Минуло 45 років із дня, коли світ втратив одного з найвпливовіших музикантів 20 століття — Джона Леннона. Його вбивця, Марк Девід Чепмен, відкрито визнав справжню причину свого жахливого вчинку. Під час останнього слухання у справі про умовно-дострокове звільнення, яке стало вже 14-ю спробою вийти на волю, 70-річний Чепмен заявив, що убив Леннона, бо прагнув слави.
8 грудня 1980 року 25-річний Марк Девід Чепмен чекав Джона Леннона біля його будинку в Нью-Йорку. Коли музикант разом із Йоко Оно повертався додому, Чепмен чотири рази вистрілив йому в спину. Леннон помер у лікарні у віці 40 років.
Тепер, через десятиліття, Чепмен визнає, що його мотиви не мали нічого спільного з ідеологією чи релігією, а лише з бажанням стати відомим.
“На жаль, це стосувалося лише мене, і це повністю пов’язано з його популярністю. Мій злочин був цілком егоїстичним. Я хотів бути знаменитим, бути тим, ким я не був. Того ранку я просто знав, що це буде день, коли я зустрінуся з ним і вб’ю його”, — сказав Чепмен.
Ще раніше Чепмен заявляв, що на вбивство Леннона його надихнула книга Дж. Д. Селінджера “Над прірвою в житі”. Завдяки ній, він бачив у Ленноні “фальшивого” персонажа, який, на його думку, зрадив ідеали молодого покоління. Тепер він визнав, що це було лише виправданням.
Під час слухання він вибачився перед родиною Леннона та його шанувальниками, однак комісія з умовно-дострокового звільнення визнала, що Чепмену бракує “щирого каяття”.
“Ось я живу набагато довше, і не лише родина, а й його друзі та шанувальники… Я вибачаюся за спустошення, яке я вам завдав. Мене зовсім не цікавить слава. Заховайте мене десь під килимом. Я більше не хочу бути відомим, крапка”, — сказав Чепмен.
З часу вбивства Леннона минуло понад чотири десятиліття, але Чепмен досі перебуває за ґратами у виправній установі. Він відбуває довічне ув’язнення, хоча формально мав шанс вийти після 20 років. Комісія вже 14 разів відмовляла йому у звільненні. Наступне слухання можливе не раніше 2027 року.
Правила про новий дрескод Starbucks викликали обурення в кількох штатах США, співробітники заявили, що це накладає на них непропорційне навантаження. Кілька співробітників мережі кав’ярень подали колективні позови в Колорадо та Іллінойсі після того, як нові правила змусили їх витратити майже 150 доларів із власної кишені на відповідний одяг, інакше їм загрожувало звільнення.
Правозахисна група Starbucks Workers United у квітні подала офіційну скаргу щодо нового дрескоду.
Правила, які набули чинності 12 травня 2024 року, вимагають від усіх працівників носити чорну футболку з короткими або довгими рукавами, яка закриває плечі, живіт та пахви. Це означає, що заборонені укорочені топи, рвані футболки та спортивні штани. Працівники можуть носити чорні або бежеві штани, чорні або сині джинси, сукню чи спідницю не вище на 10 сантиметрів від коліна.
Взуття має бути на плоскій підошві, водонепроникним, чорного, сірого, темно-синього, коричневого, бежевого або білого кольору. Шкарпетки повинні бути зі стриманим візерунком, щоб не «відволікати уваги».
Попередні правила були набагато гнучкішими. Зокрема у 2016 році було дозволено використовувати різнокольорові візерунчасті топи, щоб працівники могли краще виражати свою індивідуальність.
Брук Аллен, студентка та співробітниця Starbucks у Девісі, Каліфорнія, з’явилася на роботу в липні в капцях Crocs, менеджер попередив її: якщо вона не перевзується, то не зможе працювати наступного дня. Аллен пошукала відповідне взуття в трьох магазинах і зрештою витратила 60 доларів на пару. Вона також витратила ще 86,95 доларів на чорні футболки та джинси, щоб відповідати стандартам.
«Вважаю неймовірно нетактовно з боку компанії очікувати від працівників повного оновлення гардеробу без будь-якої компенсації, – каже Аллен. – Багато з нас і так живуть від зарплати до зарплати». У позові стверджується, що Starbucks порушує закони штату, які вимагають від роботодавців відшкодовувати працівникам витрати, пов’язані з роботою.
Європейський суд у Люксембурзі постановив скасувати санкції проти російського мільярдера, колишнього співвласника групи “Сінара” та “Трубної металургійної компанії” (ТМК) Дмітрія Пумпянського.
Згідно з рішенням суду, анулюванню підлягає продовження обмежувальних заходів, які діють до 15 вересня 2025 року.
