Відтепер у Норвегії мінімальний вік, з якого можна користуватися соціальними мережами — це 15 років. За задумом, це має вберегти дітей від впливу шкідливих алгоритмів.
Про це повідомляє норвезька газета Verdens Gang.
У Норвегії вже діє заборона, згідно з якою користувачам онлайн-платформ має бути хоча б 13 років. Проте цю заборону обходять. Дослідження показало, що понад половину дев’ятирічних, 58% 10-річних і 72% 11-річних дітей продовжують заходити в соцмережі.
Відтепер планують розробити більш досконалу програму верифікації віку. Розглядають навіть варіант, коли для реєстрації у соціальних мережах питатимуть банківський рахунок.
Також уряд хотів внести поправки до закону про персональні дані, за якими користувачі платформ мають досягти 15-річного віку, щоб погодитися з правилами щодо обробки особистих даних.
Влада Норвегії пропонує обмежити використання соціальних мереж дітям до 15 років.
Про такі плани оголосив норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре, якого цитує The Guardian, повідомляє “Європейська правда”.
Очільник уряду Норвегії визнає, що це буде “важка битва”, але сказав, що політики повинні втрутитися, щоб захистити дітей від “влади алгоритмів”.
В Норвегії уже діє мінімальний віковий ценз у 13 років для користування соцмереж.
Незважаючи на це, більше половини дев’ятирічних, 58 % десятирічних і 72 % одинадцятирічних дітей користуються соціальними мережами, згідно з дослідженням норвезького управління ЗМІ.
Уряд пообіцяв запровадити додаткові заходи захисту, щоб діти не могли обійти вікові обмеження, включно з внесенням поправок до Закону про персональні дані.
Згідно з цим законом, користувачі соціальних мереж повинні досягти 15 років, щоб погодитися з тим, що платформа може обробляти їхні особисті дані.
В уряді також пообіцяли розробити бар’єр для перевірки віку в соціальних мережах.
“Це досить сильний сигнал. Діти повинні бути захищені від шкідливого контенту в соціальних мережах. Це великі технологічні гіганти проти маленьких дитячих мізків. Ми знаємо, що це важка битва, тому що тут діють потужні сили, але тут також потрібна політика”, – сказав Стьоре.
Міністерка у справах дітей та сім’ї Хьєрсі Топпе сказала, що цей захід також має на меті допомогти батькам.
“Йдеться також про те, щоб дати батькам можливість сказати “ні”. Ми знаємо, що багато людей дійсно хочуть сказати “ні”, але не відчувають, що можуть це зробити”, – зазначила вона.
Норвегія запроваджує тимчасовий прикордонний контроль на кордонах з двома країнами – членами ЄС після того, як служба внутрішньої безпеки поліції Норвегії підвищила рівень терористичної загрози в країні, повідомила поліція в суботу.
Прикордонний контроль триватиме до 22 жовтня.
У заяві йдеться про повідомлення Служби внутрішньої безпеки (PST) поліції Норвегії від 8 жовтня, яка підвищила рівень загрози для Норвегії з помірного до високого – другого найвищого рівня за п’ятибальною шкалою.
У відомстві зазначили, що рівень загрози підвищився, зокрема, щодо єврейських та ізраїльських об’єктів.
Норвегія не є членом Європейського Союзу, але входить до Шенгенської зони, в межах якої громадяни країн-членів можуть подорожувати без паспортного контролю. Норвегія має спільний сухопутний кордон (за межами росії) зі Швецією та Фінляндією. Обидві країни є членами Європейського Союзу, НАТО і Шенгенської зони.
Згідно із заявою поліції, на кордоні перевіряють не всіх мандрівників, і затримок через перевірки не очікується.
Уряд зазначив, що загородження має допомогти, якщо із росії в Норвегію прямуватиме потік біженців. Зведення паркану може бути одним зі способів покращення ситуації із безпекою.
У повідомленні йдеться, що міністерка юстиції Емілі Енгер Мель надихнулась прикладом Фінляндії, яка продовжує будувати загородження на кордоні із росією.
У відомстві додали, що будівництво загороджень є дорогим процесом, тому уряду необхідно оцінити доцільність подібних вкладень. При цьому розглядають можливість інвестицій у закупівлю дронів та збільшення кількості прикордонників, які патрулюватимуть територію.Play Video
До слова, протяжність сухопутного кордону між Норвегією та росією становить 200 кілометрів.
Норвегія припинить автоматично надавати притулок українським біженцям. Це стосується українців, які прибуватимуть із західної частини України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на RTE.
Як пише видання, заявники зі Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей розглядатимуться в індивідуальному порядку. Це пов’язано з тим, що дані регіони вважаються безпечними.
Варто зауважити, що з початку повномасштабного вторгнення Норвегія при населенні 5,6 млн осіб прийняла 85 тис. українців. При цьому голова мін’юсту країни Енгер Мель заявила, що Норвегія “не може прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами”, через те, що біженці створюють навантаження на житлове господарство, охорону здоров’я та школи в деяких містах.
За її словами, “зростаючу частку” серед українських біженців становлять “чоловіки, багато з яких перебувають у призовному віці”, тоді як Україні не вистачає солдатів.
Норвегія виділить для цього 100 мільйонів крон до квітня 2025 року, це близько 9,5 млн доларів.
