Більшість жителів Казахстану, які 6 жовтня брали участь у референдумі щодо будівництва у країні атомної електростанції, підтримали це рішення, заявила 7 жовтня Центральна комісія референдуму.
Про це повідомляє „Радио Азаттык”.
За офіційними даними, за будівництво АЕС проголосувало 71,12% виборців, які прийшли на плебісцит.
Виборчкоми визнали недійсними трохи більше ніж 130 тис. бюлетенів. Раніше ЗМІ публікували відео вкидання бюлетенів.
Загалом на дільниці для голосування прийшло 7,8 млн осіб, тобто явка на референдум становила 63,66% (6 жовтня комісія повідомляла про явку 63,87%). Таким, що відбувся, його визнали після подолання 50-відсоткового показника.
Референдум про будівництво АЕС відбувався в Казахстані як у „країні з непростою „ядерною” історією – під час гонки озброєнь Радянський Союз здійснив на сході республіки сотні наземних та підземних випробувань”, зазначало „Радио Азаттык”.
Із 1 березня в Казахстані вводиться єдиний часовий пояс, повідомило в п’ятницю Міністерство торгівлі та інтеграції Астани.
Згідно з інформацією, 5-й часовий пояс (UTC+5, тобто всесвітній координований час + 5 годин) набуде чинності з 0.00 1 березня на всій території країни.
Згідно з цими змінами, стрілки годинників у містах Астана, Алмати, Сімкент, а також у Акмолинській, Алматинській, Жамбильській, Карагандинській, Костанайській, Павлодарській, Північно-Казахстанській, Туркестанській, Східно-Казахстанській, Абайській, Жетисуйській і Улітауській областях у ніч на 1 березня будуть переведені на одну годину назад.
Наразі у величезній центральноазійській країні діють два часові пояси – UTC+5 і UTC+6. Більша частина країни, за винятком західних регіонів, перебуває в часовому поясі 6. Однак експерти стверджують, що UTC+6, окрім інших проблем, не відповідає біологічним ритмам місцевого населення.
Фахівці переконані, що єдиний часовий пояс не лише принесе користь здоров’ю людей, але й зменшить часові бар’єри між різними частинами країни, покращить координацію роботи транспортних та інших комунікаційних мереж, позитивно вплине на роботу бізнесу та співпрацю між органами державної влади й екстреними службами.
У Казахстані у межах проєкту „Безпечна країна” розпочали будівництво двадцяти прикордонних застав на кордоні з рф.
Про це повідомив перший заступник начальника департаменту охорони кордону прикордонної служби Комітету національної безпеки Казахстану Серік Ахметкалієв.
„Зараз триває будівництво 20 прикордонних відділень на північному напрямку, безпосередньо на кордоні з рф”, ‒ повідомили у департаменті охорони кордону прикордонної служби.
Також триває будівництво трьох модульних застав на південних кордонах. Водночас на південному заході країни за останні п’ять років ввели в експлуатацію 15 таких застав. У межах проєкту загалом заплановане будівництво 50 прикордонних застав.
1.⚡️ #Hungary has stopped allowing Ukrainian trucks through from #Slovakia, - media.
After the blockade of Slovak carriers, the drivers decided to leave Slovakia through Hungary. It is reported that a queue formed here, and then trucks stopped passing altogether.⬇️ pic.twitter.com/InxRtsiVhh
На берегах Тиси з'явилися нові ділянки, обгороджені колючим дротом. "Фортифікації", мабуть, мають ускладнити життя ухилянтам. Українці в соцмережах сміються з "фортеці Тиса" і обурюються, що укріплення будують тут, а не на кордоні з Росією pic.twitter.com/bq3OoE1xiM
На території Казахстану зареєстрували спроби вербування місцевих жителів на територію російської федерації для участі у війні проти України.
Про це повідомили у пресслужбі прокуратури Костанайської області.
«Останнім часом у соціальних мережах активно публікуються матеріали, пов’язані з війною рф проти України. При цьому частина з них супроводжується запрошенням громадян Казахстану до участі у війні, провокаційними словами і явно неправдивою інформацією з ознаками образи національної честі та гідності громадян обох сторін», – йдеться у повідомленні.
За інформацією прокуратури, у коментарях окремих користувачів соціальних мереж, зокрема з-поміж громадян Казахстану, містяться «сепаратистські заклики щодо цілісності території Казахстану».
