Сили оборони Фінляндії вранці 18 липня тимчасово обмежили польоти та рух суден у східній частині Фінської затоки. Це було пов’язано із загрозою застосування безпілотників.
Про це повідомили Збройні сили Фінляндії у соцмережі X.
За даними фінського військового відомства, жоден безпілотник не порушував повітряний простір Фінляндії. Водночас у південно-східній частині країни було посилено заходи протиповітряної оборони, через що місцеві жителі могли чути польоти винищувачів.
За інформацією Fintraffic, для судноплавства тимчасово було закрито район поблизу міста Котка. Морські обмеження діяли з 05:45 до 09:00 за місцевим часом.
Водночас військові обмежували використання повітряного простору, щоб гарантувати безпеку цивільного населення та забезпечити оперативне реагування у разі можливої появи безпілотників.
Фінляндія тимчасово обмежила повітряний рух над східною частиною Фінської затоки через безпекову ситуацію, що виникла після нічної атаки українських безпілотників на території росії. Згодом аналогічні обмеження запровадили і для морського руху.
Обмеження для авіаційного руху почали діяти о 6:10 ранку. О 6:48 військові також тимчасово обмежили рух суден на частині Фінської затоки.
Речник Генерального штабу Фінляндії Джере Палданіус пояснив, що такі заходи пов’язані з нічними ударами українських безпілотників по цілях на території росії. За його словами, Сили оборони Фінляндії наразі не зафіксували дронів, які могли б випадково потрапити до повітряного простору країни.
Водночас Палданіус не виключив такої можливості та закликав громадян виконувати рекомендації Міністерства внутрішніх справ.
росія розпочала будівництво великої нової військової бази поблизу східного кордону Фінляндії – це перший повністю новий гарнізон такого масштабу з радянських часів. Об’єкт зводять у селі Нова Вілга під Петрозаводськом у Республіці Карелія.
Про це повідомляє фінське видання Yle з посиланням на військового експерта, колишнього офіцера фінської розвідки Марко Еклунда та аналіз супутникових знімків.
За даними супутникового моніторингу, підготовчі роботи почалися ще в листопаді 2025 року з вирубки лісу. Земляні роботи стартували взимку, а вже навесні 2026-го почалося активне будівництво.
Наразі на території майбутнього військового містечка зводять близько десяти великих казарм. Також уже чітко простежуються плац, будівля штабу та інші елементи інфраструктури.
Масштаб – до 6 тисяч військових
За оцінками Марко Еклунда, казарми мають типову для російської армії конструкцію – 3–4 поверхи, розміром приблизно 65 на 24 метри. Це дозволяє розмістити значну кількість особового складу.
Експерт припускає, що база може вмістити від 4 до 6 тисяч військовослужбовців. Йдеться про потенційне формування мотострілецької бригади або навіть частин нової дивізії, які росія паралельно створює в регіоні Карелії.
Москва підтверджує проєкт
Російська влада фактично підтвердила будівництво наприкінці травня 2026 року. Тоді майданчик відвідав заступник міністра оборони рф Павло Фрадков.
За планами Міноборони росії, на території бази мають звести понад 50 об’єктів, включно з казармами, житлом для військових родин та спортивною інфраструктурою.
Фахівці вважають, що нарощування російської військової інфраструктури поблизу кордонів НАТО потенційно посилює загрозу для Фінляндії. Водночас експерти наголошують: це довгостроковий процес, а не негайна військова небезпека.
“Загроза формується з наміру та можливостей. Можливості значно зростуть, коли війська будуть створені, але це не станеться відразу”, – зазначає Марко Еклунд.
Він підкреслює, що для повноцінного функціонування підрозділів потрібні роки – від будівництва інфраструктури до навчання особового складу.
