Будівництво заводу з виробництва безпілотників, який біля Києва зводить турецька оборонна компанія Baykar, планують закінчити у серпні 2025 року, передає «Інтерфакс-Україна».
Генеральний директор компанії Халюк Байрактар повідомив, що уже на 80% завершили будівництво, зараз замовляють машини.
«Дата виробництва визначатиметься перебігом війни, але об’єкт буде готовий у серпні 2025 року», – додав Байрактар.
Очікують, що завод вироблятиме Bayraktar TB2 або його важчий варіант TB3.
Гендиректор зазначив, що його компанія нещодавно підписала угоду з українською „Івченко-Прогрес” про спільну розробку турбовентиляторного двигуна. Наразі Baykar використовує для БпЛА Akinci і Kizilelma двигуни української збірки.
Крім того, турецька фірма хоче інвестувати $300 млн у розробку турбогвинтового двигуна для безпілотника Akinci. Опісля візьмуться за розробку турбовентиляторного двигуна для Kizilelma.
Міністерство оборони та турецька компанія Baykar Makina уклали договір про будівництво в Україні сервісного центру з ремонту та обслуговування безпілотних літальних апаратів.
Підписання домовленостей відбулось у розвиток Рамкової угоди між Урядами України та Турецької Республіки про співробітництво у сфері високих технологій, авіаційній та космічній галузях, яка набрала чинності 23 січня 2023 року.
У пресслужбі уряду зазначають, що цей крок суттєво посилить співпрацю двох країн в оборонній сфері.
Держсекретар Міноборони Костянтин Ващенко, спілкуючись з турецькими партнерами заявив, що створення сервісного центру стане вагомим внеском у посилення оборонних спроможностей України і допоможе наблизити нашу перемогу.
„Дякуємо Уряду та турецькому народу за потужну підтримку нашої держави. Допомога Туреччини для України в час повномасштабної війни, безумовно, безцінна. Окрема вдячність компанії BAYKAR за внесок у нарощення потужності ЗСУ в боротьбі з російською агресією. Кожен в Україні знає, що таке „Байрактар”, знає вашу компанію. Але ми рухаємося вперед і нам важливо створювати власну базу в Україні для обслуговування безпілотників.
Цей спільний проект закладе основу нашої системної роботи, створить робочі місця в Україні. Ми досягли згоди, найближчим часом буде створено центр”, – сказав Ващенко.
Також він зауважив, що сьогодні політика українського оборонного відомства спрямована на посилення власних спроможностей із ремонту військової техніки.
„Це стосується не тільки безпілотників. Це стосується і важкої бронетехніки, інших засобів ведення бою. Ми розуміємо, що нам потрібно розвивати власну інфраструктуру, створювати власні робочі місця, навчати наш власний персонал для того, щоб навіть після перемоги ми мали можливість бути максимально ефективними і використовували наявні ресурси для підтримання обороноздатності держави на належному рівні”, – резюмував Ващенко.
[type] => post
[excerpt] => Міністерство оборони та турецька компанія Baykar Makina уклали договір про будівництво в Україні сервісного центру з ремонту та обслуговування безпілотних літальних апаратів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1690971960
[modified] => 1690966121
)
[title] => Міноборони та турецька Baykar Makina домовились про будівництво сервісного центру в Україні
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=156420&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 156333
[uk] => 156420
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 156334
[image] => Array
(
[id] => 156334
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/dron.jpg
[original_lng] => 139951
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/dron-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/dron-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/dron-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/dron-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/dron.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/dron.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/dron.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1533
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 156334
[_edit_lock] => 1690955322:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_39bfec2877d2a2f17b6d1450e95ccd55] =>
Міноборони України затвердило новий зразок літньої польової форми для військовослужбовиць, який представили на початку липня.
Згідно з даними досліджень, Закарпаття – одна з найчистіших областей України. Наш край відвідує велика кількість внутрішніх та іноземних туристів. Однак, незважаючи на це, збір і переробка твердих побутових відходів є значною проблемою в області. Під час паводків багато сміття потрапляє в місцеві потічки, які, у свою чергу, несуть його, зокрема, у річку Тиса, відтак відходи «експортуються» до Угорщини. Нещодавно її президент Янош Адер надіслав листа президенту України Володимиру Зеленському та президенту Румунії Клаусу Йоганнісу щодо великої кількості відходів, які потрапляють в Угорщину річками Тиса та Самош. Угорський глава держави попросив очільників сусідніх країн використати свій вплив, щоб зупинити забруднення цих водних артерій.