Силовики нагадали, що ці дії заборонені Конституцією Казахстану, міжнародно-визнаними правовими документами, учасницею яких є Казахстан. Громадянам Казахстану, які вирушать воювати проти України, може загрожувати покарання аж до 10 років в’язниці.
Зазначимо, влада Казахстану вкрай рідко коментує інформацію про вербування громадян країни для участі у розв’язаній росією війні проти України. Раніше з’явилися свідчення вербування казахстанців до лав ПВК «Вагнер» для участі у війні в Україні на боці російських сил. Точна кількість завербованих невідома.
[type] => post [excerpt] => На півночі Казахстану, у Костанайській області, зафіксовано спроби вербування місцевих жителів на війну проти України. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1688206740 [modified] => 1688211558 ) [title] => У Казахстані намагалися вербувати людей на війну проти України [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=152850&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 153084 [uk] => 152850 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 152851 [image] => Array ( [id] => 152851 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/649f029660d0b.jpeg [original_lng] => 39570 [original_w] => 720 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/649f029660d0b-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/649f029660d0b-300x188.jpeg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/649f029660d0b.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/649f029660d0b.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/649f029660d0b.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/649f029660d0b.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/649f029660d0b.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1688200759:8 [_thumbnail_id] => 152851 [_edit_last] => 8 [views_count] => 1644 [_oembed_afdb65ce0998cb07519afa541eae0a22] =>
Міноборони країни заявило, що таке рішення пов’язане з економією коштів бюджету і вирішенням інших завдань.
Казахстан не планує проводити цього року військового параду, присвяченого Дню захисника вітчизни 7 травня, та Дню перемоги 9 травня. Таке рішення пов’язане з економією коштів, які планується направити на вирішення інших завдань. Про це в понеділок, 24 квітня, заявили в пресслужбі міністерства оборони країни на запит російського пропагандистського інформагентства ТАРС.
„Проведення військового параду в Казахстані у 2023 році не планується з розрахунку економії бюджетних коштів, а також у зв’язку з необхідністю вирішення інших завдань. Зокрема, пріоритетним є підтримання необхідного рівня боєздатності та мобільності підрозділів Збройних сил Казахстану”, – повідомили в урядництві.
Міністерством оборони нині „сплановані і проводяться військово-патріотичні заходи, вшанування військовослужбовців, що особливо відзначилися, проводиться робота з увічнення пам’яті воїнів-казахстанців, які загинули у війні, і висвітлення їхніх подвигів у засобах масової інформації”.
Пресслужба також повідомила, що інформацію про проведення додаткових заходів, присвячених 7 та 9 травня, опублікують на сайті міністерства найближчим часом.
Зазначимо, що торік в Казахстані також не проводили військовий парад на честь Дня захисника вітчизни та Дня перемоги. Однак, у військових гарнізонах організували пам’ятні заходи.
„Юрта незламності” встановлена за підтримки посольства Казахстану в Україні, голови міжпарламентської групи дружби „Україна – Казахстан”, народного депутата України Сергія Нагорняка, казахстанського бізнесмена Даулета Нуржанова та представників казахської діаспори України, йдеться у повідомленні міської Ради.
Щодня намет працюватиме як пункт обігріву, де всі охочі можуть зігрітися, підзарядити телефони та випити гарячий чай.
„Значно, що саме сьогодні, у День Соборності, ми відкрили цю „юрту незламності”, яка вказує на однозначну підтримку України казахстанським народом у складні для всіх нас часи. Висловлюю подяку Казахстану, всім тим, хто не лише не залишив харків’ян у біді, але й активно допомагає нам долати проблеми. Ця юрта є символом єднання двох культур та свідчить про дружбу наших народів”, – наголосив під час урочистого відкриття Харківський міський голова Ігор Терехов.
Нещодавно такі ж юрти відкрилися у Києві та у Бучі.
Experts have said since summer what will be required for Ukraine to restore its territory: Long range fires and tanks, and plenty of ammunition. Drones and F-16s would speed things up. Why delay while more innocent Ukrainians die and Russia rearms?
