В Україні обговорюють можливість впровадження чотириденного робочого тижня — утім, лише в добровільному порядку та за взаємною згодою роботодавця і працівників.
Про це заявив народний депутат від «Слуги народу» Даніїл Гетманцев в інтерв’ю Новини.LIVE.
«Як експеримент я б підтримав це, але точно не варто робити обов’язковим під час війни. Роботодавець разом із трудовим колективом має самостійно вирішувати це питання», — пояснив він.
Гетманцев наголосив, що така опція мала б бути добровільною, щоб працівник і роботодавець могли домовитися про зручний режим роботи.
За його словами, у Європі ідея чотириденного робочого тижня вже працює або обговорюється у країнах, як-от Бельгія, Ірландія і Польща.
«Можливо, це буде збереження 40 годин на 4 дні або інші домовленості між працівниками і роботодавцями. Думаю, що навіть у військовий час український бізнес і люди можуть самі обирати найбільш прийнятний режим роботи», — додав нардеп.
Він підкреслив, що українці достатньо дорослі, аби приймати такі рішення без примусу з боку держави.
Практично кожен четвертий працівник у Німеччині працює принаймні неповний робочий день з дому.
Про це повідомляє DPA.
Дослідження, проведене мюнхенським інститутом ifo, показало, що в лютому кількість людей, які працюють з дому в Німеччині, становила 24,5% працівників, порівняно з 23,4% у серпні 2024 року.
Цей показник практично не змінився з квітня 2022 року.
„Ми не бачимо в даних жодних доказів того, що робота з дому зменшується. Робота з дому міцно закріпилася”, – сказав дослідник ifo Жан-Віктор Аліпур.
„Окремі ініціативи компаній щодо повернення своїх працівників до офісу не є статистично помітною тенденцією”, – додав він.
Дослідження інституту свідчить, що гібридні моделі праці – поєднання роботи вдома і в офісі – загалом не погіршують продуктивність, особливо якщо працівники координують дні, які вони проводять на роботі.
Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови про затвердження Порядку тримання військовополонених.
Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук
Відтепер Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими має право погоджувати передачу полонених іншій державі, якщо вона є учасницею Женевської конвенції та може її виконувати.
Крім того, військовополонені отримали право особисто або через представника звертатися до Координаційного штабу зі скаргами чи заявами щодо умов тримання.
До того ж передбачена можливість залучення полонених до робіт у виправних колоніях різного рівня безпеки та слідчих ізоляторах.
Уряд запустив експериментальний проєкт з навчання жінок тим професіям, у яких традиційно переважали чоловіки.
У переліку є 31 спеціальність, а навчання оплачує держава у розмірі до 30,2 тис. грн.
Якщо вартість курсу вища, різницю може сплатити роботодавець або учасниця проекту. Зокрема, українки мають нагоду опанувати фах електрогазозварниці, машиністки екскаватора та крана, монтажниці систем утеплення будівель, операторки котельні, теслярки, трактористки та багато інших.
Згідно з умовами програми роботодавець подає заявку до Центру зайнятості. Тут підбирають кандидаток для проходження навчання. Важливо, що після його завершення підприємство зобов’язане працевлаштувати нову фахівчиню протягом 15 календарних днів.
Це унікальна можливість для жінок не тільки отримати нові навички, а й змінити фах, кар’єрно зростати і розвиватися у традиційно чоловічих професіях. Зрештою, це вагомий аспект у досягненні гендерної рівності на ринку праці й розвитку економіки.
Деталі щодо реалізації проєкту та перелік всіх професій — за посиланням.
За додатковою інформацією звертайтесь на безкоштовну «гарячу лінію» Закарпатського обласного центру зайнятості за номером: 0 800 600 358.
З 20.01.2025 відновлено функціонування Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України після масштабної кібератаки з боку росії.
Отже, вже працюють такі реєстри:
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
Автоматизована система виконавчого провадження;
Електронний реєстр апостилів;
Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту;
Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність»;
Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Що важливо
Наразі обмежено доступ нотаріусів та державних реєстраторів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на період актуалізації даних про обтяження державними та приватними виконавцями.
Разом з цим, відновлюється низка електронних інформаційних взаємодій з державними органами, які використовують обмін даними із вищезазначеними реєстрами у своїй діяльності, насамперед з ДПС, МВС, ДМС, ПФУ, Мінцифри, Держгеокадастром, ДПСУ та іншими.
Також у найближчий час на порталі та в застосунку Дія буде відновлено доступ до онлайн послуг, пов’язаних з зазначеними реєстрами.
Кількість офіційних працівників з України в Польщі складає 779,3 тис. людей. З них понад 400 тис. чоловіки. Найбільше українців працює в Мазовецькому воєводстві.
Про це повідомляє видання Wprost.
„З (одного) мільйона застрахованих іноземців понад три чверті є громадянами України. На кінець вересня цього року на страховому обліку перебувало 779,3 тис. людей з України. З майже 780 тис працюючих українців у Польщі – 406,5 тис. чоловіків і 372,7 тис. жінок”, – ідеться в повідомленні ЗМІ.
На початку 2024 року в Польщі було 755 тис. українців, а у 2022 році – 746 тис. До початку війни в Україні в Польщі працювало трохи більш як 500 тисяч українців.
ЗМІ зазначає, що найбільше українців працює в Мазовецькому воєводстві (188,1 тис.). Працівники в Польщі це переважно люди у віці від 30 до 44 років.
