У четвер, 10 жовтня, Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив поправки до закону про військову службу, згідно із якими у разі мобілізації в латвійській армії можуть служити і громадяни інших країн.
Надалі у разі загальної та часткової мобілізації на службу до Національних збройних сил як добровольців зможуть прийняти громадян країн-членів Європейського союзу (ЄС), Європейської асоціації вільної торгівлі та НАТО, а також громадяни Австралії, Бразилії, Нової Зеландії чи України.
Іноземні громадяни, які бажають служити в Національних збройних силах у разі загальної або часткової мобілізації, повинні легально проживати на території Латвії та знати національну мову або принаймні одну з офіційних мов НАТО.При цьому іноземний громадянин не може бути державним або позаштатним службовцем, агентом, резидентом або власником конспіративної квартири СРСР, Латвійської РСР або будь-якої іноземної служби безпеки, розвідки чи контррозвідки.
Також зміни торкнулися і умов укладання контрактів.
„З метою заохочення солдатів служити до закінчення першого контракту, надалі міністр оборони визначатиме умови укладання контракту”, – йдеться у повідомленні міністерства.
Також через активну участь інструкторів із Латвії у міжнародному середовищі та необхідністю спілкування із солдатами союзників, зміни до закону передбачають, що відтепер старші та старші інструктори також повинні знати принаймні одну з офіційних мов НАТО на належному рівні. Ця вимога почне діяти з 1 січня наступного року.
[type] => post [excerpt] => У четвер, 10 жовтня, Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив поправки до закону про військову службу, згідно із якими у разі мобілізації в латвійській армії можуть служити і громадяни інших країн. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1728636420 [modified] => 1728595124 ) [title] => У Латвії дозволили іноземцям проходити службу у армії [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=217948&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 218123 [uk] => 217948 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 217949 [image] => Array ( [id] => 217949 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/armiya.jpg [original_lng] => 81643 [original_w] => 980 [original_h] => 551 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/armiya-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/armiya-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/armiya-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/armiya.jpg [width] => 980 [height] => 551 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/armiya.jpg [width] => 980 [height] => 551 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/armiya.jpg [width] => 980 [height] => 551 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/armiya.jpg [width] => 980 [height] => 551 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1728584324:8 [_thumbnail_id] => 217949 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 412 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 726 [1] => 12512 ) [tags_name] => Array ( [0] => армія [1] => Латвія ) ) [1] => Array ( [id] => 214611 [content] =>
У Ризі, столиці Латвії, проводиться демонтаж пам’ятних об’єктів, присвячених Олександру Пушкіну та його музі Анні Керн.
Про це повідомляє LETA.
Рада з пам’ятників підтримала рішення про демонтаж пам’ятного каменю Пушкіну на вулиці Цитаделес, 7. Також буде демонтовано погруддя Анни Керн, дружини генерала Єрмолая Керна.
Крім того, рада з пам’ятників вирішила демонтувати пам’ятні дошки, які були присвячені друкарні Cīņa, Петру Першому, Андрію Упітісу, Леніну та Янісу Зутісу.
Приймаючи рішення, члени ради зазначили, що об’єкти, пов’язані з комуністичною ідеологією, мають бути збережені як історичні свідчення, щоб не забувалася «біда радянської ідеології».
У перші тижні акції громадських мас-медіа Латвії населення пожертвувало на підтримку ЗСУ понад 184 тисячі євро. Цих грошей вистачило, щоб замовити перші 50 дронів, які будуть відправлені захисникам України.
За даними благодійної організації Ziedot.lv, перша партія безпілотників коштувала близько 126 тисяч. Це військове обладнання буде доставлене бійцям ЗСУ у Донецькій та Харківській областях.
Зазначають, що акція розпочалася 19 серпня та триватиме до 8 вересня. До неї приурочені репортажі із зони бойових дій, спеціальні сюжети, інтерв’ю та інші публікації у громадських ЗМІ.
Латвія розглядає можливість запровадження строкової служби для жінок. Про це у середу, 28 серпня, заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, повідомляє Delfi.
За словами Спрудса, такі зміни не будуть негайними та їх планують запровадити до 2028 року.
