12 жовтня у Центрах підтримки молодих талантів благодійного фонду «ҐЕНІУС» теж розпочався новий навчальний рік. Його урочисте відкриття відбулося у стінах Ужгородського ліцею ім. Габора Дойко. Протягом 2024-2025 навчального року в таких центрах у всьому краї займатиметься загалом 1386 школярів.
На Закарпатті функціонує 15 центрів із підтримки розвитку обдарованих учнів. «З цього навчального року заняття проводитимуться за новим віковим розподілом, окремо навчатимуться 3- та 4-класники, а також 5-6-класники, 7-8-класники та 9-10-класники. До того ж, у нас є нові предметні блоки, менші вивчають рідну мову, старші – біологію, хімію, географію, історію та краєзнавство, літературу. Більшість учасників – учні 5 та 6 класів. Ми вдячні уряду Угорщини за підтримку. Викладачі протягом літа розробили програму навчання для кожного центру», – повідомила директорка БФ «ҐЕНІУС» Наталія Вараді.
Для учнів молодшої школи тривалість занять становить 4×45 хвилин, а для старшокласників – 3×60 хвилин. Розподілені за предметами та віковими групами, школярі вивчають математику, рідну мову, народну культуру, природознавство, історію, краєзнавство, англійську, угорську, українську мови, ІТ, фізику.
На відкритті навчального року присутніх привітала директорка Ужгородського ліцею ім. Габора Дойко Юдіта Кулін. «Я дуже рада, що благодійному фонду «ҐЕНІУС» вдалося і цього року організувати навчання вихідного дня у 15 центрах для обдарованих учнів. Ми намагаємося донести дітям, що навчатися класно, цікаво та варто, і спонукати їх до цього. Мета таких занять саме в цьому. Навчальна програма у центрах для кожного предмета складена таким чином, аби вона трохи відрізнялася від шкільної, була дещо більш цікавою, інтерактивною, ніж звичайна. Друга найважливіша мета – щоби діти знайомилися із однолітками з навколишніх населених пунктів саме у цих центрах, які розташовуються на базі шкіл. Наприклад, у центрі навчання на базі Ужгородського ліцею ім. Габора Дойко займаються учні із Холмока, Шишлівців, Середнього. У цьому навчальному році маємо 106 заявок від учнів. Ми раді, адже це для нас дуже гарний показник», – розповіла у коментарі нашому виданню Юдіта Кулін.
25 вересня в Ужгороді відкрили меморіальну дошку видатній закарпатській балетмейстерці-постановниці, народній артистці України Кларі Балог. Подію було присвячено 79-й річниці з дня створення Закарпатського народного хору.
Меморіальну дошку встановили на фронтальній стіні танцювального залу Закарпатської обласної філармонії. Саме тут понад 50 років проводила заняття й натхненно працювала легендарна Клара Балог.
Право відкрити меморіальну дошку отримали найкращі учні Клари Федорівни – артисти Заслуженого академічного Закарпатського народного хору. Автор дошки – молодий скульптор, викладач Закарпатської академії мистецтв Іван Цубина.
«У день народження одного з найдавніших колективів краю – Заслуженого академічного Закарпатського народного хору – відкриваємо пам’ятну дошку легендарній жінці, мисткині, народній артистці України, балетмейстерці хору Кларі Балог. У цій історичній будівлі, за цими вікнами Клара Федорівна понад 50 років проводила репетиції з колективом хору», – сказала художня керівниця та головна диригентка Заслуженого академічного Закарпатського народного хору Наталія Петій-Потапчук. Вона відзначила, що встановити дошку вдалося завдяки Генеральному консульству Угорщини в Ужгороді та благодійному фонду «Закарпатський народний хор» за підтримки Закарпатської ОВА та Ужгородської міської ради.
В урочистому відкритті та освяченні дошки взяли участь Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї, перший заступник голови Закарпатської облради Андрій Шекета, секретар Ужгородської міської ради Ігор Чорній, керівник департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації Євген Тищук та інші поважні гості.
«До цієї події ми готувалися досить довго, планували організувати відкриття до 95-річчя від дня народження Клари Федорівни. Однак шлях від задуму до його втілення був непростий. Нарешті ми пройшли всі необхідні підготовчі етапи й можемо долучитися до такої справді історичної для нашого краю мистецької події», – розповів Євген Тищук.
Після відкриття відбувся концерт найкращих творчих колективів області, які зберігають і продовжують традиції народного танцювального мистецтва Закарпаття.
Після двох років перерви цього року на території Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького 20 вересня знову організували фестиваль «Берчені-Фест». З огляду на війну захід відбувся більш стримано, але, незважаючи на це, у ньому взяло участь близько трьохсот дітей разом із вчителями, батьками.