[type] => post [excerpt] => росія розпочала будівництво великої нової військової бази поблизу східного кордону Фінляндії – це перший повністю новий гарнізон такого масштабу з радянських часів. Об’єкт зводять у селі Нова Вілга під Петрозаводськом у Республіці Карелія. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1781176674 [modified] => 1781176677 ) [title] => росія будує нову військову базу біля кордону з Фінляндією, – ЗМІ [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=286824&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 287031 [uk] => 286824 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 286826 [image] => Array ( [id] => 286826 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1781158921-6079.jpg [original_lng] => 304047 [original_w] => 1200 [original_h] => 917 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1781158921-6079-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1781158921-6079-300x229.jpg [width] => 300 [height] => 229 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1781158921-6079-768x587.jpg [width] => 768 [height] => 587 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1781158921-6079-1024x783.jpg [width] => 1024 [height] => 783 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1781158921-6079.jpg [width] => 1200 [height] => 917 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1781158921-6079.jpg [width] => 1200 [height] => 917 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1781158921-6079.jpg [width] => 1200 [height] => 917 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1781168049:2 [views_count] => 546 [_wp_old_slug] => rosiya-budu%d1%94-novu-vijskovu-bazu-bilya-kordonu-z-finlyandi%d1%94yu-%e2%80%93-zmi [_thumbnail_id] => 286826 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 980061652001 [translation_required] => 1 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1879140 [1] => 63 [2] => 1297 [3] => 1833 ) [tags_name] => Array ( [0] => військова база [1] => Кордон [2] => росія [3] => Фінляндія ) ) [3] => Array ( [id] => 283024 [content] =>
Україна висловила готовність відправити у Фінляндію групу своїх експертів, щоб поділитися досвідом та допомогти захистити повітряний простір від дронів.
Про це у своєму Х написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, повідомляє “Європейська правда”.
Коментар Сибіги з’явився за підсумками його зустрічі з главою МЗС Фінляндії Еліною Валтонен у Брюсселі.
“Щодо нещодавніх інцидентів із дронами, я підтвердив, що Україна готова надіслати до Фінляндії групу експертів, щоб поділитися своїм досвідом і допомогти у забезпеченні безпеки повітряного простору”, – наголосив він.
Також міністри обговорили мирний процес, нову роль Європи в ньому і ситуацію на полі бою.
“Ми також поговорили про вступ України до ЄС – я наголосив на необхідності якомога швидше відкрити переговорні кластери. Ми обмінялися думками щодо подій за межами Європи, а саме в Центральній Азії, на Південному Кавказі та на Близькому Сході”, – додав глава українського МЗС.
У столиці Фінляндії Гельсінкі відкрився новий найдовший у всій країні міст, що сполучить віддалений острівний район на сході із центром міста.
Про це повідомляє Yle, пише “Європейська правда”.
Після майже 5 років будівництва у Гельсінкі відкрився для пішоходів і легкого двоколісного транспорту новий міст Круунувуорен – тепер найдовший міст країни довжиною близько 1,2 км, його пілони також одні з найвищих в країні.
Міст є частиною масштабнішого інфраструктурного проєкту для покращення сполученості з центром району, розташованого на великому острові Лааясало на сході міста. Міст пролягає від нього через центр столиці до острова Коркеасаарі та центру Гельсінкі.
Завдяки мосту з Лааясало з’являться трамвайні маршрути у центр міста.
Міст Круунувуорен відкрився для пішоходів з 14 години, що привабило туди сотні зацікавлених людей. О 17-й годині міст відкриється для велоруху, з цієї нагоди там відбудеться великий велопробіг.
Мер Гельсінкі Даніель Сазонов зазначив, що новий міст кардинально змінює звичну географію столиці і наближає острівний східний район до центру.
Мешканці Лааясало також кажуть, що це “революційна подія”, якої вони дуже чекали.
Уряд Фінляндії подав до парламенту законопроєкт, який передбачає жорсткіші правила депортації та заборони на в’їзд для іноземців.
Про це повідомляє Yle.
