В атмосфері України буде спостерігатися пил із Середньої Азії та з Каспійської низовини. Загрози немає. Про це заявила синоптик Укргідрометцентру Наталія Птуха в ефірі каналу КИЇВ 24.
„Сьогодні (28 травня – ред.) переважно по південно-східних областях може спостерігатися певна запиленість атмосфери. Звичайно, вона може подекуди поширюватись на центральні, на північні області, але вже буде менше це проявлення. Воно буде спостерігатися хіба що в тому, що може бути дещо замутнена атмосфера, не таке яскраво-блакитне небо, як нам хотілося б наприклад. Але ніякої загрози воно не несе, чи лише пил у верхніх шарах атмосфери”, – підкреслила вона.
Нагадаємо, на початку квітня Україну накрив пил із Сахари. Укргідрометцентр тоді попередив про шкідливість пилу для людей з респіраторними захворюваннями, осіб похилого віку та дітей.
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
Більшість збитків – від викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів.
Збитки довкіллю через війну в Україні вже оцінюються у 2,2 трлн грн. Про це а ефірі телемарафону заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, повідомляє телеканал Ми – Україна.
„Більшість збитків, майже половина, це збитки від викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Далі іде забруднення грунтів і забруднення водних ресурсів. Тобто 2,2 трильйона гривень – це те, що на сьогоднішній день пораховано. Але такі підрахунки тривають”, – зазначив Стрілець.
Міністр окремо наголосив, що від бойових дій постраждала майже третина українських лісів.
„На жаль саме ліси були і стають плацдармом активних бойових дій. Збитки українським лісам складають на сьогоднішній день близько 500 млн доларів. Цифра досить приблизна, але поки ми не маємо доступу до всіх лісів. Поки не буде проведено розмінування остаточно верифікацію зробити важко”, – додав міністр.
Стрілець також повідомив, що під окупацією залишається понад 800 тисяч гектарів лісу.
14 серпня працівники Державної екологічної інспекції у Закарпатській області у ході здійснення заходів на території Мукачівського району виявили незаконне видобування корисних копалин державного значення (пісковика придатного для виробництва будівельного щебеню) в промислових масштабах на земельних ділянках, які згідно кадастрових номерів перебувають у власності Закарпатської обласної військової адміністрації, а право постійного користування належить ДП «Ліси України».
У результаті обстеження екоінспектори встановили, що фірма незаконно здійснила видобуток пісковика на площі 4563 кв. м, об’ємом 13 174 кубометри. Розмір завданих збитків навколишньому природному середовищу складає понад 62 мільйони гривень.
Як повідомив начальник Державної екологічної інспекції Михайло Банк, матеріали за згаданим фактом будуть скеровані у правоохоронні органи для внесення в ЄРДР, проведення відповідного слідства та виставлено претензію по відшкодуванню збитків суб’єкту господарювання, який здійснив незаконний видобуток продукції.
Окрім того Держекоінспекція скерує звернення до обласної військової адміністрації з метою розгляду згаданого порушення та його усунення.
Згідно ст. 13 Конституції України нагадуємо, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу виключної (морської) економічної зони є власністю Українського народу.
Про це повідомляє Державна екологічна інспекція у Закарпатській області.
The DoD’s delivery of non-mission capable items to Taiwan inhibits the DoD’s ability to achieve its security cooperation goals and risks degrading Taiwan’s confidence in the United States. Read our report here: https://t.co/pbWEVzN3Ojpic.twitter.com/ycJikyJ99h
Проаналізувавши супутникові знімки, дослідники зі США та Великої Британії виявили, що океани Землі стають зеленішими. Це, ймовірно, пов’язано зі змінами клімату.
Позеленіння океану було особливо помітним навколо екватора, повідомляється в дослідженні.
„Крихітні мікроби, включно з рослинними водоростями, використовують зелений хлорофіл для фотосинтезу. Тож чим більша їхня чисельність, тим зеленішим стає їхнє середовище існування”, – йдеться в публікації.
Учені припускають, що сплеск концентрації фітопланктону матиме численні побічні ефекти для океанських екосистем.
„Ми вже спостерігаємо серйозні короткострокові наслідки збільшення фітопланктону, спричиненого спекою. Їхній раптовий бум популяції позбавляє навколишнього середовища кисню, створюючи гіпоксичні мертві зони, з яких не всі тварини можуть втекти. Але є й довгострокові наслідки, які нам ще належить зрозуміти”, – зазначають науковці.
Стверджується, що для виявлення змін в екосистемах океану знадобляться три десятиліття спостережень.
