Після кількарічної перерви в Ужгородському замку пройшов фестиваль «Берчені-Фест». На ценральному подвірї замку було гучно від дитячого сміху та угорської народної музики. Фестиваль провели за організації ГО «Про Культура Субкарпатіка» та за участі вихованців та вихователів Угорської школи народної творчості «Туліпан танода. Міклош Берчені був угорським графом, володарем Ужгородського замку та Ужанського комітату, а також важливим діячем, генерал-майором армії Ференца Ракоці ІІ. Уперше фестиваль було органзіовано та проведено у 2017-у році. Останні чотири роки захід не проводили, обмежувалися лише покладанням квітів до пам’ятника визначної особистості нашого краю.
Після двох років перерви цього року на території Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького 20 вересня знову організували фестиваль «Берчені-Фест». З огляду на війну захід відбувся більш стримано, але, незважаючи на це, у ньому взяло участь близько трьохсот дітей разом із вчителями, батьками.
Громадська організація «Pro Cultura Subcarpathica» (PCS) вперше організувала фестиваль, покликаний вшанувати пам’ять графа Міклоша Берчені та його дружини, графині Крістіни Чакі, у 2017 році. Але у 2020 році, спочатку через епідемію коронавірусу, а згодом з огляду на воєнну ситуацію, захід не проводився.
Зі сцени, встановленої у внутрішньому дворику Ужгородського замку, першою присутніх привітала координаторка громадської організації «Pro Cultura Subcarpathica» Крістіна Молнар. Затим розпочався атмосферний концерт, під час якого виступили вихованці та викладачі дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан танода». Свої знання представили флейтисти, цитристи, акордеоністи, музиканти-солісти. Серед виступаючих було чимало ужгородців, зокрема й учні ліцею ім. Габора Дойко, завітали сюди також колективи з Есеня, Малих Геєвців, Великої Доброні, школярі та вихованці дитячих садочків Середнього, Холмока. Своєю віртуозною грою на акордеоні публіку зачарували викладачі Ніколетта Шіпош та Бертолон Галас, а Імре Голожаї, зокрема, – своїм голосом та грою на тараготі.
Після концерту в дітей була можливість ознайомитися із територією замку, спробувати свої сили у народних іграх, а також долучитися до майстер-класів із рукоділля. Майстриня Єва Ґоґола показала малечі техніку валяння, Ґрета Боднар – бісероплетіння, з Андреєю Кепич плели браслети дружби, а з Веронікою Марко – виготовляли саше з лаванди.
Долучилися до заходу і туристи, котрі цього дня завітали до замку. Вони залюбки слухали угорські народні мелодії, фотографувалися із образами Міклоша Берчені та його дружини у шляхетному тогочасному одязі, яких зображали студенти Бенце Чурман і Ніколетта Ваш.
До погруддя колишніх володарів замку – Мклоша Берчені та Крістіни Чакі, встановлених у внутрішньому дворику замку, поклали вінки пам’яті. До покладання долучилися, зокрема, керівники дипломатичних установ Угорщини в краї, члени Ужгородського районного та міського осередків Товариства угорської культури Закарпаття, представники інших угорських громадських організацій області.
Депутат обласної ради, голова ГО «Pro Cultura Subcarpathica» Ільдико Орос у коментарі нашому виданню повідомила: «Наша громадська організація заснувала цей захід з метою відродити пам’ять в Ужгороді про подружжя Берчені, дві історичні постаті, які свого часу прославили місто. Берчені був найближчим другом і соратником Ференца Ракоці ІІ під час визвольної боротьби, а Ужгородський замок – важливим місцем тогочасних подій. Берчені народився 25 вересня 1665 року, фестиваль «Берчені-фест» завжди проводиться до цією дати, і цим заходом ми намагаємося відродити той культурний розквіт, який, за словами сучасників, принесли сюди ці дві історичні постаті».
Традиційний великий концерт та фаєр-шоу цього разу не проводилися. Захід проводився насамперед для дітей. Але організатори сподіваються, що наступного року фестиваль «Берчені-фест» вже вдасться провести більш масштабно.
