13 листопада – День угорської мови. Цього дня в 1844 році парламент у Братиславі прийняв закон, який проголосив угорську мову державною. До того часу офіційною мовою Угорщини була латинь.
День угорської мови створює можливість раз на рік офіційно привертати увагу громадськості до угорської мови, яка є основою інтелектуальної та культурної спадщини. У зв’язку з цією датою культурно-освітні й наукові установи, ЗМІ та громадські організації прославляють угорську мову.
Протягом 1790–1844 років парламенту крок за кроком вдалося зробити угорську мову офіційною в житті суспільства та політиці. З 1805-го закони видавалися двома мовами (угорською та латинською), області у межах своєї компетенції на власний розсуд запроваджували використання угорської.
З 1830 року закон зобов’язував відповідати угорською областям, які пишуть нею свої звернення. Крім того, вищі суди могли виносити рішення також угорською мовою. Відтоді знання угорської мови стало обов’язковим для державних та обласних чиновників і юристів. З 1840 року реєстрація народження робилася угорською мовою, тому закон вимагав знання угорської мови від священників.
Закон 1844 року оголосив угорську державною мовою. Відповідно, король мав вести переговори з парламентом та угорськими канцеляріями лише нею. Угорська стала також мовою освіти в межах країни, а в пов’язаних частинах у школах її викладали як обов’язкову. Мовою парламенту була угорська, але хорватські депутати були звільнені від її використання на шість років, тож могли говорити латиною.
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ для забезпечення повноцінної угорськомовної освіти в краї заснував мережу ліцеїв з угорською мовою навчання, де освіту рідною мовою мають можливість здобувати учні, починаючи з 9-го класу. У 2023/2024 навчальному році філії закладу запрацювали у містах Берегово та Виноградово, у селах Велика Добронь та Малі Геївці, а також у селищі Пийтерфолво. У ліцеї учні можуть отримати атестат про повну загальну середню освіту та вивчати обрані профільні предмети. Урочисте відкриття навчального року відбулося 16 вересня в стінах Виноградівської римо-католицької церкви.
Захід розпочався екуменічним богослужінням, яке провели священник римо-католицької церкви Маріо Вайнраух, пастор реформатської церкви Лорант Молнар та греко-католицький капелан Августин Сокол.
Після виконання національної молитви угорців присутніх першою привітала директорка Закарпатського угорського ліцею Дора Корей. «Знання — це ключ до майбутнього, але не забуваймо, що досвід, дружба та спогади, отримані тут, — це скарби, які ніколи ніхто від вас не забере», – підкреслила очільниця навчального закладу. За її словами, цей ліцей надає можливість своїм учням не лише отримати знання, але й можливості для самореалізації. Директорка подякувала батькам і вчителям, які з вірою в серці стоять за навчання рідною мовою та побажала успіхів у новому навчальному році.
«За час, що минув від початку війни, закарпатські угорці продемонстрували свою рішучість у збереженні та плеканні своєї мови та культури, адже майбутнє і збереження цієї громади залежить від освіти рідною мовою, яка формує національну ідентичність», – наголосив під час виступу очільник консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. Дипломат підкреслив, що уряд Угорщини робить усе можливе для того, щоб на Закарпатті функціонувала система навчання рідною мовою, починаючи від дитячого садочка і аж до вищої освіти, тому й підтримує зусилля закарпатських організацій із захисту інтересів угорської громади в цьому напрямку. «Закарпаття є гарним прикладом для всієї України, адже тут люди різних національностей протягом століть жили мирно та допомагали один одному, незважаючи на культурні чи мовні відмінності», – акцентував увагу Іштван Дєбнар, наголосивши, що мир є спільним інтересом для всіх нас.
«Той, хто засновує школу чи обирає навчальний заклад для своєї дитини, дивиться в майбутнє. Той, хто засновує угорськомовну школу і обирає для своєї дитини угорськомовний заклад, вірить, що тут, на Закарпатті, є майбутнє», – наголосив ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко. Він висловив вдячність насамперед батькам, які виявили велику довіру, записавши дітей до новоствореного закладу.
Після вітальних промов першокурсники склали присягу, текст якої зачитала Андрея Білак. Відтак керівники закладу – директорка та її заступники – Тюнде Гіді, Іштван Надь та Аніко Кармачі – символічним рукостисканням посвятили молодь в учнів ліцею.
Президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ільдико Орос, звертаючись до учнів ліцею, закликала їх сміливо мріяти про велике, як це зробили засновники навчального закладу, і з вірою у Всевишнього розпочати реалізацію бажаного.
Атмосферу урочистого заходу підкреслив виступ вихованців Виноградівської музичної школи ім. Бейли Бартока, учнів Виноградівської філії Закарпатського угорського ліцею та ансамблю із села Оросієво, котрий представив в’язанку народних пісень.
На завершення представники історичних церков попросили Божого благословення на присутніх та роботу навчального закладу.
Нові цифрові інформаційні таблички на історичних будівлях Румунії міститимуть інформацію також угорською мовою, повідомляє Туристична асоціація, яка реалізує проєкт.
