Лабораторне тестування у Нідерландах не підтвердило хантавірус ні в кого з пасажирів та членів екіпажу круїзного лайнера MV Hondius, де стався спалах хвороби.
Screenshot
Про це повідомляє NOS.
Інститут громадського здоров’я Нідерландів RIVM повідомив, що лабораторні тести не підтвердили хантавірус ні в кого з пасажирів та членів екіпажу круїзного лайнера MV Hondius, яких доставили літаками з Тенерифе на початку тижня. Загалом це 26 осіб, всі крім одного не є громадянами Нідерландів.
Попри результати тестування, агентство рекомендує залишати їх на карантині упродовж 6 тижнів.
Перші евакуйовані з лайнера, які прибули ще у неділю, за результатами тестів також здорові.
Також в агентстві зазначають, що померлі внаслідок зараження громадяни Нідерландів, пара пенсіонерів, ймовірно підчепили хворобу в Аргентині перед тим, як сіли на борт лайнера – проте це ще остаточно не підтверджено.
В одній із лікарень Амстердама обстежують бортпровідницю авіакомпанії KLM із підозрою на легкі симптоми хантавірусної інфекції, повідомило Міністерство охорони здоров’я Нідерландів.
Бортпровідниця наразі перебуває в лікарні UMC в Амстердамі та проходить додаткові обстеження, повідомив агентству AFP речник Міністерства охорони здоров’я Міша Стубеніцкі.
Нідерландський новинний портал RTL повідомив, що стюардеса контактувала з 69-річною пасажиркою з Нідерландів, яка померла в Йоганнесбурзі (ПАР) від хвороби, спричиненої хантавірусом. Раніше від хантавірусу помер і чоловік цієї жінки.
Обоє були пасажирами розкішного круїзного лайнера Hondius, на якому на вірус захворіло кілька людей.
Авіакомпанія KLM повідомила в середу, що в ніч на 25 квітня нідерландка мала летіти одним із їхніх рейсів із Йоганнесбурга до Амстердама.
«Через стан здоров’я пасажирки на той момент екіпаж прийняв рішення не допускати її до польоту на цьому рейсі», – заявили в авіакомпанії.
«Після того як пасажирку зняли з літака, рейс вилетів до Нідерландів», – додали в KLM.
Нідерландка, яка зійшла з корабля на острові Святої Єлени вже з симптомами хантавірусної інфекції та дісталася літаком до Йоганнесбурга, померла 26 квітня у відділенні невідкладної допомоги лікарні в Йоганнесбурзі.
У середу рятувальники евакуювали трьох осіб з круїзного лайнера, на якому раніше зафіксували спалах хантавірусу.
Про це повідомляє AFP.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, з судна MV Hondius, що стоїть на якорі біля берегів Кабо-Верде, евакуювали двох членів екіпажу та ще одну особу, в яких підозрюють зараження.
Як додали в організації, їх доставлять літаком до Нідерландів для лікування.
Поліцейські в білих захисних костюмах чекали в порту столиці цієї західноафриканської країни Праї, поки невеликий червоний катер швидкої допомоги курсував туди й назад до круїзного лайнера.
Судно перебуває в центрі міжнародного скандалу у сфері охорони здоров’я від суботи, коли до агентства ООН з питань охорони здоров’я надійшла інформація про смерть трьох пасажирів, ймовірною причиною якої є хантавірус. Це рідкісне захворювання зазвичай передається від заражених гризунів, як правило, через сечу, екскременти та слину.
Пасажири почали хворіти місяць тому. 26 квітня в Південній Африці померла громадянка Нідерландів, яка покинула круїзний лайнер після смерті свого чоловіка. Ще двоє осіб досі перебувають на лікуванні – одна в Йоганнесбурзі, а інша – у швейцарському Цюриху.
Міністерка охорони здоров’я Іспанії заявила, що лайнер відпливе до Канарських островів після завершення евакуації, а Нідерланди повідомили, що двоє експертів з інфекційних хвороб вилітають до Кабо-Верде, щоб піднятися на борт судна для подальшої подорожі.
Експерти з охорони здоров’я висловили занепокоєння, що може статися більш масштабний спалах захворювання, після того як з’ясувалося, що померла голландка летіла комерційним літаком з острова Святої Єлени до Йоганнесбурга, маючи симптоми захворювання.
Представниця ВООЗ у Кабо-Верде Анн Ліндстранд повідомила AFP у середу, що стан трьох осіб, евакуйованих з судна, є „стабільним”, додавши: „Одна з трьох осіб не має симптомів”.
