Всесвітня продовольча програма Організації Об’єднаних Націй (WFP) заявила, що мільйони людей наближаються до межі голоду на тлі війни в Ірані та ширшого конфлікту на Близькому Сході.
Зростання цін на паливо та транспорт призвело до різкого зростання цін на продукти харчування, тоді як дефіцит фінансування змусив гуманітарні організації скоротити життєво важливу допомогу, заявила WFP.
Війна між США та Ізраїлем з Іраном, яка розпочалася зі спільних авіаударів по Ірану 28 лютого, спровокувала регіональний конфлікт, який порушив ключові судноплавні шляхи, такі як Ормузька протока, що різко обмежило глобальні потоки енергоресурсів та ланцюги поставок.
У березні WFP прогнозувала, що до 45 мільйонів людей можуть опинитися в ситуації гострої нестачі продовольства, якщо ціни на нафту залишаться близько 100 доларів за барель до червня – ситуація, яка зараз розвивається, оскільки базові ціни на сиру нафту залишаються вищими за цей рівень.
Домогосподарства в Афганістані, Сомалі та Шрі-Ланці є одними з найбільш постраждалих і стикаються зі зростаючим тиском через зростання цін на паливо, різке зростання цін на продукти харчування, втрату доходів та порушення торгівлі.
За даними Всесвітньої продовольчої програми (WFP), у Сомалі 6,5 мільйона людей – приблизно третина населення – зіткнуться з гострим голодом у 2026 році, тоді як в Афганістані це може статися з 17,4 мільйона людей.
Прогнозується, що ситуація погіршиться, і ще 2,5 мільйона сомалійців та 2,3 мільйона афганців ризикують опинитися в ситуації нестачі продовольства, якщо перебої збережуться. Обидві країни залежать від імпорту енергоресурсів та продуктів харчування.
Криза на Близькому Сході виникає на тлі значного дефіциту фінансування для гуманітарних організацій. WFP заявила, що, як очікується, надасть допомогу на 1,5 мільйона людей у світі менше у 2026 році та ще на 9 мільйонів менше, якщо ситуація триватиме протягом шести місяців.
Генеральний секретар Антоніу Гутерреш посмертно нагородив Сергія Приходька з авіакомпанії “Українські вертольоти” медаллю капітана Мбає Діаня за виняткову мужність. Це перший випадок, коли відзнаку отримала цивільна особа.
Про це мовиться у пресрелізі ООН, повідомляє Укрінформ.
Нагородження відбулося під час заходів з нагоди Міжнародного дня миротворців ООН у Нью-Йорку.
“Ніхто не повинен гинути, служачи справі миру. Напади на миротворців є грубими порушеннями міжнародного гуманітарного права, і держави-члени повинні виконувати свої зобов’язання щодо забезпечення безпеки та захисту персоналу ООН за будь-яких обставин”, – заявив Гутерреш.
Медаль отримала донька загиблого, шестирічна Єлизавета, спільно з дружиною бортпровідника Тетяною.
Приходько упродовж багатьох років працював бортпровідником-рятувальником та інструктором в авіакомпанії “Українські вертольоти”. Чоловік брав участь у різних складних цивільних місіях і врятував багато життів.
Медаль капітана Мбає Діаня є найвищою нагородою миротворчої діяльності ООН. Приходько отримав її “за мужність, що значно перевищувала вимоги його службових обов’язків”.
Нагороду заснували у 2014 році для відзначення військовослужбовців, поліціянтів та цивільного персоналу, котрі продемонстрували виняткову мужність під час виконання службових обов’язків. Медаль названа на честь капітана Мбає Діаня із Сенегалу, який у 1994 році пожертвував власним життям у Руанді, рятуючи людей.
Протягом наступних п’яти років середня глобальна температура, як очікується, залишатиметься на рівні, близькому до рекордних показників, попереджає Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) ООН у своєму найсвіжішому звіті, опублікованому в четвер. Про це повідомляє агентство MTI.