Згідно з ініціативою, висилку шукачів притулку, яким відмовлено, планують пришвидшити, а заборону на в’їзд можна буде застосовувати з міркувань національної безпеки.
Міністр внутрішніх справ Марі Рантанен наголосила, що нові правила, зокрема, стосуватимуться осіб, пов’язаних із тероризмом. Заборона може діяти як у межах Фінляндії, так і всієї Шенгенської зони.
Також уряд пропонує запровадити іспит для отримання громадянства — з фінської або шведської мови. Його можуть ввести з 2027 року.
Тест складатиметься з 20–40 запитань, і для його проходження потрібно буде дати приблизно 70% правильних відповідей.
Окрім цього, влада планує скоротити фінансування інтеграційних програм на 47 млн євро у 2027 році.
Законопроєкт також передбачає можливість перенесення розгляду заяв на притулок до «безпечних країн» за межами ЄС.
Фінляндія посилює контроль за повітряним простором через зростання ризиків, пов’язаних із появою іноземних безпілотників.
Про це йдеться у матеріалі фінського мовника Yle.
Збройні сили країни розгортають додаткові радіолокаційні системи на південному сході, а також збільшують кількість патрульних польотів винищувачів. Такі заходи спрямовані на оперативне виявлення повітряних цілей і запобігання можливим інцидентам.
Йдеться про реакцію на випадки, коли безпілотники, що діяли поблизу російських об’єктів у районі Санкт-Петербурга, могли відхилятися від маршруту і потрапляти у повітряний простір Фінляндії.
Нові радіолокаційні системи розмістили, зокрема, у районі міста Коувола, де раніше фіксували падіння безпілотників. Військові не розкривають точну кількість та типи обладнання, однак зазначають, що системи здатні визначати координати, висоту і напрямок руху повітряних цілей.
Крім власних засобів, фінська армія використовує інформацію від союзників по НАТО, чиї винищувачі патрулюють регіон.
“Йдеться про обладнання, яке дозволяє виявляти присутність безпілотників та інших повітряних цілей і визначати їхні параметри польоту”, – зазначають у військовому відомстві.
У фінських збройних силах наголошують, що режим посиленого контролю залишатиметься чинним, якщо ситуація із застосуванням ударних дронів у регіоні не зміниться.
Паралельно у країні працюють над удосконаленням системи оповіщення населення. Зокрема, планується пришвидшити запуск повідомлень про повітряну тривогу на смартфонах на тлі останніх інцидентів із безпілотниками.
Прикордонна служба Фінляндії виявила безпілотний літальний апарат на льоду озера Пюхяярві у муніципалітеті Паріккала поблизу кордону з росією. Район інциденту ізолювали для проведення розслідування.
Як інформує Yle, про це повідомили фінські прикордонники.
Прикордонна служба ізолювала район інциденту для забезпечення безпеки розслідування.
За словами прикордонників, ситуація не становить загрози для громадян.
Поліція взяла на себе відповідальність за розслідування щодо пристрою.
Два літаки, що прямували з Сербії до Санкт-Петербурга, приземлилися в аеропорту Гельсінкі в суботу зранку, 28 березня, бо російське летовище Пулково було закрите “з міркувань безпеки”.
Про це повідомила фінська берегова охорона в соцмережі Х .
Літаки зробили зупинку у Фінляндії через те, що аеропорт Санкт-Петербурга був закритий на тлі атаки українських безпілотників.
“Після дозаправки один літак зміг продовжити свій шлях, тоді як інший залишився в аеропорту Гельсінкі-Вантаа через технічну проблему”, – йдеться у дописі.
Управління берегової охорони Фінської затоки додало, що подібну посадку в Гельсінкі літака з Єгипту, що прямував
Збройні сили Фінляндії у п’ятницю, 27 березня, посилили спостереження за територією країни.
Фінський метеорологічний інститут у четвер, 26 березня, зафіксував погану якість повітря в Південній Карелії. Метеорологи заявили, що погіршення якості повітря було спричинене пожежами в російських портах.
