «Гражданское содействие» і «Гуманитарное действие» – сайт не вказав, що вони внесені до переліку «іноземних агентів».
Юридичний представник редакції заявив, що вирок є непропорційно суворим порівняно з правопорушенням і спрогнозував можливість оскарження.
5 вересня один із московських судів скасував свідоцтво про реєстрацію друкованої версії видання «Новая газета», фактично заборонивши її діяльність.
Роскомнадзор обґрунтував свій позов тим, що не отримав статут роботи газети після зміни власника у 2006 році. За словами юридичного представника видання, на підставі цього свідоцтво про реєстрацію видання не може бути анульовано.
Головний редактор газети, лауреат Нобелівської премії миру Дмитро Муратов назвав вирок політичним убивством, яке, на його думку, було скоєне без найменшої законної підстави. Він заявив, що газета подасть апеляцію. Редакція видання виступила із заявою, згідно з якою суд Басманного району Москви, до якого потрапляє значна частина політичних справ, убив газету, вкрав 30 років її журналістського життя і позбавив читачів права на інформацію.
«Новая газета» була заснована в 1993 році частково з Нобелівської премії миру покійного радянського президента і генерального секретаря Михаїла Горбачова. Газета, семеро журналістів якої було вбито протягом 30 років, залишалася провідним засобом для збору фактів навіть попри поступове обмеження свободи преси в росії.
28 березня газета призупинила свою діяльність у рф. Це сталося після того, як Роскомнагляд двічі письмово попередив про появу на її сайті матеріалів, у яких без відповідного позначення згадується організація, що входить до реєстру «іноземних агентів».
Кілька співробітників видання створили в Ризі інтернет-видання під назвою «Нова газета Європа», доступ до якого в росії було заблоковано. Інші намагалися вийти в рф під назвою «Новая русская газета», але на вимогу генпрокуратури її теж заблокували. Муратов, який залишився в Москві, на початку вересня очолив похоронну процесію свого друга і покровителя Горбачова.
З початку війни проти України на ЗМІ, які не належать до офіційного російського мейнстріму та критикують політику кремля, чиниться ще більший тиск, ніж раніше.
Зокрема в росії заборонили радіостанцію «Эхо Москвы» та онлайн-телеканал «Дождь», а також заблокували доступ до сайтів кількох іноземних державних мовників, які мають російськомовні версії.
Видання «Szatmári Friss Újság», єдина угорськомовна газета області Сату-Маре (Румунія), з першого вересня не з’являтиметься у друкованому вигляді, інформує MTI.
Іштван Балажі, керівник компанії Friss Press, яка видавала газету, пояснив такий крок змінами на енергетичному ринку та постійним зростанням вартості паперу і поліграфії.
На рішення значною мірою вплинуло те, що з 5 вересня закривається друкарня в місті Дебрецен (Угорщина), де досі друкувалася газета, а також підвищення вартості паперу на 25 відсотків, анонсоване на початок жовтня. «Це значне зростання видатків, яке не може покрити видавництво 5 тисяч примірників щоденної газети», – повідомив Балажі.
Керівник видавництва підкреслив, що припиняється випуск лише друкованої газети, в онлайн-просторі видання працюватиме й надалі.
Правління Спілки угорських журналістів Трансільванії (MÚRE) оцінило припинення друку видання «Friss Újság» як удар по свободі угорської преси в Румунії та як порушення права угорців Сату-Маре на публічність і поінформованість рідною мовою.
«Те, що сталося з газетою «Szatmári Friss Újság», – це невдача громади, ганьба захисту її інтересів, що означає, що всю медіа-стратегію угорців у Румунії необхідно переглянути та спланувати заново», – йдеться у заяві організації.
За тридцять три роки існування газета «Szatmári Friss Újság» зробила майже десять тисяч випусків. Під час останнього перепису населення майже 113 тисяч із 344 тисяч жителів області (34,7 відсотка) Сату-Маре визнали себе угорцями.
Сьогодні, 21 вересня стало відомо, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган подав позов до грецького виданню Dimokratia, яке 18 вересня „допустило образу” на його адресу.
Згідно з позовом, грецьке видання обвинувачують у порушенні статті 299 КК Республіки Туреччина «Публічна образа президента», повідомляє турецьке інформаційне агентство Anadolu з посиланням на одного з адвокатів президента країни Гусейна Айдина.
А вся справа у тому, що вищезгадана грецька газета, яка дотримується відносно правих поглядів і спеціалізується на гучних заголовках, 18 вересня вийшла з грубою образою на адресу президента Туреччини, розміщеним великим шрифтом на першій шпальті. Так, Dimokratia опублікувала матеріал із заголовком турецькою мовою – «Siktir git, Mr. Erdogan», що можна перевести як «Пішов нах **, містер Ердоган».
У позові, висунутому Ердоганом, підкреслюється, що подібні образи не можуть сприйматися як свобода слова.
«Образа президента Туреччини зі сторінок грецького видання переходить будь-які межі моралі і сорому», – сказано у листі, який міністр юстиції Туреччини Абдульхаміт Гюль направив до свого грецького колеги Костасу Ціарасу.
Раніше із засудженням публікації у грецькій газеті виступив міністр оборони Туреччини Хулуси Акар. За його словами, «ця ганьба залишиться чорною плямою в історії грецької преси».
Також глава Міноборони Туреччини закликав Афіни негайно прийняти «адміністративні та судові заходи для розгляду по відношенню до тих, хто намагається саботувати відносини між двома державами».
А міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу ще 18 вересня заявив на прес-конференції, що посол Греції у Турецькій республіці був викликаний до МЗС Туреччини через скандальний заголовок.
Нагадуємо, що сьогодні міждержавні відносини Греції та Туреччини знаходяться у дуже напруженому стані. Причинами стали невдоволення Туреччини умовами освоєння дна Середземного моря з урахуванням того, що грецькі острови часто знаходяться у лічених кілометрах від турецького узбережжя, що створює проблеми при визначенні зон, відкритих для міжнародної діяльності.
Крім того, вже давньою і невирішеною проблемою залишається неврегульований стату Північного Кіпру.
Також, додатковим подразником для офіційних Афін стало перетворення у мечеті двох візантійських храмів у Стамбулі – Святої Софії і Спасителя у Хорі, які ще до недавнього часу мали статус музеїв і їх могли відвідувати усі бажаючі.
