З моменту запуску реформи військово-лікарських комісій у цифровій системі Резерв+ вже сформовано близько 100 тисяч електронних направлень.
Про це в інтерв’ю LB.ua повідомила заступниця міністра оборони з цифрових трансформацій Катерина Черногоренко.
За її словами, з 1 квітня у системі працюють вже близько 1 000 ВЛК по всій Україні. Після проходження комісії результати автоматично потрапляють у реєстр „Оберіг”, і працівникам ТЦК більше не потрібно вносити дані вручну.
„На радарах держава бачить, що людина не загубилася, що вона виконала всі зобов’язання і її смикати повістками не треба”, – зазначила Черногоренко.
У Міноборони наголосили, що в перспективі весь процес можна буде пройти без жодної взаємодії з ТЦК. Наразі ж для проходження комісії ще потрібно отримувати підпис у територіальному центрі. Для повної автоматизації процесу цифрова команда міністерства очікує змін до наказу №402.
Міністерство оборони спільно з Генеральним штабом розпочали підготовку до впровадження військової версії автоматизованої системи управління оборонними ресурсами – SAPDefence & Security, що використовується більшістю армій НАТО.
До червня профільні підрозділи оборонних відомств мають розробити Дорожні карти трансформації процесів управління оборонними ресурсами до 2027 року.
„Мета проєкту – змінити застарілі процеси управління оборонними ресурсами шляхом впровадження сучасних автоматизованих систем планування і забезпечення війська. Окреме завдання – законодавче врегулювання імплементації оновлених підходів. При трансформації процесів враховуватиметься досвід, набутий ЗСУ під час широкомасштабної війни, а також еталонні процеси країн НАТО, що реалізовані у військовій версії SAP”, – йдеться в повідомленні.
Впровадження оновлених процесів буде забезпечено міжнародною командою, до якої увійдуть німецькі та українські фахівці корпорації SAP, спеціалісти українських оборонних відомств, а також представники міжнародного партнера з впровадження.
Проєкт фінансується урядами Німеччини та США. Консультуватимуть команду також спеціалісти армій Канади, США, Нідерландів, Німеччини, Польщі.
Систему SAP використовують для управління оборонними ресурсами 28 країн-членів НАТО.
У 2023 році Міноборони разом із Генштабом та Командуванням Сил логістики ЗСУ розпочали впровадження SAP з автоматизації процесів постачання та забезпечення за основними тиловими й військовими службами забезпечення.
Військовозобов’язаним українцям розповіли, що потрібно робити для отримання відстрочки у додатку «Резерв+», якщо дані про інвалідність не знайдено.
Алгоритм оприлюднила заступник міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Катерина Черногоренко у Facebook.
«У вас встановлена інвалідність, але «Резерв+» цього не бачить? Зараз розповімо, як зробити так, щоб законна відстрочка з’явилася у застосунку. Є два сценарії – залежно від того, коли саме було встановлено інвалідність», – написала вона.
Так, якщо інвалідність була встановлена до 01.01.2025, то у такому разі потрібно подати заяву через електронний кабінет особи з інвалідністю на первинну реєстрацію у системі Мінсоцполітики зі сканкопією довідки.
Після цього дані автоматично підтягнуться до систем Міністерства соціальної політики.
Або ж необхідно звернутися до свого ОСЗН з оригіналом довідки та паспортом – фахівці внесуть дані вручну.
Якщо інвалідність була встановлена після 01.01.2025, потрібно перевірити на порталі soc.gov.ua наявність відомостей за результатами оцінки експертної команди, яка замінила МСЕК.
Якщо є помилки або даних немає – зверніться до закладу охорони здоров’я, де проходили оцінювання. Як тільки інформація з’явиться у реєстрах – вона автоматично підтягнеться у «Резерв+», додала Черногоренко.
За перший тиждень квітня центри рекрутингу української армії відвідали 1137 осіб, усього з відкриття у них побували 49 543 людей, завербувалися 9964.
Про це повідомила пресслужба Міноборони.
Згідно з повідомленням 9964 кандидати вже розпочали процес приєднання до Сил оборони України, зокрема 199 людей – за минулий тиждень.
Частка жінок, які звернулися до центрів рекрутингу, становить 21%. Найчастіше звертаються мешканки Буковини, Хмельниччини та Вінниччини.
У Міноборони нагадали, що в Україні діють 49 рекрутингових центрів української армії. Центри переважно розташовані у приміщеннях ЦНАПів.
У пресслужбі наголосили, що на території центрів заборонено проведення мобілізаційних заходів і вручення повісток, а консультації там надають конфіденційно.
Міністерство оборони кодифікувало й допустило до експлуатації в Збройних силах наземний роботизований комплекс D-21-12R українського виробництва.
Про це повідомляє пресслужба оборонного відомства.
Наземний роботизований комплекс має великокаліберний кулемет. Зазначено, що він може виконувати спектр завдань із спостереження, патрулювання, вогневої підтримки підрозділів Сил оборони, ураження живої сили та легкоброньованої техніки росіян.
