Після початку вторгнення рф стало зрозуміло: повернення Криму значно пришвидшиться, – Таміла Ташева

У квітні, під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, відома правозахисниця, волонтерка і засновниця громадської організації «КримSOS» Таміла Ташева була призначена постійною представницею України в Автономній Республіці Крим. Минулого тижня вона відвідала США, де у Нью-Йорку провела брифінг для представників дипмісій при ООН щодо ситуації в тимчасово окупованому Криму у зв’язку з війною.

Першими на територію Криму заходитимуть українські військові

– Скільки зараз політичних в’язнів і який їхній національний склад? Переважно кримські татари чи не лише?

– Не лише. За останніми даними – там 138 політв’язнів, із них 105 – кримські татари.

Кримських татар, як правило, звинувачують у екстремізмі та тероризмі, наприклад за участь у батальйоні Номана Челебіджихана, визнаному російською владою як терористична організація.

Або їх переслідують за релігійною та етнічною ознакою.

Здебільшого це представники «Хізб ут-Тахрір», які теж визнані в росії терористичною організацією. Переслідують через причетність до Меджлісу – бо це теж «екстремізм».

Усе це політично мотивовані переслідування, коли використовуються переважно одні й ті самі статті – участь у «екстремістських» та «терористичних» організаціях.

Або їм, як у випадку з Наріманом Джеляловим, приписують диверсійну діяльність: буцімто 23 серпня минулого року він хотів підірвати газогін у Сімферопольському районі. Вони навіть символічну дату обрали, адже саме 23 серпня відбулася прем’єра Кримської платформи, на яку Джелялов приїхав як заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Він відкривав наш національний офіс, виступав на панельних дискусіях, звертався до міжнародної авдиторії.

Й одразу після повернення, менш як за тиждень, його затримали. У матеріалах «кримінальної справи», яку слухають у «суді», претензій щодо диверсійної діяльності фактичних немає. У «матеріалах» фігурує головним чином комунікація з правозахисними організаціями, у його телефоні найшли виступ на Кримській платформі. Вони вже не ховаються й відкрито показують політичні мотиви.

– Як ви бачите звільнення Криму?

– У 2021 році ми затвердили стратегію деокупації та реінтеграції Криму. Це був дуже важливий документ. Кажу це не лише як людина, що представляє державу. Я багато років пропрацювала в громадському секторі. Після початку окупації 2014 року ми на різних рівнях, як представники громадянського суспільства, заявляли про те, що важливо затвердити документ, у якому будуть прописані основні шляхи та напрями звільнення півострова: що ми робимо в гуманітарній, соціальній, військовій, міжнародній сферах.

Тривалий час такого документа не було. І нарешті він був ухвалений.

У ньому прописано, що основним інструментом деокупації є дипломатичний шлях. Але не лише. Ми не виключали в стратегії й інші інструменти. Звичайно, після 24 лютого багато що змінилося.

Джерело