Харчування в школі, безбар’єрність в інклюзивно-ресурсних освітніх центрах, розширення спортивного життя у школах – це головні теми розширеного засідання колегії освітян та керівників профільних відомств та управлінь у територіальних громадах. Зокрема, за словами очільниці департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Мар’яни Марусинець, ці питання нині є пріоритетними для регіону і потребують системної роботи. До 2027 року в області працює регіональна програма в межах стратегії реформування системи шкільного харчування, в рамках якої передбачено модернізацію харчоблоків і забезпечення гарячими обідами. Загалом на Закарпатті 563 освітні заклади, де навчається майже 160 тис учнів. У школах харчується понад 80 тисяч дітей, із них 57 тисяч – безоплатно. Для організації харчування учнів молодшої школи, область отримала більше 160 мільйонів гривень державної субвенції.
Найпопулярнішими спеціальностями для вступу до магістратури у 2025 році є педагогіка, управління та адміністрування і інформаційні технології.
Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
„Цьогорічні дані реєстрації на вступ до магістратури транслюють зміну трендів. Інформаційні технології, які ще нещодавно впевнено очолювали рейтинги, цього разу опинилися лише на третьому місці, поступившись педагогіці та управлінню й адмініструванню”, – зазначив він.
За словами Бабака, на іспит з педагогіки зареєструвалися 16 709 вступників, на іспит з управління та адміністрування – 16 437, на іспит з інформаційних технологій – 13 152, на іспит з права – 10 695, на іспит з психології – 9 435.
Голова комітету додав, що розрив між другим і третім місцями (управління та ІТ) становить понад 19%.
Також Бабак розповів, якими були пріоритети у вступників за останні роки.
За його словами, у 2023 році – серед лідерів право, ІТ та психологія; 2024 рік – зростає попит на менеджмент, а ІТ починає здавати позиції; 2025 рік – педагогіка вперше очолює рейтинг.
В перший клас в Ужгороді цьогоріч піде майже 1300 діток, що на сотню менше, ніж торік. Наразі ця цифра не остаточна, оскільки основний набір завершився у травні, але до початку навчального року триватиме додаткова сесія. На території Ужгородської громади працює 27 навчальних закладів, у яких функціонує 48 перших класів.
Бізнес та освітні заклади мають співпрацювати, щоб випускати затребуваних спеціалістів для реального сектору економіки, зазначив Олег Давиденко.
Для України технічні спеціалісти – це питання національної безпеки. Тому на це потрібно спрямувати освітні програми. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на HR Wisdom Summit 2025, що пройшов у Києві, повідомила пресслужба компанії.
За його словами, зараз технічна вища освіта в Україні недооцінена, а попит на технічні спеціальності – математику, фізику, хімію, інженерію – невисокий. Це пов’язане з втратою популярності промисловості, хоча продукти цієї індустрії – сталь та техніка, – оточують нас щодня. Саме тому бізнес та освітні заклади України мають співпрацювати, щоб випускати затребуваних спеціалістів для реального сектору економіки.
„Технічна освіта – це питання національної безпеки. Бо від того, наскільки в Україні збережеться людський потенціал, залежить стабільність і розвиток економіки. Ми не можемо дозволити собі імпортувати знання та спеціалістів – вони мають бути тут. Адже саме ці люди відновлюватимуть зруйноване, будуватимуть нові підприємства і створюватимуть майбутнє країни в найближчі десятиліття”, – переконаний Давиденко.
На його думку, академічний і науковий складники навчання важливі, але головним є тісна інтеграція з практичним досвідом: сертифікаційні програми, конкретні навички, стажування. Студент вишу має чітко розуміти, як застосувати знання на практиці й де працюватиме в майбутньому.
