На Ужгородщині пройшла фінальна конференція програми «Біобезпека» у межах прикордонної співпраці чотирьох країн – Угорщини, Словаччини, Румунії та України. Головний мотив проекту – безпекова ситуація серед свійських та диких тварин, зокрема щодо їх захворювань на африканську чуму, сказ та інші інфекційні хвороби. Для обміну інформацією в реальному часі, Румунія та Україна отримали сучасні біолабораторні комплекси для проведення досліджень.
Спільні дії під час надзвичайних ситуацій у разі виявлення небезпечних та поширених інфекцій у Карпатському регіоні обговорили сьогодні в Ужгороді спеціалісти з України, Угорщини, Румунії та Словаччини. Головна мета – налагодити тісну співпрацю між професійними установами біологічної епідеміологічної галузі в прикордонних регіонах країн-сусідів.
Панельні дискусії та круглі столи під час другої зустрічі представників угорських ЗМІ Карпатського басейну були присвячені поточній ситуації та перспективам угорськомовних ЗМІ в Карпатському басейні, змінам у медіа-просторі та викликам сьогодення. У конференції, організованій Державним секретаріатом з питань національної політики Угорщини та Національною спілкою угорських медіа, узяли участь представники закордонних угорськомовних ЗМІ.
Під час урочистого відкриття заходу присутніх привітав голова адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Ґерґей Ґуяш. У своєму виступі він наголосив, що одним із найважливіших досягнень уряду за останні 12 років було забезпечення єдності угорської нації й до реалізації цієї мети значною мірою долучилися закордонні угорськомовні медіа.
Відтак посадовець торкнувся теми війни, яка триває в Україні, та становища закарпатських угорців. Він висловив вдячність тим, хто і в цей непростий час робить чимало для того, щоб угорськомовна інформація поширювалася в краї. Незважаючи на те, що Угорщина втілює наймасштабнішу гуманітарну акцію у своїй історії, Українська держава не оцінює її повною мірою, зазначив Ґерґей Ґуяш, посилаючись на демонтаж скульптури турула в Мукачеві. Ставлення до угорської нацменшини залишається неприйнятним і нестерпним.
Говорячи про подальші перспективи, політик підкреслив, що оскільки медіа повинні працювати на економічних засадах, не можна ігнорувати зміни, які відбулись у звичках споживачів. Дослідження показують, що після епідемії коронавірусу онлайн-ЗМІ в Угорщині мають більші значення та вплив, ніж навіть телебачення, і це, швидше за все, стосується й закордонних ЗМІ.
«Понад 50% громадян отримують інформацію з онлайн-платформ, близько 40% – з телебачення, решта використовують пресу. Це не змінює факту, що друковані видання мають цінність, яку необхідно зберегти, але їхнє значення, зокрема у визначенні політичних поглядів, стало надзвичайно малим», – додав Ґерґей Ґуяш. Слід також об’єктивно оцінювати журналістські здобутки кожної редакції за останні роки та десятиліття. Не можна допустити, щоб ті медійники, які активно і добре працювали, через відсутність підтримки опинилися на вулиці, втратили роботу, наголосив він.
«Угорська нація єдина, тож маємо зважати на те, що служить спільним національним цілям. Ті, хто зараз тут присутній, протягом останніх років зробили великий внесок у реалізацію цих національних завдань», – наголосив, завершуючи виступ, Ґерґей Ґуяш.
Держсекретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі на початку своєї промови подякував працівникам прикордонних угорських ЗМІ, адже завдяки їхній роботі новини майже миттєво з’являються в угорському медіа-просторі. Він зазначив, що і в медійній сфері дедалі частіше можна говорити про єдиний простір у Карпатському басейні, ЗМІ є частиною системи інституцій національної політики.
Підсумовуючи результати національної політики минулого періоду, держсекретар відзначив зміцнення закордонних громад. Держсекретар повідомив, що в прикордонні було реалізовано 5400 інвестиційних проєктів, створено об’єднану платформу в системі освіти, надається підтримка від дитячого садка до вишу. До речі, її обсяг 2023-го зросте, водночас діти на Закарпатті отримають збільшену допомогу ще цього року. Знову запрацювала програма «Без кордонів», у рамках якої вже пів мільйона студентів з Угорщини відвідали прикордонні громади. Карпатський басейн став об’єднаним і в плані угорських спортивних успіхів.
Арпад Янош Потапі розповів, що вдалося об’єднати й угорських підприємців. Для їхньої підтримки прикордонню було надано близько 214 мільярдів форинтів. Угорські підприємці працевлаштовують здебільшого угорців, тож ця допомога сприяє збереженню та процвітанню громади на батьківщині, додав посадовець.
Держсекретар підкреслив, що посилилося й політичне представництво, а це, як і раніше, украй важливо, зокрема присутність депутатів угорських громад на всіх рівнях.
«Громада – це наш пріоритет. Для нас угорські громади є найважливішими. І медіа – така ж громада», – зазначив наприкінці свого виступу Арпад Янош Потапі.
Очільник Національної спілки угорських медіа Томаш Тоот-Голло, виступаючи на заході, наголосив на зміні та трансформації звичок медіа-споживачів. За його словами, більшість читачів відвідує сайти різних ЗМІ з новинних каналів і сайтів – агрегаторів новин. Увага людей розсіяна, тож питання в тому, як її утримати. Важливо, щоб повідомлення було донесене до читачів, зазначив він, додавши, що нині це дуже нелегко.
Після урочистого відкриття захід продовжили пленарні дискусії, у рамках яких спікери порушували такі теми: «Національна політика та регулювання медіа», «Медійні війни: знищення чи окупація», «Розвиток та можливості суспільних медіа», «Медіапростір Карпатського басейну».
