Деякі люди вважають за краще залишатися вдома, незважаючи на повінь, щоб уникнути крадіжки цінних речей під час їхньої відсутності.
Польща розгортає військову поліцію в районах, що постраждали від повені; спецпризначенцям доручено патрулювати евакуйовані райони, щоб запобігти крадіжкам, адже зловмисники намагаються скористатися стихійним лихом, повідомляє польський громадський телеканал TVP. Цей захід був необхідний, оскільки мешканці неохоче залишали свої домівки, побоюючись, що їхні цінності можуть бути викрадені з порожніх будинків.
Занепокоєних мешканців заспокоїв міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, який заявив про розгортання спецпідрозділу та про те, що крадіжки будуть суворо каратися. Косіняк-Камиш закликав громадян дотримуватися інструкцій щодо того, яким чином покинути свої домівки, але також повідомив, що тим, хто залишиться вдома, буде доставлено воду та їжу.
Голова Опольського воєводства зазначив, що «паводковий туризм» також заважає ліквідації наслідків повені: багато людей виходить на дамби, щоб просто сфотографуватися, що ускладнює роботу екстрених служб. Повені в Центрально-Східній Європі вже забрали тисячі життів у Польщі, ще тисячі людей довелося евакуювати через розливи річок.
Україна запропонувала допомогу Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині та Чехії у подолання наслідків повеней. До Польщі вирушить підрозділ ДСНС.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
“Україна солідарна із сусідами, які потерпають від руйнівних повеней. На доручення президента Володимира Зеленського та за координації прем’єр-міністра Дениса Шмигаля ми запропонували Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині та Чехії відправити підрозділи ДСНС України для допомоги у подоланні лиха”, — написав він в Х.
Міністр висловив співчуття у звʼязку із загибеллю людей та руйнуваннями від повеней у Центральній Європі.
„Наші думки з усіма постраждалими громадами. Бажаємо нашим сусідам якомога швидше подолати це стихійне лихо”, — написав Сибіга.
Віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк повідомила, що Україна відправить до Польщі підрозділи ДСНС для допомоги у подоланні наслідків повеней.
„Наші рятувальники мають у цьому значний досвід. Мусимо допомогти нашим сусідам у важку годину. Так само як Польща з відкритим серцем взялася рятувати українців у перші дні повномасштабного вторгнення рф”, — повідомила вона.
Про те, що Україна направить допомогу Польщі повідомив і прем’єр країни Дональд Туск.
„Україна солідарна з Польщею й готова негайно направити сто рятувальників, оснащених спеціальним обладнанням для боротьби з паводком”, — написав він у Facebook.
Європою поширився циклон „Борис”, сильний вітер і зливи спостерігають у частині Польщі, Австрії, Чехії, Угорщини, Румунії та Словаччини.
Річки, що вийшли з берегів, починають повертатися в свої русла, але ситуація в постраждалих від повені регіонах Італії залишається дуже критичною.
За словами представника пожежної служби, зсувів побоюються в сотнях районів. Це одне з найнагальніших завдань на даний момент.
Воду з будинків і підвалів постійно відкачують, але намул повсюдно спричиняє великі проблеми.
У деяких районах регіону Емілія-Романья найвищий рівень червоної тривоги тривав до ранку понеділка. Цей регіон найбільше постраждав від масштабної повені, якої не пам’ятають в Італії вже століття. У Равенні та прилеглих районах рівень тривоги залишився повним, а навчальні заклади були закриті в понеділок.
Оцінивши ситуацію з гелікоптера, прем’єр-міністр Італії заявив, що рішення про перший транш екстреної допомоги буде прийнято на засіданні Кабінету Міністрів у вівторок. Джорджа Мелоні відвідав найбільш постраждалі міста – Форлі, Фаенцу і Равенну – і домовився про найбільш невідкладні заходи.
На північному сході Італії 36 000 людей були змушені покинути свої домівки через сильні повені за останні дні, і лише 10 000 змогли повернутися додому. У регіоні Емілія-Романья за півтора дні випала така кількість опадів, яка зазвичай випадає за півроку. Стихійне лихо забрало життя 14 людей.
Стихія зробила непрохідними 300 доріг, а для порятунку постраждалих було залучено 4 000 пожежників. Залізничне сполучення ще не повністю відновлено.
Влада застерегла мешканців та гостей з інших регіонів від наближення до затоплених територій і попросила їх звільнити дороги для рятувальників.