Згідно з прогнозом ВМО, який було складено Британським метеорологічним інститутом (Met Office) на основі прогнозів 13 інститутів світу, очікується, що в період із 2026 по 2030 рік середньорічна глобальна температура перевищить доіндустріальний рівень на 1,3–1,9 градуса Цельсія. Оскільки до кінця 2026 року прогнозують явище Ель-Ніньо, Леон Германсон, головний автор звіту, додав, що це «збільшує ймовірність того, що наступний, 2027 рік, стане черговим рекордним роком».
Згідно зі звітом, ймовірність того, що в період з 2026 по 2030 рік принаймні в одному році середня температура перевищить доіндустріальний рівень на 1,5 градуса Цельсія, становить 91 відсоток, а ймовірність того, що буде побитий глобальний рекорд 2024 року, — 86 відсотків. Однак, за даними BBC News, ВМО прогнозує менше ніж 1-відсоткову ймовірність того, що в будь-якому році в період із 2026 по 2030 рік відбудеться підвищення температури на 2 градуси Цельсія.
Середня глобальна температура у 2024 році була на 1,55 градуса Цельсія вищою за рівень доіндустріальної епохи.
Паризька кліматична угода поставила за мету обмежити підвищення середньої глобальної температури порівняно з доіндустріальною епохою максимум до 1,5 градуса Цельсія. Перевищення порогового значення в одному році ще не означає провал мети, але у звіті підкреслюється, що слід очікувати рекордних спек все частіше. За повідомленням ВМО, потепління особливо помітне в Арктиці, і очікується, що морський лід продовжуватиме зменшуватися, зокрема, у Баренцевому, Беринговому та Охотському морях.
Лише минулого місяця в Україні загинуло щонайменше 238 цивільних осіб та 1404 отримали поранення, що стало найбільшою щомісячною кількість жертв з липня 2025 року.
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, з лютого 2022 року підтверджено загибель 15 850 мирних жителів України, в тому числі 791 дитини, і ще 2752 дитини отримали поранення. Про це повідомила представниця Департаменту ООН з політичних питань і миробудівництва Кайоко Гото на засіданні Радбезу ООН 19 травня, передає Інтерфакс-Україна.
За її словами, ще 44 809 осіб, включаючи 2752 дитини, отримали поранення. Фактичні цифри, ймовірно, значно вищі.
Гото нагадала, що лише минулого місяця в Україні загинуло щонайменше 238 цивільних осіб та 1404 отримали поранення, що стало найбільшою щомісячною кількість жертв серед цивільного населення з липня 2025 року.
„Це також відображає постійну тенденцію зростання шкоди для цивільного населення”, – додали в ООН.
Гото підтвердила, що за останній тиждень відбулося одне з найбільших повітряних бомбардувань України з часів повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. За повідомленнями, 13-14 травня РФ запустила понад 1500 безпілотників та десятки ракет, спрямованих по українських містах по всій країні.
Також вона наголосила, що минулого тижня персонал Організації Об’єднаних Націй в Україні був причетний до двох тривожних інцидентів, пов’язаних з дронами. 14 травня транспортний засіб ООН було двічі атаковано в Херсоні.
„Чітко позначений транспортний засіб був частиною міжвідомчої гуманітарної місії під керівництвом Управління з координації гуманітарних питань. Про місію сторони було повідомлено заздалегідь. Це сталося після інциденту 12 травня, коли інший, чітко позначений транспортний засіб ООН, який був частиною гуманітарного конвою Всесвітньої продовольчої програми, був, як повідомляється, атакований дроном дистанційного керування”, – зазначила представниця
За її словами, міжнародне право, включаючи міжнародне гуманітарне право, має дотримуватися завжди, а цивільне населення, включаючи гуманітарний персонал, а також цивільні об’єкти, повинні бути захищені.
[type] => post [excerpt] => Лише минулого місяця в Україні загинуло щонайменше 238 цивільних осіб та 1404 отримали поранення, що стало найбільшою щомісячною кількість жертв з липня 2025 року. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1779271080 [modified] => 1779234295 ) [title] => В ООН назвали кількість загиблих українців з початку війни [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=284216&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 284346 [uk] => 284216 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 284217 [image] => Array ( [id] => 284217 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/4436108.jpg [original_lng] => 145118 [original_w] => 610 [original_h] => 385 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/4436108-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/4436108-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/4436108.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/4436108.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/4436108.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/4436108.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/4436108.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1779223583:3 [_thumbnail_id] => 284217 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 355 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 86480373000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 60640 [1] => 2776 ) [tags_name] => Array ( [0] => Загинули [1] => ООН ) ) [4] => Array ( [id] => 284050 [content] =>
Навіть після закінчення війни мільйони українських біженців залишаться у Європі надовго.
Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй (ООН) у справах біженців (UNHCR).
В ООН змоделювали три сценарії щодо російсько-українського конфлікту до кінця 2029 року: продовження війни, “тендітний мир із поступками” та перемогу України.
Згідно зі сценарієм “тендітного миру”, бойові дії припиняються, але РФ зберігає контроль над захопленими територіями, а тимчасовий захист для українців у ЄС завершується у березні 2027 року. У цьому випадку, за оцінкою UNHCR, у Європі залишаться близько 2,9 млн. українців – це 56% нинішніх біженців.
За продовження війни в Європі залишаться 99% українських біженців.
І навіть у сценарії перемоги України за кордоном, за розрахунками ООН, залишаться близько 1,67 млн осіб – приблизно третина цьогорічного числа.
Найбільше українців, як очікується, залишиться у Німеччині – близько 789 тисяч людей. У Польщі – понад 530 тисяч.
Також в ООН визнають, що значна частина українців уже глибоко інтегрувалася в європейське життя: діти ходять до місцевих шкіл, сім’ї працюють, і багато хто не бачить умов для швидкого повернення.
При цьому майже 60% працевлаштованих українців у Європі працюють нижче за свою кваліфікацію, отримуючи доходи в середньому приблизно на 40% нижче, ніж у місцевого населення.
UNHCR окремо попереджає Брюссель, що різке припинення тимчасового захисту у 2027 році може спричинити хаос, перевантажити системи притулку та спровокувати вторинну міграцію всередині Європи.
У зв’язку з цим, організація рекомендує країнам ЄС готувати довгострокові механізми легалізації перебування українців, включаючи спрощені умови отримання посвідки на проживання та нові форми захисту.
Нове дослідження UNFPA – фонду ООН, який працює у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді, – виявило поширені випадки неналежного ставлення до жінок під час пологів у Східній Європі та Центральній Азії.
Звіт базується на онлайн-опитуванні понад 2600 жінок, які нещодавно народжували, і охоплює 16 країн.
За результатами дослідження, 67% респонденток під час пологів стикалися щонайменше з однією формою акушерського насильства – від медичних втручань без згоди до словесного чи фізичного тиску.
Зокрема, 48,1% опитаних повідомили, що під час пологів зазнали медичних втручань без їхньої згоди. Йдеться, зокрема, про прийом Крістеллера (“витискання” дитини), епізіотомію, введення окситоцину або кесарів розтин.
Ще 47,4% респонденток описали проблеми у взаємодії з медичним персоналом. Серед них – відсутність достатніх пояснень щодо процедур, тиск із вимогою погодитися на втручання, а також відмова дозволити присутність супроводжуючої особи під час пологів.
Близько 24% жінок повідомили про словесне насильство, включно з погрозами, приниженням або грубим ставленням з боку медпрацівників.
Окремо 12% опитаних зазначили, що під час пологів до них застосовували фізичні обмеження, зокрема фіксацію до ліжка. Ще 10,4% респонденток заявили про різні форми сексуального насильства, включно з недоречними дотиками або принизливими маніпуляціями.
Близько чверті жінок оцінили якість допомоги під час пологів як низьку. Серед ключових проблем вони називали порушення приватності під час оглядів і процедур, а також недостатню кваліфікацію медичного персоналу.
Попри поширеність таких випадків, лише 2% жінок повідомили про них офіційно. У звіті зазначається, що це може бути пов’язано з недовірою до інституцій, страхом негативних наслідків та сприйняттям подібних практик як звичних.
Загалом більшість опитаних жінок оцінили догляд і ставлення медичного персоналу під час пологів як задовільні. Водночас 21,4% респонденток зазначили, що залишилися незадоволені своїм досвідом, а ще 8% повідомили про повністю негативну оцінку.
