Всесвітня продовольча програма Організації Об’єднаних Націй (WFP) заявила, що мільйони людей наближаються до межі голоду на тлі війни в Ірані та ширшого конфлікту на Близькому Сході.
Зростання цін на паливо та транспорт призвело до різкого зростання цін на продукти харчування, тоді як дефіцит фінансування змусив гуманітарні організації скоротити життєво важливу допомогу, заявила WFP.
Війна між США та Ізраїлем з Іраном, яка розпочалася зі спільних авіаударів по Ірану 28 лютого, спровокувала регіональний конфлікт, який порушив ключові судноплавні шляхи, такі як Ормузька протока, що різко обмежило глобальні потоки енергоресурсів та ланцюги поставок.
У березні WFP прогнозувала, що до 45 мільйонів людей можуть опинитися в ситуації гострої нестачі продовольства, якщо ціни на нафту залишаться близько 100 доларів за барель до червня – ситуація, яка зараз розвивається, оскільки базові ціни на сиру нафту залишаються вищими за цей рівень.
Домогосподарства в Афганістані, Сомалі та Шрі-Ланці є одними з найбільш постраждалих і стикаються зі зростаючим тиском через зростання цін на паливо, різке зростання цін на продукти харчування, втрату доходів та порушення торгівлі.
За даними Всесвітньої продовольчої програми (WFP), у Сомалі 6,5 мільйона людей – приблизно третина населення – зіткнуться з гострим голодом у 2026 році, тоді як в Афганістані це може статися з 17,4 мільйона людей.
Прогнозується, що ситуація погіршиться, і ще 2,5 мільйона сомалійців та 2,3 мільйона афганців ризикують опинитися в ситуації нестачі продовольства, якщо перебої збережуться. Обидві країни залежать від імпорту енергоресурсів та продуктів харчування.
Криза на Близькому Сході виникає на тлі значного дефіциту фінансування для гуманітарних організацій. WFP заявила, що, як очікується, надасть допомогу на 1,5 мільйона людей у світі менше у 2026 році та ще на 9 мільйонів менше, якщо ситуація триватиме протягом шести місяців.
Конфлікти, посуха та зменшення обсягів гуманітарної допомоги збережуть глобальний голод на критично високому рівні у 2026 році, причому продовольча небезпека, як очікується, погіршиться в деяких із найбільш уразливих країн світу.
Як пише Reuters, про це йдеться у «Глобальному звіті про продовольчі кризи 2026».
У десятому випуску цього моніторингу, підготовленого коаліцією організацій розвитку та гуманітарної допомоги, зазначається, що за останнє десятиліття рівень гострого голоду подвоївся. Минулого року вперше в історії звіту було офіційно оголошено два випадки голоду: у Газі та Судані.
Загалом у 2025 році 266 мільйонів людей у 47 країнах і територіях зіткнулися з високим рівнем гострої продовольчої небезпеки, тоді як 1,4 мільйона людей перебували в катастрофічних умовах у частинах Гаїті, Малі, Гази, Південного Судану, Судану та Ємену.
Лише у 2025 році 35,5 мільйона дітей у світі страждали від гострого недоїдання, з них майже 10 мільйонів – від тяжкої форми.
Щодо поточного року, та у звіті зазначається, що рівень кризи залишається критичним, і лише Гаїті, ймовірно, зможе вийти з найгіршої, катастрофічної категорії завдяки певному покращенню безпеки та зростанню гуманітарної допомоги.
«Ми більше не бачимо лише тимчасових потрясінь. Тепер це тривалі, системні шоки», – заявив керівник Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку ООН Альваро Ларіо, який бере участь у підготовці звіту.
За його словами, головний висновок полягає в тому, що продовольча небезпека більше не є ізольованою проблемою, а створює тиск на глобальну стабільність.
Американо-ізраїльська війна проти Ірану посилила занепокоєння. Ларіо попередив, що тривалі перебої в торгівлі енергоносіями та добривами можуть перекинутися на світові продовольчі ринки і загострити голод у країнах, залежних від імпорту, які вже перебувають у кризі.
«Навіть якщо конфлікт на Близькому Сході завершиться вже зараз, ми знаємо, що цінові шоки на продовольство та інфляція проявляться протягом наступних шести місяців», – сказав він.
Ще до додаткового тиску від цієї війни Західна Африка та регіон Сахелю, ймовірно, залишатимуться під сильним впливом конфліктів і стійкої інфляції, особливо в Нігерії, Малі, Нігері та Буркіна-Фасо. Зокрема, у Нігерії прогнозується одне з найбільших зростань продовольчої небезпеки у 2026 році. Ще 4,1 мільйона людей можуть зіткнутися з гострим голодом.