Програма включає використання спеціально обладнаного літака, що виконує функції літаючої інтенсивної терапії, пише VG. Половину пацієнтів, евакуйованих з України, транспортували в країни Європи саме ним. Це 1931 пацієнт.
«У нас є літак і екіпаж, які мають міжнародне визнання, щоб ми могли виконувати цю роботу», – сказав прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Він додав, що ця програма є життєво важливою для тяжкопоранених, які потребують спеціалізованого лікування.
Переобладнаний літак SAS діє в такій місії з серпня 2022 року. Угода між Норвегією та ЄС фактично мала закінчитися в листопаді. Але її продовжують ще на пів року.
У багатьох є рак і поранення на війні, смертельні опіки та переломи кінцівок. Пацієнтів доставляють до Польщі, а потім транспортують до лікарень по всій Європі. 400 пацієнтів норвезького літака медевакуації пройшли лікування в Норвегії.
Директор з питань готовності до надзвичайних ситуацій з поліції Норвегії Тоне Ванген повідомив, що у світлі ситуації з політикою безпеки в поєднанні з постійним технологічним розвитком було започатковано різні заходи для посилення та модернізації прикордонного контролю Норвегії з Росією.
“Досвід Фінляндії, зокрема, де групи мігрантів намагалися нелегально перетнути кордон з Росії, актуалізував необхідність вжиття негайних заходів, особливо у зв’язку з пунктами переходу”, – сказав Тоне Ванген, і додав, що Норвегії треба бути краще підготовленими, якщо почнеться нова хвиля мігрантів з Росії.
Уряд Норвегії стимулює повернення додому, виплачуючи 1500 євро тим українцям, котрі погодилися поїхати додому.
У Норвегії з 15 липня набули чинності оновлені правила реєстрації українських біженців. Про це інформує Visit Ukraine
У 2024 році українські переселенці в Норвегії цілком можуть отримати 520 євро на місяць, водночас для цього вони мають проживати у центрах прийому біженців та зареєструватись у Національному центрі реєстрації.
Разом з тим, уряд країни стимулює повернення додому, виплачуючи 1500 євро тим, хто вирішить повернутися.
Зміни у допомозі для українських біженців:
у 2024 році в Норвегії не можна отримати тимчасове альтернативне житло;
українці, які бажають отримувати виплати та підтримку держави, мають проживати у центрах прийому біженців, а не у приватному житлі.
норвезький уряд не покриває витрати, пов’язані з домашніми тваринами, які прибувають до центрів біженців;
для отримання одноразової фінансової допомоги у розмірі 8200 євро (367401 грн) потрібно прожити у Норвегії понад рік;
для отримання тимчасового притулку та допомоги необхідно зареєструватись у Національному центрі реєстрації.
Після оформлення тимчасового захисту українці можуть отримати дозвіл на працевлаштування. Найбільша база вакансій зібрана на порталі Arbeidsplassen. У разі, якщо особа працює у країні, – вона автоматично стає членом Норвезької національної страхової системи.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Мальовнича гора на заході Норвегії, приблизно за півтисячі кілометрів від Осло, вкрита зеленим мохом і чагарниками, вже десятиліттями дає тріщини. Її східна половина щороку втрачає по десять сантиметрів висоти, поступово і невблаганно сповзаючи у фіорд Саннільвс. Якщо вона остаточно зруйнується, то може здійняти хвилі заввишки з хмарочос.
«Весь схил гори розхитаний, хитається і може спричинити небезпечний обвал», – пояснив геолог Ларс Блікра, який вже два десятиліття відстежує зміни на Акернесеті від імені Норвезького управління водних ресурсів.
Десятиліттями раніше у скелі вже утворилася 600-метрова тріщина на висоті 900 метрів, повідомляв Index ще у 2007 році. Під керівництвом Ларса Блікра в скелі були просвердлені зонди і вимірювальні прилади, щоб вчасно попередити і врятувати населення.
Геолог підтвердив, що каміння, яке падає, ціле або уламками, «падає у фіорд і викликає цунамі».
Коли?
За словами експерта, «це може статися протягом двох-трьох років або через 50 років», і тут він розвів руками.
Згідно з оцінкою ризиків, проведеною у 2016 році Норвезькою цивільною обороною, з-під землі може вийти 54 мільйони кубометрів гірської породи. Хвилі, породжені зсувом, можуть за лічені хвилини затопити десять муніципалітетів на краю фіорду.
54% опитаних українців у Норвегії не впевнені, хочуть вони залишитися, чи повернутися. 34% відповіли, що хочуть залишитися в Норвегії.
Як інформує „Європейська правда”, про це свідчать дослідження Oslo Met, що відстежує думку українських біженців про життя у Норвегії.
Дослідники громадської думки кажуть: позиція українців, які наразі не впевнені, залежить від того, як довго триватиме війна та якою Україна буде після війни.
Зазначається, що наразі у Норвегії перебувають понад 65 тисяч українських біженців.
Нагадаємо, Норвегія намагається зробити приплив українських біженців більш керованим. Норвезький Директорат з питань імміграції (UDI) розпочинає індивідуальний розгляд клопотань українців про надання притулку, які на момент початку широкомасштабної війни не проживали на батьківщині.
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