Епідемія коронавірусу цього року переписала сценарії всіх заходів. Не став винятком і «Берчені-Фест», адже колоритна подія, до якої з року в рік долучалося дедалі більше учасників: окрім угорців, чимало українців, росіян та представників інших національностей, – цьогоріч не відбулася.
Свято, що проводилось у дворі Ужгородського замку громадською організацією «Pro Cultura Subkarpathika» протягом трьох років поспіль, тепер відбулось у формі меморіального заходу на честь Міклоша Берчені – покладання вінків до погруддя видатної постаті угорської історії, розташованого тут. Через епідемічну ситуацію влаштувати фестиваль не вдалося, проте організатори вважали важливим вклонитися пам’яті Міклоша Берчені та його дружини Крістіни Чакі. Меморіальний захід відбувся 20 вересня у вузькому колі.
Участь у заході взяли голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович, президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства та ГО «Pro Cultura Subkarpathika», депутат обласної ради Ілдика Орос, Генеральний консул Угорщини в м. Ужгороді Йожеф Бугайло, консул Берегівського консульства Томаш Гайгато, в.о. ректора Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, депутат обласної ради Йожеф Баторі, голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Ужгородського району, керівник фракції КМКС в Ужгородській райраді Лівія Балог, голова осередку ТУКЗ-КМКС м. Ужгорода Юдіт Кулін.
Михайло Делеган, виконуючий обов’язки директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тіводара Легоцького, вручив унікальні грамоти Василю Брензовичу та Ілдиці Орос з нагоди 75-річчя музею та за вагомий внесок у розвиток угорсько-українських музейних відносин та ініціювання фестивалю.
«Кожне місто має постать, діяльність якої пов’язана з його історією. Для Ужгорода це, безперечно, Берчені – одна з найвизначніших особистостей в історії угорського Закарпаття. Він належав до найосвіченіших людей свого часу, володів багатьма мовами, усе життя боровся й фактично перетворив Ужгородський замок на вагомий культурний центр, – наголосив у своїй промові Василь Брензович. – Радий, що саме нашому поколінню вдалося у 2002 році встановити в місті пам’ятник Берчені. Це робота скульптора Міклоша Дєрфі. Оскільки залишився тільки один портрет Берчені, погруддя зробили з нього. Через епідемію цього року ми не маємо можливості провести «Берчені-Фест» у звичному режимі, проте вважаємо важливим вклонитися пам’яті державного діяча та його дружини».
«Свого часу ми створили фестиваль, адже, вважаю, кожне місто має знайти свої корені. Тоді воно зможе процвітати, якщо поглинатиме культуру через це коріння з якомога більшої глибини різних віків. Ми можемо пишатися Берчені, тому що він був всесвітньо відомим політиком, дуже освіченою та великою людиною. Говорив мовою всіх народів, які тут мешкають, з цього можуть брати приклад і політики XXI століття», – наголосила, у свою чергу, Ілдика Орос. Вона також нагадала, що погруддя Міклоша Берчені й Крістіни Чакі були встановлені у дворику Ужгородського замку з ініціативи Товариства угорської культури Закарпаття за підтримки Генерального консульства Угорщини в м. Ужгороді.
«Однак пам’ятники не говорять, і в XXI столітті вони не багато означають для мешканців. Саме тому ми вважали за потрібне задля збереження пам’яті визначної постаті щороку привертати до нього увагу подією, ближчою до молоді та міста. Так був створений «Берчені-Фест», якому передував благодійний бал «Крістіна», організований Генеральним консульством. Мені шкода, що ми пропустили цей рік, але я сподіваюся, що наступного, на п’яту річницю, зможемо провести набагато більше свято. Сьогодні ж увечері ми продемонструємо коротку нарізку відео з попередніх фестивалів на площі Театральній. Сподіваюся, це також спонукатиме жителів міста трохи вивчити питання й дізнатися більше, ким був Берчені», – підсумувала Ілдика Орос.
