У Славутичі, що на Київщині, відновлюється електропостачання після атаки рф. Про це повідомив голова Київської ОВА Микола Калашник.
Починаємо підключення обʼєктів. Незабаром світло повернеться у кожну домівку, а разом із ним – відчуття безпеки та звичного ритму життя
– повідомив Калашник.
За словами голови ОВА, ворог цілеспрямовано атакує енергетичні об’єкти, намагаючись занурити наші населені пункти в темряву, посіяти паніку та відчуття безнадії. Але йому це не вдасться.
Енергетики вкотре продемонстрували відвагу та професіоналізм, рятувальники ДСНС та поліція – ви завжди там, де потрібна допомога. Окрема вдячність місцевій владі та волонтерам, які не залишили жодного мешканця сам на сам із цим випробуванням. Безмежна подяка жителям Славутича. Ви показали приклад неймовірної витримки, стійкості та незламного духу. Ваше терпіння та взаємопідтримка – головна опора та сила міста
– додав Калашник.
Голова ОВА закликав кожного жителя цінувати титанічну роботу енергетиків, заощадливо користуватися електроенергією, не включати одночасно всі прибори та не перевантажувати електромережу.
Разом ми долаємо наслідки атаки. Разом тримаємося. І разом переможемо, бо світло завжди перемагає темряву
Країни Європейського Союзу планують убезпечити свої східні кордони від можливого російського вторгнення, створивши своєрідний водний бар’єр за допомогою відновлення боліт.
Про це повідомляє Politico.
Як пише видання, у лютому 2022 року, коли російські війська сунули на Київ, український консультант з питань оборони Олександр Дмитрієв зважився на нестандартний крок: підірвати дамбу на річці Ірпінь.
Фото російських танків, що загрузли в болоті, свого часу облетіли весь світ. Три роки потому цей епізод надихає країни східного флангу НАТО розглядати відновлення власних боліт – поєднуючи дві стратегічні цілі, які все частіше конкурують за ресурси: посилення оборони та боротьбу зі зміною клімату.
В Європі вважають, що ідея Дмітрієва не лише дозволить захистити кордони від потенційного нападу росії, але й допоможе боротьбі з глобальним потеплінням. Адже „торфяні болота вловлюють вуглекислий газ, що нагріває планету, так само добре, як і втоплюють ворожі танки”.
Фінляндія
Фінські політики пропонують відновлювати болота вздовж кордонів із росією. Міністерства оборони та довкілля вже готують спільний пілотний проєкт.
„Це одночасно захист, клімат і природа”, – пояснили у Міністерств довкілля Фінляндії.
Ідею активно підтримують і в парламенті. За словами депутатки заболочені території на східному кордоні можуть ускладнити пересування ворога й стати важливим елементом оборони.
Польща
У Польщі відновлення боліт уже входить у масштабний оборонний проєкт „Східний щит”, вартістю понад 2 мільярди євро.
Міністерство оборони заявляє, що відновлення торфовищ і заліснення прикордонних територій підвищить захист країни та допоможе виконати кліматичні зобов’язання перед ЄС.
„Для нас природа – союзник”, – каже заступник міністра оборони.
Вчені та активісти підкреслюють, що це безпрограшний варіант: менші викиди парникових газів і природні бар’єри для ворожої техніки.
Країни Балтії
У країнах Балтії торфовища займають до 10% території, але системного плану відновлення немає.
У Литві питання оборонного використання боліт лише починають обговорювати. Латвія та Естонія поки обмежуються використанням наявних природних перешкод у плануванні оборони, без масштабних програм відновлення.
Вчені наполягають, що повернути деградовані болота до природного стану буде просто – достатньо закрити осушувальні канави й відновити водний режим.
Німеччина
Водночас використання торфовищ для оборони надихає не всі країни. У Німеччині, де осушено понад 90% торф’яних боліт, Бундесвер не виявив бажання обговорювати цю ідею.
Європа готується до можливої війни з росією
Як відомо, після повномасштабного вторгнення росії в Україну в Європі зросли побоювання нової агресії з боку рф. Країни почали активно готуватися – модернізують свої армії та розробляють плани оборони у разі можливого нападу.
Після серії землетрусів, які призвели до зупинки життя майже на цілий місяць, люди починають повертатися на острів Санторіні, у вівторок уже навіть запрацювали школи, інформує MTI.
Влада дозволила відновити заняття в навчальних закладах після того, як інтенсивність землетрусів на Санторіні та прилеглих островах зменшилася, а також було встановлено, що конструкції будівель безпечні.
З кінця січня в регіоні було зафіксовано тисячі відносно слабких землетрусів. Магнітуда найсильнішого сягала 5–5,3 бала. Унаслідок підземних поштовхів ніхто не постраждав, серйозних матеріальних збитків острову не завдано. Але ця інтенсивна сейсмічна активність викликала значну тривогу серед населення.
Тисячі людей покинули Санторіні, школи та багато магазинів закрилися. Влада оголосила надзвичайний стан.
Міністерство цивільної оборони у вівторок заявило, що запобіжні заходи ще залишаються в силі. Крім того, влада продовжить контролювати ризик зсувів.
Оголошення тендерів на невідкладні проекти, які мають бути реалізовані у 2025 році планується навесні.
Україна передала Туреччині проєкти про відновлення, заплановані на 2025 рік. Тендери будуть оголошені в квітні-травні, повідомляє турецьке видання Türkiye.
Представники посольства Туреччини в Києві та керівництво Державного агентства розвитку та оновлення інфраструктури України провели зустріч, на якій обговорили реалізовані турецькими компаніями проєкти та перспективи майбутньої співпраці.
