У Грузії вперше відкрили винний погріб радянського диктатора Йосипа Сталіна, де зберігаються близько 40 тисяч пляшок вина. Колекцію планують продати на аукціоні.
Серед пляшок, які збереглися в погребі, є вина з відомих французьких шато. Раніше вони належали російському імператору Олександру III та його синові Миколі II.
Після революції 1917 року радянська влада конфіскувала царське майно. Частина винної колекції згодом опинилася у розпорядженні Сталіна.
Пізніше Сталін поповнив колекцію власними улюбленими винами.
Грузинська влада планує виставити колекцію на аукціон. Кошти від продажу хочуть спрямувати на відкриття школи виноробства.
Йосип Сталін, справжнє прізвище якого Джугашвілі, народився в грузинському місті Горі. Він керував Радянським Союзом у 1920-1950-х роках.
Тіла грузинських бійців Бачо Бебіа та Давіта Гогадзе, які загинули в Україні, доставили до Тбілісі.
Про це повідомляє агентство Tbilisi_life.
В аеропорту тіла захисників України зустріли родичі та активісти, а також п’ятий президент Грузії Саломе Зурабішвілі. Вона висловила жаль, що церемонія пройшла без почесної варти та без участі представників влади, включаючи Міністерство оборони, як належить захисникам демократичних цінностей у світі.
За словами Зурабішвілі, це важка втрата для сімей загиблих, особливо для дітей, які залишилися без батьків. При цьому вона наголосила, що їхній внесок у захист гідності країни має велике значення.
Відсутність офіційних осіб та військових почестей Зурабішвілі назвала неприпустимою, зазначивши, що для багатьох грузинських військових це також болісно:
«Я впевнена в тому, що сьогодні кожен грузинський солдат, який не тут і не може прийти, дуже переживає через те, що тут не варте, тому що це для них теж дуже велика втрата», – сказала під час церемонії п’ятий президент Грузії.
Давид Гогадзе загинув в Україні 7 травня 2024 року. Він був бійцем грузинського підрозділу «Чорний орел». Разом із ним тоді загинув і інший грузинський боєць, Бесо Ломідзе. Вони потрапили під удар на Авдіївському напрямку, коли намагалися винести з лінії фронту тіло загиблого товариша по службі Сосо Гугутишвілі.
Повернути тіло Гогадзе на батьківщину вдалося лише майже через два роки. Його перевезуть у Телаві та поховають на родовому цвинтарі.
Про загибель Бачо Бебі стало відомо 21 квітня. Він був із сім’ї вимушених переселенців із окупованої Апхазеті. Його поховають у Зугдіді.
Підставою для депортації стало те, що всі ці особи були зобов’язані залишити Німеччину, оскільки не отримали статусу захисту.
Зокрема, з Саксонії депортували 27 громадян Грузії. Загалом на борту перебували 46 громадян цієї країни з кількох федеральних земель Німеччини, пише Корреспондент.net.
Літак вилетів у вівторок з аеропорту Лейпцига. Серед висланих із Саксонії були двоє засуджених.
Міністр внутрішніх справ Саксонії Армін Шустер заявив, що влада й надалі домагатиметься виїзду з країни осіб, які не отримали права на захист. Він також запропонував використовувати аеропорт Лейпцига як основний майданчик для можливого федерального центру депортації.
Підставою для депортації стало те, що всі ці особи були зобов’язані залишити Німеччину, оскільки не отримали статусу захисту. У 2025 році, за офіційними даними, у центрах прийому біженців у Саксонії проживали 213 шукачів притулку з Грузії.
Водночас шанси на отримання захисту для громадян цієї країни залишаються мінімальними: такий статус отримують лише 0,7% заявників, оскільки Німеччина вважає Грузію безпечною країною походження.
6 березня Європейська комісія призупинила безвізовий режим для власників грузинських дипломатичних, службових та офіційних паспортів.
Про це йдеться у повідомленні Єврокомісії, передає „Європейська правда”.
Відтепер такі громадяни повинні мати візу для в’їзду до Шенгенської зони з офіційною метою.
