Російська федерація може знову завдати удару подібною ракетою, як „Орєшнік”. Наступного разу ракета вже може бути з вибухівкою.
Про це у коментарі РБК-Україна розповів військовий експерт Павло Нарожний.
За його словами, росія може завдати удар подібною ракетою може повторитися, але в конвенційному виконанні. Такий удар вже може бути не лише черговою імітацією.
„Тобто вони можуть начинити її не бетоном, а вибухівкою. Це абсолютно реально. Але вартість такого удару навіть складно оцінити, це десятки мільйонів доларів”, – каже він.
На його думку, з військової точки зору атаки настільки дорогою балістикою (без ядерного заряду) не мають сенсу. Він зауважив, що наразі росія майже щодня кидає по сотні керованих авіаційних бомб на Суми, Харків, Запоріжжя та прифронтові міста, і їхня сукупна потужність набагато більша.
„Якщо говорити про масовані обстріли на 100 ракет, то кожна типова крилата або балістична ракета несе до 500 кг. І приблизно до 10%, на жаль, проходять через нашу систему ППО. Якщо взяти 10 ракет, то отримуємо 5 тонн, які долітають. Що змінять 1,2 тонни на тлі цієї історії? Нічого, крім того, щоби посилити психологічний тиск”, – зазначив Нарожний.
Населення Скандинавських країн уже попередили про те, що робити в разі війни, зокрема якими харчами варто запастися.
У Швеції, Норвегії та Фінляндії вже прозвучали попередження про можливу війну. Громадянам надали інструкцію, що робити, якщо вони відчувають тривогу, або як пояснити дітям воєнну ситуацію.
На першій сторінці інструкції написано: «Якщо на Швецію нападе інша країна, ми ніколи не здамося. Будь-яка інформація про припинення опору є неправдивою».
У Норвегії громадянам повідомили, що їм треба мати вдома, аби бути готовими до надзвичайної ситуації. До списку входять, зокрема, продукти тривалого зберігання (консерви, енергетичні батончики, макарони) та медикаменти, наприклад, таблетки йоду на випадок аварії на АЕС.
Як відомо, нещодавно Сполучені Штати дозволили Україні використовувати проти російських цілей надану західними партнерами далекобійну зброю.
Через два дні після того, як у західній пресі почали з’являтися повідомлення про дозвіл президента США Джо Байдена бити вглиб рф, Путін затвердив зміни в російській ядерній доктрині.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що такої небезпеки розширення війни, як зараз, ніколи раніше не було. «У найближчі тижні й місяці знадобляться всі знання, інструменти та дипломатичний досвід Угорщини, щоб залишитися осторонь цієї війни», – сказав політик у своєму відеозверненні.
У вівторок, 19 листопада, посол України у Великій Британії, генерал Валерій Залужний звернувся до українських військ з історичною промовою під час візиту на британській тренувальній базі, пише The Times.
„Україна у нас одна. Ніхто, окрім нас, її не захищатиме. Пам’ятайте, що війна з кожним днем стає все жорстокішою. Вона практично не залишає шансів на виживання. Навчіться не боятися смерті, не боятися дивитися ворогові в очі”, — сказав посол України військовим на базі у Східній Англії.
Зазначається, що Залужний відвідав військових на базі, де реалізовують операцію „Інтерфлекс”. Там британці запланували навчати 50 тисяч українських солдатів. Їх готують не лише до бойових дій, а й до війни в містах, оскільки посилюються побоювання, що російські війська перенесуть свою увагу з окопів на захоплення прифронтових міст і селищ цієї зими.
„Вам потрібно буде вбивати без вагань. Коли ви побачите ворога, вбийте його, перш ніж він спробує вбити вас або вашого побратима. Будь ласка, вивчіть це тут. Любіть один одного. І пам’ятайте про Україну”, – сказав Залужний.
Вчора, 19 листопада, на 1000-й день війни, яку Україна веде за незалежність у Берегові на Площі Героїв відбувся пам’ятний захід.
Закарпатці знову продемонстрували свою єдність і незламність. Вони не стояли осторонь подій ані у 2014 році, ані зараз. Їхня відвага, мужність стали основою нашої сили та єдності громади, про це написав у facebook міський голова Берегова Золтан Бабяк.
Захід розпочався з проникливого виконання Державного Гімну України камерним викладацьким хором Дитячої школи мистецтв ім. Золтана Кодая.
У скорботній тиші громада схилила голови та хвилиною мовчання вшанувала світлу пам’ять героїв.
Імена 28 героїв-земляків, які не повернулися з поля бою, лунали над площею, викликаючи почуття гордості та болю за втрати. Школярі до кожної меморіальної дошки поставили свічу. Цей зворушливий момент став символом продовження пам’яті у майбутніх поколіннях.
