Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що „поки Молдова залишається членом СНД, нам складно її привітати”.
Проросійська правляча партія Грузії Грузинська мрія вирішила утриматися від привітань на адресу проєвропейської партії Дія і солідарність, яка перемогла на парламентських виборах у Молдові. Про це повідомляє Эхо Кавказа.
За словами лідера Грузинської мрії та прем’єр-міністр Грузії Іраклія Кобахідзе, „поки Молдова залишається членом СНД, нам складно її привітати”.
„Почекаємо, коли Молдова вийде з СНД, і тоді подивимося, переглянемо питання привітання”, – зазначив він.
У четвер уранці в кількох локаціях у місті М’єркуря-Сібіулуй (Румунія) з‘явилися провокаційні плакати з відомими та суперечливими заявами Джорджа Сіміона, кандидата в президенти від Альянсу за єдність румунів (AUR), повідомляє Székelyhon.ro.
„Це Румунія, співайте румунський гімн, зрозуміло?” – йдеться на одному з плакатів, а під ним – дата виборів, 18 травня.
Цитата стала відомою ще раніше, коли Сіміон виступив із різкою критикою, що кілька гравців румунської хокейної збірної секейського походження заспівали гімн Секейського краю після матчу проти Угорщини. Ця заява відтоді стала поширеною риторикою, яка характеризує націоналістичну політику Сіміона.
На іншому плакаті йдеться: „Трансільванія була і залишиться румунською землею!”
Написи є образливими для переважно угорського населення міста, і не тільки.
Джордж Сіміон переміг у першому турі президентських виборів, набравши 40,96 відсотка голосів. У другому турі 18 травня він змагатиметься з незалежним кандидатом Нікушором Даном. Кандидат від AUR неодноразово націлювався на угорську громаду Трансільванії у своїх націоналістичних і євроскептичних заявах.
Згідно з останнім опитуванням, 58% українців виступають за проведення виборів тільки після завершення війни. Зокрема, через побоювання за безпеку країни.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла соціологиня і засновниця Gradus Research Євгенія Близнюк.
Вибори під час війни – питання, яке набуває все більшої актуальності в умовах триваючого конфлікту з Росією. За результатами нещодавнього опитування, 58% українців виступають за те, щоб вибори проводити лише після завершення бойових дій. Це на 6% більше, ніж у лютому 2025 року, коли ця цифра становила 52%.
Основною причиною такого ставлення є побоювання за безпеку країни. Українці розуміють, як Росія може використати виборчий процес для внутрішньої дестабілізації та підриву національної безпеки. В умовах активних бойових дій та постійної загрози з боку агресора питання безпеки громадян стає пріоритетом.
Попри це, готовність брати участь у виборах залишається високою. За даними того ж опитування, якщо президентські вибори в Україні відбулися найближчої неділі, у них взяли б участь 74% опитаних.
Цей показник стабільний і залишається на рівні липня 2024 року. Висока явка на виборах свідчить про те, що більшість українців підтримує демократичні процеси і бажає активно брати участь у формуванні політичного курсу країни, навіть у воєнний час.
Зростаюча підтримка лідерів, які асоціюються з обороною та безпекою, також є одним з основних трендів.
[type] => post [excerpt] => Згідно з останнім опитуванням, 58% українців виступають за проведення виборів тільки після завершення війни. Зокрема, через побоювання за безпеку країни. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1742062680 [modified] => 1742051894 ) [title] => Майже 60% українців вважають, що вибори треба проводити тільки після війни [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=235424&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 235349 [uk] => 235424 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 225634 [image] => Array ( [id] => 225634 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [original_lng] => 39073 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 2142 [_thumbnail_id] => 225634 [_edit_lock] => 1742044694:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 508519344000 [_oembed_1e63baa0da3946f2fdab3ef08548f6c9] => [_oembed_time_1e63baa0da3946f2fdab3ef08548f6c9] => 1744978786 [_oembed_8a010db5284628250d9378cd62e893e9] => [_oembed_time_8a010db5284628250d9378cd62e893e9] => 1759071816 [_oembed_0d04a934acdda30a96e48eb0814d69f3] => [_oembed_time_0d04a934acdda30a96e48eb0814d69f3] => 1761477796 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 11256 [1] => 4927 [2] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => вибори [1] => війна [2] => Україна ) ) [3] => Array ( [id] => 233063 [content] =>
Більшість українців (63%) виступають проти проведення парламентських та президентських виборів до закінчення війни.
