В Україні за останні 10 років кількість вчителів віком до 30 років скоротилася вдвічі. Попри те, що держава щороку випускає 10 тисяч дипломованих педагогів, переважна більшість із них не доходить до роботи у школах.
Про це в інтерв’ю розповів голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Як змінилася кількість молодих вчителів в Україні за 10 років
За словами Сергія Бабака, ситуація з молодими кадрами зараз критична для виживання освіти. Він з колегами аналізував, як змінювалася кількість вчителів різного віку.
“За останні 10 років кількість вчителів, молодших 30 років, зменшилася в два рази. Вони не йдуть в професію. Ми кожного року замовляємо і випускаємо 10 тисяч студентів з педагогічною освітою, які закінчили університети. В професію в середньому доходять трішки менше, ніж 20%. 8 тисяч майбутніх педагогів не йдуть працювати педагогами, вони йдуть на іншу роботу. Для нас це критично”, – зазначив Бабак.
Він підкреслив, що 10 тисяч нових фахівців – це не цифра з неба, а саме та кількість людей, яка потрібна щороку, щоб у країні була стала кількість вчителів. На думку посадовця, вирішити цю проблему можна лише через реформу оплати праці.
Як підвищення зарплат втримало б фахівців
Саме реформою зарплати можна вирішити питання молодого вчителя, переконаний Сергій Бабак.
“Чому колись прописали в законі три мінімалки? Це три мінімалки для молодого вчителя. Важливо, щоб молодий вчитель після університету міг прийти на першу свою роботу і отримати достойну зарплату. Три мінімалки – це майже 25 тисяч, а середня по країні зарплата зараз 27. Це вже щось, з чого можна починати. А з отриманням стажу, він би отримував все більше, до 40–50 тисяч. І це те, що ми вимагали від Кабміну, і це те, що ми вимагаємо останні чотири місяці”, – наголосив голова комітету.
Він також звернув увагу на міжнародний досвід, посилаючись на дослідження OECD, які підтверджують пряму кореляцію між рівнем заробітної плати вчителя і якістю освіти.
У цьому дослідженні йшлося про те, що підвищення зарплати молодим вчителям до рівня приблизно середньої по країні позитивно впливає на якість освіти. Бо приходять молоді, мотивовані вчителі, які вчать по–сучасному.
“У нас середній вік вчителя в школах зараз – 47-48 років. Це саме середній вік, тобто є молодь після університету, а є ті, кому за 70. І ми будемо втрачати фахівців з об’єктивних причин: будуть йти з професії старші, але не будуть приходити молоді”, – резюмував він.
[type] => post [excerpt] => В Україні за останні 10 років кількість вчителів віком до 30 років скоротилася вдвічі. Попри те, що держава щороку випускає 10 тисяч дипломованих педагогів, переважна більшість із них не доходить до роботи у школах. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1775983800 [modified] => 1775944140 ) [title] => В Україні катастрофічно не вистачає вчителів. Як скоротилася їх кількість за 10 років [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=279779&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 279725 [uk] => 279779 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 279726 [image] => Array ( [id] => 279726 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [original_lng] => 61954 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/iskola-tanar-gyerekek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 462 [_thumbnail_id] => 279726 [_edit_lock] => 1775933345:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_5f08e94fdd394232030476bf1c602420] => [_oembed_time_5f08e94fdd394232030476bf1c602420] => 1775973006 [_algolia_sync] => 823070239002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 13 [4] => 570 [5] => 9 [6] => 43 [7] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини [3] => Новини дня [4] => Освіта [5] => Спецтема [6] => Статті [7] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1008 [1] => 8735 [2] => 3827442 ) [tags_name] => Array ( [0] => вчителі [1] => дефіцит [2] => нестача ) ) [1] => Array ( [id] => 275438 [content] =>
В Україні жінки становлять 83,4% учителів, а серед керівників закладів середньої освіти їх майже три чверті. У сфері вищої освіти викладачок 57,3%.
Про це повідомив народний депутат, голова комітету освіти, науки та інновацій Верховної Ради Сергій Бабак.
