Коридори Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ знову наповнилися студентами, котрі готувалися до складання іспитів. Однак цього разу у центрі уваги були не традиційні шкільні предмети, а вивчення угорської мови. Учасники курсу з подолання мовного бар’єру імені Іштвана Котюка, організованого Центром післядипломної освіти, дісталися завершального етапу навчання. Програма спеціально спрямована на тих, для кого угорська мова не є рідною, але її знання є необхідним для повсякденного життя або працевлаштування.
Після 28-річної перерви знову відновлюється підготовка акторів угорською мовою. Відповідну можливість відкриває співпраця між Закарпатським угорським університетом імені Ференца Ракоці ІІ та Закарпатським обласним угорським драматичним театром.
Історичну угоду про партнерство сторони підписали 15 квітня. У церемонії взяли участь президентка університету Ільдіко Орос, ректор Степан Черничко та уповноважена директорка театру Едіна Шін. Учасники події наголосили, що це рішення має не лише освітнє, а й важливе культурно-суспільне значення, адже відкриває новий етап у розвитку театрального мистецтва регіону.
У результаті співпраці вже з осені 2026 року на базі кафедри угорської філології університету розпочнеться підготовка акторів угорською мовою. Програму реалізовуватимуть під керівництвом Ласла Чордаша. Її мета – підготовка професійних акторів, які сприятимуть розвитку та зміцненню угорського культурного середовища Закарпаття.
Особливістю навчального процесу стане поєднання теоретичної підготовки з практикою. Студенти проходитимуть навчання безпосередньо на базі Закарпатського обласного угорського драматичного театру в Берегові, братимуть участь у постановках та долучатимуться до щоденної роботи творчого колективу. Такий підхід дозволить їм здобувати реальний сценічний досвід уже під час навчання.
До реалізації програми також залучено Будапештський університет театру та кіномистецтва, який забезпечить фахову підтримку та сприятиме високому рівню підготовки майбутніх акторів.
Важливим історичним контекстом є те, що 28 років тому завершився останній угорськомовний акторський курс у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. Його випускники згодом стали основою трупи Берегівського театру та зробили вагомий внесок у розвиток місцевого театрального мистецтва.
Нова програма покликана відновити цю традицію та забезпечити підготовку нового покоління акторів уже безпосередньо на Закарпатті.
Як зазначив Степан Черничко, ініціатива виникла у відповідь на запит театру та потребу в молодих фахівцях:
«Керівництво Закарпатського обласного угорського драматичного театру звернулося до університету з ініціативою розпочати навчання акторської майстерності угорською мовою, адже протягом багатьох років у регіоні не було такої підготовки, попри зростаючу потребу в молодих акторах. Під час обговорень стало зрозуміло, що є необхідна професійна база та умови для реалізації цього проєкту. До співпраці також долучається Будапештський університет театру та кіномистецтва, який забезпечить фахову підтримку та високий рівень підготовки. Ця угода є важливим кроком, адже закріплює спільну участь сторін у започаткуванні та реалізації акторської освіти. Мета ініціативи – забезпечити довгострокове поповнення угорського театрального життя Закарпаття та створити можливості для розвитку молодих талантів», – наголосив він.
У театрі підкреслюють, що в умовах війни запуск програми набуває особливої актуальності. Через мобілізацію та кадровий дефіцит, зокрема серед чоловіків, театральні колективи стикаються з серйозними викликами, тому підготовка нових акторів є нагальною потребою.
Як зазначила виконувачка обов’язків директорки театру Едіна Шін, практична частина навчання проходитиме в Берегівському театрі, де студенти опановуватимуть акторську майстерність на великій та камерній сценах. Колектив театру має на меті передати свій багаторічний досвід і сприяти професійному становленню молоді. Ця ініціатива є надзвичайно важливою для збереження угорської театральної культури на Закарпатті та забезпечення нового покоління акторів у сучасних умовах.
Сторони висловлюють сподівання, що нова освітня програма зацікавить багатьох молодих людей. Театр готовий підтримувати абітурієнтів у підготовці до вступу та супроводжувати їхній професійний розвиток.