„Звичайно, це не станеться сьогодні або завтра. Однак до цього часу необхідно виконати домашнє завдання”, – зазначив він.
Міністр оборони Латвії також наголосив, що у країні має відбутися публічна дискусія, яка вже розпочалася.
„Це не лише питання коаліції, це питання політичних партій, парламенту і всього суспільства”, – додав Спрудс.
Міністр зазначив, що у країні має бути проведена підготовча робота для забезпечення якості національної оборони та задоволення потреб солдатів запасу. Він також додав, що потрібно підготувати відповідне оснащення, зокрема, форму для жінок, зброю та обладнання.
Уряд Латвії напередодні ухвалив рішення про передачу Україні ще 20 транспортних засобів, конфіскованих у п’яних водіїв.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Delfi.
Частина автомобілів призначена для військових частин Національної гвардії України та військових частин Міноборони.
Ще частину передадуть лікарням Івано-Франківської та Харківської області.
Також автомобілі отримають військове управління села Виноградове Херсонської області, регіональна адміністрація Чугуївського району Харківської області, військове управління села Мужиківка Херсонської області, виконавчий комітет Грушівської сільської ради Дніпропетровської області, а також військовий комітет села Мужиківка Херсонської області.
Загальна попередня ринкова вартість переданих Україні 20 транспортних засобів становить 117 640 євро.
Євродепутат від Литви Ніл Ушаков опублікував у соцмережі відео, на якому можно побачити ряди так званих зубів дракона.
Латвія почала встановлювати протитанкові загородження на кордоні з Росією. Про це заявив депутат Європарламенту, екс-мер Риги Ніл Ушаков та опублікував на своїй Facebook-сторінці відповідний запис.
На відео, зокрема, можна побачити ряди так званих зубів дракона, бетонних фортифікаційних споруд.
„Запаси протитанкових укріплень неподалік Зілупе, на під’їзді до КПП Терехово”, – прокоментував політик цей відеозапис.
На берегах Тиси з'явилися нові ділянки, обгороджені колючим дротом. "Фортифікації", мабуть, мають ускладнити життя ухилянтам. Українці в соцмережах сміються з "фортеці Тиса" і обурюються, що укріплення будують тут, а не на кордоні з Росією pic.twitter.com/bq3OoE1xiM
Якщо водій автомобіля з білоруськими номерами відмовиться виконувати вказівки митних органів, його машину конфіскують і передадуть Україні.
„У кращому разі водієві зареєстрованого в Білорусі автомобіля доведеться повернутися назад до країни, з якої він планував в’їхати до Латвії”, – зазначає видання.
Це обмеження запроваджено в рамках 8-го пакета санкцій ЄС проти Росії, до якого також включені обмеження щодо Білорусі. Зокрема, – заборонено ввозити товари, які дозволяють Білорусі диверсифікувати джерела доходів, завдяки чому країна може брати участь в агресії Росії проти України. Це стосується вироблених у Білорусі чи експортованих з Білорусі товарів, включно з легковими автомобілями.
Заборона на в’їзд не поширюватиметься на автомобілі дипломатичних та консульських установ.
Також у латвійському Сеймі розглядається законопроєкт про заборону користуватись авто на білоруських номерах, які вже перебувають у країні.
Влада Литви з вересня перестане покривати витрати на навчання українських студентів. Відповідне рішення ухвалили на прохання України.
Як повідомляє РБК-Україна, про це в коментарі LRT заявили в литовському Міністерстві освіти.
Студенти з України, які вже вступили до вишу, зможуть закінчити його без плати за навчання. Але з вересня така можливість буде недоступною для нових студентів.
У відомстві наголосили, що всю допомогу українцям надають відповідно до потреб України. Тому литовська влада не хоче заохочувати „витік мізків” з країни.
„Це бажання української сторони. В Україні є вищі навчальні заклади, і на даний момент немає потреби переводити навчання в інші місця”, – додали у відомстві.
Тому, як уточнює LRT, з цього року українці, які отримали середню освіту та склали випускні іспити в Литві, підпорядковуватимуться тим же загальним правилам, що й громадяни Литви.