Окрім того, Раду Європейського Союзу зобов’язали сплатити витрати, які бізнесмен зазнав під час розгляду.
Пумпянський, чиї статки Forbes оцінює в $2,9 млрд, потрапив під санкції ЄС майже відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну – у березні 2022 року.
На той момент він контролював 90% ТМК, був членом її ради директорів, а також бенефіціаром та президентом “Сінари”.
Через потрапляння до “чорного списку” Євросоюзу Пумпянському довелося залишити всі посади в обох компаніях. Після цього він вирішив оскаржити санкції.
У вересні 2023 року суд ЄС відмовився зняти з нього обмеження.
У рішенні говорилося, що хоча бізнесмен і “не грав прямої ролі у воєнному наступі в Україні, він бере участь у секторах економіки, які є істотним джерелом доходу для уряду Російської Федерації”.
Пумпянський оскаржив це рішення і через рік виграв суд, ставши першим російським мільярдером, якому це вдалося.
Однак у березні Рада ЄС вкотре продовжила обмежувальні заходи щодо нього на пів року. Оскільки цей акт не заперечував бізнесмен, він залишився в списку санкцій ЄС.
У квітні цього року Пумпянський знову виграв суд про відміну санкцій проти нього, його дружини Галини та сина Олександра. Але йшлося про анулювання продовження заходів у період із березня 2024 до вересня 2024 року.
Таким чином, обмеження щодо бізнесмена, які продовжуються ЄС кожні пів року, продовжили діяти.
Американець хоче подати до суду на Microsoft за те, що компанія після 14 жовтня 2025 року припинить загальну підтримку Windows 10, тобто більше не буде надавати оновлення безпеки без оплати або компромісу. Лоуренс Кляйн є власником двох ноутбуків з Windows 10, жоден з яких не сумісний з Windows 11, і тому він не може безкоштовно оновити їх до цієї версії.
Згідно з позовом, таким кроком Microsoft намагається змусити користувачів перейти на Windows 11 і, головним чином, на дорогі комп’ютери, сумісні з функціями штучного інтелекту Copilot.
Згідно зі скаргою Кляйна, компанія не тільки генерує абсолютно безглузді витрати для споживачів і підприємств, але й завдає серйозної шкоди навколишньому середовищу через те, що старі комп’ютери потрібно викидати.
Крім того, Кляйн вважає, що Microsoft потенційно намагається монополізувати ринок AI-орієнтованих пристроїв, оскільки на нових ПК власний продукт Copilot доступний користувачам відразу після виходу із заводу.
На кону — продовження підтримки Windows 10
Кляйн хоче домогтися в суді, щоб Microsoft безкоштовно підтримувала Windows 10 доти, доки кількість користувачів не зменшиться до раціонального рівня, наприклад, частка старого Windows не опуститься нижче 10%.
Наразі залишається питанням, чи буде суддя готовий винести таке рішення. Він опинився в непростій ситуації, оскільки позов Кляйна порушує складні питання про те, де знаходиться золота середина між інтересами підприємств і суспільства, чи можуть компанії накладати ірраціональне навантаження на клієнтів з метою задоволення своїх бізнес-інтересів.
Перша справа стосується недостатнього доступу до правосуддя у питаннях, пов’язаних із забрудненням повітря.
На думку Єврокомісії, Польща не забезпечила можливості оскаржити в національних судах перевищення рівнів забруднення повітря, а також якість чи відсутність відповідних планів, які мали б бути підготовлені згідно з директивами ЄС.
У Єврокомісії заявили, що Польща не гарантує права екологічних організацій і громадян подавати позови щодо недостатнього захисту повітря.
Друга справа стосується невиконання положень Директиви про питну воду.
Зокрема йдеться про те, що Польща не імплементувала нові стандарти якості води та заходи для боротьби з потенційно небезпечними забруднювачами, такими як мікропластик і речовини, що порушують роботу ендокринної системи.
Французькі автомобілісти вирішили відстоювати свої права в суді проти компанії Tesla, пов’язаної з Ілоном Маском.
Коаліція власників Tesla у Франції подає до суду на компанію через політичну діяльність Ілона Маска. Група з десяти власників електромобілів Tesla у Франції подає до суду на американську компанію через нещодавні політичні виступи генерального директора Ілона Маска, зокрема його підтримку ультраправих сил в Європі та колишню роль у Білому домі. Про це повідомляє “Главком” з посиланням на Politico.
“Вони більше не хочуть бути пов’язаними з Tesla або уособленими Ілоном Маском та його нещодавніми політичними позиціями”, – сказав Іван Терел, партнер GKA, паризької юридичної фірми, яка представляє власників.
Продажі Tesla в Європі різко впали після виступу Маска на мітингу від імені ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD), де він закликав Німеччину “позбутися” свого нацистського минулого, що викликало заклики бойкотувати бренд електромобілів.
