З початку повномасштабного вторгнення ТЦК склали понад 180 тис. адмінпротоколів на порушників військового обліку, і подали у поліцію понад 400 тис. повідомлень про розшук ухилянтів.
Про це свідчать дані Міністерства оборони, надані юристу Роману Лихачову, що є в розпорядженні видання NV.
Ця статистика, за словами адвоката, демонструє, зокрема, «пропускну спроможність складання адмінпротоколів» працівниками ТЦК.
Дані Міноборони свідчать, що у 2022 році ТЦК склало 55,68 тис. протоколів за порушення правил військового обліку, та псування військово-облікових документів чи їхню втрату з необережності. Найбільше їх виявилось тоді у Житомирській області (майже 4,9 тис.), Києві (4,25 тис.), Волинській (4,1 тис.) та Закарпатській (4 тис.) областях. Загалом з порушників було стягнуто 49,29 млн грн.
Кількість протоколів за зазначеними статтями суттєво зросла протягом 2023−2024 років. За 1,5 року загалом по Україні ТЦК склали 130,1 тис. адмінпротоколів на порушників. Останні сплатили штрафів на 150,3 млн грн.
Найбільше протоколів за цей період склали у Львівській (20,5 тис.), Закарпатській (14,6 тис.) та Дніпропетровській (майже 10,2 тис.) областях.
Статистика Міноборони також вказує, що у перший рік великої війни ТЦК подали майже 21,3 тис. заяв про кримінальні правопорушення на військовозобов’язаних. Найбільше — у Львівській області: 15,8 тис.
При цьому протягом 2023−2024 років ТЦК подали 20,87 тис. відповідних заяв. І знову у лідерах опинилася Львівщина, — майже 8,6 тис.
В Україні близько 5−6 млн людей, що придатні для проходження служби, зазначає Лихачов. Якщо відняти від них тих, хто оновив свої дані, та чинних військових, то все одно залишиться досить велика кількість потенційних порушників.
«Якщо поштрафувати таку кількість людей навіть по одному разу, то треба буде десятки, якщо не сотні років», — вважає юрист.
Адвокат пояснює, що наразі в Україні серйозна неукомплектованість судів. На деякі з них передали навантаження тих установ, що знаходяться на окупованих територіях або в зоні активних бойових дій. До того ж, суди «завалені» справами щодо військових правопорушень, додає юрист. За його словами, для того, аби накладати штрафи на всіх порушників, необхідно було б збільшувати штати як ТЦК, так і судів. Водночас це не говорить про те, що штрафи не будуть накладати, наголошує адвокат.
Згідно з даними Міноборони, які надав редакції Лихачов, у 2022 році ТЦК подали 100,5 тис. повідомлень щодо розшуку осіб, які ухиляються від військової служби. З них 21,6 тис. – на Тернопільщині, майже 15,9 тис. – на Львівщині та 12,3 тис. – на Івано-Франківщині.
У 2023 та першій половині 2024 року ТЦК подали втричі більше повідомлень щодо розшуку ухилянтів – 316 тис. У п’ятірці лідерів – такі області: Львівська (85,8 тис.), Закарпатська (54,2 тис.), Івано-Франківська (33,3 тис.), Тернопільська (28,7 тис.) та Хмельницька (20,5 тис.).
У базах поліції є дані про сотні тисяч осіб, які, на думку ТЦК, можливо, ухиляються від служби. Наразі цих людей перевіряють.
Про це розповів міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Укрінформ”.
“Поліція з працівниками ТЦК може працювати на вулиці, але повістку може вручити виключно військовий, працівник ТЦК. І ми спільно працюємо на блокпостах. У поліції є відповідні бази даних, у яких є вже сотні тисяч людей, які, на думку ТЦК, можливо, ухиляються від служби. Ми перевіряємо цих людей і, звичайно, зразу цих людей можуть перевірити працівники ТЦК”, – розповів Клименко.
За його словами, поліція здійснює розшук українців, які ухиляються від мобілізації, вже маючи на руках повістку.
Міністр наголосив, що поліція діє тільки відповідно до письмового звернення працівників ТЦК.
Проект закону про мобілізацію, підготовлений до другого читання у Верховній раді, містить норму про заборону керувати автомобілем. Але є два винятки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Олексія Гончаренка в Telegram.
Як повідомив депутат, в проекті йдеться, що провадження у справах за зверненням ТЦК здійснюється на підставі заяви щодо тимчасового обмеження фізичної особи у праві керування транспортними засобами. Це відбувається на строк до виконання такою особою вимоги ТЦК про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом.
Таке тимчасове обмеження особи у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;
2) використання особою транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Нагадаємо, у січні Кабінет міністрів вніс до Верховної ради законопроект про мобілізацію, яким пропонується змінити порядок її проведення. Законопроект був ухвалений у першому читанні, після чого Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув 4 тисяч правок.
Тепер парламент повинен ухвалити законопроект у другому читанні. До нього ще можуть вноситися правки в ході голосування.
