Згідно з висновками дослідження, оприлюдненого Радою Європи, державам – членам ЄС у питанні освіти дітей-біженців з України час перейти від надзвичайних заходів до прийняття та реалізації довгострокових рішень.
Під час навчання в країнах Євросоюзу мільйони дітей-біженців з України стикаються з мовним бар’єром. Найбільш серйозною проблемою для приймаючих держав є обмежена кількість шкіл та облік дітей, які не відвідують навчальні заклади, зазначається в дослідженні.
Через тисячу днів після початку війни в Україні настав час переходити від надзвичайних рішень до застосування довгострокових механізмів, наголошують у Раді Європи. За її даними, близько 50% українських дітей, які отримали притулок на території держав – членів ЄС, не ходять до школи. 60% учнів, які навчаються в школах приймаючих країн, досі беруть участь в онлайн-заняттях, які транслюються з України.
Діти, які втекли від війни, часто страждають від психологічних травм, стресу, відчуття нестабільності. Ці виклики необхідно вирішувати, гарантуючи маленьким українцям доступ до освіти, наголосили в організації.
У дослідженні також представлено ефективні стратегії інтеграції біженців до місцевих шкіл, персоналізації зарахування та гнучкого розподілу класів, одночасно захищаючи право дітей на культурну ідентичність, зберігаючи їхній зв’язок з українською культурою та мовою.
Приймаючі країни закликають інформувати батьків про переваги навчання в школах. У дослідженні наголошується на необхідності забезпечення достатньої кількості місць у навчальних закладах, працевлаштування достатньої кількості вчителів, використанні індивідуальних планів навчання замість фіксованих, створенні інклюзивного середовища при одночасному збереженні культурної ідентичності дітей.
У Раді Європи заявили про необхідність термінових дій для возз’єднання українських дітей, переміщених до Росії та окупованих Росією територій, з їхніми сім’ями.
Про це заявила комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович за підсумками візиту в Україну, пише „Європейська правда”.
„Відмова Росії повернути українських дітей, розлучених зі своїми сім’ями та законними опікунами, є серйозним порушенням їхніх прав людини. Необхідно терміново визначити конкретні механізми та рішення для возз’єднання цих дітей з їхніми сім’ями”, – йдеться у заяві Міятович на сайті РЄ.
За її словами, також необхідна більша ясність щодо суб’єктів та процедур, через які батьки, родичі, опікуни та діти можуть звернутися за допомогою у возз’єднанні сімей.
„Це питання найвищого пріоритету, і воно має вирішуватися спільними зусиллями, в тому числі за участю міжнародних організацій, із залученням усього наявного експертного потенціалу”, – заявила Міятович.
Відповідним суб’єктам має бути надано безперешкодний доступ до записів та інформації про всіх українських дітей, вивезених до Росії та окупованих Росією територій, з метою їхньої ідентифікації та пошуку родичів, у повній відповідності до стандартів захисту персональних даних.
Крім того, комісар закликає владу всіх держав-членів Ради Європи зробити своїм пріоритетом продовження та підтримку зусиль з пошуку, розшуку та возз’єднання всіх розлучених українських дітей з їхніми сім’ями або законними опікунами на основі підходу, заснованого на правах дитини, та з повною повагою до принципу найкращого забезпечення інтересів дитини.
Міятович також закликає міжнародну спільноту підтримувати та співпрацювати з надійними організаціями та мережами українських і російських правозахисників і громадянського суспільства, які беруть участь у сприянні возз’єднанню українських дітей без супроводу дорослих з їхніми сім’ями, повністю враховуючи найкращі інтереси кожної дитини.
[type] => post [excerpt] => У Раді Європи заявили про необхідність термінових дій для возз'єднання українських дітей, переміщених до Росії та окупованих Росією територій, з їхніми сім'ями. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1678136940 [modified] => 1678138794 ) [title] => У Раді Європи закликали створити механізм для повернення вивезених до Росії українських дітей [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=139152&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 139165 [uk] => 139152 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 139153 [image] => Array ( [id] => 139153 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7713c49-visit-ukraine-2023-870x489-1.jpg [original_lng] => 93234 [original_w] => 870 [original_h] => 489 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7713c49-visit-ukraine-2023-870x489-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7713c49-visit-ukraine-2023-870x489-1-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7713c49-visit-ukraine-2023-870x489-1-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7713c49-visit-ukraine-2023-870x489-1.jpg [width] => 870 [height] => 489 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7713c49-visit-ukraine-2023-870x489-1.jpg [width] => 870 [height] => 489 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7713c49-visit-ukraine-2023-870x489-1.jpg [width] => 870 [height] => 489 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/7713c49-visit-ukraine-2023-870x489-1.jpg [width] => 870 [height] => 489 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1678214141:3 [_thumbnail_id] => 139153 [_edit_last] => 12 [views_count] => 1077 [translation_required_done] => 1 [_wp_old_slug] => u-radi-%d1%94vropi-zaklikali-stvoriti-mehanizm-dlya-povernennya-vivezenih-do-rosi%d1%97-ukra%d1%97nskih-ditej [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 9 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Світ [3] => Спецтема ) [tags] => Array ( [0] => 9177 ) [tags_name] => Array ( [0] => Рада Європи ) ) [2] => Array ( [id] => 127087 [content] =>
Рада Європи працює над посиленням допомоги жертвам сексуального насильства внаслідок війни в Україні.