У довгостроковій перспективі ця співпраця сприятиме відновленню та розвитку угорськомовного театрального мистецтва на Закарпатті, збереженню культурної спадщини та створенню нових можливостей для молодих талантів реалізувати себе на рідній землі.
У сучасних умовах, коли питання збереження національної ідентичності набуває особливої ваги, роль педагогів стає визначальною. Саме цій місії була присвячена регіональна конференція вчителів угорської мови та літератури, організована Закарпатським осередком Асоціації угорських учителів Карпатського басейну (KMTKE). Захід став важливою професійною й духовною подією для освітян краю.
Асоціацію угорських учителів Карпатського басейну було засновано в лютому 2014 року з метою збереження та розвитку угорської культури в Карпатському регіоні. Від початку діяльності її підтримує Асоціація Ракоці, яка ще влітку 2013 року сприяла організації першого професійного літнього табору для педагогів. Ця співпраця триває й сьогодні, адже обидві організації об’єднані спільною метою – зміцнення культурної та освітньої спільноти угорців.
KMTKE здійснює незалежну професійну діяльність. Серед її основних завдань – підтримка освітньої, культурної та просвітницької роботи, гармонізація навчальних програм з угорської літератури, організація конференцій, фахових зустрічей, щорічних літніх таборів і видання професійних матеріалів.
21 лютого в селі Яноші Берегівського району, в готелі «Гелікон», відбулася регіональна конференція KMTKE на Закарпатті. Понад пів сотні педагогів із різних куточків області взяли участь у заході. Серед них були не лише вчителі угорської мови та літератури, а й учителі початкових класів, викладачі середніх і вищих навчальних закладів, студенти, а також представники інших дисциплін.
Учасників привітала регіональна координаторка KMTKE на Закарпатті, вчителька ліцею в Дерцені Єва Іван. У своєму виступі вона наголосила на винятковій ролі рідної мови у збереженні громади, особливо сьогодні, коли відзначається Міжнародний день рідної мови.
У своїй доповіді вона розмірковувала над питанням, що означає бути угорцем на Закарпатті та яке значення має рідна мова в сучасних умовах. За її словами, мова – це не лише засіб спілкування, а й основа буття, інструмент мислення й творення. Через мову формується світогляд, передається культурна пам’ять і закладається фундамент майбутнього.
Цитати з учнівських творів, наведені під час виступу, переконливо засвідчили, що поняття дому, родини, віри та громади для молоді нерозривно пов’язані з рідною мовою. Культура правильного письма й мовлення – це не лише дотримання норм, а й вияв поваги до власної ідентичності.
Окремий блок конференції було присвячено питанню національної ціннісної спільноти та значенню викладання літератури. Посилаючись на думки керівника й засновника KMTKE Міхая Такара, доповідачі підкреслили: держава має кордони, а нація – ні. Саме тому викладання угорської літератури історично було й залишається символом національної єдності.
Сучасний підхід, що ґрунтується на ідеї єдності Карпатського басейну, знаходить відображення й у підручниках, де належне місце посідають автори з-поза меж Угорщини, зокрема закарпатські письменники. Література розглядається не лише як естетичний феномен, а як носій колективної пам’яті та чинник формування національної свідомості.
Водночас наголошувалося, що виклики XXI століття, зокрема стрімкий розвиток технологій та поширення штучного інтелекту, потребують оновлення методичних підходів. Проте основою освітнього процесу має залишатися ціннісно орієнтоване виховання.
Особливою окрасою конференції стала культурно-історична доповідь Адальберта Поповича, вчителя угорської мови та літератури Мукачівського римо-католицького ліцею імені святого Іштвана, краєзнавця, лауреата премії «Угорська спадщина». Він представив багатий історичний і культурний спадок Закарпаття, підкресливши, що знання минулого, це не ностальгія, а підґрунтя для відповідального творення майбутнього.
Головне послання конференції було однозначним: викладання рідної мови й літератури – це не лише професія, а і творча місія. На Закарпатті ця відповідальність має особливу глибину, адже питання збереження ідентичності є частиною щоденного життя громади.