Загалом серед українських учителів жінки становлять переважну більшість (83,4%). Найвищу їхню частку фіксують на Закарпатті, Одещині та Дніпропетровщині. Однак навіть у регіонах із найнижчим показником – Полтавській і Чернівецькій областях – частка жінок перевищує 80,3%.
При цьому жінок серед керівників шкіл лише 74,4%. Найбільше директорок закладів середньої освіти у Харківській і Дніпропетровській областях (понад 84%). Найменше їх – на Львівщині та Тернопільщині, де частка жінок серед очільників шкіл – понад 65%.
Жінки становлять більшість і у сфері вищої освіти, де їх 57,3% серед викладачів. Із них 75,9% мають науковий ступінь, зокрема 11,5% – доктора наук, а ще 24,1% – кандидата наук або доктора філософії.
“Як бачимо, дані говорять самі за себе, роль жінок у розвитку освіти і науки – дуже вагома. Позитивною є і тенденція до зростання кількості жінок на керівних посадах в освіті. А отже, рівність між жінками та чоловіками, зокрема економічна, поступово стає нормою для нашої сфери.
Важливо й те, що сьогодні жінки вільно здобувають наукові ступені та працюють у науці, хоча ще століття тому за це право доводилося боротися суфражисткам”, – підсумував Сергій Бабак.
19–20 лютого приватний заклад «Гімназія ім. П. Каталін Франгепан» організував дводенний курс підвищення кваліфікації для вихователів закладів дошкільної освіти та вчителів початкових класів. Захід відбувся у Берегові на базі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II.
Метою навчання стало розширення професійних знань педагогів у сферах: інклюзивної освіти в дошкільних та шкільних закладах; підтримки мовного розвитку дітей; дитячої психології; збереження та зміцнення ментального здоров’я.
Організатори приділили особливу увагу впровадженню інклюзивних практик, свідомій підтримці мовного розвитку та розпізнаванню психічних травм у навчально-виховному процесі.
Присутніх привітала виконувачка обов’язків директора гімназії Андреа Якоб. У своєму виступі вона наголосила, що ментальне благополуччя дітей сьогодні потребує більшої уваги, ніж будь-коли раніше. У вступному слові керівниця підкреслила, що справжній успіх розвитку дитини можливий лише за умови партнерства з батьками. Якщо ж із певних причин батьки не можуть повноцінно долучитися до цього процесу, на педагогів покладається ще більша відповідальність.
Із вітальним словом виступила також президентка університету Ільдіко Орос. Вона підкреслила, що дедалі більше дітей демонструють ознаки тривожності через травматичний досвід, спричинений війною. Діти можуть замикатися в собі, втрачати впевненість, проявляти дратівливість або агресію. Труднощі адаптації до нового середовища лише посилюють ці проблеми, що безпосередньо впливає на психоемоційний стан і навчальні результати. Події, які відбуваються навколо, стали частиною щоденного життя дітей, тому відповідальність освітніх закладів полягає не лише в передачі знань, а й у створенні безпечного, прийнятного та підтримувального середовища.
Центральною ідеєю заходу стали інклюзія, прийняття та підтримка. Під час обговорень наголошувалося, що відповідальність педагогів полягає в умінні вчасно розпізнати дітей, які потребують особливого підходу. Такі діти не є хворими, проте потребують більшої уваги, терпіння та свідомої підтримки.
Інклюзивний підхід розглядається не лише як методична стратегія, а як фундаментальна цінність, що гарантує кожній дитині, незалежно від життєвих обставин, можливість знайти своє місце в освітній спільноті.
Особливо підкреслювалася важливість довірливої співпраці з батьками; забезпечення рівних можливостей для навчання; створення емоційно безпечного середовища; врахування індивідуальних особливостей кожної дитини.
Окремий акцент було зроблено на посиленні викладання української мови як другої для дітей з угорською рідною мовою. Доповідачі наголосили, що ефективне мовне навчання неможливе без емоційної безпеки та підтримки.
Серед труднощів згадувалися мовні бар’єри, які можуть впливати на інтеграцію дитини та її навчальні досягнення. Саме тому важливо узгоджувати українське та угорське мовне середовище, формуючи гармонійну модель двомовного розвитку.