Також подякував всім тим, хто зараз боронить рідну землю та платникам податків, які працюють в тяжких умовах.
Завершився захід покладанням квітів. Кожна покладена квітка символізувала вдячність, скорботу та вічну пам’ять про тих, хто ціною власного життя виборював мир. У церемонії взяли участь представники Закарпатської обласної ради, Берегівської районної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів й силових структур, а також голови сусідніх територіальних громад, представники громадських, релігійних й волонтерських організацій, освітяни, молодь й студенти, мешканці громади та ЗМІ.
Захід доводить, що Берегівщина завжди буде громадою сили, єдності та надії.
Також у Церквах різних релігійних конфесій громади сьогодні проводяться молебні, за всіма, хто віддав життя за Батьківщину.
Вдвічі зросла кількість військових частин і на 70% збільшилось число навчальних частин в Сухопутних військах.
Про це е в інтерв’ю Укрінформу повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
„Чисельність Сухопутних військ Збройних сил України з початку широкомасштабного вторгнення Росії збільшилась втричі. Відчутно змінився і якісний склад. Наприклад, трохи більш ніж у 3 рази зросла кількість офіцерів, офіцерів-контрактників стало більше на 20%, майже в 6 разів збільшилась чисельність осіб рядового, сержантського складу”, – повідомив Павлюк.
Крім того, за його словами, на третину збільшилась кількість курсантів, які проходять підготовку у вищих військових навчальних закладах Командування Сухопутних військ, а чисельність жінок зросла на 30%
Як зазначається, це можливо, якщо альянс між Пхеньяном і Москвою і надалі поглиблюватиметься.
Видання зауважує, що такий крок не є неминучим, і військова підтримка в такому масштабі, якщо вона буде, ймовірно, відбуватиметься партіями з ротацією військ протягом певного часу, а не одноразовим розгортанням.
У матеріалі йдеться, що раніше цього місяця подібну оцінку зробив посол України в Південній Кореї Дмитро Пономаренко. Він сказав, що Київ очікує, що до 15 тис. північнокорейських військових, дислокованих для бойових дій у Курській області росії і, можливо, в окупованих районах на сході України, змінюватимуться кожні кілька місяців.
Росія поки що не задіяла північнокорейських військових у штурмах у Курській області. Ситуацію там стабілізовано.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка у Telegram.
За словами Коваленка, перевірка боєм, яку влаштували росіяни в Курській області, пройшла для них невдало. Ворог втратив техніку та частину особового складу.
Він зазначив, що російські окупанти зберігають можливості для подальших штурмів у Курській області.
„Військові КНДР поки що у штурмових діях не були задіяні, але перебувають на позиціях”, – уточнив Коваленко.
Станом на початок жовтня 2024 року 32% опитаних вважали, що для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій. Водночас більшість (58%) виступали проти будь-яких територіальних поступок росії.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на дані опитування КМІС.
Як зазначають соціологи, у період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти жодних поступок.
Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок. Частка тих, хто виступає проти жодних територіальних поступок, відповідно, знижувалася до травня 2024 року і сягнула 55%.
Поточний показник у межах статистичної похибки порівняно із травнем, тобто формально змін не було.
Від чого залежить готовність до поступок
Ті, хто вірить у „безмежний” запас ресурсів росії більшою мірою готові до територіальних поступок – 48% проти 44%, які все одно категорично проти. На противагу цьому серед тих, хто вважає, що росія все-таки вичерпує ресурси, лише 18% готові до територіальних поступок, а 72% виступають категорично проти жодних поступок.
У випадку особистої готовності терпіти війну чим довший період називають респонденти, тим менше серед них тих, хто готовий до територіальних поступок. Так, якщо серед тих, хто готовий терпіти війну декілька місяців-пів року, 59% готові до територіальних поступок, то серед тих, хто готовий терпіти 1 рік – 43%, а серед тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – 21%. Водночас з 34% до 69% зростає частка тих, хто категорично проти жодних поступок.
Найвища готовність до поступок – серед тих, хто і не довіряють президенту, і вважають, що Захід хоче несправедливого миру від України (56% готові до поступок, 38% категорично проти).
Якщо ж у респондента „мішані” погляди (не довіряють президенту, але вірять у підтримку Заходу, або навпаки), то готовність до поступок уже стає нижчою і більше половини виступають категорично проти поступок. Водночас найменше готові до поступок ті, хто зберігають і довіру президенту, і довіру Заходу. Серед них 69% категорично проти поступок (проти 24%, які готові до територіальних поступок).
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування упродовж 20 вересня – 3 жовтня 2024 року серед 2004 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України.
