У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували рекордне стадо з 23 оленів шляхетних — це найбільша кількість, яку коли-небудь спостерігали в зоні відчуження. Про це повідомила пресслужба заповідника.
Цей результат отримали під час щорічних весняних маршрутних обліків копитних тварин. Для визначення чисельності та міграцій тварин у заповіднику застосовують різні методи, зокрема облік за екскрементами. Це точний і надійний спосіб, адже копитні залишають фекалії до 20 разів на добу, а ті зберігаються тривалий час.
Крім рекордного стада, фахівці відзначають зростання чисельності коней Пржевальського, а от популяція лося європейського, навпаки, скоротилася. Ймовірною причиною цього є обмежена сезонна міграція через українсько-білоруський кордон.
Весна приносить зміни і в раціон копитних — тварини поступово переходять із сухої зимової їжі на молоду зелену рослинність. Це важливий етап адаптації їхньої травної системи.
„Загалом, дані весняних обліків та спостережень у Чорнобильському заповіднику свідчать про позитивну динаміку: зростання чисельності окремих видів, активне використання пасовищ і розширення ареалів”, – додали у заповіднику.
У Швеції планують побудувати до десятка мостів, щоб олені могли безпечно перетинати залізничні лінії та основні дороги на півночі країни, оскільки глобальне потепління змушує їх мігрувати далі в пошуках їжі.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на The Guardian.
У 2021 році біля східного міста Умео транспортний орган має намір розпочати роботу над першим із нових мостів, який отримав назву „ренодук”, яка походить від слова ren (олень) та віадук.
„В умовах мінливого клімату зі складними сніговими умовами буде надзвичайно важливо мати можливість знаходити та отримувати доступ до альтернативних пасовищ”, – сказав Пер Сандстрем, ландшафтний еколог шведського університету сільськогосподарських наук.
Глобальне потепління справляє руйнівний вплив на 250 000 північних оленів Швеції та 4500 корінних саамів, яким дозволено випасати їх, а деякі зимові пасовища все ще відновлюються після безпрецедентної посухи та пожеж.
Тваринам також важко взимку дістатися до лишайників, які становлять ключову частину їх раціону. Поки тепле літо допомагає лишайникам рости, тепла і вологіша зима призводить до дощів.
Це означає, що коли температура опускається нижче нуля, на землі утворюються непроникні листи льоду, які, як правило, покриваються набагато м’якшою кіркою снігу, внаслідок чого північний олень не може відчувати запах їжі.
Все частіше тваринам, вирощуваним для отримання м’яса, шкур та рогів, доводиться шукати їжу в інших місцях, що змушує їх перетинати залізничні лінії чи основні дороги, які часто обгороджені або де вони ризикують бути збитими транспортом.
Десяток мостів, запланованих у північних графствах Норрботтен і Вестерботтен, повинні полегшити ситуацію.
„Я з нетерпінням чекаю, що ми зможемо переходити безперешкодно”, – сказав оленяр Тобіас Джонссон, додавши, що з ним та його пастухами проконсультувались як щодо розташування мостів, так і щодо їх конструкції.
