Чопська школа отримала ліжка із сусіднього угорського міста Загонь

Чопська середня школа №2 ім. Іштвана Сечені, де діє пункт розміщення вимушених переселенців, отримала допомогу від сусіднього угорського міста Загонь. За сприяння Генерального консульства Угорщини в Ужгороді до закарпатського прикордонного міста доставили 32 двоярусні ліжка з матрацами.

«Ця допомога надана мерією міста Загонь завдяки ініціативі міського голови Ласла Гелмеці. За сприяння Генконсульства ліжка були доставлені сюди, у Чопську середню школу №2. Це дуже потрібна допомога, адже багато переселенців сплять на підлозі на матрацах, тож 32 ліжка стануть у нагоді», – повідомив журналістам консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ференц Папп.

За словами начальниці Управління освіти Чопської територіальної громади Ольги Бізілі, зараз у школі перебувають 137 вимушених переселенців, 97 із них прибули безпосередньо із зони бойових дій, у них не залишилося нічого. Ці люди приїхали до Чопа, рятуючи свої життя. Посадовиця показала, що переселенці в класах сплять на матрацах на підлозі, у кращому разі на незручних табірних ліжках. Тож у наданій допомозі була велика потреба. Отримані масивні металеві двоярусні ліжка зекономлять простір та забезпечать зручні лежачі місця для 64 осіб. Ольга Бізіля також назвала значною допомогою те, що в рамках Програми «Споживок» гуманітарної акції Hungary Helps («Угорщина допомагає») вимушені переселенці, розміщені на базі Чопської школи, щодня отримують сто порцій гарячих страв. «Це дуже велика допомога в їхньому забезпеченні», – підкреслила Ольга Бізіля.

Від директора Чопської середньої школи №2 Василя Маги ми дізналися, що люди, які рятуються від війни, прибували в пункт розміщення трьома хвилями і був період, коли тут одночасно проживали 300 осіб. «Спочатку приїхала велика кількість іноземних студентів, які навчаються в українських вишах. Затим стали масово прибувати жінки з дітьми, які прямували за кордон. А зараз їдуть ті, хто покидає зони бойових дій. Робота всього їхнього життя зруйнована, їхні будинки розбомбили, їм нікуди подітися. Вони залишилися тут, наразі це 137 осіб, які розміщені в класах школи. У спортзалі не живе ніхто, там ми зберігаємо гуманітарну допомогу. За рахунок бюджету Чопа забезпечуємо їх триразовим харчуванням. Цим займаються працівники шкільної їдальні. А також уже певний час отримуємо кожного дня по сто порцій гарячих страв у рамках програми «Споживок», за що велика вдячність Угорщині. Педагогічний колектив нашої школи не покладаючи рук працював і продовжує працювати цілодобово, щоб допомогти сім’ям переселенців пережити цей морально важкий період. Без їхньої допомоги було б неможливо забезпечувати стільки людей. Ми всі дуже вдячні за безкорисливу підтримку нашим доброзичливцям», – наголосив директор.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap)