Російські солдати гірше, ніж ІДІЛ, - британські військові, які побували в полоні

Двоє з п’яти британців, звільнених минулого року, описали боротьбу за відновлення свого життя після катувань у полоні.

Двоє британських військовополонених назвали поводження з ними з боку російських “дикунів” гірше, ніж ставлення бойовиків ІДІЛ. Про це вони заявили в річницю їх звільнення з російського полону, пише The Times.

“У полоні їх змушували записувати відео в стилі заручників з проханням про їх звільнення. Їх били і годували недоїдками. Вони спали в камерах без вікон, заповнених 30 ув’язненими. Їм наносили удари ножем і били електричним струмом. Вони носили одяг, покритий вошами, і над ними знущалися, коли їхні сім’ї відчайдушно намагалися звільнити їх з полону. Їх піддали інсценуванню страти. Їх змусили співати гімн Росії. Їх туалетом була пластикова пляшка”, – пише видання.

Джон Хардінг, як і інші, страждає від посттравматичного стресового розладу і безсонням. За його камерою постійно стежили камери. У полоні всякий раз, коли він засинав, посилали охоронця, щоб розбудити його. Кожен раз, коли він закриває очі, в його голові згадується одне конкретне побиття.

“Одного разу мене посадили в камеру. Спустилися четверо хлопців, відкрили двері камери, наділи мені на голову мішок, витягли і били 20-25 хвилин. Вони вибили з мене все лайно. Вони ніколи не задавали мені жодного питання. Їм не потрібна була інформація”, – розповів він.

Як пише Times, в результаті побиття у Хардінга були зламані куприк і всі ребра грудей. До приїзду в Україну він добровільно брав участь у боротьбі з курдами в Сирії, борючись з ІДІЛ.

“Я б сказав, що жорстокість російської регулярної армії гірша, ніж у ІДІЛ, – сказав він. – Я був у Сирії, борючись проти ІДІЛ, і російська армія виставила ІДІЛ купою чортових бойскаутів. Мені знадобився деякий час, щоб усвідомити це”.

Інший військовий, Еслін, перебуваючи у в’язниці, пережив приниження, коли в наручниках давав інтерв’ю пропагандисту Грему Філліпсу, колишньому державному службовцю, який також родом з Ноттінгема.

Постраждавши від жорсткого нормування під час перебування в полоні, з моменту звільнення він сильно набрав вагу. Його психолог вважає, що надмірне споживання є природною реакцією на труднощі, які він зазнав у полоні, коли йому щодня давали скоринку хліба.

З усіх тортур, яким він піддався, найважчі були психологічні – постійна загроза розстрілу і пропагандистські відеоролики, зняті під примусом.

“Практично кожен день мене виводили і надягали на обличчя капюшон. Кожного разу я був абсолютно наляканий. Мій пульс прискорювався. До того часу, як я дістався до кімнати пропаганди, я був увесь у поту”, – додав він.