Українська сторона зазначила, що процес відновлення країни триває. Навесні планується оголошення тендерів на невідкладні проєкти, які мають бути реалізовані у 2025 році.
Пріоритетними напрямами відновлення визначено:
реконструкцію митних пунктів пропуску,
будівництво нових автошляхів,
створення загальнонаціональної системи платних автомагістралей.
Українська сторона також передала турецьким представникам досьє з іншими важливими ініціативами, серед яких енергетичні про’кти, розвиток соціального житла та водопостачання.
З 20.01.2025 відновлено функціонування Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України після масштабної кібератаки з боку росії.
Отже, вже працюють такі реєстри:
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
Автоматизована система виконавчого провадження;
Електронний реєстр апостилів;
Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту;
Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність»;
Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Що важливо
Наразі обмежено доступ нотаріусів та державних реєстраторів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на період актуалізації даних про обтяження державними та приватними виконавцями.
Разом з цим, відновлюється низка електронних інформаційних взаємодій з державними органами, які використовують обмін даними із вищезазначеними реєстрами у своїй діяльності, насамперед з ДПС, МВС, ДМС, ПФУ, Мінцифри, Держгеокадастром, ДПСУ та іншими.
Також у найближчий час на порталі та в застосунку Дія буде відновлено доступ до онлайн послуг, пов’язаних з зазначеними реєстрами.
У мобільному застосунку “Резерв+” знову доступна послуга оформлення електронних відстрочок від мобілізації для певних категорій громадян. Вона була тимчасово недоступна через атаку на державні реєстри, яка вплинула на роботу системи.
Про це повідомила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко у Facebook.
Після масштабної кібератаки росіян запрацювали Єдиний реєстр довіреностей, Спадковий реєстр та Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів.
Відтепер нотаріуси можуть повноцінно здійснювати реєстрацію довіреностей, заповітів та спадкових справ, а також проводити перевірку спеціальних бланків.
Всі нотаріальні дії, які були вчинені під час відсутності доступу до реєстрів, будуть внесені впродовж 5 робочих днів. Впроваджено посилені заходи кіберзахисту.
Упродовж 2025 року буде відновлено корпус НДСЛ «Охматдит», пошкоджений унаслідок російської ракетної атаки, і розпочати будівництво ще одного інноваційного корпусу.
Про це поінформував глава МОЗ України Віктор Ляшко.
«Я думаю, що ми повністю відновимо новий корпус упродовж 2025 року, і розпочнеться будівництво ще одного інноваційного корпусу на території «Охматдиту», – зазначив він.
Ляшко заявив, що станом на сьогодні медзаклад повністю готовий до роботи в осінньо-зимовий період 2024-2025 років.
«Проведені протиаварійні роботи, лікарня працює, надається меддопомога. Це була ключова річ щодо того, що потрібно зробити. Проведений технічний звіт, протиаварійні роботи завершені тощо. Далі… вже почнеться проєктування на відновлення нового корпусу. Повністю буде створений проєкт з кошторисом, під який вже буде проведено тендер на майданчику «Прозорро» на проведення повністю відновлювальних робіт. Не протиаварійних, а відновлювальних», – пояснив міністр.
За його словами, наразі МОЗ, щоб відновити цей корпус, залучило найкращі проєктні організації, які є в Україні, щоб вони зробили повноцінний технічний звіт.
Наступного року Україна та Латвія співпрацюватимуть у декількох напрямках: у відновленні Чернігівської області, розвитку транспортного сполучення та енергетичній безпеці.
Про це під час зустрічі домовились Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Надзвичайний та Повноважний посол Латвії в Україні Ілґварс Клява.
На зустрічі Ілґварс Клява запевнив, що у 2025 році Латвія продовжить виділяти кошти на допомогу Україні. У фокусі залишаються будівлі соціальної сфери – школи, лікарні, неурядові заклади. Крім цього у області працює багато латвійських волонтерів, щоб робити життя чернігівців, які постраждали від війни, комфортнішим.
Крім того, енергетичні компанії Латвії висловили бажання надати сонячні батареї для Чернігівської області. Наразі вирішується питання їхньої поставки та встановлення. Голова Державного агентства відновлення та розвитку Сергій Сухомлин запропонував, щоб сонячні панелі передавалися зокрема на водоканали, де коефіцієнт корисної дії від їхньої роботи буде високим.ʼ
Олексій Кулеба зазначив, що Україна вдячна Латвії за допомогу, та зацікавлена у продовженні співпраці.
„Вже зараз ми маємо низку пріоритетних напрямів, за якими б хотіли продовжувати співпрацю. Звичайно, що в першу чергу це підтримка наших прифронтових областей, та захист енергетичних обʼєктів”, – сказав він.
Також Україна зацікавлена в розвитку транспортної логістики та доступу до балтійських портів, адже наразі доступ до портової інфраструктури Латвії можливий тільки транзитним залізничним сполученням через Польщу. Тому є необхідність будівництва нових терміналів для перестановки вагонів на візки іншої ширини колії.
„Реалізація цього проєкту створить альтернативний транспортний коридор та дозволить сформувати новий ланцюг постачання. Що в свою чергу дасть можливість збільшити обсяг вантажних перевезень та відкриє доступ українськими експортерам до портових потужностей країн Балтії”, – зазначив заступник міністра розвитку громад та територій Тимур Ткаченко.
Також Уряд створив Оперативну групу з відновлення та Дорадчу групу при Агентстві відновлення, які сприятимуть координації та конкретизації проєктів. Оперативна група буде „єдиним вікном” для обміну інформацією про нагальні потреби відбудови та відновлення. Латвійських партнерів запросили приєднатися до цих груп.