Через рідну мову формується спільнота, і саме спільнота дає силу зберегти себе. У цьому полягає сенс педагогічної праці не лише на Закарпатті, а й у всьому Карпатському басейні: плекати слово, що єднає покоління, і передавати культурний спадок як живу основу майбутнього.
Приватний заклад «Закарпатський угорський ліцей з угорською мовою навчання» був заснований Закарпатським угорським інститутом імені Ференца Ракоці II. 15 лютого у селі Вишково відбувся інформаційний захід – День відкритих дверей, метою якого було ознайомлення охочих із діяльністю ліцею, який розпочне свою роботу у вересні цього року.
Відвідувачів зустріли директорка ліцею Дора Коврей, президентка ЗУІ Ільдіко Орос та керівники навчальних підрозділів. Вони детально розповіли про освітні можливості, які пропонує заклад.
Пані Орос зазначила: «Для забезпечення повноцінної угорськомовної освіти Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II у 2023 році започаткував створення приватного закладу «Закарпатський угорський ліцей з угорською мовою навчання» (ЗУЛ) ».
З 2023-2024 навчального року освітня діяльність ліцею здійснюється в містах Берегове та Виноградів, а також у смт Велика Добронь, селах Пейтерфолво та Малі Геївці. На заході відвідувачі отримали інформацію про процес подачі заяв на вступну кампанію, а також про строки подачі документів як в електронному, так і в паперовому варіанті.
Мережа ліцеїв забезпечує освіту угорською мовою по всій Закарпатській області. Для учнів пропонуються різні профілі та профільні предмети, зокрема технології: автосправа, агровиробництво, деревообробка, елементи імідж-дизайну, комп’ютерна інженерія, кондитерська справа, кулінарія, обробка інформації та програмне забезпечення ПК, основи лісогосподарства, підприємництво, туристична справа, швейна справа; загальна фізична культура (різні модулі); мистецтво (різні модулі).
Учні ліцею мають можливість отримати атестат про повну загальну середню освіту та вивчати обрані профільні предмети, що дозволить їм успішно реалізувати себе в подальшому навчанні та професійній діяльності.
13 листопада – День угорської мови. Цього дня в 1844 році парламент у Братиславі прийняв закон, який проголосив угорську мову державною. До того часу офіційною мовою Угорщини була латинь.
День угорської мови створює можливість раз на рік офіційно привертати увагу громадськості до угорської мови, яка є основою інтелектуальної та культурної спадщини. У зв’язку з цією датою культурно-освітні й наукові установи, ЗМІ та громадські організації прославляють угорську мову.
Протягом 1790–1844 років парламенту крок за кроком вдалося зробити угорську мову офіційною в житті суспільства та політиці. З 1805-го закони видавалися двома мовами (угорською та латинською), області у межах своєї компетенції на власний розсуд запроваджували використання угорської.
З 1830 року закон зобов’язував відповідати угорською областям, які пишуть нею свої звернення. Крім того, вищі суди могли виносити рішення також угорською мовою. Відтоді знання угорської мови стало обов’язковим для державних та обласних чиновників і юристів. З 1840 року реєстрація народження робилася угорською мовою, тому закон вимагав знання угорської мови від священників.
Закон 1844 року оголосив угорську державною мовою. Відповідно, король мав вести переговори з парламентом та угорськими канцеляріями лише нею. Угорська стала також мовою освіти в межах країни, а в пов’язаних частинах у школах її викладали як обов’язкову. Мовою парламенту була угорська, але хорватські депутати були звільнені від її використання на шість років, тож могли говорити латиною.
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ для забезпечення повноцінної угорськомовної освіти в краї заснував мережу ліцеїв з угорською мовою навчання, де освіту рідною мовою мають можливість здобувати учні, починаючи з 9-го класу. У 2023/2024 навчальному році філії закладу запрацювали у містах Берегово та Виноградово, у селах Велика Добронь та Малі Геївці, а також у селищі Пийтерфолво. У ліцеї учні можуть отримати атестат про повну загальну середню освіту та вивчати обрані профільні предмети. Урочисте відкриття навчального року відбулося 16 вересня в стінах Виноградівської римо-католицької церкви.