В Сухопутних військах ЗСУ назвали неприпустимими випадки зі цькуванням працівників ТЦК. Оскільки там працюють колишні воїни, які виконали свій конституційний обов’язок.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, опубліковану на сторінці у Facebook.
Генерал наголосив, що Збройні Сили України – єдина сила, здатна зупинити і знищити ворога.
„Як суспільство допустило, щоб військових почали боятись, дозволяли собі їх ображати? Сьогодні більшість працівників ТЦК – це вчорашні воїни, якими усі захоплювались і пишались. Що сталось? Чому сьогодні від них ховаються, чому дозволяють собі їх зневажати, влаштовують цькування і навіть бійки? Це неприпустимо. Військовослужбовці, ветерани – не прохачі, не агітатори. Це люди, які виконали свій конституційний обов’язок. Ми не маємо права допустити, щоб вони почувалися винними, непотрібними чи небезпечними перед тими, кому вони буквально врятували життя”, – пише Павлюк.
Водночас він визнає, що „система ТЦК не ідеальна”, зазначивши, що в командуванні це усвідомлюють і працюють над її вдосконаленням.
„На всі випадки перевищення повноважень Командування Сухопутних військ, правоохоронні органи оперативно реагують. Ми не будемо миритись із порушенням прав цивільних громадян, але й порушувати права військових не дозволимо. Усі громадяни України мусять тримати голову холодною і усвідомити одну просту істину: армія і народ неподільні. Особливо під час битви за існування держави.
Командувач Сухопутних військ нагадав, що захист держави – це конституційний обов’язок громадянина.
„Військо – це братерство. Захист держави – надскладна, але водночас найважливіша і найпрестижніша справа. Відкиньмо страшилки і маніпуляції та розберемось, як є насправді. Отримали ви повістку чи самі прийшли в ТЦК оновити дані – це не означає, що завтра ви поїдете на штурм ворожих позицій. Це брехня”, – акцентував Павлюк.
Він додав, що є визначена законом процедура: проходження ВЛК, а також додаткових медичних обстежень, якщо на те є підстави. Усі, кого визнали придатними до служби, без виключення – відправляються у навчальні центри. Базова загальновійськова підготовка триває місяць. Упродовж цього терміну досвідчені інструктори дадуть усі необхідні знання і навички: навчають тактиці ведення бойових дій, поводженню зі зброєю, домедичній допомозі.
Чоловіки, які отримали умовні терміни покарання надалі підлягають мобілізації в Україні.
Про це заявив заступник голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе, повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Цензор.нет”.
“Вони і надалі підлягають мобілізації. Умовний термін більше про те, що якщо людина вчинить повторно те саме, то тоді вже буде реальний строк”, – заявив він.
На його думку, обираючи умови відбування такого покарання, суд керується тим, що ухилянт – це потенційний військовий ЗСУ.
“Я думаю, що під час винесення такого рішення суд керується тим, що це в майбутньому потенційний військовий ЗСУ. І виносить рішення таким чином, щоб все ж таки можливість служити в нього була”, – додав Цуцкірідзе.
За його словами, наявність досудового розслідування, навіть підозри – це не привід не служити.
“Тут треба дивитись на те, який запобіжний захід обраний під час розслідування, чи не буде він обмежувати людину в пересуванні. У нас є випадок, коли ми встановили за запитом наших міжнародних колег осіб, відносно яких ведуться слідчі дії в одній з країн Балтії”, – розповів він.
Цуцкірідзе зазначив, що декілька років тому там було здійснено викрадення людини з вбивством, фігуранти цієї справи є українці.
“Так от один з них, як встановлено, знаходиться на передовій. Він дав показання і підтвердив, що до цього злочину причетні ще дві особи, які віддали життя, воюючи за нашу країну.Коли він нам відверто підтвердив наші напрацювання, ми йому вручили підозру, а запобіжний захід не обирали”, – заявив він.
This is the April 13 video of a long line of the Ukrainian men of the conscription age at their Consulate in Prague, Czech Republic. They came to renew their expiring passports and also to be added to the mobilization registry, as the newly adopted Ukrainian law on mobilization… pic.twitter.com/bZtRA6AGPa
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
Чоловіки призовного віку, намагаючись уникнути мобілізації, обирають складні і дуже часто небезпечні шляхи виїзду за межі України. Закарпаття, яке має рубежі із кількома європейськими країнами, вабить ухилянтів умовно відкритими кордонами, які здебільшого проходять гірськими хребтами чи повноводними річками. У зоні діяльності Мукачівського прикордонного загону, найактивнішою ділянкою називають напрямок Румунії, там зафіксовано 24 смертельні випадки.
Українців-ухилянтів, які нелегально виїхали з країни після початку повномасштабної війни, не варто карати. Такі заходи можуть відбити бажання повертатися на батьківщину.
Про це в інтерв’ю ВВС заявив представник президента у ВР, член комітету парламенту з питань безпеки та оборони Федір Веніславський.