Громадська організація «Pro Cultura Subcarpathica» (PCS) вперше організувала фестиваль, покликаний вшанувати пам’ять графа Міклоша Берчені та його дружини, графині Крістіни Чакі, у 2017 році. Але у 2020 році, спочатку через епідемію коронавірусу, а згодом з огляду на воєнну ситуацію, захід не проводився.
Зі сцени, встановленої у внутрішньому дворику Ужгородського замку, першою присутніх привітала координаторка громадської організації «Pro Cultura Subcarpathica» Крістіна Молнар. Затим розпочався атмосферний концерт, під час якого виступили вихованці та викладачі дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан танода». Свої знання представили флейтисти, цитристи, акордеоністи, музиканти-солісти. Серед виступаючих було чимало ужгородців, зокрема й учні ліцею ім. Габора Дойко, завітали сюди також колективи з Есеня, Малих Геєвців, Великої Доброні, школярі та вихованці дитячих садочків Середнього, Холмока. Своєю віртуозною грою на акордеоні публіку зачарували викладачі Ніколетта Шіпош та Бертолон Галас, а Імре Голожаї, зокрема, – своїм голосом та грою на тараготі.
Після концерту в дітей була можливість ознайомитися із територією замку, спробувати свої сили у народних іграх, а також долучитися до майстер-класів із рукоділля. Майстриня Єва Ґоґола показала малечі техніку валяння, Ґрета Боднар – бісероплетіння, з Андреєю Кепич плели браслети дружби, а з Веронікою Марко – виготовляли саше з лаванди.
Долучилися до заходу і туристи, котрі цього дня завітали до замку. Вони залюбки слухали угорські народні мелодії, фотографувалися із образами Міклоша Берчені та його дружини у шляхетному тогочасному одязі, яких зображали студенти Бенце Чурман і Ніколетта Ваш.
До погруддя колишніх володарів замку – Мклоша Берчені та Крістіни Чакі, встановлених у внутрішньому дворику замку, поклали вінки пам’яті. До покладання долучилися, зокрема, керівники дипломатичних установ Угорщини в краї, члени Ужгородського районного та міського осередків Товариства угорської культури Закарпаття, представники інших угорських громадських організацій області.
Депутат обласної ради, голова ГО «Pro Cultura Subcarpathica» Ільдико Орос у коментарі нашому виданню повідомила: «Наша громадська організація заснувала цей захід з метою відродити пам’ять в Ужгороді про подружжя Берчені, дві історичні постаті, які свого часу прославили місто. Берчені був найближчим другом і соратником Ференца Ракоці ІІ під час визвольної боротьби, а Ужгородський замок – важливим місцем тогочасних подій. Берчені народився 25 вересня 1665 року, фестиваль «Берчені-фест» завжди проводиться до цією дати, і цим заходом ми намагаємося відродити той культурний розквіт, який, за словами сучасників, принесли сюди ці дві історичні постаті».
Традиційний великий концерт та фаєр-шоу цього разу не проводилися. Захід проводився насамперед для дітей. Але організатори сподіваються, що наступного року фестиваль «Берчені-фест» вже вдасться провести більш масштабно.
У стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького відбулося відкриття виставки «Минуле та сьогодення народного вбрання». В експозиції представили традиційні закарпатські угорські народні костюми, а також його сучасні варіанти, які вже поєднані з тенденціями сучасної моди.
Виставку організували спільно з Генеральним консульством Угорщини в Ужгороді та Закарпатською філією «Мережі будинків народних традицій». Тут представили екзаменаційні роботи курсу з пошиття народного одягу, організованою Мережею будинків народних традицій у 2021 році. Колекцію з того часу презентували на кількох локаціях на Закарпатті, а також у Києві.
Керівниця Закарпатської філії «Мережі будинків народних традицій» Катерина Пал, зокрема, зазначила: «Ми не очікували такого великого успіху, що зможемо показати роботи у вигляді такої виставки. Оскільки ми організовуємо різні тренінги, то мали на меті охопити не лише народні танці та народну музику, але й автентичний вигляд. Тож ми розпочали курс навчання для 12 майстринь, це їхні екзаменаційні роботи. Костюми спричинили значний інтерес, тож ми організували вже кілька виставок. Зокрема, у Берегові, в Києві, а тепер і в Ужгороді. Ми дуже раді, що нас всюди приймають із великим зацікавленням».
Директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького Ольга Шумовська, у свою чергу, наголосила: «Це вже друга виставка, організована спільно з Генеральним консульством Угорщини в Ужгороді. Роботи були представлені і в Києві, ми пишаємося тим, що теж можемо їх показати. Це унікальна, автентична виставка народного вбрання, якої ще не було в нашому музеї. Таких гарних своєрідних народних костюмів у нашій колекції немає, тому хотілося б познайомитися із майстринями та співпрацювати з ними, щоб збагатити експозицію народного вбрання нашого музею».
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї зазначив, що відвідувачі виставки стануть частиною особливої події. «Ми представили цю експозицію народного вбрання у незвичайний спосіб, адже поєднали її з угорською народною музикою і танцями», – зауважив дипломат. За його словами, вибрані для представлення тут моделі минулого та сучасні образи демонструють переосмислення старих мотивів, а також застосування їх у сучасності.
Відтак про народні костюми детально розповіла майстриня Єлизавета Тайті.
Атмосферу заходу підкреслили виступи закарпатських фольклорних музикантів та танцюристів. Виставка в Ужгородському замку триватиме протягом місяця.
4 настільні ігри з прав людини презентували в Ужгороді. Їх розробляла активна молодь з усієї України, яка взяла участь у проєкті ГО «Щасливі діти». Розпочався він у листопаді минулого року. 20 молодих людей працювали разом з менторами ігропрактиками та юристами в чотирьох групах. Результат – 4 ексклюзивні авторські ігри для підлітків та молоді. Тема кожної – права людини.
6 вересня в обласному центрі представили ретроспективну ювілейну виставку ужгородського архітектора та художника Яноша Кліси, присвячену 75-річчю митця. Експозицію організували спільно Товариство угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса, Закарпатський обласний художній музей ім. Йосипа Бокшая та Закарпатська організація Національної спілки художників України.
У виставкових просторах обласного художнього музею представлено близько вісімдесяти робіт Яноша Кліси, які презентують різні етапи його творчості.
Янош Кліса народився 26 серпня 1949 року в Ужгороді. У 1974-му закінчив архітектурний факультет Київського державного інституту образотворчого мистецтва. З 1984 року – член Національної спілки архітекторів України, з 2007-го – Національної спілки художників України. У 2005 році став одним із засновників та членом Спілки ім. Мігая Мункачі Товариства угорської інтелігенції Закарпаття, а з 2012 року – член Товариства угорських митців Закарпаття ім. І.Ревеса.
З 1989 року мав численні персональні виставки в Ужгороді, Берегові, Бене, в Угорщині, Чехії та Словаччині. Представляв свої роботи також на колективних виставках в Ужгороді, Києві, Будапешті, Пийтерфолво, Берегові, Шарошпатаку.
«Якщо дивитися на документ, що засвідчує мою освіту, там гарними літерами кирилицею вказано «архітектор». Але це підтверджують і житлові будинки та будівлі різного стилю та призначення, які я спроєктував протягом свого життя. За роки, проведені в професії, дивлячись через вікна, нанесені на папір, почав звертати увагу на пейзаж на вулиці. Зносячи стіни навколо дизайнерського столу, я звернувся до живопису та графіки. Довгий час шалька терезів схилялася на бік архітектури, але тепер це вже змінилося, і в моїх роботах домінують графіка та пастель.
Основою для своєї графіки я взяв порошкову пастель, в якій проявляється цікава подвійність. Вона балансує на межі між живописом і графікою, крейда, спресована з пилу в тверду паличку. Цей крихкий і тендітний стрижень приховує в собі м’якість, яка оживає від ласки рук на папері; і темою моїх картин, створених таким чином, став пейзаж, точніше, закарпатський пейзаж», – йдеться у арс-поетиці Яноша Кліси.
На відкриття персональної виставки завітала велика кількість друзів, колег та знайомих художника.
Творчість Яноша Кліси відзначив директор обласного художнього музею, член-засновник Товариства угорських митців Закарпаття ім. І.Ревеса Франциск Ерфан. Заступник директора обласного департаменту культури Віктор Кравчук вручив Яношу Клісі почесну грамоту департаменту з нагоди вернісажу та нещодавнього ювілею митця. Привітали його й голова Закарпатської організації Національної спілки художників України Борис Кузьма та викладач Коледжу образотворчого мистецтва ім. Адальберта Ерделі Іван Дідик.
– Янош Кліса організував виставку до свого 75-річчя, він член нашої організації, представник старшого покоління і це, як бачите, відображається і на стилі його робіт, це постімпресіонізм, імпресіонізм, закарпатська школа живопису, техніка і стиль, які він опанував і в яких йому комфортно.