У травні цього року було зафіксовано найвищу температуру океану за всю історію спостережень. До речі, температуру великих водойм вимірюють ще з 19 століття.
Температура океану вимірюється з 19-го століття, і дані засвідчують, що океан ще ніколи протягом травня не був таким теплим, як цього року.
Згідно з даними підрозділу Європейського Союзу з моніторингу клімату, Служби зміни клімату „Коперник” (C3S), температура моря на глибині близько 10 метрів була на чверть градуса Цельсія вищою, ніж у той самий місяць у період із 1991 до 2020 рік.
Згідно з довгостроковими тенденціями, за останні 40 років температура поверхні океану зросла в середньому на 0,6 градуса за Цельсієм, повідомила Саманта Берджесс, заступниця директора C3S, зазначивши, що у квітні також було зафіксовано новий температурний рекорд.
Але в найближчі місяці ситуація може погіршитися, оскільки в екваторіальній частині Тихого океану спостерігаються ознаки Ель-Ніньо, який посилює потепління. Середні показники температури поверхні в травні цього року вдруге стали найвищими з моменту початку спостережень.
Підприємства Державного агентства лісових ресурсів цієї весни висадило понад 109 мільйонів сіянців, відтворивши понад 15 тисяч гектарів лісів.
Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів у Телеграмі.
«Понад 109 мільйонів сіянців висадили цієї весни лісівники. Що майже на 30 мільйонів більше, ніж планували. Загалом підприємствам, установам та організаціям Держлісагентства вдалося відтворити майже 15 284 гектари лісів, з яких 702 га – це закладення нових лісів», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільше деревних рослин висадили у Рівненський – 20 201 сіянців, Київський – 12 035 сіянців та Волинський областях – 7 875 сіянців.
Відновлюють ліс і на деокупованих територіях, там де це безпечно. Зокрема, минулої осені лісівники висаджували сіянці на Сумщині, Київщині, Чернігівщині.
Цього року на Миколаївщині.
Попри воєнний стан реалізація програми Президента України «Зелена країна» триває. Нині активно розбудовується нова інфраструктура створення лісу. Торік вдалося відкрили нові центри з вирощування сіянців у Житомирській та Кіровоградській областях, крім того, розширити центр у Хмельницькій області.
Цього року заплановано будівництво 7 нових селекційно-насіннєвих центрів у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Сумській та Чернігівській областях і розширення у Тернопільській області
«Через війну відновлення лісів в Україні стало надважливим питанням. Внаслідок пожеж, спричинених російськими снарядами, ми втрачаємо тисячі гектарів дерев. Щоб їх відновити потрібні роки. Тож у майбутньому нам доведеться багато попрацювати, аби відтворити усе, що знищили окупанти», – додав міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
Згідно з даними нового комплексного міжнародного дослідження, крижані покриви Гренландії та Антарктики нині втрачають щороку більш як утричі більше криги, ніж було 30 років тому.
Дослідники виявили, що протягом останніх кількох років танення криги Гренландії різко збільшилося. Середньорічне танення з 2017 по 2020 рік було на 20% більше, ніж на початку десятиліття, і більш ніж усемеро більше, ніж її щорічне скорочення на початку 1990-х років.
Співавторка дослідження Рут Моттрем, кліматолог Данського метеорологічного інституту, назвала нові цифри „справді катастрофічними”. „Ми втрачаємо все більше і більше криги у Гренландії”, – сказала дослідниця.
Провідний автор дослідження Інес Отосака, гляціолог з Університету Лідса у Великій Британії, сказала, що прискорена втрата крижаного покриву очевидно спричинена зміною клімату, викликаною діяльністю людини.
З 1992 по 1996 рік два крижаних щити, що містять 99% світової прісноводної криги, зменшувалися на 116 мільярдів тонн (105 мільярдів метричних тонн) щорічно, дві третини з яких припадає на Антарктиду.
Але з 2017 по 2020 рік, згідно з останніми доступними даними, загальне танення зросло до 410 мільярдів тонн (372 мільярди метричних тонн) щорічно, більше двох третин з них припадає на Гренландію, йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Earth System Science Data.
П’ять мільйонів дерев планують висадити в Іраку для боротьби з опустелюванням та піщаними бурями, оголосив у неділю прем’єр-міністр арабської країни.
«Зміна клімату з підвищенням температури, зменшенням кількості опадів, посиленням піщаних і пилових бур ставить під загрозу запаси продовольства, здоров’я та навколишнє середовище», – заявив Мохаммед аль-Судан на конференції з питань клімату в Басрі, що на півдні Іраку. У заході взяли участь посли та чиновники ООН.
