Близько половини українців підтримують ідею проведення референдуму щодо можливої мирної угоди. Водночас значна частина громадян виступає проти, а соціологи попереджають про ризики низької явки та маніпуляцій із формулюванням питання.
Як повідомляє Київський міжнародний інститут соціології, за результатами опитування, проведеного 1–8 березня 2026 року, 50% респондентів підтримують ідею проведення референдуму щодо мирної угоди, тоді як 40% виступають проти.
Порівняно із січнем 2026 року підтримка цієї ідеї знизилася з 55% до 50%, а частка противників зросла з 32% до 40%.
Також 64% опитаних заявили, що готові взяти участь у голосуванні, якщо такий референдум відбудеться. З них 31% відповіли, що точно підуть голосувати, ще 33% сказали, що скоріше візьмуть участь.
Водночас близько третини респондентів — 30% — зазначили, що скоріше або точно не братимуть участі у голосуванні.
Соціологи також зазначають, що підтримка референдуму вища серед тих, хто готовий погодитися на виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і Європи.
Крім того, під час опитування респондентам запропонували умовне формулювання питання референдуму про встановлення миру шляхом угоди з США та Європою, яка передбачає членство України в ЄС у 2027 році, територіальні компроміси, гарантії безпеки та план економічної відбудови.
У такому випадку 61% опитаних заявили, що проголосували б «за», 10% — «проти», а решта не визначилися або не брали б участі.
Соціологи зазначають, що результати демонструють важливість формулювання питання референдуму, оскільки від цього може суттєво залежати результат голосування.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 1003 респондентів на підконтрольній уряду України території. Статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.
Громадяни України категорично не готові поступитися ключовими аспектами можливої мирної угоди, свідчить дослідження.
Думки українців стосовно мінімально необхідних умов для укладання мирної угоди з РФ розділилися. Найбільше – 33,2% респондентів – вважають необхідним звільнення України від російських військ у кордонах 1991 року, а ще 25,5% – у межах на 24 лютого 2022 року. Про це свідчать дані дослідження Центру Разумкова, оприлюдненого Київським Безпековим Форумом (КБФ) напередодні Мюнхенської безпекової конференції.
Але тільки 3,7% опитаних припускають повне виведення українських військ з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, причому з усієї території цих областей у межах їхніх адмінкордонів.
Порівняно з попередніми періодами вимоги до умов миру змінилися. Підтримка повернення до кордонів 1991 року знизилася з 51,5% у червні 2024 року до 33,2% у лютому 2026 року. Проте зросла частка тих, хто припускає фіксацію кордонів по лінії фронту – з 9,4% у червні 2024 року до 23,5% у лютому 2026 року.
Дані дослідження свідчать, що респонденти категорично не готові поступитися ключовими аспектами можливої мирної угоди. 73,1% вважають, що не можна поступитися реальними гарантіями безпеки України, 73,3% – допомогою в економічному відновленні України, 72% – відповідальністю Росії за воєнні злочини, 69,3% – стягненням з Росії репарацій на користь України.
Стосовно територіальних питань: 62,7% переконані, що не можна поступитися контролем України над Донбасом.
Щодо євроатлантичної інтеграції думки розділилися майже порівну. 47,9% вважають, що не можна поступитися курсом України на членство в ЄС, тоді як 40,2% допускають такий компроміс.
Стосовно НАТО: 48,6% не готові поступитися цим курсом, 38,3% – готові розглянути такий варіант.
Соціологічне опитування проведене Центром Разумкова на замовлення Київського Безпекового Форуму з 31 січня по 4 лютого 2026 року методом телефонного інтерв’ю.
Опитано 1003 респондентів віком від 18 років, які проживають у всіх регіонах України (окрім АР Крим). Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,2%.