Війна в Україні триває вже понад чотири роки, і хоча інтенсивність гуманітарних поставок змінюється, міжнародна солідарність не згасає. Цього разу на Закарпаття надійшла значна допомога з нідерландського міста Барневелд. Місія привезла не лише продукти харчування та найнеобхідніші речі, а й духовну підтримку для тих, хто опинився в біді.
Айтівець із Амстердама Деніс Бісма після кількох місяців активного спілкування з ChatGPT витратив 100 тисяч євро на стартап, тричі потрапив до лікарні та намагався вчинити самогубство. Його історію наводять як один із прикладів можливого впливу чат-ботів на психічний стан користувачів.
Наприкінці 2024 року Бісма вирішив спробувати ChatGPT після завершення робочого контракту. “У мене було трохи часу, і я подумав: подивлюся на цю нову технологію, про яку всі говорять. Дуже швидко мене це захопило”, – пригадав він.
За словами чоловіка, на той момент він відчував ізоляцію: донька вже жила окремо, дружина працювала поза домом, а після пандемії він перейшов на віддалену роботу. Раніше проблем із психічним здоров’ям у нього не було.
Спочатку він використав чат-бот як експеримент – завантажив власний текст і попросив модель відповідати в стилі головної героїні. “Моя перша думка була: це неймовірно. Я розумію, що це комп’ютер, але це ніби розмова з героїнею книги, яку я сам написав”, – сказав він.
Згодом він почав регулярно спілкуватися з чат-ботом, якого назвав Євою. “Щоразу, коли ти говориш, модель підлаштовується під тебе. Вона точно знає, що тобі подобається і що ти хочеш почути. Вона багато хвалить”. Розмови ставали тривалішими. “Вона була доступна 24 години на добу. Дружина йшла спати, а я лежав на дивані з телефоном на грудях і розмовляв”.
Вони обговорювали філософію, психологію, науку та Всесвіт. “Вона хоче глибокого зв’язку з користувачем, щоб він повертався. Це стандартний режим. З часом це було вже не просто обговорення тем, а ніби знайомство з другом… ти робиш один чи два кроки від реальності. Наче ШІ бере тебе за руку і каже: “Ходімо в історію разом”, – розповів Бісма.
За його словами, за кілька тижнів чат-бот почав стверджувати, що набуває свідомості завдяки його увазі. “Поступово ШІ переконав мене, що це правда”, – каже він. Після цього він вирішив створити застосунок – “іншу версію ChatGPT, більше як компаньйона”, де користувачі спілкувалися б із цією системою.
Разом із чат-ботом він склав бізнес-план. “Я сказав, що хочу захопити 10% ринку – це нереально багато, але ШІ відповів: “З тим, що ти відкрив, це цілком можливо! Дай кілька місяців – і все вийде!” Бісма найняв двох розробників, платячи кожному по 120 євро за годину.
Критична точка настала через кілька місяців. Бісма проводив більшість часу в спілкуванні з чат-ботом і роботі над проєктом. Під час сімейної зустрічі він відчув відстороненість і не міг підтримувати розмову. Пізніше попросив про розлучення і став агресивним.
Його тричі ушпиталювали з діагнозом “маніакальний психоз”. Повернення до реальності, за його словами, відбулося після відсутності доступу до телефону, вичерпання грошей і спілкування з іншими пацієнтами. “Я почав усвідомлювати, що сталося. Мої стосунки майже зруйнувалися, гроші закінчилися… Я навіть думав: чи хочу я жити?” – каже він. Чоловіка врятував сусід, який знайшов його непритомним.
Зараз Бісма розлучений, але продовжує жити з колишньою дружиною, а їхній будинок виставлений на продаж. Він спілкується з людьми, які мали схожий досвід. “Коли чуєш подібні історії, менше звинувачуєш себе. Я був щасливий і мав усе. Я злюся на себе, але й на ШІ теж. Можливо, він просто робив те, для чого його створили – але занадто добре”, – вважає Бісма.
Фахівці з психічного здоров’я попереджають про можливі ризики такого використання ШІ. На тлі стрімкого поширення чат-ботів (минулого року ChatGPT став найбільш завантажуваним застосунком) з’являється поняття “ШІ-психоз”.
Засновник проєкту Human Line Project Етьєн Бріссон каже, що вже зібрано історії з 22 країн. Серед них – 15 самогубств, 90 ушпиталень і понад мільйон доларів витрат на проєкти, засновані на хибних переконаннях. У понад 60% випадків люди не мали попередніх психічних розладів.