У Східній Африці невдалі сезони дощів, як очікується, поглиблять кризу в Сомалі та Кенії, де посуха, нестабільність, високі ціни на продукти та скорочення гуманітарної допомоги погіршують ситуацію.
Звіт також попереджає, що фінансування гуманітарних і розвиткових програм у продовольчому секторі різко скоротилося у 2025 році й, імовірно, зменшиться ще більше.
За оцінками, фінансування гуманітарної допомоги у сфері продовольства торік скоротилося приблизно на 39% порівняно з 2024 роком, тоді як допомога розвитку зменшилася щонайменше на 15%.
Прогнозується, що голод посилиться у 18 „гарячих точках” у всьому світі, включаючи Судан, де через конфлікт мільйони людей ризикують померти від голоду, йдеться в опублікованому звіті.
У звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) та Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) йдеться про те, що гостра відсутність продовольчої безпеки загрожує 22 країнам, серед них: Судан, Буркіна-Фасо, Гаїті, Малі, Афганістан, Нігерія, Сомалі, Південний Судан та Ємен.
„Мало того, що все більше людей у більшій кількості місць по всьому світу голодують, але й серйозність голоду, з яким вони стикаються, гірша, ніж будь-коли”, – сказала виконавчий директор ВПП Сінді Маккейн.
У звіті також згадується додатковий ризик, пов’язаний з імовірним явищем Ель-Ніньо — природним кліматичним явищем, яке надає потепління на температуру поверхні океану в центральній та східній частині Тихого океану.
Очікувана зміна кліматичних моделей матиме серйозні наслідки для кількох гарячих точок, включаючи дощі нижче за середній рівень у Сухому коридорі Центральної Америки, і ймовірність послідовних екстремальних кліматичних явищ у районах Сахеля та Африканського Рогу.
Згідно зі звітом, Афганістан, Нігерія, Сомалі, Південний Судан та Ємен залишаються на найвищому рівні готовності.
Гаїті, Сахель (Буркіна-Фасо та Малі) та Судан були підвищені до рівня найвищої стурбованості – це пов’язано з жорсткими обмеженнями на пересування людей та товарів у Буркіна-Фасо, Гаїті та Малі, а також з недавнім спалахом конфлікту в Судані.
У всіх „гарячих точках” є спільноти, які зіткнулися або зіткнуться з голодом, або перебувають під загрозою катастрофічних умов.
Центральноафриканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Ефіопія, Кенія, Пакистан і Сирія є гарячими точками, що викликають серйозне занепокоєння, і попередження також було поширене на М’янму.
Ліван був доданий до списку гарячих точок, приєднавшись до Малаві та Центральної Америки (Сальвадор, Гватемала, Гондурас та Нікарагуа), які залишаються „гарячими точками”.
У всіх цих „гарячих точках” велика кількість людей стикається з гострою нестачею продовольства в поєднанні з факторами, що погіршуються, які, як очікується, ще більше посилять небезпечні для життя умови в найближчі місяці.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
За даними ООН, у 2022 році з гострою нестачею їжі зіткнулися 258 млн людей.
Згідно зі звітом ООН більше чверті мільярда людей у 58 країнах зіткнулися з гострою нестачею продовольства через конфлікти, зміну клімату, наслідки пандемії COVID-19 і війну в Україні, повідомляє Associated Press.
У звіті повідомляється, що люди зіткнулися з голодом і смертю в Сомалі, Афганістані, Буркіна-Фасо, Гаїті, Нігерії, Південному Судані та Ємені. Кількість людей, які страждають від нестачі їжі, зростає четвертий рік поспіль і досягла 258 млн. чоловік. Генсек ООН Антоніу Гутерреш повідомив, що це є «гострим звинуваченням у неспроможності людства» реалізувати цілі ООН щодо подолання голоду.
Директор офісу ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості Рейн Паульсен розповів, що основними причинами голоду є конфлікти, кліматичні потрясіння, вплив пандемії та наслідки російського вторгнення в Україну, що вплинуло на світову торгівлю добривами, пшеницею, кукурудзою та соняшниковою олією. Найбільш гостро це вплинуло на найбідніші країни, які залежать від імпорту продовольства. «Ціни зросли (і) на ці країни це негативно вплинуло», – сказав Паульсен.
Він закликав до «зміни парадигми», до інвестування коштів в сільськогосподарські заходи. «Проблемою, з якою ми стикаємося, є нерівновага, невідповідність, яка існує між обсягом фінансування, яке надається, і тим, на що це фінансування витрачається, та типами втручань, які необхідні для внесення змін», – сказав він.