Під час тренінгів обговорювалися такі питання: безпечна адаптація дітей до дитячого садка; моделі засвоєння мови в ранньому віці; щоденна практика інклюзивної дошкільної групи; розвиток мовлення в дошкільному віці; взаємозв’язок поведінкових труднощів із проблемами навчання та мовлення.
Підвищення кваліфікації вкотре підтвердило: основою сучасної педагогічної діяльності є не лише професійна компетентність, а й емпатія, чутливість до потреб дитини та тісна співпраця між педагогами, батьками й освітніми установами.
ПЗ «Гімназія ім. П. Каталін Франгепан» демонструє приклад сучасного підходу до освіти, де поєднуються мовна ідентичність, академічна якість і турбота про ментальне здоров’я дітей. У складних умовах сьогодення саме такі ініціативи формують освітній простір, у якому кожна дитина має шанс на повноцінний розвиток, підтримку та впевнене майбутнє.
Такий зелений клас зʼявився в Ясінянському закладі загальної середньої освіти № 1 зовсім недавно. Маленьким учням подобається… «Екоареал» – ініціатива, що зʼявилася завдяки проєкту «Громадський шкільний бюджет». На реалізацію цього проєкту не вдалося отримати кошти, але ініціативу реалізували вчителі.
Усі вчителі закладів загальної середньої освіти отримуватимуть щомісячні доплати до заробітної плати від 1 січня 2025 року. На це не впливатиме стаж педагога чи місце розташування закладу, в якому він працює.
Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в ефірі телемарафону, пише УП.Життя.
За його словами, механізм виплати доплат не потребуватиме будь-яких додаткових дій від учителів – його забезпечить МОН.
У державному бюджеті на 2025 рік на цю потребу виділять 12 мільярдів гривень, які держава отримує від іноземних партнерів, як і кошти на інші видатки соціальної сфери.
Водночас розроблений відомством сценарій підняття зарплати для педагогічних працівників потребує щонайменше 40 мільярдів гривень.
“У нас розроблений сценарій підняття зарплати, який потребує за поетапного впровадження 40 мільярдів гривень. При одномоментному підвищенні для всіх педагогічних працівників – 300 мільярдів гривень.
Тому ми вирішили використати наявні кошті, аби зробити таку доплату”, – пояснив очільник МОН.
У відомстві планують збільшувати розмір доплат для вчителів, якщо для цього з’являться додаткові кошти, каже міністр.
Крім того, у “фокусі уваги” залишається питання підвищення заробітних плат для інших педагогічних працівників, зокрема закладів професійної-технічної, дошкільної освіти та коледжів.
За словами Лісового, МОН працює над розробкою механізмів доплат для цих категорій, однак фінансування цих витрат здебільшого покладено на органи місцевого самоврядування.
“Нам потрібно розробити механізми, які дозволять платити більше тим громадам, які мають на це можливості”, – зауважив міністр освіти.
Нагадаємо, 8 листопада міністр освіти і науки Оксен Лісовий анонсував доплати до зарплат для педагогічних працівників шкіл.
За його словами, вчителі отримають надбавки в розмірі:
1000 гривень з 1 січня 2025 року (1300 гривень до сплати податків);
2000 гривень з 1 вересня 2025 року (2600 гривень до сплати податків).
Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий пояснив, скільки повинні заробляти вчителі та чому педагоги у школах та дитячих садочках досі отримують маленьку зарплату.
За словами міністра, наразі в країні є дефіцит учителів, зокрема, найгостріший – учителів інформатики, математики, англійської мови.
Лісовий стверджує, що середня зарплата вчителя становить 12 тис. гривень.
«Залежно від навантаження, яке має вчитель, вона може бути більшою або меншою. Але це точно не та зарплата, яку я, як міністр, і я як громадянин, і я як батько, хотів би, щоб отримував учитель», – коментує він.
Він нагадав, що закон про освіту і його прикінцеві положення передбачають підняття заробітної плати до трьох прожиткових мінімумів, «на які ми, в принципі, виходимо».
«Але виходимо, в тому числі, з певним набором інструментів спрощення нарахування заробітної плати, щоб там не було пів сотні різноманітних надбавок і доплат, щоб це було простіше, зрозуміліше для вчителя», – зауважив міністр.