Про це заявила генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич напередодні Міжнародного дня боротьби з насильством щодо жінок, який відзначається 25 листопада, передає Укрінформ.
“З понад 7 мільйонів біженців (з України – ред.) на сьогодні 90% – це жінки, дівчата та діти, які особливо вразливі до сексуального насильства та торгівлі людьми. Для тих, хто вже став жертвою цих злочинів, ми повинні подвоїти наші зусилля, щоб покращити допомогу, яка їм пропонується. І ми повинні бути готові продовжувати надавати цю допомогу”, – підкреслила Пейчинович-Бурич.
Вона наголосила, що жертви насильства стикаються з жахливим приниженням і різними ризиками – від небажаної вагітності та інфекцій, що передаються статевим шляхом, до психологічних і фізичних травм. Тож у межах скоординованої міжінституційної відповіді мають бути забезпечені медичні та судово-медичні експертизи, а також негайна та довгострокова допомога при травмах. Особи, які пережили гендерне насильство серед біженців, повинні мати доступ до такого роду підтримки зрозумілою і комфортною для них мовою.
За даними УВКБ ООН, жінки, дівчата та діти пребувають під загрозою торгівлі людьми. У цьому зв’язку, за словами Пейчинович-Бурич, спеціальний представник генсека РЄ з питань міграції та біженців наголосила на необхідності активізувати зусилля для підтримки жінок-біженок, які стали жертвами сексуального насильства, зокрема шляхом створення кризових центрів. Спецпредставник зараз організовує заходи для допомоги державам-членам вирішити ці проблеми.
“Зрештою, ми повинні покарати винних у цих діях”, – заявила Пейчинович-Бурич.
За її словами, доповідь Групи експертів високого рівня Ради Європи, опублікована минулого місяця, включає рекомендації щодо дотримання прав людини у зонах конфлікту та пропонує створити офіс, щоб тримати Організацію в курсі питань прав людини.
“Ці питання можуть включати інформацію про випадки сексуального насильства над жінками та дівчатами внаслідок російської агресії проти України. В цьому контексті я вітаю ініціативу української влади ратифікувати Стамбульську конвенцію, незважаючи на надзвичайно складні обставини. Це свідчить про їхнє прагнення не лише забезпечити захист та підтримку жертв, а й гарантувати, що є дуже важливим, притягнення винуватців у цих злочинах до відповідальності”, – зазначила генсекретарка РЄ.
Як повідомлялося, спеціалізовані мобільні групи правоохоронців виявляють сексуальні злочини російських військових на визволених територіях. За даними МВС, наймолодшій потерпілій від сексуального насильства під час війни чотири роки, найстаршій – 82.
Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович переконана, що захист і підтримка постраждалих від війни в Україні дітей має бути першочерговим завданням для членів цієї організації.
Про це Міятович заявила напередодні Всесвітнього дня дитини, який відзначається 20 листопада.
Єврокомісар зазначила, що члени Ради Європи повинні подвоїти зусилля, аби захистити та підтримати дітей, які страждають від жорстокої війни росії проти України.
За її словами, з 24 лютого Європа безперервно отримує повідомлення про те, що діти гинуть, дістають поранень, залишаються сиротами внаслідок невибіркових або цілеспрямованих нападів на цивільне населення в Україні. Бомбардування з боку росії змушують дітей та їхні родини ховатися у холодних підвалах без доступу до найелементарніших потреб. Окрім того, мільйони дітей стали вимушеними переселенцями, а багато з них були розлучені зі своїми близькими.
“Я закликаю всі країни Ради Європи зробити турботу про долю всіх дітей-жертв цієї війни своїм пріоритетом”, – наголосила Міятович.
Вона вказала, що це потребує збільшення гуманітарної допомоги населенню України протягом зими. Ідеться про довгострокове та стабільне забезпечення гідного житла, медичної допомоги, освіти й інших базових потреб для дітей та їхніх сімей, яким ще зарано безпечно повертатися додому. Діти, які тікають від війни, також мають бути захищені від торгівлі людьми, експлуатації та сексуального насильства, де б вони не були, підкреслила посадовиця.
Міятович також наголосила на “новому й особливо жахливому” впливі війни на українських дітей: примусовому переміщенні до росії. “Після законодавчих змін, спрямованих на спрощення надання громадянства рф українським дітям, деякі з них були усиновлені в росії, що виглядає як навмисна експлуатація уразливості цих дітей”, – зазначила єврокомісар.
Представниця Ради Європи нагадала директиви ЮНІСЕФ про те, що діти, розлучені з батьками під час надзвичайної гуманітарної ситуації, не можуть вважатися сиротами та не підлягають усиновленню. До того ж примусове переміщення підопічних осіб з тимчасово окупованої території на територію держави-окупанта заборонено статтею 49 Четвертої Женевської конвенції, а стаття 50 цього ж таки документа забороняє зміну особистого статусу дітей, у тому числі громадянства.
