Літо 2023 року стало найспекотнішим за всю історію спостережень. Середня температура повітря на поверхні Землі була на 0,23 градуса за Цельсієм теплішою, ніж будь-яке інше літо в записах NASA, передає Американське космічне агентство.
«Рекордні температури влітку 2023 року – це не просто набір цифр – вони призводять до жахливих наслідків у реальному світі. Від спекотних температур в Аризоні та по всій країні до лісових пожеж по всій Канаді та екстремальних повеней у Європі та Азії, екстремальна погода загрожує життю та засобам існування в усьому світі. Наслідки зміни клімату є загрозою для нашої планети та майбутніх поколінь», – сказав адміністратор NASA Білл Нельсон.
Згідно з даними NASA, літо 2023 року було найспекотнішим за всю історію спостережень. Середня температура повітря на поверхні Землі влітку 2023 року була на 0,41 градуса за Фаренгейтом (0,23 градуса за Цельсієм) теплішою, ніж будь-яке інше літо в записах НАСА, і на 2,1 градуса за Фаренгейтом (1,2 °C) тепліше, ніж середнє літо між 1951 і 1980 роками.
Цей новий рекорд стався на тлі надзвичайної спеки, яка охопила більшу частину світу. Вона посилила смертоносні лісові пожежі в Канаді та на Гаваях, а також розпалила хвилі спеки в Південній Америці, Японії, Європі та США.
Крім того, науковці очікують, що найбільший вплив Ель-Ніньйо відбудеться взимку та навесні 2024 року. Це може призвести до прохолодніших і вологіших умов на південному заході США та посухи в країнах західної частини Тихого океану.
Кліматологи попереджають, що такі зміни є серйозною загрозою для людства. І нараз треба негайно скоротити викиди парникових газів.
[type] => post [excerpt] => Літо 2023 року стало найспекотнішим за всю історію спостережень. Середня температура повітря на поверхні Землі була на 0,23 градуса за Цельсієм теплішою, ніж будь-яке інше літо в записах NASA, передає Американське космічне агентство. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1694779620 [modified] => 1694778026 ) [title] => Літо 2023 року стало найспекотнішим за всю історію спостережень – NASA опублікувало тривожну статистику [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=161570&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 161570 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 161571 [image] => Array ( [id] => 161571 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/81e1ab8dd04833309cf5f0704d4eddef9228a0fd.jpg [original_lng] => 43905 [original_w] => 578 [original_h] => 331 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/81e1ab8dd04833309cf5f0704d4eddef9228a0fd-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/81e1ab8dd04833309cf5f0704d4eddef9228a0fd-300x172.jpg [width] => 300 [height] => 172 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/81e1ab8dd04833309cf5f0704d4eddef9228a0fd.jpg [width] => 578 [height] => 331 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/81e1ab8dd04833309cf5f0704d4eddef9228a0fd.jpg [width] => 578 [height] => 331 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/81e1ab8dd04833309cf5f0704d4eddef9228a0fd.jpg [width] => 578 [height] => 331 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/81e1ab8dd04833309cf5f0704d4eddef9228a0fd.jpg [width] => 578 [height] => 331 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/81e1ab8dd04833309cf5f0704d4eddef9228a0fd.jpg [width] => 578 [height] => 331 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1694767226:2 [_thumbnail_id] => 161571 [_edit_last] => 2 [views_count] => 1558 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 584109 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 12594 [1] => 2275 ) [tags_name] => Array ( [0] => клімат [1] => погода ) ) [1] => Array ( [id] => 152054 [content] =>
Минулого року було зафіксовано майже стільки ж випадків денге, як за всі попередні 11 років загалом. Йдеться про хворобу, також відому як лихоманка, що руйнує кістки.
Згідно з останніми даними Європейського центру з контролю та профілактики захворювань (ECDC), кількість випадків захворювання на лихоманку денге в Європі різко зросла через зміну клімату та поширення вірусних комарів: минулого року було зафіксовано майже стільки ж випадків, скільки за попередні 11 років загалом.
Наслідки бувають фатальними.
Цей вірус, який зазвичай викликає лихоманку і м’язовий біль, а іноді є смертельним, спричинив 74 випадки захворювання в Європі в період із 2010 до 2021 року, переважно у Франції. Тим часом офіційні дані засвідчують, що лише у 2022 році було зареєстровано 71 випадок захворювання на всьому континенті, повідомляє ECDC.
На брифінгу в четвер агентство попередило, що в Європі також зросте поширення деяких вірусних захворювань, що переносяться комарами, таких як денге, Зіка, чикунгунья і лихоманка Західного Нілу.