Захід розпочався екуменічним богослужінням, яке провели священник римо-католицької церкви Маріо Вайнраух, пастор реформатської церкви Лорант Молнар та греко-католицький капелан Августин Сокол.
Після виконання національної молитви угорців присутніх першою привітала директорка Закарпатського угорського ліцею Дора Корей. «Знання — це ключ до майбутнього, але не забуваймо, що досвід, дружба та спогади, отримані тут, — це скарби, які ніколи ніхто від вас не забере», – підкреслила очільниця навчального закладу. За її словами, цей ліцей надає можливість своїм учням не лише отримати знання, але й можливості для самореалізації. Директорка подякувала батькам і вчителям, які з вірою в серці стоять за навчання рідною мовою та побажала успіхів у новому навчальному році.
«За час, що минув від початку війни, закарпатські угорці продемонстрували свою рішучість у збереженні та плеканні своєї мови та культури, адже майбутнє і збереження цієї громади залежить від освіти рідною мовою, яка формує національну ідентичність», – наголосив під час виступу очільник консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. Дипломат підкреслив, що уряд Угорщини робить усе можливе для того, щоб на Закарпатті функціонувала система навчання рідною мовою, починаючи від дитячого садочка і аж до вищої освіти, тому й підтримує зусилля закарпатських організацій із захисту інтересів угорської громади в цьому напрямку. «Закарпаття є гарним прикладом для всієї України, адже тут люди різних національностей протягом століть жили мирно та допомагали один одному, незважаючи на культурні чи мовні відмінності», – акцентував увагу Іштван Дєбнар, наголосивши, що мир є спільним інтересом для всіх нас.
«Той, хто засновує школу чи обирає навчальний заклад для своєї дитини, дивиться в майбутнє. Той, хто засновує угорськомовну школу і обирає для своєї дитини угорськомовний заклад, вірить, що тут, на Закарпатті, є майбутнє», – наголосив ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко. Він висловив вдячність насамперед батькам, які виявили велику довіру, записавши дітей до новоствореного закладу.
Після вітальних промов першокурсники склали присягу, текст якої зачитала Андрея Білак. Відтак керівники закладу – директорка та її заступники – Тюнде Гіді, Іштван Надь та Аніко Кармачі – символічним рукостисканням посвятили молодь в учнів ліцею.
Президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ільдико Орос, звертаючись до учнів ліцею, закликала їх сміливо мріяти про велике, як це зробили засновники навчального закладу, і з вірою у Всевишнього розпочати реалізацію бажаного.
Атмосферу урочистого заходу підкреслив виступ вихованців Виноградівської музичної школи ім. Бейли Бартока, учнів Виноградівської філії Закарпатського угорського ліцею та ансамблю із села Оросієво, котрий представив в’язанку народних пісень.
На завершення представники історичних церков попросили Божого благословення на присутніх та роботу навчального закладу.
Нові цифрові інформаційні таблички на історичних будівлях Румунії міститимуть інформацію також угорською мовою, повідомляє Туристична асоціація, яка реалізує проєкт.
Міністерство туризму країни в п’ятницю заявило, що замінить інформаційні таблички на нові з QR-кодами. Реалізацією проєкту протягом трьох наступних років займатиметься Туристична асоціація Румунії (Asociatia Calator prin Romania), ідеться в повідомленні відомства.
Мета оцифрування полягає в тому, щоб туристи мали можливість самостійно проходити екскурсії та краще ознайомлюватися з пам’ятками. Тому кожна табличка матиме QR-код, який можна засканувати телефоном.
Ініціатори не забули і про іноземних туристів: інформація про архітектурну спадщину буде доступна 32 мовами. Крім того, проєкт спрямований і на створення актуальної бази даних будівельної спадщини Румунії.
Костянтин-Юліан Танаску, очільник Туристичної асоціації повідомив, що інформація доступна також угорською, тож угорські туристи можуть вивчати базу даних рідною мовою. Вона охоплює всі румунські пам’ятки та туристичні об’єкти.