Комісар ЄС з питань міжнародного партнерства Ютта Урпілайнен розповіла, що стратегія блоку щодо боротьби з голодом включає підтримку ініціатив, спрямованих на «підвищення місцевого виробництва та зменшення залежності від нестійкого імпорту».
Через дванадцять років після початку громадянської війни в Сирії ООН попередила в п’ятницю про безпрецедентний масштаб голоду. Дванадцять років по тому голод у Сирії досяг небаченого раніше рівня – йдеться у заяві Всесвітньої продовольчої програми (ВПП).
Дванадцять мільйонів людей не знають, де отримати наступну порцію їжі – передає WFP. За даними ООН, 2,9 мільйона людей перебувають під загрозою голоду.
У 2011 році з початку кривавого конфлікту, який забрав близько півмільйона життів і зруйнував інфраструктуру країни, 90 відсотків сирійського населення живе за межею бідності.
Сирія, економіка якої зазнала краху, зараз посідає шосте місце у списку країн, які найбільше страждають від продовольчої нестабільності.
За останні три роки ціни на продукти харчування в країні, яка постраждала від посухи, холери та Covid-19, зросли у дванадцять разів. Якщо міжнародне співтовариство не втрутиться, щоб допомогти Сирії, воно ризикує спровокувати нову масову хвилю вимушеної міграції з країни – заявив директор ВПП ООН Девід Біслі під час свого візиту до Сирії цього тижня. Він закликав країни-донори подвоїти зусилля, щоб запобігти катастрофі, що насувається.
Три мільйони людей стали внутрішньо переміщеними особами в результаті сирійської війни, що спалахнула після придушення продемократичних протестів.
Під час міграційної кризи 2015 року до Європи прибуло 1,2 мільйона людей, серед яких було багато сирійських громадян, що рятувалися від війни.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Цього року Сомалі уникла голоду завдяки швидкому гуманітарному реагуванню, але до весни наступного року ситуація може знову погіршитися, – попередив у вівторок речник Управління ООН з координації гуманітарних питань.
На пресконференції в Женеві Єнс Лаерке зазначив, що співпраця гуманітарних організацій і місцевих громад була успішною, „але небезпека не зникла”.
«Якщо ми не збільшимо рівень допомоги, головним чином, у сфері охорони здоров’я та постачання питної води, у період із квітня по червень наступного року тваринницькі громади районів Байдоа та Бурхакаба в південній частині Сомалі, та внутрішньо переміщені особи зокрема знову можуть постраждати від голоду», – заявив речник.
Тим часом Саманта Пауер, голова Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), повідомила журналістам, що у вівторок Вашингтон направив ще 411 мільйонів доларів для запобігання гуманітарній кризі в Сомалі, таким чином загальний внесок Сполучених Штатів у цю справу становив 1,3 мільярда доларів цього року. Цьогоріч гуманітарні організації кілька разів попереджали про небезпеку серйозного голоду, яка загрожує регіону Східної Африки. В ООН підкреслили, що в Сомалі вже пройшов п’ятий поспіль сезон дощів.
Щонайменше один мільйон людей у Сомалі був змушений покинути свої домівки через найсильнішу за десятиліття посуху, спричинену зміною клімату, яка також впливає на Ефіопію та Кенію на «Африканському Розі».
Голод визначається Організацією Об’єднаних Націй як критично небезпечна нестача їжі, а також високий показник смертності від повної відсутності їжі чи недоїдання. Цей процес посилюється різними захворюваннями, такими, наприклад, як холера.
Ситуація в регіоні погіршується ще й через те, що країни тут значною мірою залежать від експорту пшениці з України та Росії, який припиняється через бойові дії в Україні, котрі все ще тривають.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що через війну в Україні кількість людей у світі, які знаходяться в умовах гострої продовольчої нестабільності, може зрости ще на 70 мільйонів.
Відповідна заява до Всесвітнього дня продовольства опублікована на сайті Держдепу.
Відомо, що на початку 2022 року на межі голоду опинилися 190 млн людей у світі. Тепер їхня кількість може зрости до 260 млн.
«Мільйони стикаються з голодом і недоїданням», – зазначив Блінкен.
За його словами, у світі порушилися ланцюги виробничі ланцюги та ланцюги постачання. Крім того, відбулося різке зниження продовольчої безпеки у світі, особливо для найбільш вразливих верств населення.
Він наголосив, що таку ситуацію створили комбінований вплив глобальної пандемії, зростаючий тиск кліматичної кризи, високі ціни на енергоносії та добрива, а також збройні конфлікти, «включаючи жорстоку агресивну війну росії проти України».