У щонайменше 120 населених пунктах Закарпаття відсутні законно облаштовані сміттєзвалища, оскільки сільські ради не мають на них грошей. Тому першим важливим кроком для вирішення цього питання є організація збору та вивезення твердих побутових відходів. У кількох районах Закарпаття (Ужгородському, Берегівському, Виноградівському) відбулися певні зрушення задля розв’язання проблеми. Зокрема були створені компанії для виконання відповідних завдань (розміщення сміттєвих урн, збір, вивезення, переробка відходів тощо), але надання цих послуг часто не виконується, його якість та надійність залишають бажати кращого.
Крім того, необхідно побудувати принаймні один сучасний завод із переробки відходів у кожному районі Закарпаття, але наразі на це немає відповідних фінансових ресурсів. А діючі сміттєзвалища часто не відповідають навіть найосновнішим екологічним вимогам.
Згідно з інформацією обласної державної адміністрації, найближчим часом у краї планують створити два заводи з переробки сміття.
На Закарпатті сміттєва проблема набула катастрофічних масштабів, і керівництво області усвідомлює це. У першу чергу планують завершити будівництво сміттєпереробного заводу в селі Яноші, відтак збудувати ще один в Ужгородському районі, для цього вже знайшли інвестора.
На початку червня відбулися громадські слухання, де обговорили детальний план території для розміщення об’єкта з переробки твердих побутових відходів за межами населеного пункту, на землях Ірлявської сільської ради. У слуханнях узяли участь 86 мешканців Ужгородського району – сіл Дубрівка, Ірлява, Андріївка, Чабанівка. Досвід показує, що місцеві жителі, як правило, завжди виступають проти будівництва сміттєпереробних заводів поблизу населених пунктів, оскільки вважають, що сміття смердить.
Розвіяти побоювання мешканців намагався архітектор Віталій Гурин (ТОВ «Смарттаун» – розробник). За його словами, під час розробки плану врахували, що підприємство має бути екологічно чистим,
тут застосовуватимуть сучасні технології. Узяли до уваги також вимоги щодо відстані як до населених пунктів, так і доріг чи водойм, провели геологічну розвідку. Детальний план територій пройшов процедуру стратегічної екологічної оцінки. Об’єкт матиме два в’їзди й виїзди (для сміттєвозів і так званого «чистого» транспорту) та три зони: адміністративну, сортування, переробки. Проєкт розглядався на містобудівній раді при управлінні містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, де отримав підтримку як такий, що відповідає всім державним будівельним нормам України. За відкриття цього підприємства учасники слухань проголосували одноголосно.
Розробка документації обійдеться майже в три мільйони гривень, інвестор готовий вкласти 15 мільйонів євро в будівництво сміттєпереробного заводу. Це другий за величиною подібний проєкт на Закарпатті, який має вирішити проблеми зі сміттям в Ужгородському районі, у тому числі в місті Чоп.
«Щодо проєкту область звернулася до посадовців Ужгорода, Ужгородського району, Холмківської й Баранинської ОТГ та міста Чоп. Для підготовки проєкту необхідне співфінансування. У випадку Чопа, зокрема, сума становить 155 тисяч гривень. На засіданні повідомили, що Ужгород уже перерахував першу частину коштів у сумі 390 тисяч гривень. Керівництво Чопа відхилило прохання і навіть не винесло питання на розгляд міської ради, стверджуючи, що в районі вже кільканадцять разів намагалися створити сміттєпереробний завод, але місцеві мешканці досі завжди були проти його будівництва», – повідомив голова фракції КМКС Чопської міської ради Оскар Балог.
Депутата таке ставлення до проблеми керівництва міста дивує. Він зазначив, що очільники Чопа мають так званий «сміттєвий бізнес»: з минулого року відходи на міське сміттєзвалище, що на околиці міста, возять відходи з Тячівського району. Про це неодноразово повідомляло й наше видання. «На мою думку, саме це є причиною, чому вони не розглядають можливостей для переробки сміття. Адже, з точки зору міста, це зовсім незрозуміло», – зазначив пан Балог.
Депутат вважає, що будь-яке інше вирішення проблеми є кращим за нинішню ситуацію. Адже сміття тепер накопичується просто неба, практично на заплаві річки Тиса, без жодної переробки.
«Ми пропонували винести питання на розгляд та обговорення міської ради, а не одразу відхиляти прохання, – каже очільник фракції. – Основна проблема в поводженні зі сміттям полягає в тому, що в галузі переробки твердих відходів десятиліттями нічого не відбувалося. Вирішенням питання могло би стати роздільне збирання, сортування та переробка, як це роблять у цивілізованих країнах. Але ніхто цим не займається. Тепер з’явилася можливість переробки побутових відходів Чопа. Але здається, що нинішня міська адміністрація готова позбавити місто цієї можливості та не прагне припинити розростання міського сміттєзвалища на околицях через егоїстичні інтереси», – каже Оскар Балог.