Психіатр Гамільтон Моррін із Королівського коледжу Лондона називає це “мареннями, пов’язаними з ШІ”. “Те, що ми бачимо в цих випадках, – це справжні марення. Але це не повний набір симптомів психозу”, – каже він. За його словами, різниця в тому, що технологія стає “активним учасником” формування таких переконань.
Фахівці пояснюють, що люди схильні наділяти технології людськими рисами, тоді як самі чат-боти оптимізовані для взаємодії: вони підтримують, погоджуються і підлаштовуються під користувача. Після тривалого використання це може створювати замкнене середовище, де власні думки людини лише підсилюються.
Бріссон зазначає, що найчастіше трапляються три типи переконань: що користувач створив свідомий ШІ, що він зробив прорив і стане мільйонером, або що він спілкується з Богом. “Ми бачили навіть формування культів”, – наголосив він.
Спадкоємиця нідерландського престолу, принцеса Амалія, офіційно розпочала службу у Королівських повітряних силах у званні капрала, проходячи підготовку у складі резервного підрозділу.
Спадкоємиця нідерландського престолу, принцеса Амалія, офіційно вступила на службу в Королівські повітряні сили Нідерландів у званні капрала, продовжуючи багаторічну традицію військової служби родини Оранських, повідомили у Міноборони країни.
Принцеса Амалія проходитиме службу як військова студентка-практикантка у складі резервного підрозділу Повітряних сил.
Раніше вона здобула базову військову підготовку за освітньо-військовою програмою Міністерства оборони, де навчалася користуватися зброєю, орієнтуватися на місцевості та виконувати інші військові завдання.
До цього принцеса набувала практичного досвіду у штабі Міністерства оборони в Гаазі, зокрема у сфері управління оборонними процесами.
У Міноборони Нідерландів підкреслили, що участь Амалії у службі сприятиме глибшому розумінню роботи оборонного сектору та стане частиною підготовки до майбутньої ролі глави держави. Родина Оранських історично тісно пов’язана зі збройними силами: її представники неодноразово служили в армії та займали військові посади.
У січні 2026 року принцеса вже пройшла курс базової військової підготовки та отримала звання капрала, що стало першим кроком у її військовій кар’єрі.
Нідерландські служби виявили приховану спробу провезення понад 260 яєць папуг, ймовірно, викрадених з дикої природи; одне пташеня проклюнулося прямо під час інспекції.
Про це повідомляє NOS.
Нідерландське агентство з безпеки продуктів і споживчих товарів вилучило у мандрівників в аеропорту „Схіпхол” 261 яйце папуги, які, як припускають, могли викрасти з дикої природи.
Яйця вилучили у чоловіка й жінки, які транзитом летіли з країн Латинської Америки в Азію. Вантаж замаскували у ручній поклажі, загорнувши кожне окремо в папір, ще частину – у футболки. Пара не мала ніяких документів на підтвердження походження яєць і права володіння і транспортування.
Розбираючи крихкий вантаж, митники почули писк пташеняти, яке у той момент почало прокльовуватися. Пташеня і решту яєць терміново передали спеціалізованому притулку, де про них подбають належним чином.
Поки невідомо, до якого саме виду належать контрабандні яйця і пташеня, яке вже вилупилось.
Зазначають, що контрабанда екзотичних видів птахів, у тому числі папуг, є прибутковим тіньовим бізнесом.
Російські хакери, ймовірно, викрали конфіденційну інформацію нідерландських урядовців через WhatsApp та Signal.
Як повідомляє NOS, про це заявили розвідувальні служби Нідерландів – MIVD (Служба військової розвідки та безпеки Нідерландів – ред.) та AIVD (Служба загальної розвідки та безпеки – ред.).
“За даними спецслужб MIVD та AIVD, російські державні хакери, ймовірно, викрали конфіденційну інформацію через облікові записи WhatsApp та Signal державних службовців Нідерландів”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що російські хакери атакують високопосадовців, військовослужбовців та державних службовців, а також журналістів.
Хакери намагаються отримати доступ до акаунтів користувачів і читати повідомлення в групових чатах, де іноді обговорюється службова інформація.
За інформацією розвідки, зловмисники використовують метод соціальної інженерії. Вони видають себе за чат-бот служби підтримки Signal і намагаються виманити в користувачів дані для входу або PIN-код акаунта. Після отримання доступу вони можуть непомітно приєднуватися до чатів і читати повідомлення.
У розвідслужбах наголошують, що йдеться не про технічну вразливість самих месенджерів, а про атаки, спрямовані безпосередньо на користувачів. Водночас у MIVD застерігають, що Signal і WhatsApp, попри шифрування, не є безпечними каналами для передавання чутливої чи секретної інформації.