У Фаенці повінь змила частину кладовища. У районі Червії річка Савія, що вийшла з берегів, затопила понад 800 гектарів одного з найвідоміших в країні солеварень, яке також постачає сіль до Ватикану.
За даними фермерської організації Coldiretti, двісті п’ятдесят тисяч племінних тварин усе ще чекають на порятунок, відновлення знищених садів займе щонайменше чотири роки, а кількість знищених повінню вуликів оцінюється в сорок п’ять тисяч.
Український континентальний клімат зникає, поступаючись місцем умовам, більш схожим на Середземномор’я.
Коли повінь затопила майже 300 міст і селищ на Заході України минулого тижня, прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав її найгіршою з 1990-х років. Зміна клімату – одна з причин, чому це сталося.
Масштаби й швидкість стихійного лиха пов’язують також з незаконною вирубкою лісів, – пише BBC.
„Цей струмок був настільки дрібним, що його можна було перейти. Я й уявити не міг, що він перетвориться на таку нищівну повінь”, – сказав житель карпатського села Павло Гуцуляк, який втратив свій дім.
Рівень води в річці виріс до 3 метрів, після чого потік знищив дороги, мости, дамби і людську власність. Приблизно 500 кілометрів доріг були пошкоджені, а деякі шляхи – повністю втрачені. Боротьба з наслідками лиха досі триває, а Київ виділив мільйони гривень на відбудову. Але це лише посилить економічний тягар України, яка цього року вже втратила 8% свого ВВП.
Вчені кажуть6 що Україна зіштовхнулася зі швидкими кліматичними змінами, до яких ніхто не готовий: ані уряд, ані населення.
„Зима в Україні зникла. Загалом, в нас більше немає чітко виражених сезонів. Літо стало дуже спекотним. З’явилося багато рясних дощів, коли за два дні випадає вся місячна норма”, – пояснила вчений з Інституту екології Карпат Оксана Марискевич.
Для українців стало несподіванкою те, що їхній континентальний клімат зник, поступившись місцем такому, який більше схожий на Середземноморський. Спорадичні сильні вітри, посушливі періоди й сильні зливи стають нормою. На півночі країни все частіше відбуваються лісові пожежі й піщані бурі, а в горах – повені.
З 2001 року вирубка лісів в Карпатах збільшилася втричі. Про це BBC сказав активіст Дмитро Карабчук. Прем’єр-міністр запевняє, що вирубка скоротилася за останні п’ять років на одну п’яту. Але захисники довкілля кажуть, що це пов’язано більше зі скороченням попиту на ринку, ніж зі зваженою державною політикою. До третини від всієї вирубки в Україні проводиться незаконно, згідно з даними незалежних експертів. І Карпати найбільше страждають від такої діяльності.
За словами Карабчука, ніхто не реєструє масштаби незаконної вирубки в Карпатах. Але багато гір мають багато плям, де більше немає жодного дерева. Ліс з Карпат часто експортують. Британська організація Earthsight витратила 18 місяців на розслідування незаконної вирубки в Україні й встановила, що український ліс через румунських посередників купує шведський меблевий гігант IKEA. Незаконно зрубані дерева використовуються при виготовлені навіть деяких найбільш відомих продуктів компанії. IKEA цього тижня заявила, що знає про глобальну проблему незаконної вирубки лісів і почала незалежний аудит своїх мереж поставок деревини з України.
За словами Карабчука, вирубка лісів в Карпатах робить повені ще більш нищівними.
„Ліси скеровують більше води в ґрунт. Коли є дерева, вода стікає додолу повільніше”, – пояснив експерт.
Багато українців в регіоні, де не так і багато можливостей працевлаштування, розглядають вирубку як можливість непогано заробити. Але тепер вони звертають увагу на те, як це може вплинути на місцеву громаду. Колоди, покинуті на узбережжі річки, стали на шляху повені. І для Павла Гуцуляка це вилилося в сильне пошкодження його дому.
„Тепер я розумію, чому важливо розчищати річку і садити більше дерев”, – сказав він BBC.
Проблему погіршує ще й те, що уроки попередніх повеней не були засвоєні. Після масштабного лиха 1998 року Україна запровадила певні превентивні заходи. Але вчена Оксана Марискевич переконана, що з усього, що збиралися провести в басейні річки Тиса, було реально виконано лише 10-20%.
