Кілька днів тому близько сотні афалін опинилися на березі Чейнс у Західній Австралії. Більшість дельфінів зрештою довелося приспати, повідомляє CNN. Тіло тварин сильно страждає при довгому перебуванні на березі, адже через гравітацію збільшується тиск на їхні внутрішні органи.
На пляжі Чейнс на берег викинулося понад сто дельфінів, а до наступного ранку більшість із них загинули. До рятувальних робіт долучилося близько 250 волонтерів разом з командою ветеринарів та експертів. Вони повернули решту дельфінів в океан і намагалися утримати їх там. Однак їхні зусилля не увінчалися успіхом: афалін знову викинуло на берег. Служба дикої природи зрештою вирішила приспати тварин, щоб вони не страждали.
Чому дельфіни масово викинулися на берег наразі невідомо.
Водночас такі явища непоодинокі. Відповідно до сучасних наукових теорій, дельфіни живуть у дуже тісних соціальних групах, і якщо хвора тварина починає пливти до берега, інші прямують за нею.
Щонайменше пів сотні афалін опинилися на узбережжі Чейнс у Західній Австралії, повідомляє Guardian. За словами власника Cheynes Beach Caravan Park Аллана Марша, з понеділка їхня кількість зросла майже вдвічі, переважна частина з них живі, тож місцева служба охорони дикої природи намагається повернути їх у воду.
Згідно з повідомленням ABC News, щонайменше 84 дельфіни підпливли приблизно на сто метрів до берега, а потім почали дрейфувати до суші.
Експерти видали застереження й щодо акул, адже мертві та поранені туші можуть привабити хижаків.
За словами місцевих жителів, дельфіни на березі – жахливе видовище. Учені кажуть, що чим довше тварини залишаються на суші, тим сильніший тиск на їхні органи чинить гравітація та власна вага. З цієї причини повернути їх у воду не так просто, і цілком можливо, що дельфіни знову випливуть на берег. Якщо тварини тривалий час лежать на суші, часто легше їх приспати, ніж повернути в море.
До речі, досі залишається загадкою, чому афаліни випливають на берег, адже це не одноразовий випадок, подібне траплялося й раніше. Відповідно до сучасної наукової теорії, найбільш імовірним поясненням є те, що вони живуть у дуже тісній соціальній групі, і якщо хвора тварина починає пливти до берега, інші прямують за нею.
Повне розслідування причин та масштабів нещодавньої загибелі дельфінів може тривати місяці чи роки.
Забруднення Чорного моря внаслідок нападу Росії на Україну може мати довгострокові наслідки для екосистем у регіоні. Вже зараз фахівці фіксують масову загибель у морі дельфінів та деяких видів риб. Про це у п’ятницю, 13 травня, пише NBC News.
„З лютого на турецьке узбережжя викинуло понад 100 дельфінів”, – зазначив Угур Озсандикчі, провідний дослідник морського життя Синопського університету.
За його припущеннями, основною причиною масової загибелі істот, що населяють море, ймовірно, є шумове забруднення від військових кораблів на півночі.
„Низькочастотні гідролокатори військових кораблів та підводних човнів безпосередньо заважають ехолокації дельфінів. Не вміючи орієнтуватися, дельфіни не можуть ідентифікувати здобич і тому можуть голодувати. Вони також можуть заплутатися та запанікувати, випадково запливаючи на скелі або на берег”, – пояснив турецький дослідник.
На думку Озсандикчі, повне розслідування причин і масштабів нещодавньої загибелі дельфінів може тривати місяці чи роки, оскільки більшість берегової лінії недоступна для дослідників через війну.
Такий стан речей, зазначають фахівці, може створити кризу у біорізноманітності регіону.
„Шумове забруднення також впливає на багато популяцій риб, змушуючи їх далеко мігрувати. Це порушує місцеву екосистему, як і раптова загибель дельфінів, що перебувають на вершині харчового ланцюга Чорного моря. Їхня смерть може загрожувати цілим субпопуляціям, і може пройти багато років, перш ніж їхня популяція відновиться”, – попередив фахівець.
Починаючи з 1980 року 90% популяції дельфінів в Індійському океані було знищено унаслідок промислового рибальства.
За словами вчених, причиною стількох смертей стали спеціальні сітки для ловлі тунця. Ці сітки підвішують на поверхні води довжиною до 30 км, а глибиною до 20 м. Такий метод ловлі є забороненим у відкритому морі.
Розміри сітки розраховані таким чином, що всередину проникати може тільки голова тунця: зябра риби потрапляють у сітку, коли та намагається виплутатися з пастки. На практиці у сітку потрапляють акули, черепахи, морські леви, кити й дельфіни.
Щоб з’ясувати всю правду про «чорні» методи рибалок, вчені об’єднали результати лову китоподібних з 1981 по 2016 роки. Найбільше жертвами сіток ставали саме дельфіни, ймовірний прилов досягнув піку у майже 100 тисяч особин у рік протягом 2004-2006 років, і зменшився до 80 тисяч, попри збільшення промислу тунця у зябрових сітках. Вчені підсумовують, що з 1950 по 2018 роки було вбито 4,1 мільйона мілких китоподібних, у середньому їхня кількість складає 13% від 2018 року. Втім, справжні цифри можуть бути значно більшими, припускають біологи, повідомляє УНІАН.