Воєнний настрій досяг навіть супермаркетів Фінляндії, ідеться в новому репортажі BBC. Країна почала готуватися до найгіршого після того, як Росія відновила роботу військової бази неподалік спільного кордону.
Фінляндія усвідомлює загрозу з боку Росії та робить усе можливе, щоб бути максимально готовою до реагування на конфлікт у разі вторгнення на її територію.
Наприклад, Янне Ахтоніємі точно знає, що робити, якщо Фінляндія зазнає нападу з боку Росії, але не тому, що він військовий. Його головний обов’язок як директора з управління ризиками національної мережі супермаркетів S Group – забезпечити продовольчу безпеку країни з населенням 5,6 мільйона людей у разі війни чи інших криз.
Минулого року уряд офіційно закріпив новий курс у документі «Стратегія безпеки суспільства», який став головним орієнтиром для всіх.
Критично важливі компанії приєднуються до «комітетів готовності» разом із місцевими та центральними органами влади і регулярно беруть участь у національних навчаннях.
Підготовка охоплює не лише традиційну війну, а й кібератаки, перебої з продуктами та водою, загрози фінансовій системі.
Конкурент S Group, мережа супермаркетів Kesko, діє за схожою схемою.
«Ми хочемо, щоб фінське суспільство працювало щодня, незалежно від обставин», – пояснює виконавчий директор Kesko Йіркі Томміннен.
Усі супермаркети зобов’язані зберігати стратегічні запаси ключових продуктів (борошна, цукру, олії) у спеціально обладнаних складах та підземних бункерах із резервним живленням.
У рамках цієї підготовки держава очікує, що кожен дорослий громадянин Фінляндії зробить свій внесок у захист країни.
Оборона країни – це не лише справа бізнесу. Кожен дорослий фін теж долучається.
Професор філософії Франк Мартелла з Гельсінського університету Аалто також військово-морський резервіст, і у разі надзвичайної ситуації його можуть залучити до роботи за фахом або доручити інші завдання.
Психолог Дженніфер Де Паола з Гельсінського університету пояснює дисциплінованість фінів просто: вони довіряють уряду і цінують безпеку.
На основі своїх досліджень, вона виявила, що фінські діти віком від 10 до 12 років асоціюють щастя з безпекою, а не з веселощами, а нещастя – з невизначеністю. Ця думка зберігається і в дорослому віці та тісно пов’язана з довірою фінів до державних інституцій.
Довіра у фінському суспільстві висока, але секретність теж важлива.
Ахтоніємі не розкриває деталей планів S Group на випадок війни, називаючи їх «конфіденційною інформацією».
Схожа ситуація і в Kesko: «Ми не розголошуємо наших планів щодо надзвичайної готовності», – зазначив ВВС представник компанії.
Занепокоєння серед фінів зросло після того, як Москва знову відкрила військовий гарнізон у Петрозаводську, Карелія, який протягом багатьох років був покинутий. Столиця Республіки Карелія розташована приблизно за 175 кілометрів від фінського кордону і вже була місцем розташування авіабази та складу. Інститут воєнних досліджень (ISW) у Вашингтоні також підтвердив, що Росія будує військові об’єкти поблизу фінського кордону, готуючи свої збройні сили до можливого конфлікту з НАТО.
У грудні минулого року ми повідомляли, що Фінляндія готується збільшити чисельність своєї армії до одного мільйона у відповідь на зростаючу російську загрозу. Президент Фінляндії Александер Стубб підписав закон, що підвищує вікову межу для резервістів у Фінляндії до 65 років. Поправка, яка продовжує термін служби в резерві на 15 років для рядового та на 5 років для офіцерів та сержантів, набула чинності 1 січня 2026 року. Фінляндія має найдовший сухопутний кордон із Росією в ЄС (1340 кілометрів), тому ці кроки не дивні.
