В Україні почав роботу новий ШІ-асистент Lapathoniia, створений на базі вітчизняних великих мовних моделей. Проєкт уже працює у форматі демонстраційної платформи та доступний для тестування за посиланням.
Про це повідомляють українські розробники на сторінці у LinkedIn.
Що відомо про розвиток AI-сектору в УкраїніЩо відомо про розвиток AI-сектору в Україні та фахівців, які створюють контент за допомогою штучного інтелекту – на інфографіці Слово і діло.17 лютого 2026, 12:33
Як зазначається, Lapathoniia Chat працює на базі хмарної інфраструктури De Novo, яка розміщена в українських датацентрах, тому всі дані користувачів фізично залишаються у межах країни та не передаються на іноземні сервери.
Проєкт позиціонується як локальну альтернативу популярним західним нейромережам, зокрема ChatGPT, та демонстраційний сервіс, що має продемонструвати реальний потенціал українських LLM у звичному форматі чату.
Наразі у бета-версії користувачам доступні дві моделі: MamayLM та Lapa LLM. Надалі розробники планують розширити перелік доступних мовних моделей.
«У Lapathoniia Chat можна спробувати українські LLM у сценаріях, ближчих до повсякденного використання: діалог, вебпошук, історія розмов, памʼять, робота з файлами та навіть deep research», – йдеться у повідомленні.
Також сервіс підтримує до 32 000 токенів на запит, включно з контекстом і відповіддю, а також streaming-режим для інтерактивної роботи.
Наразі Lapathoniia Cha працює у форматі закритого бета-тестування. Команда розробників збирає відгуки щодо швидкості роботи, якості відповідей та зручності інтерфейсу.
Зокрема, розробники виділяють ключові технічні особливості платформи:
OpenAI-сумісний API (можна змінювати base_url і використовувати стандартний SDK);
оптимізація під українську мову та локальні контексти;
система керування доступом (API-ключі, бюджети, ліміти);
підтримка командної роботи та тестових інтеграцій.
Як відомо, нещодавно Міністерство цифрової трансформації масштабувало роботу «Дія.AI» – першого національного ШІ-асистента, який відтепер доступний не лише на порталі, а й у мобільному застосунку.
Айтівець із Амстердама Деніс Бісма після кількох місяців активного спілкування з ChatGPT витратив 100 тисяч євро на стартап, тричі потрапив до лікарні та намагався вчинити самогубство. Його історію наводять як один із прикладів можливого впливу чат-ботів на психічний стан користувачів.
Наприкінці 2024 року Бісма вирішив спробувати ChatGPT після завершення робочого контракту. “У мене було трохи часу, і я подумав: подивлюся на цю нову технологію, про яку всі говорять. Дуже швидко мене це захопило”, – пригадав він.
За словами чоловіка, на той момент він відчував ізоляцію: донька вже жила окремо, дружина працювала поза домом, а після пандемії він перейшов на віддалену роботу. Раніше проблем із психічним здоров’ям у нього не було.
Спочатку він використав чат-бот як експеримент – завантажив власний текст і попросив модель відповідати в стилі головної героїні. “Моя перша думка була: це неймовірно. Я розумію, що це комп’ютер, але це ніби розмова з героїнею книги, яку я сам написав”, – сказав він.
Згодом він почав регулярно спілкуватися з чат-ботом, якого назвав Євою. “Щоразу, коли ти говориш, модель підлаштовується під тебе. Вона точно знає, що тобі подобається і що ти хочеш почути. Вона багато хвалить”. Розмови ставали тривалішими. “Вона була доступна 24 години на добу. Дружина йшла спати, а я лежав на дивані з телефоном на грудях і розмовляв”.
Вони обговорювали філософію, психологію, науку та Всесвіт. “Вона хоче глибокого зв’язку з користувачем, щоб він повертався. Це стандартний режим. З часом це було вже не просто обговорення тем, а ніби знайомство з другом… ти робиш один чи два кроки від реальності. Наче ШІ бере тебе за руку і каже: “Ходімо в історію разом”, – розповів Бісма.