У зв’язку з цим в Франції продажі Tesla у травні знизилися на 67%. Збитки не обмежуються лише бойкотами, оскільки дилерські центри стають об’єктом вандалізму, а окремі водії знаходять свої автомобілі пошкодженими.
Суддя комерційного суду вирішить, чи є справа обґрунтованою, а інші особи можуть приєднатися до позову. З моменту подання позову GKA кілька власників зверталися до суду з цього приводу.
У Франції коаліція власників електромобілів Tesla подає до суду на компанію через політичну діяльність Ілона Маска. Це стало наслідком нещодавніх виступів Маска, що призвели до падіння продажів Tesla в країні на 67% у травні. Люди вважають, що не можуть бути пов’язані з компанією та її головою через його політичні погляди та заяви.
Суд в російському Омську визнав забороненими в росії 12 сторінок на сайтах, де розміщено зображення, що порівнюють кремлівського диктатора Володимира Путіна з найкривавішим диктатором 20 століття Адольфом Гітлером, і низку інших мемів із очільником Кремля.
У деяких випадках під заборону потрапили зображення, на яких Путіну прифотошопили вуса та зачіску, як у Гітлера. Зокрема, через це також потрапили під заборону і зображення з фільму “Гітлер капут!”, опубліковані на тих самих сторінках.
Суд також заборонив зображення, що містять написи “Путлер капут”, більшість із них були зроблені на протестних акціях, а написи були нанесені на плакати протестувальників.
Наприклад, суд заборонив фотографію блогера Іллі Варламова, на якій знято жінку з плакатом “Путлер, випий отрути, поки не пригостили свинцем”.
Крім цього, суд заборонив сторінку на сайті “стихи.ру”, де розміщено зображення з Путіним, який приставляє до голови револьвер, із написом “Як врятувати росію від ганьби”.
Прокуратура Омська пояснила свою вимогу заборонити ці зображення тим, що вони “негативним чином позначаються на інтересах суспільства й держави, спонукають невизначене коло осіб до скоєння терористичної діяльності”.
Vladimir Putin's secret daughter, Elizaveta Krivonogikh, is reportedly living under a pseudonym in the West during the ongoing conflict in Ukraine. Known as Luiza Rozova, she has largely disappeared from public view since the war began. #newspic.twitter.com/XM20jefk0D
— PEER COMMUNITY HUB, Our Empowerment Zone! 🇨🇦✌️ (@p_communityhub) November 28, 2024
Уряд Індії заявив, що перегляне систему правосуддя у відповідь на почастішання випадків самосуду.
Останньою краплею став випадок у східному штаті Біхар, де чоловіка за звинуваченням у зґвалтуванні засудили до смертної кари після 30 хвилин засідання. Пізніше цей вирок скасував суд вищої інстанції на тій підставі, що рішення судді було «надмірно поспішне» й підсудний не мав належного захисту. У справі призначили повторний розгляд, а суддю зобов’язали пройти додаткове навчання.
Око за око, зуб за зуб
Мета уряду – забезпечити рівень покарання відповідно серйозності вчиненого злочину. Ця реформа наблизить індійське правосуддя до систем таких країн, як Великобританія чи Канада.
Ще навесні на необхідності реформи наголосив Верховний суд Індії. Тож у грудні міністерство юстиції збирається представити йому проєкт запланованих змін.
Нові правила будуть застосовувати до всіх типів злочинів. У справі в Біхарі, що датується 2021 роком, вердикт ґрунтувався на Законі про захист дітей у віці до 18 років від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, який передбачає покарання від трьох років ув’язнення до смертної кари. Водночас через значний суспільний резонанс суди нижчих інстанцій часто виносять у таких справах найсуворіші вироки.
Значне відставання
У судах Індії налічуються десятки мільйонів нерозглянутих справ, майже 300 тисяч з них пов’язані з сексуальними злочинами, скоєними проти дітей. Для розгляду цих справ у країні створили кілька тисяч прискорених судів.
Однак у вересні агентство Reuters повідомило, що уряд Індії був змушений переглянути такий крок. Рішення ґрунтувалося на тому, що створення судів у кількох штатах, наприклад у Західній Бенгалії, не досягло початково поставленої мети.
In a tragic incident in southern India, a mother was arrested for allegedly throwing her six-year-old disabled son into a crocodile-infested canal following an argument with her husband.
This heartbreaking event underscores the critical need for increased care and empathy… pic.twitter.com/0quOrnKaTk
Івано-Франківський міський суд розглянув справу військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину. Це уродженець Луцька, який понад три доби не був на службі.
Військовому інкримінували ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України. Йому загрожувало ув’язнення на термін від п’яти до десяти років.
21 жовтня підозрюваний у СЗЧ звернувся до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності. Також чоловік висловив намір повернутися на службу.