It was a pleasure to take the first Ukrainian Challenger 2 MBT for a spin. Such tanks, supplied by the United Kingdom, have recently arrived in our country. These fantastic machines will soon begin their combat missions. Thank you, @RishiSunak, @BWallaceMP, and the ?? people. pic.twitter.com/zoCRmKdBnN
Росія вирішила посилити правила перетину кордону з Казахстаном і відсіювати чоловіків, які хочуть виїхати до сусідньої країни, щоб уникнути призову, поінформувала в четвер пресслужба губернатора Астраханської області.
Згідно з повідомленням, на прикордонному переході Караозек утворилася кілометрова черга з чоловіків призовного віку.
На пункті пропуску буде створено мобілізаційний пункт військкомату, де звірятимуть паспорти бажаючих покинути країну зі списками призовників. Чоловікам, які відповідають вимогам мобілізації і не мають офіційного звільнення від призову або дозволу на вихід із військової служби, не дозволятимуть покидати росію.
Караозек є одним із найважливіших пунктів пропуску на кордоні з Казахстаном.
Казахська міграційна служба у вівторок повідомила, що близько 100 000 російських громадян в’їхали в країну після оголошення президентом рф Володимиром Путіним 21 вересня часткової мобілізації через війну в Україні.
Громадянам росії також ускладнили виїзд до Грузії. Північна Осетія, республіка яка входить до рф і межує з кавказькою країною, у середу запровадила обмеження на поїздки.
#SatelliteImagery from September 25, 2022 shows a large traffic jam of vehicles leaving #Russia and attempting to cross the border into #Georgia, at the Lars checkpoint, following Russian President Putin’s mobilization order for the war in #Ukraine. pic.twitter.com/iHUsC8hYs2
The damage to the ?? ecology caused by russia is estimated at $35.3 billion. Millions of hectares of nature preserves are under threat.Article 55 of the Protocol I prohibits waging war VS the natural environment by way of reprisals, but russia doesn’t care.#tribunal4russia 11/13
A few weeks ago, Maxim Vasilyev was a mild-mannered Kursk regional deputy vacationing in Mexico. Today, he's apparently near the front lines in Ukraine, vowing to build fortifications to hold back the Ukrainian "homos." He resigned back in Kursk, a week ago. pic.twitter.com/wQxk3ZjzIo
‼️ The Berlin court lifted the ban on Russian flags for one of the actions in the German capital on May 9th
A police spokesman clarified to radio station RBB that Russian flags were allowed to be used during the Immortal Regiment procession, which will pass from the Brandenburg… pic.twitter.com/SzDShfMBFa
Із середи минулого тижня в Казахстан в’їхало 98 тисяч громадян Росії, а виїхали з республіки понад 64 тисячі, – повідомив начальник управління міграційної служби країни Аслан Аталіков.
За його словами, близько 8 тис. осіб видали індивідуальні ідентифікаційні номери, які є обов’язковими для іноземних громадян, якщо вони хочуть відкрити рахунок у казахстанських банках, придбати нерухомість і транспортні засоби або почати вести бізнес у центральноазіатській республіці.
Влада Казахстану має намір вести переговори з російською стороною щодо приїзду в республіку російських громадян, – заявив у вівторок на громадському форумі в Туркестанській області президент Казахстану. Кашим-Зомарт Токаєв підкреслив, що його країна піклується про тих громадян Росії, які тікають до Казахстану від військової мобілізації, розпочатої через війну в Україні.
Сенат парламенту Казахстану на пленарному засіданні у четвер ухвалив закон „Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань кінематографії, культури та свят”.
Документ направлено на підпис главі держави.
Закон містить поправку, згідно з якою День першого президента виключено з числа державних свят та поставлено до розряду „суспільно-значущих” за аналогією з Днем державних символів, Днем подяки тощо.
До документа також внесено пропозиції відзначати 25 жовтня національне свято День Республіки, встановити 16 грудня Днем Незалежності як державне свято.
День першого президента відзначається у Казахстані з 2012 року 1 грудня. Першим президентом Казахстану є Нурсултан Назарбаєв, який очолював країну із 1991 року. 20 березня 2019 року Назарбаєв склав президентські повноваження.
День республіки у Казахстані раніше відзначався 25 жовтня. У 2009 році День Республіки було виключено із переліку свят.
Наразі День Незалежності, який відзначають у Казахстані 16-17 грудня, є національним святом.