Найчастіше про незадоволення говорили жінки віком 18-29 років – у цій групі такий досвід зазначили 34,8% опитаних. Для порівняння, серед жінок віком 35-46 років цей показник становив 14,5%.
Рівень задоволеності також відрізняється залежно від типу медзакладу: серед тих, хто народжував у приватних клініках, позитивно оцінили досвід 70,4% жінок, тоді як у державних лікарнях – 49,5%.
Окремо дослідження вказує на низьку обізнаність із поняттям “акушерське насильство”: 53,7% респонденток не знайомі з цим терміном. Найчастіше про нього не знають жінки, які проживають у сільській місцевості, а також ті, хто має нижчий рівень освіти.
За даними дослідження, молодші жінки, жінки з вразливим економічним становищем і нижчим рівнем освіти частіше повідомляли про неналежне ставлення.
Окремо у звіті зазначено, що серед усіх опитаних країн найвищий рівень незадоволеності зафіксовано у країнах Західних Балкан – зокрема в Албанії, Сербії та Косові.
Регіональна директорка UNFPA у Східній Європі та Центральній Азії Флоренс Бауер заявила, що результати дослідження свідчать про системну проблему.
“Ці результати – серйозний сигнал тривоги. Кожна жінка має право на найвищий досяжний рівень здоров’я, що обов’язково включає гідне та шанобливе ставлення під час пологів”, – сказала вона.
Вона також додала: “Акушерське насильство – це не лише клінічна проблема; це порушення прав людини, яке залишає жінок у стані безсилля та стресу, з довготривалими наслідками для їхнього здоров’я та добробуту”.
[type] => post [excerpt] => Нове дослідження UNFPA – фонду ООН, який працює у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді, – виявило поширені випадки неналежного ставлення до жінок під час пологів у Східній Європі та Центральній Азії. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1774291680 [modified] => 1774283325 ) [title] => 67% опитаних жінок зазнали акушерського насильства під час пологів – звіт ООН [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=277218&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 277465 [uk] => 277218 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 70677 [image] => Array ( [id] => 70677 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/novonarodzhenij.jpg [original_lng] => 240493 [original_w] => 1332 [original_h] => 850 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/novonarodzhenij-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/novonarodzhenij-300x191.jpg [width] => 300 [height] => 191 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/novonarodzhenij-768x490.jpg [width] => 768 [height] => 490 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/novonarodzhenij-1024x653.jpg [width] => 1024 [height] => 653 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/novonarodzhenij.jpg [width] => 1332 [height] => 850 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/novonarodzhenij.jpg [width] => 1332 [height] => 850 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/novonarodzhenij.jpg [width] => 1332 [height] => 850 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1774276339:2 [_thumbnail_id] => 70677 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 894 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 820827525000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 576 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Здоров'я [1] => Новини [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 3775289 [1] => 711247 [2] => 2776 ) [tags_name] => Array ( [0] => акушерське насильство [1] => звіт [2] => ООН ) ) [6] => Array ( [id] => 271781 [content] =>
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/ UNHCR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році, оцінюючи їх у 614 мільйонів доларів США. Це на 23,6% менше, ніж було заплановано для 2025 року (803,6 млн доларів).
Про це зазначено на офіційному вебсайті організації.
УВКБ ООН відзначає, що в 2025 році загострення бойових дій, спричинене зростанням кількості повітряних атак і ударів по ключовій інфраструктурі, призвело до численних жертв серед цивільного населення та нових хвиль переміщення. Ці явища, ймовірно, продовжать впливати на потреби як всередині країни, так і за її межами у 2026 році. Навіть через чотири роки після початку повномасштабної агресії РФ проблема залишається вкрай гострою.
При цьому рівень фінансування програм допомоги значно знизився. У 2025 році план був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів) порівняно з 64% (635,7 млн доларів) у 2024 році. А це значно менше за показники 2023 року (84%, або 924 млн доларів) та першого року війни у 2022-му (91,7%, або 1,1 млрд доларів).