Незважаючи на таке рішення влади Литви, деякі вищі навчальні заклади вирішили продовжити повне чи часткове фінансування навчання українських студентів. Зокрема, це:
Вільнюський коледж;
Вільнюський технічний університет імені Гедімінаса;
Університет Вітаутаса Магнуса.
Раніше стало відомо, що українські студенти можуть виїжджати за кордон для навчання. Це, зокрема, стосується і чоловіків. У Кабміні назвали умови.
У найближчі роки в Латвії буде розміщено близько 5000 військовослужбовців країн НАТО.
Про це заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на LSM.
Очолювана Канадою бойова група розширеної присутності в Латвії буде збільшена до рівня багатонаціональної бригади. Очікується, що бригада досягне повної боєготовності до 2026 року і налічуватиме близько 3500 військовослужбовців. Водночас у Латвії перебувають військовослужбовці НАТО і в рамках інших операцій, унаслідок чого їхня загальна чисельність у найближчі два роки становитиме близько 5000 осіб, розповів міністр.
У середу на військовій базі в Адажі відбулася церемонія, присвячена початку збільшення присутності НАТО в Латвії до рівня бригади.
Спрудс зазначив, що Латвія стала першою країною Балтії, де буде створено багатонаціональну бригаду Альянсу.
Основним місцем дислокації бригади буде Адажська військова база, у Цері Марупського краю розташовуватиметься її штаб, а великі навчання проводитимуться на полігоні в Селії.
Командувачка багатонаціональної дивізії НАТО „Північ” генерал-майор Єтте Албінус у середу на церемонії на Адазькій базі наголосила, що це важливий день, коли до Латвії почнуть прибувати представники 14 країн НАТО.
„Це сигнал, що ми єдині, готові до будь-яких викликів, зокрема до агресії з боку іншої країни”, – наголосила генерал-майор.
Командувач багатонаціональної бригади НАТО в Латвії полковник Седрік Аспіро зазначив, що сьогоднішня церемонія стала результатом дворічної підготовки. „У нас тут дуже професійні солдати, які екіпіровані всім необхідним, і це дуже чіткий сигнал. Для мене велика честь бути тут у цей важливий день”, – наголосив Аспіро.
Сьогоднішня церемонія розпочне один з етапів збільшення бойової групи. Найближчими місяцями Латвія і союзники по НАТО зроблять наступні кроки з перетворення бойової групи на боєздатну бригаду.
На саміті НАТО в Мадриді в червні 2022 року Латвія і Канада підписали декларацію про зміцнення і подальший розвиток бойової групи посиленої присутності в Латвії, а в липні минулого року перед самітом НАТО у Вільнюсі міністри оборони Латвії та Канади підписали на військовій базі в Адажі дорожню карту, в якій окреслювали подальші кроки з перетворення бойової групи на бригаду.
Керувати формуванням бригади, прибуттям та інтеграцією в неї інших бойових груп буде полковник Седрік Аспіро.
Наразі в бойовій групі розширеної присутності НАТО під керівництвом Канади в порядку ротації служать близько 1900 військовослужбовців з Албанії, Канади, Чехії, Ісландії, Італії, Чорногорії, Польщі, Словаччини, Словенії, Іспанії та Північної Македонії. Данія і Швеція також увійдуть до складу нової багатонаціональної бригади НАТО в Латвії.
Після укладання партнерства Яніса та Максима відбулася урочиста церемонія у Латвійській національній бібліотеці за участю міністерки юстиції Інесе Лібіня-Егнере.
Як зазначила міністерка, діючий закон про партнерство у Латвії є „єдиним законом, який можна було ухвалити демократичним чином”.
„Якщо після наступних виборів парламент зможе затвердити щось більше, тоді ми і зможемо про це говорити, і інакше в демократичній державі не відбувається”, – сказала Лібіня-Егнері.
Минулого року у листопаді Сейм Латвії ухвалив пакет законів, що впроваджує чинність партнерства. Відповідно до документів, партнерські відносини надалі можуть реєструвати будь-які пари, зокрема одностатеві.