“Поширені та систематичні порушення прав дітей в умовах війни в Україні, в тому числі навмисні дії, котрі можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини та злочини проти людяності, мають бути припинені, а винні мусять нести повну відповідальність. Держави Ради Європи повинні підтримувати всі зусилля, спрямовані на пошук і возз’єднання всіх українських дітей, які були розлучені зі своїми сім’ями чи опікунами, повністю враховуючи інтереси дитини”, – наголосила комісар РЄ з прав людини.
Рада ЄС додала Україну до списку країн, з якими державам-членам Євросоюзу рекомендовано поступово знімати обмеження на «несуттєві» подорожі, що були пов’язані із пандемією COVІD-19.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Європейської Ради.
«Після огляду відповідно до рекомендацій щодо поступового скасування тимчасових обмежень для несуттєвих подорожей до ЄС, Рада ЄС оновила список країн, спеціальних адміністративних регіонів та інших установ та територіальних влад, для яких обмеження на подорожі мають бути скасовані. Як відзначається, Руанда і Тайвань були видалені з цього переліку, та Україна була включена до переліку», – йдеться у повідомленні.
Як виходить з рекомендацій Ради ЄС, цей лист буде продовжувати регулярно переглядатися, і, за необхідністю, оновлюватися.
На основі критеріїв та умов, які визначаються цими рекомендаціями, з 15 липня 2021 року країни-члени мають поступово скасовувати обмеження на подорожі на зовнішніх кордонах для мешканців таких країн: Албанія, Вірменія, Австралія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Бруней Даруссалам, Канада, Ізраїль, Японія, Йорданія, Ліван, Чорногорія, Нова Зеландія, Катар, Республіка Молдова, Республіка Північна Македонія, Саудівська Аравія, Сербія, Сингапур, Південна Корея, Україна, Сполучені Штати Америки, Китай (на основі підтвердженої взаємності).
Ці рекомендації стосуються також адміністративних регіонів Китаю Гонконг та Макао, а також Тайваню й Косова.
Громадяни Андорри, Монако, Сан-Марино та Ватикану мають вважатися громадянами ЄС в контексті виконання цих рекомендацій.
Критерії, за якими визначається готовність третіх країн для поступового скасування обмежень на подорожі до ЄС, були уточнені 20 травня 2021 року, та враховують поточний епідеміологічний стан та загальні зусилля у боротьбі з COVID-19, а також надійність та відповідність статистичної інформації, що надається країнами. Важливим фактором для такого скасування обмежень залишається принцип взаємності.
Країни, що асоційовані до Шенгенської зони – Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія, – також беруть участь у реалізації цих рекомендацій.
Як повідомлялося 30 червня 2020 року Рада ЄС ухвалила рекомендації щодо поступового скасування тимчасових обмежень на несуттєві подорожі до ЄС та визначила перелік країн, на які поширюються такі рекомендації. Цей перелік переглядається Радою ЄС кожні два тижні та уточняється.
Рекомендації ради ЄС не є юридично зобов’язуючим документом. Національна влада країн-членів несе відповідальність за виконання змістовної частини цих рекомендацій. Вона може, в умовах прозорості, лише поступово скасовувати обмеження на подорожі для країн, що включені до переліку.
Третина складу секретаріату Ради Європи вийшла на робочі місця в умовах послаблення у Франції режиму карантину.
Про це власному кореспонденту Укрінформу повідомили у дипломатичних колах.
«30% складу секретаріату Ради Європи вийшли на роботу у звичайному режимі. Але є вимога, що в кабінетах можуть працювати лише по одній особі», – розповів співрозмовник агентства.
Свої засідання у режимі відеоконференцій також відновив Комітет міністрів РЄ.
Натомість, як повідомлялося, літня сесія Парламентської асамблеї РЄ не відбудеться. Засідання комітетів ПАРЄ також проходять віртуально.
У Франції з 11 травня триває реалізація національної стратегії виходу з режиму карантину.
Поступово відкриваються школи, заклади торгівлі, невеликі музеї та бібліотеки. Громадянам дозволене вільне пересування. Але на відстань понад 100 км від домівок все ще необхідно заповнювати спеціальну форму із вказанням мети подорожі. Окрім цього дозволено відвідування 290 пляжів, озер та доступ до інших водойм.
Уряд забезпечив масове поширення захисник масок, носіння яких є обов’язковим у громадському транспорті. У деяких муніципалітетах їх безкоштовно роздають на зупинках. У деяких регіонах мінімальна кількість масок поширюється серед громадян безкоштовно – засоби захисту кладуть у поштові скриньки за попереднім замовленням через інтернет.
Публічні зібрання обмежені до 10 осіб. У церемонії поховань можуть взяти участь до 20 людей.
Релігійні церемонії можуть бути дозволені на початку червня. Рішення про відкриття ресторанів і барів також розглядатиметься у червні.
У Франції до 15 червня залишаються обмеження при перетині кордону. Надзвичайний санітарний стан продовжений до 10 липня.