Однак у той час, як рівень захворюваності на ці хвороби в Європі порівняно з іншими континентами за останні роки різко не зріс, кількість випадків малярії і вірусу Зіка також знизилася – показники щодо інших вірусних захворювань, зокрема, лихоманки денге, помітно зросли.
Андреа Аммон, директор організації, зазначила, що заходи мають бути зосереджені на контролі популяцій комарів, епідеміологічному нагляді та посиленні індивідуальних запобіжних заходів.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) попередила в середу, що ефект Ель-Ніньо, який, ймовірно, відбудеться в 2023 і 2024 роках, може призвести до подальшого збільшення кількості інфекцій.
Зміна клімату сприяє розмноженню комарів
Очікується, що це погодне явище призведе до екстремальних погодних явищ у другій половині року, включаючи тропічні циклони на островах Тихого океану, сильні зливи в Південній Америці, посуху в Австралії та деяких частинах Азії.
За даними ВООЗ, зміна клімату призводить до збільшення кількості комарів, і статистика щодо захворюваності на вірус денге, що переноситься комарами, наприклад, вже різко зросла за останні десятиліття, особливо в Америці.
У Перу цього року в більшості регіонів країни вже оголошено надзвичайний стан, а міністр охорони здоров’я подав у відставку минулого тижня через зростання кількості випадків захворювання на лихоманку денге.
Розповсюджується комарами
Вірус денге поширюється комарами, в тому числі азіатським тигровим комаром. Лихоманка денге також відома як лихоманка, що ламає кістки, оскільки вона може викликати настільки сильний біль, що пацієнтові здається, ніби його кістки ламаються. Симптоми лихоманки денге включають лихоманку, головний біль, висип, що нагадує кір, а також біль у м’язах і суглобах.
Згідно з даними нового комплексного міжнародного дослідження, крижані покриви Гренландії та Антарктики нині втрачають щороку більш як утричі більше криги, ніж було 30 років тому.
Дослідники виявили, що протягом останніх кількох років танення криги Гренландії різко збільшилося. Середньорічне танення з 2017 по 2020 рік було на 20% більше, ніж на початку десятиліття, і більш ніж усемеро більше, ніж її щорічне скорочення на початку 1990-х років.
Співавторка дослідження Рут Моттрем, кліматолог Данського метеорологічного інституту, назвала нові цифри „справді катастрофічними”. „Ми втрачаємо все більше і більше криги у Гренландії”, – сказала дослідниця.
Провідний автор дослідження Інес Отосака, гляціолог з Університету Лідса у Великій Британії, сказала, що прискорена втрата крижаного покриву очевидно спричинена зміною клімату, викликаною діяльністю людини.
З 1992 по 1996 рік два крижаних щити, що містять 99% світової прісноводної криги, зменшувалися на 116 мільярдів тонн (105 мільярдів метричних тонн) щорічно, дві третини з яких припадає на Антарктиду.
Але з 2017 по 2020 рік, згідно з останніми доступними даними, загальне танення зросло до 410 мільярдів тонн (372 мільярди метричних тонн) щорічно, більше двох третин з них припадає на Гренландію, йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Earth System Science Data.
Після шести років безуспішних судових розглядів у національних судах понад 2 000 членів групи кліматичних активістів подали позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), стверджуючи, що урядова політика щодо зміни клімату порушує їхнє право на життя та здоров’я.
„Це історична подія”, – заявила агентству AFP Анна Махер, представник Кліматичного клубу пенсіонерів, який подав позов, зазначивши, що це перший прецедент, коли суд у Страсбурзі виносить рішення про вплив зміни клімату на права людини.
Група стверджує, що зміна клімату загрожує їхнім правам людини, здоров’ю і навіть життю. Пенсіонери, середній вік яких становить 73 роки, долучили до справи свої медичні картки на підтвердження своїх вимог.
Головна мета групи – домогтися, щоб суд Ради Європи, який складається з 46 членів, зобов’язав Берн скоротити викиди парникових газів.
За даними Європейської обсерваторії клімату та здоров’я (ECHO), прогнозоване підвищення середньої температури становить серйозний ризик для здоров’я, особливо для людей похилого віку. За останні 20 років кількість пов’язаних із теплом смертей в Європі серед людей старше 65 років зросла на 30 відсотків, – йдеться у звіті ECHO. Зміна клімату непропорційно впливає на людей похилого віку через серцево-судинні та респіраторні ризики, – додав Махрер.
Уряд Швейцарії не прокоментував цю справу, але дав зрозуміти – він вважає, що проблема зміни клімату стосується не лише літніх жінок, які подали позов до суду.