Тому бізнес має бути залучений до освітньої екосистеми на всіх рівнях – від школи до університету. Водночас цілі освіти й бізнесу мають перетинатися, інакше розрив між їхніми пріоритетами – наприклад, фокус освіти на кількості замість якості – призводить до браку кваліфікованих кадрів, і бізнес змушений будувати власну систему підготовки, переконаний Давиденко.
За даними пресслужби, у створення саме таких програм, що відповідають сучасним потребам ринку, вкладає кошти Метінвест.
„Понад 513 млн грн інвестовано в розвиток університету Метінвест Політехніка. Виш має 19 бакалаврських і 21 магістерську програму, а також аспірантуру. Університет вже випустив майже 300 магістрів – висококваліфікованих спеціалістів, що застосовують свої знання на практиці”, – йдеться у повідомленні.
Олег Давиденко закликав освітні заклади шукати партнерство і, за його словами, „бізнес легко відгукнеться”.
„Шлях створення власних вишів не для всіх, тому бізнес може співпрацювати з іншими університетами та програмами. Партнерство – це ключ до цільових, якісних і швидких результатів”, – резюмував він.
В Україні не можна обмежити право на освіту. Однак необхідно припиняти зловживання, щоб це не було можливістю отримати відстрочку.
Про це заявив, Федір Веніславський, народний депутат України, член комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Медіацентр Україна.
„Такого законопроєкту, який би обмежив таке право (отримати освіту – ред.) я не бачив. Взагалі, будь-яке обмеження право на освіту буде неконституційним. Бо Конституція це гарантує”, – заявив Веніславський.
Однак наразі є дилема, яка виникла на початку повномасштабного вторгнення, адже право на освіту перетворилося на можливість зловживання, щоб отримати право на відстрочку.
„Кількість студентів віком 30 – 50+ у 2022 – 2023 роках значно збільшилась. Професійно технічна освіта також передбачає право на відстрочку. Тому, тут треба підходити раціонально, щоб не обмежити право на освіту, але і унеможливити зловживання”, – розповів нардеп.
Понад 16 мільйонів гривень з державного бюджету спрямують на модернізацію освітнього простору в п’яти громадах Закарпаття. Кошти використають для оснащення кабінетів природничих наук та STEM-дисциплін.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України, майже 119 мільйонів гривень субвенції розподілили між регіонами. Закарпатська область отримає понад 16 мільйонів гривень.
На ці кошти в навчальних закладах облаштують сучасне освітнє середовище: придбають обладнання для кабінетів біології, хімії, фізики, географії та STEM-напрямів.
Додаткове фінансування передбачене для п’яти громад області:
Ужгородської,
Мукачівської,
Іршавської,
Тячівської,
Ясінянської.
Метою програми є підвищення якості освіти та створення умов для практичного навчання учнів у сучасному науковому середовищі.
Про це повідомив голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що право на здобуття освіти для українців віком старше 25 років не має бути способом звільнитися від обов’язку захищати державу.
Таку думку він висловив під час наради з ректорами вищої освіти Львівщини, йдеться в дописі міністра в соцмережі.
Лісовий додав, що в Україні потрібно створити такі умови, за яких право на освіту не ставатиме механізмом зловживань. Крім того, він наголосив, що керівники університетів відповідальні за тих, хто навчається в їхніх закладах вищої освіти.
„Право на освіту – не індульгенція від обов’язку захищати державу […] Це не просто питання законності, а й питання честі, професійної репутації та громадянської відповідальності”, – вважає міністр.