Відтак Танаску зазначив, що організація зв’яжеться з усіма органами місцевого самоврядування, оскільки вони можуть допомогти реалізувати проєкт як партнери. Витрати бере на себе асоціація, зокрема виготовляє вивіски, меріям залишається лише допомогти технікою.
Туристична організація у своїй роботі спирається на офіційний список румунських пам’яток, до якого входить і найменше село. За словами очільника Асоціації, під час реалізації проєкту її представники іноді стикаються з об’єктами, які є в списку, але насправді вже зруйновані.
У Румунії протягом останніх років місцеві адміністрації Трансильванії розмістили на пам’ятках багатомовні інформаційні таблички, але в більшості випадків потрібна була політична підтримка, щоб внести до них угорську поряд з іншими мовами світу.
Угорський дім ім. Мігая Мункачі організував літній табір з вивчення угорської мови як іноземної для дітей віком 7–16 років. 15–19 серпня 45 учнів у рамках інтерактивних занять мали можливість удосконалити своє знання угорської мови, збагатити словниковий запас, ознайомитися з угорськими народними піснями, традиціями, а також з народними іграми та музичними інструментами.
Аніта Пфейфер, менеджерка з питань культури Угорського дому, підбиваючи підсумки роботи, повідомила, що це був денний табір, де діти займалися з 9.00 до 15.00. «У першій половині дня вони відвідували заняття, а після обіду знайомилися з культурою, народними звичаями, традиціями», – додала менеджерка.
Для проведення уроків були запрошені досвідчені вчителі. Анрея Ердеш, викладачка приватної мовної школи, каже, що ця робота стала для неї певним викликом, проте вона з великим задоволенням прийняла запрошення.
«Я звикла навчати дорослих, і тепер мені було цікаво попрацювати з дітьми та підлітками. Це певний розвиток, адже робота з ними вимагає дещо інших підходу та матеріалу для викладання. Я мала так готуватися до уроків, щоб дітям було цікаво», – зазначила викладачка. За її словами, зацікавленість учасників табору підтверджує, зокрема, і те, що під час перерв вони воліли залишатися в класах і продовжували працювати над завданнями.
«Оскільки діти не вміють ані читати, ані писати, я проводила уроки в ігровій формі, ми вивчали приказки та пісні. Щодня була певна тема для опрацювання. Ми намагалися вивчити по десять слів, наступного дня повторювали їх, згадували в ігровій формі», – розповіла Каріна Мейсар, учителька Мукачівської середньої школи № 3 ім. Ференца Ракоці, котра проводила заняття з наймолодшими.
Аніта Пфейфер підкреслила, що, як свідчать відгуки, табір сподобався і дітям, і батькам. «Нам довелося відмовити в прийомі заявок чималій кількості бажаючих, настільки їх було багато. Ми планували залучити 40 дітей, зрештою розпочали роботу із 45-ма. Уже на другий день від батьків надійшла пропозиція продовжити табір ще на тиждень, більше того, організувати ще один восени, узимку, навесні. Ми отримали дуже багато схвальних відгуків», – поділилася менеджерка. За її словами, 90% учасників табору – діти з україномовних сімей, котрі вивчали чи вивчають угорську на факультативах та в інших місцях.
«Наша мета полягала в тому, щоб поглибити їхні знання, збагатити словниковий запас, надати їм можливість побути в угорському середовищі», – наголосила Аніта Пфейфер.
У таборі організатори забезпечили дітям і харчування. Учителям допомагали вихователі-волонтери з числа мукачівських скаутів.
Табір з вивчення угорської як іноземної мови був проведений за підтримки уряду Угорщини.
За останні півроку на курсах з вивчення угорської як іноземної мови, яку організували за підтримки Навчально-консультаційного центру Закарпатського угорського інституту, у 66 локаціях за участі 83 викладачів, у 225-ти групах навчалося 2755 осіб. На врученні сертифікатів у Берегові свої привітання учасникам висловив в онлайн форматі і уповноважений міністра Угорщини Іштван Грежа. Він заявив, що програму і надалі підтримуватимуть, отже у 2022-у році курси з вивчення угорської та української мови продовжуватимуться.