За звітом Місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року, минулий рік став найбільш смертоносним для цивільного населення в Україні із часів початку військової агресії у 2022 році. Загинуло 2514 людей, а ще 12 142 отримали поранення внаслідок воєнного насильства – це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025-го кількість біженців з України досягла 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебуває в Європі. Водночас 3,7 мільйона осіб залишаються внутрішньо переміщеними у межах України, причому 73% з них мають цей статус понад два роки.
Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей потребуватиме гуманітарної допомоги та захисту в Україні. Багато з них зазнавали неодноразових переміщень, а їхня вразливість посилюється через продовження конфлікту.
До вересня 2025 року понад 1,4 мільйона українських біженців повернулися додому і перебували там щонайменше три місяці. З них більше ніж 300 тисяч осіб повернулись до населених пунктів, які не є їхнім місцем постійного проживання.
„Зміни на лінії фронту продовжують спричиняти нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно”, – зазначається у матеріалі.
За підрахунками, близько 2,5 мільйона внутрішньо переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житлового забезпечення. Крім того, масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру протягом зими 2025-2026 років залишили мільйони людей без тепла, води і електроенергії у складних умовах мінусової температури.
У країнах, що приймають біженців, чимало з них і досі стикаються з перепонами у доступі до житла, гідної зайнятості, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту. З кожним днем їхня вразливість лише поглиблюється через тривалу повномасштабну війну, зазначає Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
Згідно з представленим документом, план на 2026 рік має на меті підтримати 2,1 мільйона людей в Україні та ще 482 тисячі українських біженців за її межами. Для реалізації цієї ініціативи передбачено фінансування в обсязі 470 мільйонів доларів для внутрішніх потреб України та 144 мільйони доларів для допомоги за кордоном. Зокрема, у Молдові необхідні 64 мільйони доларів, у Румунії – 21,8 мільйона, а в Польщі – 18,4 мільйона.
Організація додатково пояснила, що з 2,1 мільйона осіб всередині країни майже мільйон потребує захисних послуг, для 652 тисяч передбачається грошова допомога, 325 тисячам буде надано матеріали для ремонту житла або підтримку з розміщенням, а ще 178 тисячам – предмети першої необхідності.
Як повідомляється, у 2024 році план допомоги УВКБ ООН для України був профінансований на рівні 44% (243 мільйони доларів) у порівнянні з 57% (338,5 мільйона доларів) роком раніше. Це змусило скоротити обсяги надання допомоги: станом на листопад 2025 року послуги отримали 1,14 мільйона осіб проти 1,6 мільйона за той самий період попереднього року.
Під час зимової кампанії 2025–2026 років грошову підтримку отримали 176 тисяч людей. Це на 32% менше порівняно із зимовим періодом 2024–2025 років, коли допомогу надали 258,3 тисячі осіб.
Також зазначається, що УВКБ ООН співпрацює з 12 партнерами в Україні, серед яких 11 – місцеві організації. За її межами агентство співпрацює з 39 партнерами в 11 країнах, з яких 33 також є місцевими.
[type] => post [excerpt] => Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/ UNHCR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році, оцінюючи їх у 614 мільйонів доларів США. Це на 23,6% менше, ніж було заплановано для 2025 року (803,6... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1770202320 [modified] => 1770194164 ) [title] => ООН скорочує допомогу українським біженцям у 2026 році [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=271781&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 271899 [uk] => 271781 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 271782 [image] => Array ( [id] => 271782 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-24.png [original_lng] => 904315 [original_w] => 1200 [original_h] => 630 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-24-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-24-300x158.png [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-24-768x403.png [width] => 768 [height] => 403 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-24-1024x538.png [width] => 1024 [height] => 538 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-24.png [width] => 1200 [height] => 630 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-24.png [width] => 1200 [height] => 630 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-24.png [width] => 1200 [height] => 630 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1770186964:8 [_thumbnail_id] => 271782 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 914 [translation_required_done] => 1 [_oembed_8bc5ba73fb02797fdd5246fea33cb00a] => [_oembed_time_8bc5ba73fb02797fdd5246fea33cb00a] => 1770195128 [_oembed_bbf6f98f5b3db1d5ae681172f39cc56b] => [_oembed_time_bbf6f98f5b3db1d5ae681172f39cc56b] => 1770195128 [_algolia_sync] => 675672866001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83879 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 578 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Гуманітарна допомога біженцям [1] => Новини [2] => Новини [3] => Суспільство [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 720589 [1] => 2776 ) [tags_name] => Array ( [0] => допомогa [1] => ООН ) ) [7] => Array ( [id] => 261328 [content] =>
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) попередило про серйозну нестачу ресурсів для допомоги мільйонам переміщених осіб у світі, зокрема українцям, через різке скорочення фінансування з боку США. Організація закликала донорів пожертвувати щонайменше 35 мільйонів доларів для підтримки зимової допомоги.