[type] => post [excerpt] => Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що право на здобуття освіти для українців віком старше 25 років не має бути способом звільнитися від обов’язку захищати державу. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1750520280 [modified] => 1750518044 ) [title] => Лісовий: Право на освіту студентів 25+ років не має бути звільненням від обов’язку захищати країну [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=246138&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 246119 [uk] => 246138 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 246120 [image] => Array ( [id] => 246120 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/liszovij.webp [original_lng] => 46450 [original_w] => 770 [original_h] => 431 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/liszovij-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/liszovij-300x168.webp [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/liszovij-768x430.webp [width] => 768 [height] => 430 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/liszovij.webp [width] => 770 [height] => 431 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/liszovij.webp [width] => 770 [height] => 431 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/liszovij.webp [width] => 770 [height] => 431 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/liszovij.webp [width] => 770 [height] => 431 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1468 [_thumbnail_id] => 246120 [_edit_lock] => 1750507662:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 148076415002 [_oembed_cf4e7f02ecbddfcd270fe021b2e5f0f7] => [_oembed_time_cf4e7f02ecbddfcd270fe021b2e5f0f7] => 1756472876 [_oembed_2d9db2a1282bd45680cbb3ace474c78d] => [_oembed_time_2d9db2a1282bd45680cbb3ace474c78d] => 1761738092 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline [2] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 83877 [2] => 51 [3] => 656257 [4] => 13 [5] => 570 [6] => 9 [7] => 43 [8] => 19 [9] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Новини [4] => Новини дня [5] => Освіта [6] => Спецтема [7] => Статті [8] => Терміново [9] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 544366 [1] => 260 ) [tags_name] => Array ( [0] => Оксен Лісовий [1] => освіта ) ) [7] => Array ( [id] => 241678 [content] =>
13 травня в Ужгороді відбулося громадське обговорення реформи профільної середньої освіти та особливостей її впровадження в Закарпатській області. Захід організовано Міністерством освіти і науки України в партнерстві зі швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» за сприяння Закарпатської ОВА.
До обговорення долучилося чимало учасників, серед яких представники МОН, Закарпатської ОВА, обласної ради, проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освітою ТГ, а також керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти.
Серед основних питань, розглянутих на заході, – впровадження реформи профільної середньої освіти, суть нововведень та змін, передбачених реформою. Особливу увагу присутні зосередили на плануванні мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти в Закарпатській області, а також на моделях фінансування й управління цією мережею.
Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України, наголосила на важливості розуміння суті реформи:
«Головна мета реформи – забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від місця проживання. Важливо розуміти, що реформа почалася не сьогодні, а триває з 2017 року. Діти, які пішли до першого класу у 2018 році, дійдуть до 10 класу, і їхнє навчання в 10–11 (12) класах вже буде іншим. Тобто після 9 класу вони обиратимуть одну з двох траєкторій: академічний ліцей, який готуватиме до вступу до університету, або ліцей професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці. Сьогоднішній захід присвячено саме питанням розбудови мережі академічних ліцеїв: що слід враховувати, коли засновники планують кількість ліцеїв, як у подальшому ліцеї мають обирати профілі, що на це впливає, чому важлива трансформація закладів освіти та широкий діалог».
На Закарпатті вже є бачення того, якою має бути подальша мережа старшої профільної школи з урахуванням особливостей регіону: гірських громад, а також закладів, у яких здійснюється навчання мовами національних меншин. Ці особливості враховуються під час планування мережі.
Своєю чергою Мар’яна Марусинець, директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА, розповіла, що після аналізу ситуації й кількості дітей у школах область напрацювала попередній план. Згідно з ним, з 1 вересня 2027 року на Закарпатті працюватимуть 107 ліцеїв, у яких учні проходитимуть профільну підготовку напередодні вступу до вищого навчального закладу.
«Закарпаття має регіональні особливості, які важливо враховувати. Зокрема те, що значна частина території – це сільська та гірська місцевість (такі заклади становлять майже 70%). Крім того, забезпечується доступ до здобуття освіти мовами національних меншин. Тому в нас є багато питань, які ми маємо обговорити на цьому заході».
Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, додала, що планування реформи та її наступних кроків, моделювання мережі академічних ліцеїв і розроблення моделей її фінансування є ключовим етапом. Це потребує розуміння необхідності змін, обговорень із органами місцевого самоврядування та узгодження з громадами.