[type] => post
[excerpt] => Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що через війну в Україні кількість людей у світі, які знаходяться в умовах гострої продовольчої нестабільності, може зрости ще на 70 мільйонів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1666010460
[modified] => 1665996636
)
[title] => Кількість людей на межі голоду може зрости до чверті мільярда – Блінкен
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=122216&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 122338
[uk] => 122216
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 122217
[image] => Array
(
[id] => 122217
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/378ddcfb-c539-4dc2-a288-d36ab3b9d8d4-w1200-r1.webp
[original_lng] => 76036
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/378ddcfb-c539-4dc2-a288-d36ab3b9d8d4-w1200-r1-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/378ddcfb-c539-4dc2-a288-d36ab3b9d8d4-w1200-r1-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/378ddcfb-c539-4dc2-a288-d36ab3b9d8d4-w1200-r1-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/378ddcfb-c539-4dc2-a288-d36ab3b9d8d4-w1200-r1-1024x576.webp
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/378ddcfb-c539-4dc2-a288-d36ab3b9d8d4-w1200-r1.webp
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/378ddcfb-c539-4dc2-a288-d36ab3b9d8d4-w1200-r1.webp
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/378ddcfb-c539-4dc2-a288-d36ab3b9d8d4-w1200-r1.webp
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1665985837:8
[_thumbnail_id] => 122217
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 3329
[translation_required_done] => 1
[_oembed_3533018fbcac47c89b5f4ad2adbebf7e] =>
You are assuming that I wish to be popular. I don’t care.
I do care that millions of people may die needlessly for an essentially identical outcome.
In 6 months, @u24_gov_ua united hundreds of thousands of people from all over the world in helping ??. We are grateful to everyone for supporting our values, for believing in ?? and our victory. We feel that the world is supporting ??, and this gives us strength in our struggle. pic.twitter.com/gNj0ZeCjmz
?? army instructors have already trained over 1000 Ukrainian soldiers & will train at least another 1000 by the end of the year. pic.twitter.com/SAgcZ90mHn
Голодування є причиною багатьох захворювань та високої смертності, а кожна 9-та людина у світі голоду, – йдеться у новій доповіді ООН.
Відповідно
до Глобального звіту про харчування 2020, більшість людей не мають доступу до здорової
їжі або не можуть дозволити собі харчуватися здоровою їжею, оскільки системи ведення
сільського господарства ставлять пріоритетом вміст калорій продуктів, а не їх харчову
цінність, і вторинні, перероблені продукти доступні скрізь, та ще й за низькими
цінами. Згідно з доповіддю, нерівності у доступі до здорової їжі спостерігаються
в межах однієї держави та за її кордонами.
15
липня 2019 р. ООН опублікувала випуск щорічної доповіді «Стан справ у сфері продовольчої
безпеки і харчування в світі». Згідно з нею, у 2018 р. 820 млн людей не мали доступу
до достатньої кількості продовольства порівняно з 811 млн у попередньому році, тобто
голод зростає протягом 3 років поспіль. Кожна 9-та людина у світі голодує, кожен
3-й дорослий страждає на ожиріння.
Все
більше країн страждають від подвійного тягаря неправильного харчування: недоїдання
та ожиріння, а також інших захворювань, пов’язаних із харчуванням, таких як діабет,
серцево-судинні захворювання та рак.
Спеціальний
представник ООН із продовольчої безпеки Девід Набарро заявив, що доповідь була підготовлена
до початку спалаху епідемії, але наголосив на її важливості та небезпеці того, що
„країни втратять контроль над своїми зусиллями у боротьбі зі зменшенням голоду
та недоїданням у боротьбі з коронавірусом”. У квітні ООН попередила, що пандемія
може навіть подвоїти кількість голодуючих у всьому світі.
Набарро
додав, що люди, які недоїдають, піддаються більшому ризику під час епідемії, оскільки
їх імунна система слабка, а люди, що страждають від ожиріння, та діабетики також
входять до групи найвищого ризику. Пандемія виявила „вразливі та слабкі сторони
наших систем харчування”, які також обтяжені крайнощами зміни клімату та небезпечними
для життя нерівностями систем охорони здоров’я різних країн, – цитує доповідь ООН
The Guardian.
Висновки
звіту ООН сходяться з попередніми висновками дослідників клімату і закликають до
трансформації управління продовольством та землею. Міжурядова група з питань зміни
клімату (КПЗЗ) повідомила минулого року, що чверть викидів газів парникового ефекту
спричинена поганим використанням земель.
Жодна
з країн не досягла належного прогресу у здійсненні десяти глобальних цілей у галузі
харчування на 2025 рік, і лише вісім із 194 країн рухаються на шляху прогресу до
досягнення чотирьох цілей, – йдеться у повідомленні.