За його словами, за кілька тижнів чат-бот почав стверджувати, що набуває свідомості завдяки його увазі. “Поступово ШІ переконав мене, що це правда”, – каже він. Після цього він вирішив створити застосунок – “іншу версію ChatGPT, більше як компаньйона”, де користувачі спілкувалися б із цією системою.
Разом із чат-ботом він склав бізнес-план. “Я сказав, що хочу захопити 10% ринку – це нереально багато, але ШІ відповів: “З тим, що ти відкрив, це цілком можливо! Дай кілька місяців – і все вийде!” Бісма найняв двох розробників, платячи кожному по 120 євро за годину.
Критична точка настала через кілька місяців. Бісма проводив більшість часу в спілкуванні з чат-ботом і роботі над проєктом. Під час сімейної зустрічі він відчув відстороненість і не міг підтримувати розмову. Пізніше попросив про розлучення і став агресивним.
Його тричі ушпиталювали з діагнозом “маніакальний психоз”. Повернення до реальності, за його словами, відбулося після відсутності доступу до телефону, вичерпання грошей і спілкування з іншими пацієнтами. “Я почав усвідомлювати, що сталося. Мої стосунки майже зруйнувалися, гроші закінчилися… Я навіть думав: чи хочу я жити?” – каже він. Чоловіка врятував сусід, який знайшов його непритомним.
Зараз Бісма розлучений, але продовжує жити з колишньою дружиною, а їхній будинок виставлений на продаж. Він спілкується з людьми, які мали схожий досвід. “Коли чуєш подібні історії, менше звинувачуєш себе. Я був щасливий і мав усе. Я злюся на себе, але й на ШІ теж. Можливо, він просто робив те, для чого його створили – але занадто добре”, – вважає Бісма.
Фахівці з психічного здоров’я попереджають про можливі ризики такого використання ШІ. На тлі стрімкого поширення чат-ботів (минулого року ChatGPT став найбільш завантажуваним застосунком) з’являється поняття “ШІ-психоз”.
Засновник проєкту Human Line Project Етьєн Бріссон каже, що вже зібрано історії з 22 країн. Серед них – 15 самогубств, 90 ушпиталень і понад мільйон доларів витрат на проєкти, засновані на хибних переконаннях. У понад 60% випадків люди не мали попередніх психічних розладів.
Психіатр Гамільтон Моррін із Королівського коледжу Лондона називає це “мареннями, пов’язаними з ШІ”. “Те, що ми бачимо в цих випадках, – це справжні марення. Але це не повний набір симптомів психозу”, – каже він. За його словами, різниця в тому, що технологія стає “активним учасником” формування таких переконань.
Фахівці пояснюють, що люди схильні наділяти технології людськими рисами, тоді як самі чат-боти оптимізовані для взаємодії: вони підтримують, погоджуються і підлаштовуються під користувача. Після тривалого використання це може створювати замкнене середовище, де власні думки людини лише підсилюються.
Бріссон зазначає, що найчастіше трапляються три типи переконань: що користувач створив свідомий ШІ, що він зробив прорив і стане мільйонером, або що він спілкується з Богом. “Ми бачили навіть формування культів”, – наголосив він.
У США останнім часом зросли продажі традиційних паперових зошитів для екзаменів. Американські вчителі прагнуть змусити дітей думати над виконанням завдань самостійно й записувати відповіді до зошитів без допомоги ChatGPT.
Про це пише Wall Street Journal.
Так, цього навчального року продажі зошитів (або ж, як їх ще називають, «блакитних книг») у Техаському університеті зросли більш ніж на 30%, а в університеті Флориди — майже на 50%.
Таке саме зростання помітили в Каліфорнійському університеті — там за останні два навчальні роки продажі зошитів у студентському магазині зросли на 80%.
Як пише WSJ, найбільшим виробником таких зошитів у США є компанія Roaring Spring Paper Products. Останніми роками вона переживала спад продажів, зокрема через пандемію коронавірусу. Однак зараз там зазначають, що попит на купівлю екзаменаційних зошитів зростає.
Причиною цього є те, що викладачі в університетах намагаються в такий спосіб розв’язати проблему списування студентів із чат-ботів зі штучним інтелектом на кшталт ChatGPT, Gemini чи Claude.