Це не перша кар’єра Яноша, адже він почав як архітектор, і це архітектурне джерело також відображено у виборі його тем, адже, окрім закарпатських гір, ми зустрічаємо в його роботах багато міських пейзажів, дерев’яних церков.
Техніка – також цікавий вибір, тому що вона теж незвичайна. Вона дуже підходить для цього постімпресіоністського стилю, після того як пастельна крейда ставала популярною. Після Едгара Дега багато хто почав використовувати цей засіб, який швидко створює інтенсивні, швидкі кольори, і зрештою це стало любов’ю Яноша після архітектури: живопис, графіка та пастельна крейда.
Виставка цікава тим, що ретроспективна, і ми маємо можливість побачити його роботи від кінця сімдесятих років до нині. Вона показує, як змінювалася його техніка в самій пастельній крейді. У більш ранні роки художник залишає лінії більш дряпаними, не розтушовує їх. А в кінці 90-х – вони вже більш м’які, розтушовані й контури. А зараз спостерігаємо в нього ще більш спокійний період. Він пояснює це тим, що вже не так добре бачить, у його роботах не так багато деталей.
Ми раді, що він приніс на виставку багато робіт, бачимо, що він – активний митець, і бажаємо йому цього і в майбутньому», – зазначила у коментарі нашому виданню очільниця Товариства угорських митців Закарпаття ім. І.Ревеса Агнеш Кулін.
Захід провели напередодні Дня пам’яті захисників України.
Рідним та близьким 28 закарпатців, воїнів 33 окремої механізованої бригади, які загинули під час виконання завдань у зоні бойових дій на Донеччині та Запоріжжі, вручили ордени командира військової частини А4447, які були присвоєні Героям посмертно.
«Загибель воїна, захисника – це трагедія не тільки для родини, а й для всієї країни. Схиляємо головами перед вами у вашому горі. Шануємо подвиг земляків, які боролися за незалежність України, за майбутнє для своїх дітей. Це вірні і віддані сини нашої Батьківщини!» – зазначив Мирослав Білецький.
Для кожного українця важливо не лише пам’ятати загиблих захисників, а й дбати про їхніх рідних. Тому перший заступник очільника краю вкотре наголосив, що держава й область всебічно підтримує родини, які втратили у цій війні близьку людину.
Сьогодні Україна відзначає 33-тю річницю Незалежності. На честь свята в обласному центрі Закарпаття організували низку урочистих подій.
Розпочалися святкування традиційно – з «Молитви за Україну». Світанок 33-ї річниці Незалежності Ужгород зустрів на площі Народній. Представники різних релігійних конфесій спільно молилися за мир, за наших військових, які ціною власного життя захищають незалежність нашої держави. У заході також взяли участь керівники краю, міста, дипломати, військовослужбовці, громадськість.
Спільна молитва вперше об’єднала українців та небайдужих людей з різних куточків світу – США, Канади, Австралії, Австрії, Польщі, Угорщини, Словаччини, Молдови, Латвії, Литви та інших.
Яскраву програму підготував Заслужений академічний Закарпатський народний хор під керівництвом Наталії Петій-Потапчук. Лунала «Молитва за Україну», Державний Гімн, виконали й інші твори, зокрема, «Отче наш» прочитали мовами національних спільнот, які живуть у Закарпатській області.
Після спільної молитви відбулася церемонія покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку. Далі присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять Героїв, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України.
– Цей день для кожного з нас особливий, адже незалежність стала головним досягненням української нації, голос якої чутно в найвіддаленіших куточках світу, – наголосив голова Закарпатської ОВА Віктор Микита. – Щоденно наші воїни – чоловіки та жінки – цінною власного життя борються за свободу українського народу від найбільшого зла в сучасній історії, щоб забезпечити гідне майбутнє наступних поколінь.
Наші люди щоденно на своїх робочих місцях важко працюють та забезпечують функціонування держави для зміцнення її обороноздатності й підтримки воїнів у найскладніші часи для країни. Ми стали сильнішими й продовжуємо розбудову вільної, демократичної та єдиної України…
На цьому святкування 33-ї річниці Незалежності України не завершуються, оскільки на ужгородців та гостей міста чекає насичена культурно-мистецька програма.
Молоді й перспективні та просто перспективні, як жартували на форумі «Молодь у діалозі з владою та громадськістю», зібралися в Ужгороді з нагоди Міжнародного дня молоді, який уже кілька років поспіль Україна відзначає разом з усім світом – 12 серпня. Розпочали форум із нагородження активної молоді краю. Хоч і зібралися з нагоди свята, та говорили на форумі й про багато проблем, шукали шляхи їх вирішення.