„Я був щиро переконаний, що це (покарання ухилянтів, які виїхали – ред.) можливо. Потім, коли почалася дискусія, зрозумів, що таким чином ми можемо не лише стимулювати повернення – ми можемо відрізати бажання взагалі повертатися до України”, – заявив нардеп.
За його словами, в Україні після війни необхідно забезпечувати збереження нації, тож покарання може мати зворотний ефект.
Також Веніславський додав, що щодо військовозобов’язаних, які вступили до вишів на денну форму навчання, точаться окремі суперечки через „чутливість питання”.
„Звичайно, є значна кількість чоловіків у віці сорока-п’ятдесяти років, які раптом виявили бажання здобувати вищу освіту… Це очевидна для мене, як для юриста, форма уникнути призову по мобілізації. На сьогоднішній день говорити про якусь модель скасування відстрочки, яка має спільну підтримку – ми ще не можемо”, – розповів він.
З початку повномасштабної війни РФ в Україні близько 3500 російських чоловіків призовного віку попросили притулку в Німеччині – з них тільки близько 90 осіб отримали статус біженця.
Про це свідчить відповідь Міністерства внутрішніх справ на запит депутата парламенту від Лівої партії Клари Бюнгер, що є в розпорядженні RND, пише „Європейська правда”.
Згідно з відповіддю, Управління з питань міграції та біженців (BAMF) на сьогодні ухвалило рішення щодо більш ніж 1500 заяв: близько 90 осіб отримали статус біженця.
У випадку приблизно 1100 заявок, як йдеться у відповіді, відповідальність за процедуру надання притулку несе інша країна-член ЄС відповідно до Дублінського регламенту.
Міграційне відомство постійно відстежує та аналізує ситуацію в країнах походження мігрантів, зазначили у відомстві. Востаннє практика прийняття рішень щодо ситуації в Росії була переглянута цього місяця.
Згідно з переглядом, „дезертири можуть продовжувати отримувати міжнародний захист на регулярній основі. Особи, які мають бути призвані до армії і відмовляються служити, отримають міжнародний захист, якщо будуть виконані умови для цього”.
Бюнгер розкритикувала німецьку владу за таку низьку кількість схвалених заявок. Вона сказала, що правляча коаліція добре вміє писати про права людини на своїх прапорах і давати обіцянки, „але коли справа доходить до реалізації, успіх не спостерігається”.
„Особливо гірким, наприклад, є недостатній захист російських військовослужбовців, які відмовляються від військової служби з міркувань совісті, про що Шольц все ж таки оголосив у повному обсязі”, – заявила Бюнгер.
Чехія вирішила масово не видавати Україні чоловіків, які ухиляються від мобілізації. Втім, українські суди можуть подати запит на екстрадицію конкретної людини.
Про це заявив речник Міністерства юстиції Чехії Володимир Ржепка, повідомило видання Idnes.
За його словами, Прага не буде видавати Україні ухилянтів, бо Європейська конвенція виключає екстрадицію за військові злочини, ухилення від військової служби, дезертирство або непокору наказу.
Втім, в окремих випадках українська влада таки може подати запит на екстрадицію. Зокрема, рішення буде залежати від поданого українськими судовими органами запиту
„Але в конкретному випадку це залежатиме не від правової кваліфікації, а від фактичної поведінки, за якою українські судові органи врешті подадуть запит про екстрадицію конкретної особи”, – сказав Ржепка.
Our diplomats from the Consulate General in Lviv are currently transporting a shipment of dryers provided by Ukraine to Czechia. Ukraine is at war, yet it does not forget its friends in need.
Польща почала екстрадувати чоловіків, які залишили Україну незаконно або сприяли у виїзді іншим. Про це повідомляє польська газета Rzeczpospolita з посиланням на прикордонників.
Для цього Україна має оформити міжнародний ордер на арешт кожного з них, пише LB.ua.
Згідно з інформацією служби, відповідно до угоди з Україною, вже видано кількох українців, які переправляли ухилянтів до Європи.
“Якщо ми затримаємо такого іноземця, наприклад, для простої перевірки на дорозі, наша система KSIP (Інформаційна система Національної поліції, – ред.) покаже, що це особа, яка переслідується прокуратурою України, тому що там є дані Інтерполу. Ми затримуємо таку особу та повідомляємо прокуратуру. Чи її екстрадують, вирішує польський суд”, − розповів речник Головної комендатури поліції Маріуш Царка.
З 24 лютого минулого року до 31 серпня цього року до Польщі в’їхало майже 2,87 мільйона громадян України у віці 18-60 років, а виїхало – майже 2,8 мільйона українців.
“Одна людина могла перетинати кордон навіть кілька сотень разів. Але після вирахування виїздів від прибуттів у Польщі залишається близько 80 тисяч українців, які потенційно підлягають мобілізації в країні. Скільки з них справді відповідали вимогам звільнення від мобілізації? Невідомо”, − зазначила речник штабу прикордонної служби Анна Міхальська.