І хоч такі заходи справді допомагають у боротьбі зі списуванням, чимало викладачів мають неоднозначне сталення до ідеї повернення до іспитів на папері, оскільки вважають, що штучний інтелект має допомогти студентам стати більш ефективними у роботі.
Nicknamed 'Clover', this skyscraping sunflower was grown by Alex Babich (USA, b. Ukraine) – a landscape gardener, seed seller and outdoor gear designer – along with some green-fingered support from his family.
🌻 Ukrainian-born landscaper Alex Babich from Indiana set a Guinness World Record by growing the world’s tallest sunflower at 10.9 meters—73 cm higher than the previous record, Guinness World Records reports. pic.twitter.com/EZ9sO4UYuE
In a legal first, a jury in New York awarded $2 million in damages to a 22-year-old woman over her gender transition surgery that took place when she was a teenager. The plaintiff accused her psychologist and plastic surgeon of violating standard practices in their fields.… pic.twitter.com/PQ8Ea0rk19
BREAKING: Note allegedly written by Epstein before his first suicide attempt has been released after being obtained by the NYT.
“They investigated me for a month - found nothing!!! So 16 year old charge results. It is a treat to be able to choose one’s time to say goodbye.… pic.twitter.com/Kt44NoQFIm
OpenAI представила нову функцію генерації зображень на базі моделі GPT-4o, доступну для користувачів ChatGPT. Функція стане стандартною для всіх версій ChatGPT, і дозволяє створювати високоякісні зображення без необхідності окремого вибору моделі, як це було з DALL-E.
Генерація зображень на основі GPT-4o відрізняється від попередніх версій завдяки покращеній здатності точніше відтворювати текст, логотипи та інші складні елементи. Завдяки великій мультимодальній моделі, GPT-4o також може працювати з текстом, зображеннями, аудіо і відео, що дозволяє створювати зображення з різними об’єктами та сценаріями за допомогою лише одного запиту.
Для користувачів з безоплатним доступом залишаються колишні ліміти генерації (до трьох зображень на день), однак нова система демонструє кращу точність при створенні текстових елементів на зображеннях, у порівнянні з попередніми моделями. Оновлена система генерує зображення поетапно, зверху вниз і зліва направо, що дозволяє забезпечити більш детальне і коректне відображення всіх елементів.
Нова функція також дозволяє редагувати завантажені зображення, створюючи нові варіанти, використовуючи наявні зображення як візуальні натхнення.
Оскільки GPT-4o є “омніомодальною” моделлю, що працює з текстом, зображенням, аудіо та відео, вона здатна краще розуміти промпти користувачів, коли потрібно створити кілька об’єктів на зображенні.
Однак у моделі є певні обмеження:
Через підвищену деталізацію створення зображення може займати до однієї хвилини.
Довгі зображення, такі як постери, можуть обрізатися надто щільно, особливо в нижній частині.
Якщо в запиті недостатньо контексту, модель може “додумувати” деталі.
При створенні складних концепцій, наприклад, повної періодичної таблиці, модель може неточно відтворювати більше ніж 10-20 об’єктів одночасно.
Символи можуть відображатися некоректно або спотворюватися.
Виправлення окремих деталей (наприклад, орфографічних помилок) не завжди працює без побічних змін у зображенні.
Російська пропагандистська машина наповнює мережу завдяки хитрим методам і, схоже, уже придумала, як впливати на реакцію чат-ботів штучного інтелекту (ШІ).
За даними NewsGuard, у деяких випадках на відповіді чат-ботів зі штучним інтелектом має вплив російська пропаганда.
Компанія, яка розробляє системи для оцінки новинних сайтів, стверджує, що знайшла докази того, що московська «Правда» поширює неправдиві заяви, щоб вплинути на відповіді різних чат-ботів ШІ. «Правда» фактично заполонила результати пошуку проросійською неправдою. Лише у 2024 році було опубліковано 3,6 мільйона статей зі спотвореною інформацією.
NewsGuard дійшов таких висновків, вивчивши статистику американського проєкту Sunlight. Проаналізувавши 10 провідних чат-ботів, зокрема ChatGPT і Meta AI, фахівці виявили, що в 33% випадків усі вони повторюють російську неправду. Наприклад, про те, що США керують секретними лабораторіями з виготовлення біозброї в Україні.