„Це перший випадок застосування нового посиленого механізму призупинення безвізового режиму”, – йдеться у повідомленні.
Механізм призупинення візового режиму активовано у відповідь на навмисне та постійне порушення Грузією зобов’язань, взятих у рамках безвізового режиму в ключових сферах демократії та основних прав.
„Якщо уряд атакує власний народ, переслідує журналістів і обмежує свободу, це має свої наслідки. ЄС уже позбавив Грузію фінансування через відступ від демократії. Сьогодні Європа забороняє особам, пов’язаним з репресивною грузинською владою, зокрема грузинським дипломатам, вільно подорожувати Європейським Союзом”, – заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас.
Єврокомісія 6 березня прийняла рекомендації для консульських органів та прикордонників держав-членів, щоб підтримати держави-члени в ефективному виконанні рішення про призупинення безвізового режиму.
У рекомендаціях пропонується посилити контроль за всіма громадянами Грузії, які перетинають зовнішні кордони ЄС: представники грузинської влади повинні використовувати свої дипломатичні або службові паспорти під час поїздок до ЄС з офіційною та дипломатичною метою. Невиконання цієї вимоги може призвести до накладення заборони на в’їзд.
Держави-члени також повинні забезпечити перевірку всіх громадян Грузії за національними та європейськими базами даних, такими як Візова інформаційна система, Шенгенська інформаційна система та інші публічні бази даних.
Крім того, коли власники грузинських дипломатичних, службових та офіційних паспортів подають заявку на шенгенську візу, державам-членам рекомендується проводити ретельну перевірку, проводячи співбесіду та вимагаючи від цих заявників підтверджувальні документи. Держави-члени повинні відмовляти у видачі віз у разі будь-яких сумнівів щодо надійності інформації, наданої заявниками.
Тимчасове призупинення набуває чинності 6 березня і триватиме 12 місяців, до 6 березня 2027 року.
Якщо грузинські органи влади не вирішать питання управління та верховенства права, Комісія може продовжити призупинення на строк до 24 місяців. Комісія також може прийняти рішення про поширення цього заходу на всіх громадян Грузії.
Громадянам України продовжили право перебування в Грузії без візи на один рік.
Відповідну постанову ухвалив грузинський уряд, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Sova.
Згідно з документом, громадянам України, які в’їхали і перебували в Грузії до 24 лютого 2025 року, право перебування продовжується до 24 лютого 2027 року.
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну українці могли перебувати в Грузії без візи тільки протягом одного року.
Згідно з постановою грузинського прем’єра від 23 квітня 2024 року, терміни безвізового в’їзду і перебування громадян України в Грузії були збільшені до трьох років. Однак постановою минулого року термін їх безвізового перебування в країні був скорочений до одного року.
В Грузії, коментуючи заяви російської сторони про можливість відновлення залізничного сполучення через територію самопроголошеної Абхазії, заявили, що не мають таких намірів.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це йдеться у заяві компанії „Грузинська залізниця”.
В компанії зазначили, що не розуміють, „чому було порушено це питання”.
„Щодо повідомлень ЗМІ про те, що російська сторона розглядає можливість відновлення залізничного сполучення з Грузією через Абхазію, ми хотіли б уточнити, що в Грузинській залізниці не йдеться про відновлення залізничного сполучення між Росією та Грузією”, – наголошується в заяві.
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе підписав розпорядження, яке дозволяє надавати українським біженця низку безкоштовних медичних послуг до 1 квітня 2026 року.
Зокрема, для українців доступні наступні послуги: імунізація, лікування туберкульозу, ВІЛ та СНІДу, допомога матері та дитині, психіатрична підтримка, лікування діабету, діаліз, допомога при рідкісних захворюваннях і при необхідності постійного замісного лікування. Такі ж послуги державне страхування покриває громадянам Грузії.
Право на пільги мають українці, які постійно проживають у Грузії. Цей статус зберігається лише при короткострокових поїздках (строком до трьох днів).
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що „поки Молдова залишається членом СНД, нам складно її привітати”.
Проросійська правляча партія Грузії Грузинська мрія вирішила утриматися від привітань на адресу проєвропейської партії Дія і солідарність, яка перемогла на парламентських виборах у Молдові. Про це повідомляє Эхо Кавказа.
За словами лідера Грузинської мрії та прем’єр-міністр Грузії Іраклія Кобахідзе, „поки Молдова залишається членом СНД, нам складно її привітати”.
„Почекаємо, коли Молдова вийде з СНД, і тоді подивимося, переглянемо питання привітання”, – зазначив він.
Міністерство закордонних справ організувало повернення до України 65 громадян з буферної зони на російсько-грузинському кордоні.
Про це повідомив глава МЗС Андрій Сибіга, пише „Європейська правда”.
Серед повернених українців – 10 жінок, вісім важкохворих. У МЗС наголосили, що всі вони перебували в грузинському пункті пропуску „Даріалі” фактично в умовах гуманітарної кризи, створеної діями Росії.
„Українські дипломати та консули докладали всіх зусиль для повернення громадян і покращення умов їхнього перебування на кордоні, зокрема із залученням міжнародних організацій”, – зазначив він.
Також, як зазначив український дипломат, упродовж 21-22 серпня завдяки спільним зусиллям вдалося успішно повернути чергову велику групу українців з Грузії через територію Молдови.
Сибіга нагадав, що у попередні місяці МЗС України вже організувало повернення загалом 44 громадян. Відтак загальна кількість українців, яких вдалося повернути з пункту пропуску „Даріалі” за попередні місяці склала 109 людей.
Міністерство закордонних справ у взаємодії з посольствами України в Грузії та Молдові, причетними українськими відомствами, грузинською та молдовською сторонами продовжує працювати над поверненням решти громадян, які висловлюють бажання бути репатрійованими до України.
Група з 96 українців, які понад два місяці залишаються в буферній зоні на контрольно-пропускному пункті «Даріалі» між рф та Грузією, припинили голодування, але висунули ультиматум – якщо впродовж двох тижнів їх не евакуюють, голодування можуть відновити.
Про це перший секретар з консульських питань посольства Андрій Білик повідомив в ефірі «Суспільне. Студія».
Згідно з його словами, українці перебувають у так званій сірій зоні між двома державами, де відсутні належні умови для проживання, там немає ні центру утримання, ні готелю, ні будь-яких інших приміщень для тривалого перебування. Грузинська сторона надала промислове приміщення, щоб люди не залишалися просто неба.
«Частина з них хворіє на хронічні хвороби, медична допомога надходить нерегулярно, але завдяки волонтерам і Червоному Хресту постачаються ліки», – розповів посадовець.
Як зазначається, ключовою проблемою залишається правовий статус українців. Вони не можуть вільно перетинати грузинський кордон через зміни в міграційному законодавстві Грузії, яке наразі не дозволяє їм в’їзд без офіційного дозволу або відповідного статусу.
Хоча Україна та Грузія домовилися про «зелений транзитний коридор», його застосування потребує погодження транзитної країни або прямого дозволу на рейс до України.
Усі ці люди перебувають на режимній прикордонній території, яку контролює прикордонна служба Міністерства внутрішніх справ Грузії. Вільне пересування там неможливе, хоча на прохання українського посольства грузинська сторона дозволяє їм дещо вільніше виходити на вулицю, але під наглядом.
При цьому посольство України підтримує регулярний зв’язок з громадянами, інформуючи про їхні права та можливості. Зазначається, що відповідна група депортованих українців можуть подавати заяви до держорганів Грузії про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, а також звертатися до міжнародних правозахисних організацій.
Згідно зі словами Білика, отримання такого статусу — процес тривалий і непростий, оскільки посольство не має повноважень самостійно надавати громадянам документи чи змінювати їхній статус, тому нині головним завданням залишається узгодження механізмів транзиту та організація евакуації.
Наразі відомо, що наступна гуманітарна поїздка з медичними препаратами та іншою підтримкою запланована на 13 серпня.
«Станом на зараз там продовжує перебувати 96 громадян України, включаючи 10 жінок», – розповів Білик.