При цьому він наголосив, що на сьогодні педагоги-дошкільники ще більше соціально маргіналізовані, їхня заробітна плата коливається в районі шести тисяч гривень.
«Їм доплачують до мінімуму, розумієте? І це неприйнятно», – сказав Лісовий.
«Оці три прожиткових мінімуми – це 24 тисячі гривень, правильно? Вісім тисяч – прожитковий мінімум. Це коли буде?» – перепитала у міністра журналістка Мар’яна Матвейчук.
За словами міністра освіти, 24 тис. грн зарплати – як того вимагає закон і що становитиме вдвічі більше, ніж сьогодні в середньому отримують українські вчителі, – буде тоді, коли бюджет отримає для початку хоча б вільних 50-60 млрд грн додаткових коштів.
«Я не буду на камеру озвучувати видатки на оборону, але цих місячних видатків вистачить для того, щоб підняти заробітну плату всім учителям на рік», – зауважив Лісовий.
В Україні наразі існує великий дефіцит учителів, і вирішити цю проблему можна шляхом інтеграції педагогів із числа ВПО.
Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, пише Укрінформ.
“Дефіцит учителів в Україні є колосальним, зокрема, математики, англійської мови, інформатики тощо. Допомогти вирішити цю проблему можна шляхом інтеграції педагогів з числа внутрішньо переміщених осіб. Ми розробляємо зараз зі службою зайнятості спеціальний окремий ресурс для вчителів ВПО, бо є регіони, де готові надавати їм житло, платити підвищену зарплату, аби, лишень, вони приїздили працювати”, – сказав Лісовий.
Він також зауважив, що, зокрема, на Миколаївщині бракує педагогів. Водночас там активно інтегрують вчителів, внутрішньо переміщених з Донецької, Херсонської областей.
“Це правильна політика, бо педагоги повинні працювати в тих регіонах, де вони проживають, і не втрачати свої професійні навички”, – сказав Лісовий.
Учителі української мови та літератури, математики й англійської з восьми громад Закарпаття навчаються під час спеціального тренінгу, аби невдовзі ефективніше допомагати учням 5- 9 класів заповнити прогалини в навчанні, які спричинила спершу пандемія, а далі – війна. Закарпатська область стала однією із семи в Україні, яку відібрали для участі в проєкті «Повернення до формального та неформального викладання й навчання в громаді для учнів 5-9 класів, у тому числі ВПО».
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підписав наказ про проведення всеукраїнського конкурсу “Учитель року – 2024”.
Згідно з повідомленням пресслужби відомства, у 2023/2024 навчальному році конкурс відбуватиметься серед учителів географії, образотворчого мистецтва, української мови та літератури, а також фізики.
“Умови та порядок проведення конкурсу має бути затверджено центральним оргкомітетом до 1 вересня 2023 року. Реєстрація учасників конкурсу розпочнеться 25 вересня і триватиме до 16 жовтня”, – йдеться в повідомленні.
Понад 1300 ґаджетів отримали освітяни Закарпаття протягом 2022 року. Про це повідомила Мар’яна Марусинець, директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту ОВА.
«Попри війну навчання в школах триває за різними формами: очно, дистанційно, індивідуально, тому важливо постійно підтримувати зв’язок з учнями. Враховуючи такі обставини, комп’ютерні засоби є необхідними для організації освітнього процесу», – зазначила Мар’яна Марусинець.
За її словами, минулого року заклади освіти краю отримали 1124 хромбуки, 100 ноутбуків, 60 персональних комп’ютерів та 31 планшет. Крім цього, шкільні укриття продовжують облаштовувати швидкісним інтернетом, аби заняття можна було проводити навіть під час повітряної тривоги.
Комп’ютерну техніку розподілили між громадами Закарпаття, найбільше пристроїв отримала Мукачівщина, Тячівщина та Берегівщина. Мар’яна Марусинець підкреслила, що ґаджетами передусім забезпечили заклади освіти в гірській місцевості та ті, де навчається чимало школярів, зокрема й ВПО.
Таку допомогу Закарпаття отримало від угорських партнерів, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), ЮНЕСКО за сприяння Міністерства освіти і науки України та компанії Google.
Про це повідомляє Закарпатська обласна державна адміністрація.