Дані лютневого опитування соціологічного центру «Социс» публікує УП.
Так, проти виборів під час війни 63,3% українців, майже 29% вважають, що потрібно переобрати і президента, і Верховну раду.
Близько 3% опитаних виступають за переобрання лише Верховної Ради, менше ніж 1% хотіли б проведення лише виборів президента.
Кіберагресія РФ не означає, що ми маємо відмовлятися від диджиталізації та прогресу, вважає голова уряду України.
Кіберагресія Росії не означає, що Україна має відмовлятися від диджиталізації та прогресу, зокрема й ідеї електронних виборів. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на спільному брифінгу в п’ятницю, 20 грудня, з прем’єр-міністром Литви Гінтаутасом Палуцкасом у п’ятницю в Києві за підсумками спільного засідання урядів України та Литви.
Таким чином урядовець відповів на те, як атака РФ на реєстри може вплинути на дискусію про електронні вибори в Україні.
“Поки що ми аналізуємо причини успішності такої атаки, наслідки такої атаки. Після того, як усе буде проаналізовано, ми, роблячи висновки з кожної кібератаки РФ як агресора, зробимо висновки про посилення нашої кібербезпеки. Тому кіберагресія Росії не означає, що ми маємо відмовлятися від диджиталізації, від запровадження нових технологій, прогресу”, – пояснив свою думку голова українського уряду.
На його думку, такі випадки свідчать тільки про те, що необхідно бути більш уважними, більш захищеними та більш скоординованими з партнерами.
“Україна сьогодні в кіберзахисті, на жаль, через російську агресію, є досвідченою, має достатньо сил і технологій, щоб себе захищати й захищати нові технології, зокрема й майбутні технології, про які ви сказали, як один з елементів майбутньої диджиталізації країни”, – резюмував Шмигаль.
Україна вивчає європейські моделі виборчого права, включно з електронним голосуванням. Це робиться з метою проведення виборів після закінчення російсько-української війни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Видання зазначає, що проведення вільних і справедливих виборів матиме ключове значення для нормалізації обстановки в країні, охопленій війною, і, зокрема, для її прагнення вступити до Європейського союзу.
Про те, що влада розглядає моделі виборчого права, у коментарі виданню повідомила Олена Шуляк, голова Комітету з питань організації державної влади в українському парламенті.
„Нам необхідно зрозуміти, як ми можемо провести вибори демократичним шляхом, використовуючи найкращі та найефективніші практики”, – заявила вона.
Шуляк підкреслила, що Україна зараз має величезну проблему з виборцями, оскільки люди виїхали за кордон.
„За різними оцінками, тільки внутрішньо переміщених осіб – 6,5 млн людей”, – зазначила вона.
Politico пише, що навіть після війни однією з головних головних проблем у країні залишиться забезпечення можливості голосування громадянам, які розкидані по всьому світу, включно з окупованими територіями, які захопила Росія.
„Де вони зараз, де вони будуть голосувати – всі ці питання потрібно вирішувати”, – додала Шуляк.
Вона продовжила, що з цією метою українські чиновники вивчають різні європейські моделі виборів, щоб впровадити практику, яка дала б змогу в нашій країні проводити вільні та справедливі вибори після закінчення війни.
„Нас цікавлять нюанси електронного голосування і технічна оцінка інших альтернативних варіантів голосування, зокрема з точки зору ІТ-безпеки”, – заявила вона.
Олена Шуляк поінформувала, що депутати розглядають також голосування поштою, особисте голосування за кордоном у день виборів, голосування за довіреністю та онлайн-голосування.
Українці в цілому не проти, щоб на президентських та парламентських виборах голосували мігранти до Європи. Але балотуватися вони не зможуть.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Центру Разумкова.
Відносна більшість опитаних вважають, що на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента України повинні мати право голосувати (обирати) громадяни, які під час війни виїхали з України і не повернулися назад (відповідно 47% і 48%). Проти виступають 36% і 35,5% відповідно.