Керівник відділу зовнішніх зв’язків УВКБ ООН Домінік Гайд наголосила, що сім’ї в Україні, Сирії та Афганістані ризикують пережити зимові морози без належного житла, опалення, ковдр, теплого одягу та ліків.
„Гуманітарні бюджети на межі колапсу, а зимова допомога цього року буде значно скорочена”, – зазначила вона.
УВКБ ООН закликає приватних донорів допомогти у ремонті будинків, зруйнованих бомбами, утепленні житла, забезпеченні тепла та ковдр для дітей і людей похилого віку, а також фінансуванні ліків та гарячого харчування.
Раніше США фінансували понад 40% бюджету агентства, але під час президентства Дональда Трампа обсяг допомоги різко скоротився. Інші великі донори також зменшили свої внески, що створило суттєве напруження у фінансуванні гуманітарних програм.
„В Україні очікуються температури до -20°C, а населення готується пережити четверту зиму під час війни з Росією. Підвищення інтенсивності обстрілів та руйнування інфраструктури посилюють дефіцит газу, електроенергії та води”, підкреслюють у ООН.
[type] => post [excerpt] => Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) попередило про серйозну нестачу ресурсів для допомоги мільйонам переміщених осіб у світі, зокрема українцям, через різке скорочення фінансування з боку США [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1762860660 [modified] => 1762856252 ) [title] => ООН попереджає про дефіцит ресурсів для українських переселенців цієї зими [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=261328&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 261465 [uk] => 261328 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 261329 [image] => Array ( [id] => 261329 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-117.png [original_lng] => 1647290 [original_w] => 1280 [original_h] => 791 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-117-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-117-300x185.png [width] => 300 [height] => 185 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-117-768x475.png [width] => 768 [height] => 475 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-117-1024x633.png [width] => 1024 [height] => 633 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-117.png [width] => 1280 [height] => 791 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-117.png [width] => 1280 [height] => 791 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-117.png [width] => 1280 [height] => 791 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1762849053:8 [_thumbnail_id] => 261329 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1513 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 502925567001 [_oembed_f43cf628860ac211837aabef9a589874] => [_oembed_time_f43cf628860ac211837aabef9a589874] => 1763059043 [_oembed_bead7fe669fcd31895fa7cadb85cb87a] => [_oembed_time_bead7fe669fcd31895fa7cadb85cb87a] => 1774384184 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 2776 [1] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => ООН [1] => Україна ) ) [8] => Array ( [id] => 257511 [content] =>
У зв’язку зі зменшенням фінансування Сполученими Штатами ООН змушена скоротити бюджет своїх миротворчих місій, що призведе в найближчі місяці до відправки додому понад десяти тисяч «блакитних шоломів» – військовослужбовців держав – членів ООН, які мають завдання підтримувати мир та безпеку в конфліктних регіонах, захищати цивільне населення та сприяти стабільності. Це рішення докорінно вплине на функціонування міжнародної організації.
ООН скорочує витрати на миротворчі місії та операції, тож у найближчі місяці відправить чверть своїх військ додому, повідомив інформагентству AP високопосадовець міжнародної організації. Відповідне рішення було прийняте у зв’язку з черговим скороченням фінансування.
З понад 50 тисяч миротворців, які беруть участь у 9 активних місіях, додому повернуться близько 13–14 тисяч. Бюджет миротворчих програм цього року скоротиться приблизно на 15%.