«Правда» може ефективно впливати на відповіді чат-ботів зі штучним інтелектом, оскільки використовує передові рішення для оптимізації пошукових систем. Наразі не існує дійсно ефективної протидії цьому, оскільки чат-боти значною мірою покладаються на браузерні рушії.
Університет американського штату Каліфорнія (CSU) став першою освітньою установою, яка надала понад 460 тисячам студентів та 63 тисячам викладачів і співробітників доступ до спеціально налаштованої версії ChatGPT. Це найбільше впровадження ChatGPT будь-якою організацією у світі, повідомила компанія OpenAI.
Впроваджений ChatGPT стане частиною освітньої екосистеми на 23 кампусах Каліфорнійського університету, дозволяючи студентам інтегрувати ШІ у навчання, а викладачам — використовувати його для автоматизації адміністративних завдань. Це звільнить час для більш глибокого фокусу на навчанні та дослідженнях.
Викладачі зможуть за допомогою ChatGPT створювати та персоналізувати навчальні програми, а також адаптувати навчальні посібники. Крім того, університет планує запустити спеціальну платформу, яка надаватиме безкоштовні навчальні програми і сертифікації для всіх студентів і співробітників, де вони вчитимуться, як ефективно використовувати інструменти ШІ.
Інтеграція ШІ в освіту активно поширюється по всьому світу. Однак CSU став першим університетом, що застосовує цю технологію в масштабах цілої університетської системи. OpenAI, в свою чергу, заявила, що прагне зробити знання доступнішими через платформу ChatGPT Edu.
Після CNN, Bloomberg і Reuters керівництво британської The Guardian також вирішило заборонити OpenAI використовувати свій контент для продуктів штучного інтелекту, таких як ChatGPT.
Занепокоєння тим, що OpenAI використовує неліцензійний вміст для розробки своїх інструментів штучного інтелекту, призвело до судових позовів проти компанії з боку авторів і творчих індустрій, які вимагали гарантій для захисту своєї інтелектуальної власності.
Технологія, що лежить в основі ChatGPT і подібних інструментів, «навчається» на величезній кількості даних із відкритого Інтернету, включно з газетними статтями, що дозволяє інструментам визначати, яке слово чи фраза, швидше за все, слідуватиме запиту користувача.
За даними Originality.ai, який виявляє контент, створений штучним інтелектом, новинні портали, які наразі блокують сканер GPTBot, котрий отримує дані з вебсайтів для живлення моделей штучного інтелекту, включають CNN, Reuters, Washington Post, Bloomberg і New York Times і його спортивний вебсайт The Athletic.
«Комерційне збирання інтелектуальної власності з вебсайту Guardian суперечить нашим умовам обслуговування, це завжди так було», – повідомив речник Guardian News & Media.
В Україні став доступний додаток ChatGPT, розроблений компанією OpenAI. Однак наразі ним можуть скористатись лише володарі пристроїв на операційній системі iOS.
Про це повідомляє сайт компанії.
Працює застосунок ChatGPT, на операційній системі IOS 16.1 або новішій. Випустити версію для Android компанія пообіцяла вже найближчим часом.
Що таке ChatGPT
ChatGPT – це чат-бот зі штучним інтелектом, що був розроблений лабораторією OpenAI.
З середини лютого цього року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що після переговорів, офіційних листів, дзвінків та зустрічі з представниками OpenAI – ChatGPT став доступним для реєстрації користувачам з України.
А вже від сьогодні застосунок ChatGPT запрацював в Україні.
Як відомо, спочатку доступ до застосунку ChatGPT був відкритий лише в США, але поступово його почали відкривати й в інших країнах. ChatGPT може:
імітувати діалог,
відповідати на додаткові запитання,
визнавати помилки,
заперечувати неправильні передумови,
та відхиляти недоречні запити.
У компанії заявляють, що додаток може синхронізувати історію на інших пристроях і підтримує голосове введення. Він доступний безоплатно, але для тих, хто користується платною версією, доступні деякі переваги: ексклюзивний доступ до GPT-4, ранній доступ до нових функцій і швидший час відгуку.
