Озонова діра над Арктикою не скорочується

Озонова діра рекордних розмірів, що з’явилася над Арктикою, не скорочується. Більшу частину озонового шару зруйновано на висоті майже 18 кілометрів, – повідомила обсерваторія Коперника Європейського Союзу.

Ще на початку березня вчені звернули увагу на рекордно низькі рівні озону в регіоні. Останні записи Служби моніторингу атмосфери Коперника засвідчують, що озоновий шар і надалі частково виснажений.

Озонові діри більш характерні для Південної півкулі, там вони регулярно утворюються над Антарктидою після зими, коли виникають умови, придатні для розкладу озону. У Північній півкулі це досить рідкісне явище, оскільки температура в регіоні більш мінлива і зазвичай не підходить для виснаження озонового шару. Цього року це пояснюється незвичними атмосферними явищами – такими, як екстремально низька температура стратосфери. Раніше фахівці спостерігали утворення менших озонових дір над Арктикою, але таких великомасштабних – ніколи.

«Озонова діра, яку ми спостерігали в Арктиці цього року, має площу менше мільйона квадратних кілометрів. Це невелика діра порівняно з тією, що утворилась на Південному полюсі, оскільки вона може досягти 20-25 мільйонів квадратних кілометрів за 3-4 місяці», – сказав Дієго Лойола, експерт Європейського космічного агентства (ESA).

Вчені вважають, що озонова діра незабаром затягнеться. «Наш прогноз базується на підвищенні температури в арктичному вихорі, оскільки він уповільнює виснаження озону, яке врешті повністю припиняється», – каже Вінсент-Анрі Пеух, директор Служби моніторингу атмосфери Коперника.

Озоновий шар – це шар природного газу, який захищає Землю від ультрафіолетового випромінювання Сонця. Вчені кажуть, що причиною виникнення озонової діри є рекордно низька температура повітря над Арктикою та стабільний арктичний вихор.

При температурі мінус 78 градусів за Цельсієм утворюються так звані стратосферні хмари, які виснажують озон через фторхлорвуглеводні (ХФУ), що потрапляють у навколишнє середовище внаслідок людської діяльності.

Самі Хлорфторвуглеводні (FCKW) викликають менше виснаження озону, але стають агресивними під час впливу сильних холодів. Виробництво FCKW вже давно заборонено, та якби цього не було, вчені кажуть, що ситуація була б набагато гіршою. Проте, оскільки тривалість їх життя становить від 50 до 100 років, в Арктиці ефект цієї заборони поки не відчувається.

Дослідження, які проводилися раніше, свідчать про те, що Монреальський протокол допомагає відновлювати озоновий шар над полюсами набагато ефективніше, ніж над помірними та тропічними широтами. Варто нагадати, що після прийняття у 1980-х роках Монреальського протоколу, який заборонив масове застосування фреонів, озоновий шар над Антарктидою потроху відновлюється. У 2019-му діра істотно зменшилася, тож, за оцінками експертів ООН, вона може остаточно зникнути вже в найближчі десятиліття.

Джерело: MTI/hirado.hu