[type] => post [excerpt] => Станом на початок жовтня 2024 року 32% опитаних вважали, що для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій. Водночас більшість (58%) виступали проти будь-яких територіальних поступок... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1731487620 [modified] => 1731445268 ) [title] => Меншість українців згодні на територіальні поступки рф: від чого це залежить [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=221897&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 221882 [uk] => 221897 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 221886 [image] => Array ( [id] => 221886 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/ukransag-ukrajna-ukranok.jpg [original_lng] => 53979 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/ukransag-ukrajna-ukranok-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/ukransag-ukrajna-ukranok-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/ukransag-ukrajna-ukranok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/ukransag-ukrajna-ukranok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/ukransag-ukrajna-ukranok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/ukransag-ukrajna-ukranok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/ukransag-ukrajna-ukranok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 404 [_thumbnail_id] => 221886 [_edit_lock] => 1731438069:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 9 [4] => 43 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини [3] => Спецтема [4] => Статті [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 4927 [1] => 1297 [2] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна [1] => Росія [2] => Україна ) ) [8] => Array ( [id] => 221895 [content] =>
Голова партії „Слуга Народу” Олена Шуляк заявила, що при нинішньому фінансуванні у 4 млрд грн на рік для повної компенсації за зруйноване і пошкоджене житло знадобиться 1575 років.
„Як наповнювати озеро чайною ложкою…Безперечно добре, що уряд таки знайшов можливість фінансування єВідновлення у 2025-му. Та погодьтеся: такий темп фінансування — це не вихід для розв’язання ситуації з виплатами, не кажучи вже про їх розширення на ТОТ”, – написала вона у Facebook.
За її словами, у законопроєкті про держбюджет на наступний рік передбачено 4 млрд грн на реалізацію програми єВідновлення., що значна менше за реальні потреби програми. Кошти розподілять таким чином:
3 млрд грн – на житлові сертифікати для тих, хто втратив своє житло;
1 млрд грн – на компенсації за пошкоджене майно.
Загалом з моменту старту програми у травні 2023 року було виплачено 15,9 млрд грн компенсації. Йдеться про 7 млрд грн на компенсації та 8,9 млрд грн на використані житлові сертифікати
„Щодо реальної картина збитків, то за даними Світового банку, прямі збитки, завдані Україні з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року склали 152 млрд доларів. Це включає не лише житловий фонд, але навіть без врахування 2024 року, потреба у відновленні за прямими збитками, та за поточним курсом оцінюється близько 6,3 трильйона гривень „, – підсумувала вона.
[type] => post [excerpt] => Голова партії "Слуга Народу" Олена Шуляк заявила, що при нинішньому фінансуванні у 4 млрд грн на рік для повної компенсації за зруйноване і пошкоджене житло знадобиться 1575 років. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1731486600 [modified] => 1731444969 ) [title] => Для повної компенсації за зруйноване і пошкоджене житло треба 1575 років, - Шуляк [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=221895&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 221879 [uk] => 221895 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 114081 [image] => Array ( [id] => 114081 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/t-me-polkazov-11-1-2-650x410-1-1300x820-1.jpg [original_lng] => 243114 [original_w] => 1300 [original_h] => 820 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/t-me-polkazov-11-1-2-650x410-1-1300x820-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/t-me-polkazov-11-1-2-650x410-1-1300x820-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/t-me-polkazov-11-1-2-650x410-1-1300x820-1-768x484.jpg [width] => 768 [height] => 484 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/t-me-polkazov-11-1-2-650x410-1-1300x820-1-1024x646.jpg [width] => 1024 [height] => 646 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/t-me-polkazov-11-1-2-650x410-1-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/t-me-polkazov-11-1-2-650x410-1-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/t-me-polkazov-11-1-2-650x410-1-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 378 [_thumbnail_id] => 114081 [_edit_lock] => 1731437770:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 13 [4] => 43 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Новини дня [4] => Статті [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 16634 [1] => 4927 [2] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => відновлення [1] => війна [2] => Україна ) ) [9] => Array ( [id] => 220973 [content] =>
Соціологи вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. При цьому все одно більшість українців (63%) відповідають ствердно.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
За даними опитування, у вересні-жовтні 2024 року 15% опитаних заявили, що готові терпіти війну декілька місяців, а 4% – пів року.
Порівняно з лютим з 3% до 6% стало більше тих, хто говорить про один рік, тобто разом про відносно довгий період говорять 69% українців.
Від початку вторгнення до лютого 2024 року ситуація практично не змінювалися: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (і ще 2-3% говорили про 1 рік). У цей же період про більш короткий власний запас міцності (декілька місяців-пів року) говорили 18-21%.
Між лютим і жовтнем 2024 року соціологи вперше фіксують зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно.
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, „попри всі складнощі та об’єктивні підстави для невизначеного майбутнього, попри зростаючу втому, більшість українців налаштовані на боротьбу стільки, скільки буде потрібно”.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування упродовж 20 вересня – 3 жовтня 2024 року серед 2004 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України.