Міклош Санто, член опікунської ради Фундації преси та медіа Центральної Європи, генеральний директор Центру фундаментальних прав, говорив про медійні битви. За його словами, в Угорщині перемога ліберальних демократій ще не настала. Поки по сусідству триває війна, у світі точиться боротьба за енергетичні ресурси, медійний розголос є важливою сферою впливу.
У нинішньому прискореному глобалістичному світі ми стали в’язнями соціальних медіа, що накладає відбиток і на журналістів, наголосив під час свого виступу генеральний директор Літературного музею ім. Петефі Сілард Деметер. Він висловив думку, що телебачення, радіо, онлайн-портали та друковані видання вже померли, просто не помітили цього. За його словами, 80% споживання культури та отримання інформації відбувається в інтернеті. На думку мас впливають стендапери, а до топових інтелектуалів дослухається дуже обмежена кількість людей. Важливо, щоб письменники знову знайшли свого читача, а також щоб якомога швидше було подолано розрив між поколіннями. На переконання спікера, між радіостанціями та стрімінговими платформами немає нічого спільного, вони працюють поруч як паралельні реальності, і медіа повинні якнайшвидше змінити напрям своєї роботи.
У другій половині дня відбулася низка професійних дискусій за круглим столом. Ішлося про сучасну ситуацію угорськомовних ЗМІ в Карпатському басейні, відмінності між новинами, які виходять у мас-медіа нацменшин і більшості, професійні виклики кореспондентів в епоху криз, спричинених пандемією та війною, а також про роль ЗМІ закордонних угорських громад в онлайн-світі.
Від Закарпаття виступили генеральний директор телеканалу «TV21 Унгвар» Золтан Кулін, директор видання «Карпаті Ігоз со» Дьордь Дунда, головна редакторка видання «karpatalja.ma» Маріанна Паллагі та головна редакторка тижневика «Карпатолйо» Кароліна Дорчі.
«Наша газета – угорськомовне видання, яке продається на Закарпатті в найбільшій кількості, незважаючи на те, що через воєнний стан відбувся певний спад», – повідомила Кароліна Дорчі.
За її словами, на Закарпатті журналістика нацменшин потрібна й затребувана. «Окрім репортажів та новин угорською мовою, наші статті публікуються також державною, вони орієнтовані й на україномовного читача. «Карпатський об’єктив» – це щотижнева газета для україномовної громади. На шпальтах цього видання можна прочитати інформацію українською мовою з угорської точки зору, а на сайті karpat.in.ua щодня з’являється загалом 150–170 статей як угорською, так і українською мовами», – розповіла Кароліна Дорчі.
На завершення зустрічі представників угорськомовних ЗМІ Карпатського басейну відбулося вручення Премії ім. Костолані.
Як зазначила у вступному слові Беатрікс Шіклозі, директорка радіостанції «Кошут», стаття, фільм можуть змінити життя людей, тому відповідальність медіа є величезною.
Томаш Тоот-Голло, у свою чергу, повідомив, що цьогорічне вручення премії – це солідарність із закарпатськими журналістами. За його словами, зараз від них залежить дуже багато. Тож він звернув увагу на те, що в ці важкі часи треба пильно стежити за такими містами, як Мукачево, Ужгород, Берегово. Відтак вручив нагороду головному редактору видання «Карпаті Ігоз со» Дьордю Дунді, наголосивши, що його робота незамінна. Нагорода є також даниною пам’яті письменника Деже Костолані.
Після отримання нагороди Дьордь Дунда висловив вдячність за відзнаку. За його словами, угорським журналістам Закарпаття судилося залишитись на батьківщині. Він також зазначив, що в нинішній неспокійний час ми повинні заново пережити моменти, які вже пережили наші предки: меседжі кореспондента мають бути заховані між рядками. Простіший шлях – виїхати з краю, але, за його словами, доля закарпатських журналістів – залишатися на батьківщині. «Сподіваюся, що настане мир і встановиться порядок», – зазначив він.
В Організації закликають країни Карпатського регіону спільно активізувати зусилля для припинення незаконної вирубки лісів.
В Організації Об’єднаних Націй стурбовані тим, що через кліматичні зміни і незаконну вирубку лісів Карпатський регіон опинився у реальній небезпеці.
Про це заявила заступниця генерального секретаря ООН та виконавчий директор програми ООН з питань довкілля Інгер Андерсен.
Вона наголосила на необхідності більшого посилення співпраці, яке матиме вкрай важливе значення задля усунення зростаючих загроз для Карпат.
„Не робіть помилки: Карпатський регіон перебуває в реальній і безпосередній небезпеці”, – закликала Андерсен.
Однією з головних загроз вона назвала незаконну вирубку лісу.
„Праліси в Карпатах та їхнє унікальне біорозмаїття зникає тривожними темпами, оскільки деревина незаконно вирубується і транспортується за межі кордонів гірського масиву держав. Це має безліч наслідків”, – підкреслила вона.
Андерсен нагадала, що в Україні впродовж останніх років сталося кілька спустошливих повеней.
„Села та дороги опинялися під водою. Мости були зруйновані. Люди загинули. А це, зокрема, пов’язано з кліматичними змінами. Але незаконні заготівлі лісу, що відбуваються під прикриттям труднощів, від яких постраждала Україна, знищили великі масиви лісу, які вбирають надлишкову воду та забезпечують захист від повеней”, – сказала заступниця генсека ООН.
При цьому вона нагадала, що впродовж останніх понад 20 років незаконна вирубка лісу коштувала Румунії більше 5 млрд євро.
„Лише у 20126 році близько 187 тис кубічних метрів деревини було незаконно вирубано в Румунії… Ми повинні активізуватися, аби спершу зупинити, а потім усунути шкоду, завдану цим важливим екосистемам”, – додала Андерсен.