193 держави – члени ООН зобов’язані робити внески в миротворчу діяльність. Раніше Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголошував, що миротворчий бюджет організації «становить лише частину світових військових витрат – близько 0,5%, проте це один із найбільш ефективних та економічно вигідних інструментів для підтримки міжнародного миру й безпеки».
Рішення про комплексну реформу миротворчих сил було прийняте після переговорів Гутерріша з представниками основних країн-донорів, зокрема з Майком Волцом, послом США в ООН.
Уряд Сполучених Штатів вважає, що ООН, яка утримує кілька паралельних організацій, є надмірно забюрократизованою, тому США не надаватимуть додаткового фінансування, допоки Державний департамент не оцінить ефективність усіх агентств та програм ООН.
Після переобрання в січні Трамп наказав провести перевірку діяльності ООН та інших міжнародних організацій, що вже призвело до виходу з кількох структур, зокрема ЮНЕСКО, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Ради ООН з прав людини. Крім того, наразі переглядається фінансування низки інших інституцій.
Очікується 20-відсоткове скорочення персоналу в понад 60 офісах та програмах ООН, частково через реформи Гутерріша, частково через бюджетні обмеження, запроваджені Трампом.
Минулого тижня в телевізійному інтерв’ю Волц заявив, що мета Сполучених Штатів – «повернення ООН до її основної місії: сприяння, підтримки миру та запобігання війні», і додав, що «всі інші непотрібні речі мають бути припинені».
За останні десятиліття масштаби миротворчих операцій ООН зросли в геометричній прогресії. Наприкінці холодної війни, на початку 1990-х років, у миротворчих місіях працювало лише 11 тисяч осіб, але до 2014-го їхня кількість збільшилася до 130 тисяч. Наразі в 11 зонах конфліктів в Африці, Азії, Європі та на Близькому Сході, зокрема в Демократичній Республіці Конго, Центральноафриканській Республіці, Південному Судані, Лівані, Косові та на Кіпрі, служать близько 52 тисяч осіб.
Волц заявив, що Сполучені Штати виділили 680 мільйонів доларів на 9 активних місій. Для порівняння: минулого року ця сума становила 1 мільярд доларів.
Ці кошти можна використовувати для всіх активних місій, особливо тих, до яких Вашингтон має особливий інтерес, як-от у Лівані й Демократичній Республіці Конго.
Сполучені Штати та Китай разом фінансують половину всього бюджету миротворчих операцій ООН. Інший представник міжнародної організації повідомив інформагентству, що Пекін пообіцяв сплатити свій повний внесок до кінця року.
Членство залишиться, гроші під питанням: третина американців скоротила б фінансування ООН, а Трамп по черзі виходить з організацій.
Згідно з новим опитуванням Gallup, більшість американців як і раніше вважають роль ООН необхідною (60%), але при цьому жорстко критикують її ефективність: 63% вважають, що ця світова організація «погано працює» у вирішенні глобальних проблем.
Цифри добре ілюструють цю двоїстість: визнання інституційної необхідності та глибока недовіра до ефективності.
Водночас населення масово підтримує членство: 79% вважають, що США повинні залишитися в ООН. Щодо фінансування думки розділилися: 35% вважають, що внесок слід зберегти, 25% — збільшити, а 37% — зменшити.
Партійні уподобання чітко вимальовуються: 59% республіканців вважають, що ООН не потрібна, тоді як серед демократів таких лише 19%; вихід з організації підтримали б 36% республіканців, проти 4% демократів і 17% незалежних виборців.
На тлі громадської думки може стояти й те, що Вашингтон в останні місяці помітно відступив від деяких організацій ООН: у лютому адміністрація Трампа вивела США з Ради ООН з прав людини, а в липні оголосила про повторний вихід з ЮНЕСКО; крім того, у багатьох сферах було скорочено фінансування міжнародних організацій. Ці кроки відповідають виміряному Gallup критичному ставленню американської громадськості до роботи ООН.
Опитування було проведено шляхом телефонних інтерв’ю з 1 094 дорослими особами в період з 1 по 20 серпня; похибка становить ±4 процентних пункти. Згідно з тенденціями, з кінця 90-х років (у 1997 році 85% вважали ООН необхідною) ентузіазм зменшився, але підтримка членства та співпраці залишається позицією більшості.