Міністерство туризму країни в п’ятницю заявило, що замінить інформаційні таблички на нові з QR-кодами. Реалізацією проєкту протягом трьох наступних років займатиметься Туристична асоціація Румунії (Asociatia Calator prin Romania), ідеться в повідомленні відомства.
Мета оцифрування полягає в тому, щоб туристи мали можливість самостійно проходити екскурсії та краще ознайомлюватися з пам’ятками. Тому кожна табличка матиме QR-код, який можна засканувати телефоном.
Ініціатори не забули і про іноземних туристів: інформація про архітектурну спадщину буде доступна 32 мовами. Крім того, проєкт спрямований і на створення актуальної бази даних будівельної спадщини Румунії.
Костянтин-Юліан Танаску, очільник Туристичної асоціації повідомив, що інформація доступна також угорською, тож угорські туристи можуть вивчати базу даних рідною мовою. Вона охоплює всі румунські пам’ятки та туристичні об’єкти.
Відтак Танаску зазначив, що організація зв’яжеться з усіма органами місцевого самоврядування, оскільки вони можуть допомогти реалізувати проєкт як партнери. Витрати бере на себе асоціація, зокрема виготовляє вивіски, меріям залишається лише допомогти технікою.
Туристична організація у своїй роботі спирається на офіційний список румунських пам’яток, до якого входить і найменше село. За словами очільника Асоціації, під час реалізації проєкту її представники іноді стикаються з об’єктами, які є в списку, але насправді вже зруйновані.
У Румунії протягом останніх років місцеві адміністрації Трансильванії розмістили на пам’ятках багатомовні інформаційні таблички, але в більшості випадків потрібна була політична підтримка, щоб внести до них угорську поряд з іншими мовами світу.
Угорський дім ім. Мігая Мункачі організував літній табір з вивчення угорської мови як іноземної для дітей віком 7–16 років. 15–19 серпня 45 учнів у рамках інтерактивних занять мали можливість удосконалити своє знання угорської мови, збагатити словниковий запас, ознайомитися з угорськими народними піснями, традиціями, а також з народними іграми та музичними інструментами.
Аніта Пфейфер, менеджерка з питань культури Угорського дому, підбиваючи підсумки роботи, повідомила, що це був денний табір, де діти займалися з 9.00 до 15.00. «У першій половині дня вони відвідували заняття, а після обіду знайомилися з культурою, народними звичаями, традиціями», – додала менеджерка.
Для проведення уроків були запрошені досвідчені вчителі. Анрея Ердеш, викладачка приватної мовної школи, каже, що ця робота стала для неї певним викликом, проте вона з великим задоволенням прийняла запрошення.
«Я звикла навчати дорослих, і тепер мені було цікаво попрацювати з дітьми та підлітками. Це певний розвиток, адже робота з ними вимагає дещо інших підходу та матеріалу для викладання. Я мала так готуватися до уроків, щоб дітям було цікаво», – зазначила викладачка. За її словами, зацікавленість учасників табору підтверджує, зокрема, і те, що під час перерв вони воліли залишатися в класах і продовжували працювати над завданнями.
«Оскільки діти не вміють ані читати, ані писати, я проводила уроки в ігровій формі, ми вивчали приказки та пісні. Щодня була певна тема для опрацювання. Ми намагалися вивчити по десять слів, наступного дня повторювали їх, згадували в ігровій формі», – розповіла Каріна Мейсар, учителька Мукачівської середньої школи № 3 ім. Ференца Ракоці, котра проводила заняття з наймолодшими.
Аніта Пфейфер підкреслила, що, як свідчать відгуки, табір сподобався і дітям, і батькам. «Нам довелося відмовити в прийомі заявок чималій кількості бажаючих, настільки їх було багато. Ми планували залучити 40 дітей, зрештою розпочали роботу із 45-ма. Уже на другий день від батьків надійшла пропозиція продовжити табір ще на тиждень, більше того, організувати ще один восени, узимку, навесні. Ми отримали дуже багато схвальних відгуків», – поділилася менеджерка. За її словами, 90% учасників табору – діти з україномовних сімей, котрі вивчали чи вивчають угорську на факультативах та в інших місцях.
«Наша мета полягала в тому, щоб поглибити їхні знання, збагатити словниковий запас, надати їм можливість побути в угорському середовищі», – наголосила Аніта Пфейфер.
У таборі організатори забезпечили дітям і харчування. Учителям допомагали вихователі-волонтери з числа мукачівських скаутів.
Табір з вивчення угорської як іноземної мови був проведений за підтримки уряду Угорщини.
За останні півроку на курсах з вивчення угорської як іноземної мови, яку організували за підтримки Навчально-консультаційного центру Закарпатського угорського інституту, у 66 локаціях за участі 83 викладачів, у 225-ти групах навчалося 2755 осіб. На врученні сертифікатів у Берегові свої привітання учасникам висловив в онлайн форматі і уповноважений міністра Угорщини Іштван Грежа. Він заявив, що програму і надалі підтримуватимуть, отже у 2022-у році курси з вивчення угорської та української мови продовжуватимуться.