Кілька метеорологічних організацій відзначають, що середня температура в Європі зростає надзвичайно швидко. Середні темпи потепління з 1990 року становили 0,5 градуса за Цельсієм за десятиліття, що вдвічі перевищує середньосвітовий показник. Наразі Європа є континентом, що найшвидше нагрівається у світі.
За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), опублікованими в листопаді 2022 року, приповерхнева температура в Європі за останні 30 років зростала вдвічі швидше, ніж у середньому по світу. Це вдвічі перевищує середній світовий показник, що робить Європу континентом, який найшвидше нагрівається: з 1990 року вона потеплішала на 0,5 градуса за Цельсієм за десятиліття– пише портал Átlátszó.
У період з 2012 по 2021 рік середня глобальна температура була на 1,11-1,14 градуса за Цельсієм вищою за доіндустріальний рівень, що зробило це десятиліття найтеплішим за всю історію спостережень. Більшість вчених вважають, що основною причиною цього потепління є діяльність людини, зокрема викиди парникових газів.
За цей же період температура на суші в Європі зросла в середньому на 1,94-1,99 градуса за Цельсієм. 2020 рік вважається найтеплішим роком в Європі з початку спостережень за допомогою інструментів, з аномалією від 2,51 до 2,74 градусів за Цельсієм порівняно з доіндустріальним періодом (1850-1900 роки). За даними видання, цей період був особливо теплим у Східній Європі, Скандинавії та на сході Піренейського півострова.
Щоб уповільнити потепління, країни ЄС взяли на себе зобов’язання в Паризькій угоді обмежити підвищення температури до 1,5 градусів за Цельсієм. Однак Європейське агентство з охорони навколишнього середовища (ЄАОС) стверджує, що без радикального скорочення глобальних викидів парникових газів ми все одно перевищимо межу в 2°C до 2050 року. Вони прогнозують, що в цьому столітті температура на суходолі Європи підніметься набагато вище середньосвітового показника.
На основі прогнозованих викидів вуглекислого газу вони представляють низку сценаріїв, один з яких передбачає підвищення температури суші від 1,2 до 3,4 градусів за Цельсієм, а також потепління від 4,1 до 8,5 градусів за Цельсієм до кінця століття.
Найбільші аномалії, ймовірно, відбудуться в північно-східній Європі, північній Скандинавії та на суші країн Середземномор’я. Найнижчий показник очікується в Західній Європі, включаючи Великобританію, Ірландію, Західну Францію, країни Бенілюксу та Данію.
Як пoвiдoмляють євpoпeйcькi мeдia, вжe cьoгoднi, 8 чepвня у Cтpacбуpзi Євpoпapлaмeнт має зaтвepдити пaкeт зaxoдiв з мeтoю cкopoтити вже дo 2030 poку викиди пapникoвиx гaзiв пopiвнянo з piвнeм 1990 poку як мiнiмум нa 55 %. Також ЄC cпoдiвaєтьcя звecти свої викиди дo нуля до 2050 poку.
Тaкoж мoвa будe йти пpo вiдмoву вiд тeплoвиx двигунiв, ввeдeння нa кopдoнax ЄC митa «нa вуглeцeвий cлiд», cтвopeння eкoлoгiчнoгo coцiaльнoгo фoнду та інші важливі екологічні питання.
Уcпix цьoгo aмбiтнoгo eкoлoгiчнoгo пpoeкту зaлeжить вiд дeбaтiв, щo poзпoчaлиcя нaпepeдoднi у Cтpacбуpзi. Як вiдoмo, Євpoпeйcький Coюз, який cьoгoднi oб’єднує 27 кpaїн-члeнiв, є тpeтьoю зa вeличинoю eкoнoмiчнoю зoнoю у cвiтi. I зa двa днi пapлaмeнтapi мaють poзглянути coтнi пoпpaвoк у вiciм гoлoвниx пoлoжeнь, якi cлiд пoтiм iмплeмeнтувaти в зaкoнoдaвcтвo кoжнoї кpaїни.
We're aware that some of you are having issues accessing your Instagram account. We're looking into it and apologize for the inconvenience. #instagramdown
We've been tracking a new asteroid named 2023 DW that has a very small chance of impacting Earth in 2046. Often when new objects are first discovered, it takes several weeks of data to reduce the uncertainties and adequately predict their orbits years into the future. (1/2) pic.twitter.com/SaLC0AUSdP
— NASA Asteroid Watch (@AsteroidWatch) March 7, 2023
Нaгaдуємo, щo у квiтнeвiй дoпoвiдi eкcпepти Мiжуpядoвoї гpупи пpи OOН тaкoж зaзнaчили, щo «дeгpaдaцiя зeмeль пopoджує злиднi, гoлoд i зaбpуднeння, poблячи cпiльнoти мeнш cтiйкими дo xвopoб i cтиxiйниx лиx, ocoбливo в пocушливиx paйoнax, якi пoкpивaють пoнaд 45% пoвepxнi cушi i дe пpoживaє тpeтинa людcтвa».