[type] => post [excerpt] => Кількість офіційних працівників з України в Польщі складає 779,3 тис. людей. З них понад 400 тис. чоловіки. Найбільше українців працює в Мазовецькому воєводстві. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1732097280 [modified] => 1732053371 ) [title] => Понад 400 тисяч українських чоловіків офіційно працюють у Польщі [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=222931&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 222931 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 222980 [image] => Array ( [id] => 222980 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-134.png [original_lng] => 592050 [original_w] => 700 [original_h] => 467 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-134-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-134-300x200.png [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-134.png [width] => 700 [height] => 467 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-134.png [width] => 700 [height] => 467 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-134.png [width] => 700 [height] => 467 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-134.png [width] => 700 [height] => 467 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-134.png [width] => 700 [height] => 467 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1732046171:8 [_thumbnail_id] => 222980 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1641 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 1203086669001 [_oembed_43a5bb3df4e05aff7c98436a7717c4ad] => [_oembed_time_43a5bb3df4e05aff7c98436a7717c4ad] => 1749020857 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 281 [1] => 4359 ) [tags_name] => Array ( [0] => Польща [1] => робота ) ) [6] => Array ( [id] => 221345 [content] =>
Дефіцит кадрів в Україні став головною проблемою для бізнесу, заявила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна. За даними досліджень, для відновлення ринку праці необхідно близько 4,5 мільйона додаткових працівників.
Бережна наголосила на важливості створення програм перенавчання та активізації економічно неактивного населення, яке становить близько 8 мільйонів осіб.
„Міністерство економіки проводило окреме дослідження, і ми встановили, що нам потрібно 4,5 мільйона додаткових працівників на ринку праці”, – заявила вона.
Також Бережна додала, що „величезним полем” для співпраці і уряду, і бізнесу, і громадських організацій є створення більшої кількості програм, які допоможуть українцям бути більш конкурентоспроможними на ринку праці.
За її словами, в Україні вже є програми перенавчання та ваучерів, а також існує Coursera та її проєкт підвищення кваліфікації Reskill, у рамках якого надаються 30 тис. стипендій.
„Але водночас це крапля в морі, тому що в Україні приблизно 8 млн всередині держави економічно неактивного населення. Чи це люди, які не шукають роботи з певних причин у зв’язку з інвалідністю, чи це ветерани, які не знайшли себе на ринку праці, чи то це жінки, які не можуть поєднувати сімейні обов’язки та робочі обов’язки”, – наголосила Бережна.
Більше як половина українських біженців у Чехії працевлаштувалися.
Про це повідомив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, інформує Укрінформ.
Прем’єр нагадав, що Чехія прийняла з лютого 2022 року понад пів мільйона українських біженців, наразі у країні залишаються близько 362 тисяч.
„Позитивним є те, що понад 50% осіб економічно продуктивного віку працюють. Ця частка є дуже високою порівняно з іншими країнами ЄС. Гуманітарну допомогу, навпаки, отримують лише близько чверті людей”, – зазначив Фіала.
За його словами, чехи дуже прихильно сприйняли українців, а ті своєю чергою намагаються швидко інтегруватися та „добре співіснувати у чеському суспільстві”.
Глава уряду Чехії також розповів про зміни, які чекають біженців з 1 вересня. Головна стосуватиметься розподілу гуманітарного житла, яке надає держава. З початку осені воно буде надаватися виключно на строк до 3 місяців після прибуття до Чехії, щоб люди змогли знайти власне житло. Однак особливо незахищені верстви населення зможуть скористатися інструментами компенсації.
Як повідомлялося, у Чехії частка біженців з України у загальній чисельності населення сягнула приблизно 4,5%.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Our diplomats from the Consulate General in Lviv are currently transporting a shipment of dryers provided by Ukraine to Czechia. Ukraine is at war, yet it does not forget its friends in need.
16 липня знову відкрилося приймальне відділення невідкладної допомоги, яке тепер обслуговує і пацієнтів хірургічного профілю. Серед відділень, які вже працюють в Охматдиті:
В Івано-Франківську у комунальних підприємствах не вистачає працівників. Наразі у лавах Збройних сил України служать понад три сотні комунальників міста.
Про це в етері радіо „Західний полюс” розповів міський голова Руслан Марцінків.
„Є велика проблема у людському ресурсі. Все-таки відчувається брак 282 працівників на наших комунальних підприємствах. Зараз до цієї кількості додалися ще 16 працівників, яких нещодавно мобілізували”, — каже мер.
За його слова, проблема також полягає у тому, що люди середнього віку не хочуть йти працювати у комунальні служби.
„А люди старшого віку чи жінки не завжди можуть виконувати цю роботу. Тому стараємося десь більше навантажувати бригаду, яка косить траву. Але люди теж не безмірні. Тому зараз ми покосили понад 50% трави. Решту покосимо, думаю, до двох тижнів”, — говорить міський голова.
За словами Марцінківа, найбільше вакансій зараз у трьох комунальних підприємствах — „Муніципальна дорожня компанія”, „Благоустрій” та „Електроавтотранс”.
Згідно з умовами програми роботодавець подає заявку до Центру зайнятості. Тут підбирають кандидаток для проходження навчання. Важливо, що після його завершення підприємство зобов’язане працевлаштувати нову фахівчиню протягом 15 календарних днів.
Це унікальна можливість для жінок не тільки отримати нові навички, а й змінити фах, кар’єрно зростати і розвиватися у традиційно чоловічих професіях. Зрештою, це вагомий аспект у досягненні гендерної рівності на ринку праці й розвитку економіки.