„Комплекс має високу прохідність по бездоріжжю, трясовині та неглибоким водним перешкодам. Оператор керує діями наземного роботизованого комплексу, перебуваючи у захищеному укритті на значній відстані”, – додають у матеріалі.
Про це заявила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
„Україна за крок, а точніше – за день до нового етапу в реформі ВЛК. Вже від 1 квітня всі висновки медкомісій будуть формуватися в електронному форматі! В новій системі зареєструвалось понад 12 тисяч членів ВЛК.
За місяць вони виконали більше 100 тисяч різних операцій у нових електронних кабінетах ВЛК. Це доводить, що система працює і готова до масштабування”, – йдеться в повідомленні.
За словами Черногоренко, Львівщина була пілотним регіоном.
Міноборони України створило управління космічної політики, яке має об’єднати державні та приватні компанії, а також науковців космічної галузі для взаємодії з українським військом.
Про таке заявила заступник міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко під час форуму Space For Ukraine.
„Ми маємо закон про космічну діяльність, який каже, що Міноборони має формувати політику у сфері військового космосу. Це не тільки закупівля інноваційних рішень в інженерів, це не тільки створення ком’юніті для того, щоб найкращі рішення приходили в Україну, а це і ще створення космічних військ”, – зазначила чиновник.
За словами Черногоренко, оборонне відомство планує стати основним замовником в Україні космічної техніки, продуктів та послуг. А це управління має обʼєднати державні та приватні інституції, науковців космічної галузі для взаємодії із Силами оборони.
„Ми хочемо, щоб всі інноватори, всі інженери, які думають над тим, як розробити космічні технології знали контакти, розуміли цифрові точки входу, щоб з нами (Міноборони – ред.) взаємодіяти. Управління є координаційним центром, є центром генерації сенсів, є центром генерації політик”, – пояснила посадовиця.
Вона додала, що до 2030 року Україна планує мати національні супутники для оборонних цілей, а також систему оповіщень повітряних тривог та контролю космічного простору.
У січні 2021 року Кабінет міністрів схвалив концепцію загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки. Вона передбачала створення до двох тисяч нових робочих місць у космічній галузі та зростання науково-технічного персоналу у цій сфері.
До використання в підрозділах Сил оборони допустили безпілотний авіаційний комплекс „Хижий птах” вітчизняного виробництва.
Про це повідомляє пресслужба Міноборони.
Інженери створили „Хижий птах” з урахування аналізу застосування безпілотників у бойових діях.
„Хижий птах” вже довів свою ефективність у знищенні бронетехніки та укріплених вогневих позицій ворога. Коптери цього комплексу мають підвищену стійкість до роботи під дією ворожого РЕБу”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що українські „Хижі птахи” мають рами різних типорозмірів.
„Коптери несуть бойове навантаження, якого вистачає для ураження танка, бронетранспортера, самохідної артилерійської установки, укріпленого бліндажа тощо. „Хижі птахи” знищують окупантів у різних погодних умовах, вдень і вночі”, – додали в Міноборони.
Для добровольців у віці 18-24 років розроблено трирівневу програму, яка триває до трьох місяців. Навчання включає базову, спеціальну та колективну підготовку.
Про це розповіли у пресслужбі Міноборони.
Повідомляється, що є три основні компоненти програми:
базова загальновійськова підготовка;
професійна підготовка з певної військово-облікової спеціальності;
курс адаптації.
За даними Міноборони, курс БЗВП триває півтора місяці, а саме навчання відбувається у військових частинах із належною матеріально-технічною базою. У разі відсутності необхідних умов – у навчальних центрах. Військовослужбовці навчаються у взводах по 25-30 осіб.
Також професійна підготовка готує бійців до виконання специфічних завдань відповідно до обраної спеціальності.
У Міноборони наголосили, що програми розробляються органом військового управління та адаптовані під зброю, яка використовується у конкретному підрозділі.
Навчання проводиться у військових частинах із належним обладнанням або у навчальному центрі, із залученням кваліфікованих інструкторів та бойових офіцерів.
Наразі курс адаптації триває 14 діб, він спрямований на вдосконалення навичок у складі малих тактичних груп за умов бойових дій.
Адаптація відбувається безпосередньо у військовій частині після проходження професійної підготовки.
Таким чином, повний цикл підготовки військовослужбовців триває до трьох місяців. Добровольці не беруть участь у бойових діях без проходження певних видів підготовки.
В Україні планують закупити 4,5 мільйона FPV-дронів. Загальна сума закупівель складе понад 110 мільярдів гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал Міністерства оборони України.
Міністерство оборони України оголосило про намір закупити 4,5 мільйона FPV-дронів українського виробництва у 2025 році.
Загальна сума, виділена на придбання безпілотних літальних апаратів, складе понад 110 мільярдів гривень, з яких 102 мільярди будуть направлені через АОЗ (Агенція оборонних закупівель).
Цей крок є частиною масштабної програми оснащення української армії сучасними технологіями для забезпечення переваги на фронті.