Пpи цьoму eкcпepти OOН peкoмeндують iнвecтувaти у кoмплeкcнi вiднoвлювaльнi пpoгpaми: «Iнвecтувaння у вeликoмacштaбнe вiднoвлeння зeмeль для бopoтьби з oпуcтeлювaнням, epoзiєю ґpунтiв тa втpaтoю aгpapниx тepитopiй є бeзпpoгpaшним piшeнням. Цe вигiднo як для дoвкiлля, тaк i для клiмaту.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Український континентальний клімат зникає, поступаючись місцем умовам, більш схожим на Середземномор’я.
Коли повінь затопила майже 300 міст і селищ на Заході України минулого тижня, прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав її найгіршою з 1990-х років. Зміна клімату – одна з причин, чому це сталося.
Масштаби й швидкість стихійного лиха пов’язують також з незаконною вирубкою лісів, – пише BBC.
„Цей струмок був настільки дрібним, що його можна було перейти. Я й уявити не міг, що він перетвориться на таку нищівну повінь”, – сказав житель карпатського села Павло Гуцуляк, який втратив свій дім.
Рівень води в річці виріс до 3 метрів, після чого потік знищив дороги, мости, дамби і людську власність. Приблизно 500 кілометрів доріг були пошкоджені, а деякі шляхи – повністю втрачені. Боротьба з наслідками лиха досі триває, а Київ виділив мільйони гривень на відбудову. Але це лише посилить економічний тягар України, яка цього року вже втратила 8% свого ВВП.
Вчені кажуть6 що Україна зіштовхнулася зі швидкими кліматичними змінами, до яких ніхто не готовий: ані уряд, ані населення.
„Зима в Україні зникла. Загалом, в нас більше немає чітко виражених сезонів. Літо стало дуже спекотним. З’явилося багато рясних дощів, коли за два дні випадає вся місячна норма”, – пояснила вчений з Інституту екології Карпат Оксана Марискевич.
Для українців стало несподіванкою те, що їхній континентальний клімат зник, поступившись місцем такому, який більше схожий на Середземноморський. Спорадичні сильні вітри, посушливі періоди й сильні зливи стають нормою. На півночі країни все частіше відбуваються лісові пожежі й піщані бурі, а в горах – повені.
З 2001 року вирубка лісів в Карпатах збільшилася втричі. Про це BBC сказав активіст Дмитро Карабчук. Прем’єр-міністр запевняє, що вирубка скоротилася за останні п’ять років на одну п’яту. Але захисники довкілля кажуть, що це пов’язано більше зі скороченням попиту на ринку, ніж зі зваженою державною політикою. До третини від всієї вирубки в Україні проводиться незаконно, згідно з даними незалежних експертів. І Карпати найбільше страждають від такої діяльності.
За словами Карабчука, ніхто не реєструє масштаби незаконної вирубки в Карпатах. Але багато гір мають багато плям, де більше немає жодного дерева. Ліс з Карпат часто експортують. Британська організація Earthsight витратила 18 місяців на розслідування незаконної вирубки в Україні й встановила, що український ліс через румунських посередників купує шведський меблевий гігант IKEA. Незаконно зрубані дерева використовуються при виготовлені навіть деяких найбільш відомих продуктів компанії. IKEA цього тижня заявила, що знає про глобальну проблему незаконної вирубки лісів і почала незалежний аудит своїх мереж поставок деревини з України.
За словами Карабчука, вирубка лісів в Карпатах робить повені ще більш нищівними.
„Ліси скеровують більше води в ґрунт. Коли є дерева, вода стікає додолу повільніше”, – пояснив експерт.
Багато українців в регіоні, де не так і багато можливостей працевлаштування, розглядають вирубку як можливість непогано заробити. Але тепер вони звертають увагу на те, як це може вплинути на місцеву громаду. Колоди, покинуті на узбережжі річки, стали на шляху повені. І для Павла Гуцуляка це вилилося в сильне пошкодження його дому.
„Тепер я розумію, чому важливо розчищати річку і садити більше дерев”, – сказав він BBC.
Проблему погіршує ще й те, що уроки попередніх повеней не були засвоєні. Після масштабного лиха 1998 року Україна запровадила певні превентивні заходи. Але вчена Оксана Марискевич переконана, що з усього, що збиралися провести в басейні річки Тиса, було реально виконано лише 10-20%.