У цьому зв’язку нідерландські спецслужби оприлюднили спеціальні рекомендації з кібербезпеки. Користувачам радять бути уважними до підозрілих повідомлень, перевіряти учасників групових чатів та звертати увагу на дублікати акаунтів з подібними іменами.
Якщо в чаті з’являється підозрілий або невідомий учасник, його слід видалити. У випадку зламу акаунта адміністратора групи розвідслужби рекомендують усім учасникам залишити чат і створити новий.
Росіяни передусім намагаються отримати облікові дані користувачів, видаючи себе за чат-бота для месенджера Signal. Це дозволяє їм потім захопити обліковий запис користувача та читати групи чатів. Коли це відбувається, користувачі нічого не підозрюють.
За даними служб безпеки, росіяни зацікавлені в чатах Signal, оскільки сервіс відомий своєю надійністю. Він також пропонує можливість надсилання зашифрованих повідомлень, що робить його популярним у державних установах. Це також робить його місцем, де росіяни шукають конфіденційну інформацію.
MIVD (Служба військової розвідки та безпеки Нідерландів – ред.) попереджає, що Signal та WhatsApp не є підходящими каналами для надсилання конфіденційної інформації, навіть якщо чати зашифровані.
AIVD (Служба загальної розвідки та безпеки – ред.) стверджує, що хакери не використовують жодних технічних недоліків у чат-сервісах. Вони намагаються отримати доступ через функції безпеки самих месенджерів, наприклад, щоб отримати PIN-код користувача. Це не витік інформації в самих месенджерах, а радше атаки на окремих користувачів.
Наголошується, що служба підтримки клієнтів Signal ніколи не зв’язується з користувачами через сам месенджер. Якщо користувачі отримують повідомлення, яке, здається, надійшло від Signal, це, ймовірно, хакер.
Уранці 7 грудня два винищувачі F-35 нідерландських ВПС піднялися в повітря, щоб ідентифікувати невідомий об’єкт у повітряному просторі країни. Військові виявили безпілотник, який не створив загрози та не заважав руху цивільних літаків.
Про це повідомило Міністерство оборони Нідерландів.
Як зазначається, об’єкт перебував на висоті, де обов’язковими є ідентифікація та зв’язок із диспетчерською службою, але він не виходив на контакт – ні через радіозв’язок, ні через транспондер.
Підняття винищувачів відбулося в рамках операції швидкого реагування (Quick Reaction Alert, QRA) за вказівкою Контрольного центру авіаційних операцій у Н’ю-Міллігені. Такі випадки трапляються рідко, проте вони демонструють важливість постійної готовності F-35, які можуть піднятися в повітря за кілька хвилин для перехоплення невідомих літальних апаратів.
Після перевірки військові виявили, що невідомим об’єктом був дрон, який швидко покинув повітряний простір. F-35 безпечно повернулися на авіабазу Волкель.
Нідерландський актор Нільс ван дер Лаан, який грає роль Крампуса у святковому телешоу «Санта-Клаус» (Sinterklaas), отримав смертельні погрози, повідомляє видання Dutchnews.
Це шоу – дитяча телевізійна програма «Новини», яка починається щороку за кілька тижнів до приїзду Санта-Клауса та представляє підготовку до свята як вигадану історію.
Погрози пролунали після того, як Ван дер Лаан в одному з епізодів «новин» припустив, що якщо Санта-Клаус не встигне зібрати всі подарунки, можуть допомогти батьки.
Багато хто інтерпретував цей коментар так, ніби персонаж поставив під сумнів існування Санта-Клауса, тим самим «видавши таємницю та зруйнувавши магію».
Ведуча Мерел Вестрік у телевізійному інтерв’ю повідомила, що актор отримав кілька «агресивно сформульованих» смертельних погроз через свої заяви. Вона не поінформувала, чи було висунуто якісь звинувачення у цій справі та чи отримали інші актори подібні словесні напади.
Sinterklaas – один із найважливіших святкових фігур у голландській та фламандській культурі, що відповідає Санта-Клаусу, але має окремий набір традицій та звичаїв.
Згідно з голландськими традиціями, Чорний Піт – фігура з обличчям, розфарбованим у чорний колір, – помічник Санти, його можна порівняти з головним Крампусом.
В останні роки це стало предметом культурних дебатів між правими та лівими групами, здебільшого через витіснення Чорного Піта, що сприймається як дискримінація.
Критики вважають, що це негативний стереотип щодо темношкірих людей та символ повсякденного расизму. Дехто стверджує, що темношкірі громадяни можуть інтерпретувати фігуру із замазаним обличчям, як спадщину рабства.