«Ми всі розуміємо, що під час війни важко реалізовувати реформи. Тому потрібно чути місцеве самоврядування, батьків, дослухатися й до думки учнів. Головна ідея Нової української школи – дати дітям можливість обирати саме той предмет або напрям, який їм цікавий. І далі вони вже обиратимуть – або вищу освіту, або професійно-технічну».
Також Валентина Полторак зазначила, що наразі приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка сягає 70%. Більшість країн Європи мають на меті випускати понад 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.
Щоб збільшити цей показник в Україні, система має змінитися. Стратегічно важливо розділити профільну середню освіту від базової. Тоді співпраця між коледжами та школами стане ефективнішою, а профорієнтація активізується вже в 8–9 класах.
Школи будуть зацікавлені в якісній профорієнтації, оскільки не матимуть на меті зберегти якомога більше учнів у себе для навчання в 10–11 (12) класах. Це дасть змогу здійснити справжній, а не формальний вибір: між академічним ліцеєм, який готуватиме до вступу до університету, і ліцеєм професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці.
Всі документи – від атестата до диплома про вищу освіту чи наукового ступеня – будуть доступні онлайн.
Уряд затвердив порядок формування та застосування е-документа про освіту. Відтепер усі документи – від атестата до диплома – будуть доступні онлайн і прирівнюватимуться до паперових. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Порядок визначає механізм формування та застосування е-документа про освіту, що підтверджує здобуття особою певного освітнього рівня та/або присудження особі певного (освітньо-професійного, освітньо-наукового/освітньо-творчого) ступеня освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня) за результатами успішного здобуття освіти на відповідному рівні.
Е-документ – це електронне відображення диплому, атестата чи іншого освітнього документа, яке створюється на основі записів у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО);містить унікальний код (QR-код, штрих-код або цифровий ідентифікатор); доступне через застосунок і портал Дія.
Таким чином усі документи – від атестата до диплома про вищу освіту чи наукового ступеня – будуть доступні онлайн.
Міністерство освіти і науки України розпочало оновлення Державного стандарту початкової освіти. Протягом лютого-березня 2025 року робоча група проаналізує досвід семирічного впровадження стандарту та запропонує необхідні зміни для підвищення ефективності навчання в початкових класах.
Про це інформує пресслужба Міносвіти у п’ятницю, 14 лютого.
МОН розпочало процес оновлення Держстандарту початкової освіти, метою якого є адаптація системи навчання до нових реалій та викликів, зокрема в умовах війни та дистанційного навчання.
Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, зазначила, що досвід упровадження чинного стандарту вже показав його сильні та слабкі сторони. Це дозволить уточнити мету і цінності початкової освіти, а також адаптувати їх до сучасних вимог та викликів. Одним із важливих аспектів є врахування досвіду організації навчання в умовах війни, а також впровадження дистанційної освіти.
До роботи в робочій групі залучені не лише фахівці та експерти галузі, а й практикуючі вчителі. Однією з важливих фігур є Леся Павлюк, вчителька початкових класів з Івано-Франківська, яка увійшла до списку 50 найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize 2025.
Основні напрямки роботи робочої групи включають оновлення мети та цінностей початкової освіти, впорядкування вимог до результатів навчання за всіма освітніми галузями, а також розвиток компетентнісного підходу. Крім того, планується розробка нової редакції навчального плану, яка враховуватиме сучасні освітні потреби та дозволить забезпечити якісне викладання предметів у початкових класах.
Процес оновлення стандарту передбачає кілька етапів. Першим етапом є подання пропозицій щодо змін до МОН, після чого буде розроблено проект змін, який пройде громадське обговорення. Наступний етап включає розробку Типової освітньої програми та модельних навчальних програм. Завершальним етапом стане навчання педагогів, яке забезпечить методичну підтримку для роботи за новими стандартами.
Оновлений Держстандарт стане основою для розробки нових освітніх програм та інклюзивних підручників для початкових класів.