Прем’єр-міністр додав, що дерева планується висадити в кожній провінції.
За його словами, понад сім мільйонів мешканців Іраку відчувають на собі наслідки зміни клімату, зокрема сотні тисяч людей, які були змушені покинути свої домівки через посуху.
Мохаммед аль-Судан також пообіцяв, що незабаром у Багдаді буде організована регіональна конференція з питань зміни клімату.
У 2022 році Ірак потерпав через десятки піщаних та пилових бур, багато людей скаржилися на утруднене дихання. Тоді влада наказала закрити кілька шкіл, було тимчасово призупинене повітряне сполучення.
Через кліматичні зміни висихають річки Тигр та Євфрат. На сьогодні 39% території Іраку, колись відомого як «країна 30 мільйонів пальм», уже є пустелею, і влада намагається боротися з цим, зокрема, шляхом створення зелених зон навколо міст.
Ірак – не перша держава, де планують реалізувати таку регіональну ініціативу. Раніше про плани висадити в країні 10 мільярдів дерев протягом наступних 10 років і ще 40 мільярдів на Аравійському півострові в партнерстві з іншими арабськими державами оголосила Саудівська Аравія.
Кілька метеорологічних організацій відзначають, що середня температура в Європі зростає надзвичайно швидко. Середні темпи потепління з 1990 року становили 0,5 градуса за Цельсієм за десятиліття, що вдвічі перевищує середньосвітовий показник. Наразі Європа є континентом, що найшвидше нагрівається у світі.
За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), опублікованими в листопаді 2022 року, приповерхнева температура в Європі за останні 30 років зростала вдвічі швидше, ніж у середньому по світу. Це вдвічі перевищує середній світовий показник, що робить Європу континентом, який найшвидше нагрівається: з 1990 року вона потеплішала на 0,5 градуса за Цельсієм за десятиліття– пише портал Átlátszó.
У період з 2012 по 2021 рік середня глобальна температура була на 1,11-1,14 градуса за Цельсієм вищою за доіндустріальний рівень, що зробило це десятиліття найтеплішим за всю історію спостережень. Більшість вчених вважають, що основною причиною цього потепління є діяльність людини, зокрема викиди парникових газів.
За цей же період температура на суші в Європі зросла в середньому на 1,94-1,99 градуса за Цельсієм. 2020 рік вважається найтеплішим роком в Європі з початку спостережень за допомогою інструментів, з аномалією від 2,51 до 2,74 градусів за Цельсієм порівняно з доіндустріальним періодом (1850-1900 роки). За даними видання, цей період був особливо теплим у Східній Європі, Скандинавії та на сході Піренейського півострова.
Щоб уповільнити потепління, країни ЄС взяли на себе зобов’язання в Паризькій угоді обмежити підвищення температури до 1,5 градусів за Цельсієм. Однак Європейське агентство з охорони навколишнього середовища (ЄАОС) стверджує, що без радикального скорочення глобальних викидів парникових газів ми все одно перевищимо межу в 2°C до 2050 року. Вони прогнозують, що в цьому столітті температура на суходолі Європи підніметься набагато вище середньосвітового показника.
На основі прогнозованих викидів вуглекислого газу вони представляють низку сценаріїв, один з яких передбачає підвищення температури суші від 1,2 до 3,4 градусів за Цельсієм, а також потепління від 4,1 до 8,5 градусів за Цельсієм до кінця століття.
Найбільші аномалії, ймовірно, відбудуться в північно-східній Європі, північній Скандинавії та на суші країн Середземномор’я. Найнижчий показник очікується в Західній Європі, включаючи Великобританію, Ірландію, Західну Францію, країни Бенілюксу та Данію.
За 2022 рік українці на 40-90% скоротили використання пластикових пакетів і збільшили споживання біорозкладних.
Про це повідомляє Урядовий портал з посиланням на заяву першого заступника міністра економіки України Дениса Кудіна.
«Рішення уряду, яким було встановлено мінімальні роздрібні ціни на пластикові пакети, за рік дало суттєвий результат – українці скоротили придбання таких пакетів від 40% до 90% залежно від їх видів. І все частіше використовують біорозкладні, які не забруднюють навколишнє середовище. Зокрема, в деяких мережах супермаркетів продажі біорозкладних пакетів у 2022 році зросли в 13-15 разів», – розповів Кудін.
Зменшення обсягів продажу пластикових пакетів відбулось в умовах зростання ціни їх закупки, наголосили в Уряді. Тож виробники пакетів без прибутку не залишились. Більше того, це сприяло модернізації виробничих і технологічних процесів, а також розвитку виробництва біорозкладних пластикових пакетів.