Цьогорічна паломницька хода на честь греко-католицького священника мученика отця Петра Павла Ороса розпочалася зі спільної молитви біля хреста у місті Іршава.
Ще у 1946-у році владика Теодор Ромжа призначив його парохом греко-католицької церкви у селі Білки. У цей час тодішня влада вже переслідувала греко-католицьку церкву, але отець Петро до останнього подиху залишився вірним до своєї віри та до Церкви. Після того, як діяльність Греко-католицької церкви на Закарпатті була заборонена, отець Петер і надалі продовжував служіння, але вже у підпіллі. Владні структури стежили за ним, а згодом його вбили під час молитви.
Цього року учасники хресної ходи пройшли від обеліска в центрі площі до сходинок собору. Під час ходи були зачитані медитативні роздуми на тему страждань Христа. Текст медитацій, який пролунав на порожній площі без віруючих через епідемію коронавірусу, був адресований людству, ув’язненому у фізичних та духовних в’язницях.
Зазвичай римська via crucis (хресна хода), в якій щороку беруть участь тисячі паломників з усього світу, відбувається біля стін Колізею в Римі. Однак цьогоріч, уперше з 1965-го року, процесія пройшла не поряд зі стародавнім амфітеатром.
Через епідемію коронавірусу площа перед Колізеєм тепер була немов вимерла, безлюдна, як і все місто, — і Ватикан, і Рим. В історії католицької церкви це перший випадок, коли Пасха відбувається без участі вірян, через інтернет.
На повністю закритій площі Святого Петра лінія хресної ходи була освітлена свічниками. Перші вісім стацій були посередині площі, біля обеліска, звідки процесія продовжилась до сходинок собору.
Дванадцята станція знаходилась у нижній частині сходів, що вела до центрального входу базиліки, де стояв дерев’яний хрест, — розп’яття Христа. Хрест, що зберігся в церкві Сан-Марчелло-аль-Корсо в Римі, був пронесений навколо міста в 1522 році після чуми. Зараз він стоїть у Ватикані з моменту поширення епідемії коронавірусу.
Тринадцята стація була посеред сходів, а чотирнадцята – у верхній частині сходів, де папа Франциск взяв у руки дерев’яний хрест. Хрест несли по черзі кілька людей, серед них працівники Ватиканського управління охорони здоров’я, директор в’язниці в Падуї, працівник в’язниці та колишній засуджений.
Під час ходи були зачитані медитативні роздуми на тему страждань Христа. Цьогоріч вони були написані ув’язненими в тюрмах, матір’ю одного з ув’язнених, батьками, чию доньку було вбито, та священником, який служить у в’язниці.
«Медитації пролили світло на страждання людей, ув’язнених у фізичних та духовних тюрмах, що часто може означати – грати упередження у бік іншої людини. Автори тексту писали про власне життя: кладовище в’язниць, де ховають живих людей, людські історії, які ніхто не хоче побачити чи ділитися ними», – пролунало на стаціях. За словами тексту, що супроводжував останню стацію, людські стосунки можуть процвітати навіть у найскладніших ситуаціях, у болі та стражданнях.
Папа Франциск не говорив проповіді у кінці цьогорічної хресної ходи.
У великодну п’ятницю голова церкви зателефонував на релігійну програму італійського суспільного телебачення RAI та висловив свої співчуття хворим коронавірусом, переживаючи «біль світу». Папа Франциск сказав, що надія не позбавляє страждань, але допомагає.
Суботня вечірня вігілія почалася в базиліці о дев’ятій годині, де Папа Франциск також проведе Пасхальну Месу у Великодню неділю. В неділю опівдні замість центральної лоджії Папа дасть пасхальне благословення Урбі та Орбі в Базиліці без вірян.
Джерело: MTI
[type] => post [excerpt] => Цього року учасники хресної ходи пройшли від обеліска в центрі площі до сходинок собору. Під час ходи були зачитані медитативні роздуми на тему страждань Христа. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1586686140 [modified] => 1586683955 ) [title] => Лікар та вартовий тюрми несли хрест на порожній площі Святого Петра [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=10869&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 10745 [uk] => 10869 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 10746 [image] => Array ( [id] => 10746 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/20200410ferenc-papa4.jpg [original_lng] => 85281 [original_w] => 644 [original_h] => 447 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/20200410ferenc-papa4-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/20200410ferenc-papa4-300x208.jpg [width] => 300 [height] => 208 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/20200410ferenc-papa4.jpg [width] => 644 [height] => 447 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/20200410ferenc-papa4.jpg [width] => 644 [height] => 447 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/20200410ferenc-papa4.jpg [width] => 644 [height] => 447 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/20200410ferenc-papa4.jpg [width] => 644 [height] => 447 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/04/20200410ferenc-papa4.jpg [width] => 644 [height] => 447 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 2 [views_count] => 4800 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 10746 [_edit_lock] => 1586673032:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_86a73582ae555ceb5339ffcc4f27cd14] => [_oembed_time_86a73582ae555ceb5339ffcc4f27cd14] => 1661848382 [_oembed_831d4bc8177f53854d89496a6005958e] => {{unknown}} [_oembed_a55ca4662d7e6d700f1c30c43dc90aff] =>
ROMA ARCHEOLOGICA & RESTAURO ARCHITETTURA 2024. ROMA - Colpito da un fulmine l'Arco di Costantino - Il monumento a pochi passi dal Colosseo era in restauro. Staccati alcuni frammenti. Oggi la valutazione dei danni. TGR / LAZIO; Reuters, USA (03/09/2024) [ITALIANO & ENGLISH].… pic.twitter.com/BR1TkdGWk4
— RomArcheo / RestArchit (2006-24). (@MartinGConde) September 4, 2024
