Згідно з експериментом, проведеним у зоопарку, мавпи, якщо у них є вибір – віддають перевагу музиці, а не відео.
У статті, вміщеній у The Guardian, йдеться про те, що дослідники з Університету Глазго та Університету Аалто у Фінляндії вивчали, яким чином реагують мавпи, якщо вони можуть вибирати між музикою та візуальним контентом. Дослідження проводилося на трьох Блідих саки (американських мавпах) у Гельсінському зоопарку.
Для експерименту було створено три інтерактивні зони в тунелі, де тварини могли запускати відео- або аудіоматеріали на сенсорний екран на свій вибір, і вибраний контент звучав, допоки тварини там залишалися. Дослідники помітили, що загалом мавпи вибирали звуковий стимул удвічі частіше, ніж візуальний.
У міру просування експерименту взаємодія тварин з екраном зменшувалася для обох стимулів, але на пізнішому етапі візуальний стимул вибирався дещо частіше, ніж звуковий. Вони могли вибирати з трьох типів аудіо, найбільш популярним файлом була музика, звук дощу та шум машин були менш затребуваними. Більшість відтворюваних відео – кадри, зроблені під водою, випереджуючи серії зображень дощових черв’яків і відео, що демонструють абстрактні форми та кольори.
Ілєна Гірські-Дуглас, дослідник з Університету Глазго, каже, що дослідження порушує ряд нових питань, які варто було б вивчити, щоб побачити, чи відображають ці короткі взаємодії їхній реальний інтерес, або ж на результат вплинули інші фактори. Зі статистичної точки зору, ці дані ще занадто нечисельні, щоб зробити висновок про вибір мавп.
Експеримент проводили протягом 32 днів. Взаємодія мавп здебільшого була досить короткою, тривала всього кілька секунд, коли вони йшли або бігли тунелем, у якому знаходився екран.
Maxi Jazz 1957 - 2022. We are heartbroken to share that Maxi died peacefully in his sleep last night. Sending love to all of you who shared our musical journey. Look after each other y’hear. ?? pic.twitter.com/4R88rg8Aza
Maxi Jazz 1957 - 2022. We are heartbroken to share that Maxi died peacefully in his sleep last night. Sending love to all of you who shared our musical journey. Look after each other y’hear. 🙏💔 pic.twitter.com/4R88rg8Aza
У диких шимпанзе в Африці була виявлена проказа. Наразі невідомо, як саме тварини могли заразитися, – написав німецький інститут прокази та туберкульозу (DAHW) у зв’язку зі Всесвітнім днем прокази 31 січня.
До цього часу дослідники припускали, що основним носієм прокази є людина і що тварини завжди заражаються виключно при контакті з людьми.
Однак заражені мавпи в дослідницькому центрі Кот-д’Івуарі та Гвінеї-Бісау, ймовірно, ніколи не контактували з людьми, – каже Єніфер Габель, речниця DAHW у Вюрцбурзі.
Deep in the forests of West Africa, scientists have recently documented wild chimpanzees with leprosy for the first time – which is really unusual for a few reasons.
„Генотип штаму бактерій, виявлений у фекаліях і зразках тканин уражених західноафриканських мавп, дуже рідко зустрічається у людей. Тому у випадку тварин і в природі повинні бути інші джерела інфікування”, – додав Фабіан Ліндер, дослідник з Інституту Роберта Коха.
Що стосується подолання прокази, це означає, що нам слід зосереджувати увагу не лише на людях, але й із врахуванням фауни, – наголосив Август Стіх, головний лікар Інституту тропічних хвороб клініки Вюрцбурга.
Проказа – це давня хвороба, але на диво мало відомо про те, де і коли вона виникла і як саме поширюється. Хвороба і жахливе клеймо, яке вона несе, колись вражали мільйони людей по всьому світу. Крім того, проказа – це інфекційне захворювання, викликане ураженням шкіри та нервової системи. Її бактерія (Mycobacterium leprae), ймовірно, поширюється повітряно-крапельним шляхом. Однак за 150 років із моменту відкриття в 1873 році про неї достеменно нічого не відомо.
Одного для інфікування дотику недостатньо, контакт повинен бути близьким і тривалим. Середній інкубаційний період становить 3-4 роки, але іноді може бути і 20 років, – пояснив Габель.
Роками відомо, що тварини також можуть бути прокаженими. Наприклад, збудник був виявлений у південноамериканських броненосців. Десять років тому міжнародна дослідницька група за допомогою ДНК-аналізу виявила, що проказою броненосців заразили люди.
Проказа згадувалася вже в Біблії, а також вона була виявлена в мумій Давнього Єгипту.
Крім того, це один із так званих зворотних зоонозів. Зооноз – інфекційна хвороба тварин, але здатна іноді передаватися від тварин до людини. Минулого року таким захворюванням приділялася велика увага, оскільки попередні дослідження показали, що новий коронавірус походить від кажанів. Приклади хвороб тваринного походження включають Еболу, пташиний грип та вірус ВІЛ.
Проказа виліковна, але навіть по одужанні близько чотирьом мільйонів людей у всьому світі доводиться жити з найважчими вадами та бути стигматизованими з боку суспільства.
Принаймні кожен десятий чоловік виявляє захворювання настільки пізно, що зміни в їх організмі стають постійними.
За даними німецького Інституту Роберта Коха, заразитися може лише п’ять відсотків населення світу, решта мають імунітет від прокази. Дослідники працюють над вакциною від прокази близько 20 років. Очікується, що клінічні випробування відбудуться навесні після вимушеної паузи через епідемію коронавірусу. Якщо теперішні результати будуть підтверджені, очікується, що вакцина буде схвалена до 2025 року.
Deep in the forests of West Africa, scientists have recently documented wild chimpanzees with leprosy for the first time - which is really unusual for a few reasons.
Deep in the forests of West Africa, scientists have recently documented wild chimpanzees with leprosy for the first time - which is really unusual for a few reasons.