«Прокурор підтримав подане клопотання, оскільки військовий вперше вчинив кримінальне правопорушення. Також є письмова згода командира військової частини на продовження служби», – сказано в ухвалі.
Таким чином суд закрив кримінальне провадження та звільнив бійця від відбування покарання. Після набрання ухвалою законної сили він має повернутися до військової частини не пізніше, ніж через 72 години.
У серпні 2024 року Верховна рада України дозволила військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили частину або дезертирували, клопотати про повернення на службу. Її можна буде продовжити як у частині (за згоди командування), з якої військовий втік, так і в будь-якій іншій, що погодиться його прийняти. Тоді кримінальне провадження можуть закрити.
Після ухвалення цих змін кількість звернень військовослужбовців, які пішли в СЗЧ і хочуть повернутися на службу, збільшилася, повідомили «Суспільному» у Військовій службі правопорядку. Однак поки механізм із поверненням на службу після першого випадку СЗЧ не запрацював для військовослужбовців, що вже опинилися під вартою.
Судді, яких підтримує Фонд захисту прав жінок „Бюро Клари Віхманн”, у листі до уряду в середу оприлюднили вимоги встановити нову фіксовану шкалу оплати праці. Це дозволило б подолати гендерний розрив в оплаті праці в судовій системі, який в середньому становить вісім відсотків. Вони також хочуть, щоб держава компенсувала жінкам втрату доходу, спричинену дискримінаційною системою.
Якщо влада не відреагує протягом двох тижнів, вони подадуть скаргу до Нідерландського інституту прав людини, йдеться в листі до NlTimes.
Марліс Вегтер з Бюро Клари Віхманн у своїй заяві для NOS зазначила, що „незаконний розрив в оплаті праці” в судовій системі в деяких випадках може сягати 10 відсотків. Це пов’язано з тим, що нові працівники судової системи отримують заробітну плату на основі їхньої попередньої заробітної плати, яка в середньому є нижчою для жінок.
„Більше жінок, ніж чоловіків, працюють у соціальному секторі, в тому числі адвокатами, тому вони заробляють менше, ніж ті, хто переходить у судову систему з конкурентного сектору”, – пояснив пан Вегтер. Він додав, що роботодавці вважають: якщо вони не запропонують кращу зарплату кандидату з добре оплачуваної роботи, то не буде достатньо претендентів на суддівські посади.
Нещодавно група з 138 суддів та кандидатів на посаду судді опублікувала заяву, в якій вони також стверджують, що нинішня система оплати праці є порушенням конституційних прав і що в судовій системі має діяти фіксована тарифна сітка.
Джерело: MTI.hu
[type] => post [excerpt] => Судді, яких підтримує Фонд захисту прав жінок "Бюро Клари Віхманн", у листі до уряду в середу оприлюднили вимоги встановити нову фіксовану шкалу оплати праці. Це дозволило б подолати гендерний розрив в оплаті праці в судовій системі, який в середн... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1720255860 [modified] => 1720252956 ) [title] => Жінки-судді в Нідерландах подадуть до суду на державу за те, що вона не ліквідувала гендерний розрив в оплаті праці [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=207188&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 206739 [uk] => 207188 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 206740 [image] => Array ( [id] => 206740 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/nok-munka-768x432-1.webp [original_lng] => 20304 [original_w] => 768 [original_h] => 432 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/nok-munka-768x432-1-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/nok-munka-768x432-1-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/nok-munka-768x432-1.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/nok-munka-768x432-1.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/nok-munka-768x432-1.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/nok-munka-768x432-1.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/nok-munka-768x432-1.webp [width] => 768 [height] => 432 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 2222 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 206740 [_edit_lock] => 1720242297:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_36fb330f6c7e323303eff1ecf535c0b1] => [_oembed_time_36fb330f6c7e323303eff1ecf535c0b1] => 1731431526 [_oembed_61390f3f72871de72a3c730ccbd87751] => {{unknown}} [_algolia_sync] => 831882733002 [_oembed_c8630109213d90997ad74c2019752fe9] => [_oembed_time_c8630109213d90997ad74c2019752fe9] => 1744216569 [_oembed_819898d78a0ff62c7c80471421070fe8] => [_oembed_time_819898d78a0ff62c7c80471421070fe8] => 1744216569 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 13 [2] => 37 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини дня [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 705 [1] => 58112 ) [tags_name] => Array ( [0] => Нідерланди [1] => суд ) ) ) [model] => Array ( [lang] => uk [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 58112 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [_model] => Array ( [lang] => uk [domains] => Array ( [0] => life ) [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 58112 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [domains] => Array ( [0] => life ) [_domains] => Array ( [life] => 1 ) [status] => 1 [from_cache] => )