Переважна більшість (81-82%) опитаних вважають, що на перших повоєнних виборах Верховної Ради, президента України, міських/сільських голів та депутатів міських/ сільських рад не повинні мати право обиратися громадяни, які під час війни виїхали з України і не повернулися назад.
Соціологічне опитування проводилося Центром Разумкова з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів. Опитування проводилося лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
У США готуються до можливих громадянських заворушень під час президентських виборів. Зокрема, військових привели в готовність у штатах Вашингтон, Орегон і Невада.
Міністерство внутрішньої безпеки США зазначило, що загрози виборчій інфраструктурі залишаються високими. Зокрема, у Вашингтоні та Орегоні раніше уже фіксували випадки підпалів скриньок для голосування.
The DoD’s delivery of non-mission capable items to Taiwan inhibits the DoD’s ability to achieve its security cooperation goals and risks degrading Taiwan’s confidence in the United States. Read our report here: https://t.co/pbWEVzN3Ojpic.twitter.com/ycJikyJ99h
She’s heeere. 👀 R-Evolution, the 45-foot-tall, 32,000-pound steel sculpture that first debuted at Burning Man in 2015, is now calling San Francisco home for the next six months.
Nicknamed 'Clover', this skyscraping sunflower was grown by Alex Babich (USA, b. Ukraine) – a landscape gardener, seed seller and outdoor gear designer – along with some green-fingered support from his family.
🌻 Ukrainian-born landscaper Alex Babich from Indiana set a Guinness World Record by growing the world’s tallest sunflower at 10.9 meters—73 cm higher than the previous record, Guinness World Records reports. pic.twitter.com/EZ9sO4UYuE
У Берегівській філії навчального центру Mathias Corvinus Collegium (MCC) на черговій відкритій лекції йшлося про систему виборів президента США та їхні глобальні політичні наслідки. З презентацією на ці теми виступили експерт з енергетики Метью Рой і політичний аналітик Чарльз Йокі.
На початку заходу присутніх привітала директорка навчального центру Беата Добша. «MCC завжди прагнув відкрити світ і глобальні перспективи для студентів і всіх зацікавлених. Сьогоднішня презентація – чудова можливість зрозуміти, як працює американська виборча та політична система», – зазначила вона.
Лекція проводилась англійською мовою із синхронним перекладом угорською.
Під час першої частини заходу доповідачі детально розповіли про те, як відбуваються вибори президента США, зокрема ознайомили присутніх з виборчою системою та роллю розподілу голосів у виборчому процесі.
Відтак експерти відповіли на запитання, хто може стати президентом, як обираються кандидати та на якій основі вирішується, хто виграє. Ішлося і про те, як американські політичні рішення й результати виборів впливають на міжнародні політичні відносини та з якими викликами стикається виборча система США.
Як зазначили спікери, історичною основою американської системи виборів президента є спадщина штатів як самостійних політичних одиниць. Кожен штат подає голоси пропорційно до кількості свого населення.
Енергетик Метью Рой і політолог Чарльз Йокі представили результати досліджень та порівняння, які показали, що для громадян на президентських виборах у США 2024 року найважливішими є питання економіки й обидва табори надають йому великого значення.
Крім того, серйозна увага приділяється охороні здоров’я, призначенням у Верховний суд, зовнішній політиці, міграції та боротьбі з насильницькими злочинами. Однак ці питання розглядаються по-різному в різних групах виборців. Обговорюється також політика щодо носіння зброї, абортів, расової та етнічної нерівності, зміни клімату. Різні пріоритети чітко відображають той факт, що виборці розглядають позиції кандидатів у різних аспектах, і це значною мірою вплине на результат виборів.
Згадувалося і становище України в глобальному світі. Наприкінці презентації експерти залучили аудиторію до дискусії, а після цього відповіли на запитання.
Беата Добша в коментарі нашому виданню зазначила: «Наш заклад завжди намагається трохи привідкрити світ. Не лише для студентів, а й загалом для закарпатців. З цією метою організовує доволі унікальні лекції та інші події. Цього разу ми почули цікаву доповідь експертів із США про американську виборчу систему. […] Одна з важливих цілей MCC – щоб наші студенти мали глобальне мислення, зокрема й уявлення про американську виборчу систему».
Захід пройшов успішно, адже гості отримали нові знання та питання для роздумів, які сприятимуть глибшому розумінню політичних процесів.
