У селі Чома відкрили музей-юрту

Товариство угорської культури Закарпаття у співпраці із Закарпатською угорською туристичною радою в рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна (HUSKROUA), яка фінансується з фондів Європейського Союзу, отримали можливість створити на території Берегівського району музеї-садиби. У межах проєкту «Архітектурна та інтелектуальна спадщина Верхньотисянського регіону» будуть відреставровані вже існуючі об’єкти або засновані нові. Перший із них – музей-юрту – відкрили 27 жовтня в селі Чома.

Присутніх на церемонії насамперед привітав голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер. Підсумовуючи результати реалізації проєкту, він повідомив, що на Закарпатті буде створено чотири етнографічні музеї-садиби, кожен з яких представлятиме певне ремесло місцевих угорців. «Тема чомівського музею-юрти – презентація епохи гонфоґлалашу (утвердження угорців у регіоні, – ред.), кінних традицій. Відвідувачі зможуть, зокрема, потренуватися в стрільбі з лука та верховій їзді», – повідомив Андраш Мештер. У музеї-садибі, створеному в Мужієві, основною темою буде виноградарство та садівництво, у селі Шаланки – бондарство, а Вишківський музей-садибу розширять ковальською майстернею та павільйоном для обробки льону. «У кожному музеї-садибі ремесла представлятимуть фахівці. Крім того, кожна установа буде пов’язана з певним етнографічним музеєм Угорщини. На встановлених екранах транслюватимуться також ролики з інших музеїв-садиб, щоб спонукати відвідувачів до візиту», – повідомив голова Закарпатської угорської туристичної ради.

Чомівський музей-юрта унікальний не лише тому, що він єдиний у краї, але й з огляду на розташування поруч з Кінним центром і контактним зоопарком Меморіального парку. Тож відвідувачі матимуть можливість отримати комплексний погляд на життя давніх угорців, їхні ремесла та звичаї.

«Майбутнє можна будувати, лише знаючи минуле. […] Етнографія розповідає про минуле, але звертається до теперішнього», – зазначив під час виступу консул Угорщини в Ужгороді Карой Сепеші. За його словами, основна мета створення музеїв-садиб – збереження угорських народних традицій та представлення спадщини наступним поколінням. «Ці заклади відіграють значну роль у передачі цінностей, у зміцненні ідентичності», – підкреслив консул. «Громадський простір має велике значення, важливо також зберігати та плекати угорську народну культуру на інституційному рівні», – додав він.

Очільниця Закарпатського угорськомовного товариства, депутатка обласної ради Ілдика Орос розпочала свій виступ, цитуючи слова Дюли Ійєша: «Лише той народ може поважати інші народи, їхні звичаї та традиції, який поважає власні». Тож аби з повагою пізнавати інші культури й бачити в них цінності, кожен насамперед повинен усвідомлювати свої, додала вона. «Нинішня подія також про це, адже надасть можливість тим, хто приїжджатиме сюди, пізнати культуру наших предків», – підкреслила Ілдика Орос.

Вирішальну роль у збереженні ідентичності закарпатських угорців відіграє дотримання традицій, що реалізовується й через музеї-садиби, наголосив, у свою чергу, голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. «В Угорщині ідея створення музеїв-садиб виникла приблизно сто років тому. Однак період двох світових воєн, а потім радянської влади не сприяв її втіленню в життя. Перший музей-садиба був заснований у 1962 році, а затим виникла ціла мережа цих закладів. Їхню важливість визнало і Товариство угорської культури Закарпаття – організація із захисту інтересів закарпатських угорців. Адже музеї-садиби значною мірою сприяють формуванню та розвитку місцевих громад, а також збереженню угорської ідентичності молоді», – наголосив він. «Етнографічні музеї-садиби, які представляють матеріальну і духовну культуру наших предків, є опорою нації. Це був найважливіший аргумент «за», коли правління Товариства вирішило скористатися програмою Європейського Союзу і подати грантову заявку на створення музеїв-садиб, результат чого ми бачимо сьогодні», – констатував очільник районного осередку ТУКЗ-КМКС. «Знайомство з традиціями і виховання навичок їхнього збереження слід починати в ранньому віці. У нинішньому глобалізованому цифровому світі особливо важливо плекати наші народні традиції, нашу унікальну культурну спадщину, адже так ми збережемо нашу ідентичність тут, на Закарпатті», – наголосив Йожеф Шін.

Після виступів Карой Сепеші, Йожеф Шін, Андраш Мештер, а також заступник голови Берегівської територіальної громади Ласло Горват та очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Чома Янош Рац перерізали символічну стрічку. Відтак пастор реформатської церкви Арпад Давід попросив Божого благословення на музей, майбутні екскурсії й заняття, які тут проводитимуться, та на всіх присутніх.

Атмосферу заходу підкреслив виступ місцевої групи зі збереження традицій, яка представила народні танці, та ансамблю із села Геча, котрий виконав низку пісень про угорську ідентичність і важливість її збереження.

Після церемонії відкриття на території Меморіального парку висадили молодий дуб з околиць угорського села Надяр. Саджанець біля величезного дерева викопав і привіз на велосипеді Карой Такар, колишній шахтар Солотвинського солерудника. Стародавній дуб називають «деревом Петефі», адже за легендою під його кроною найвідоміший угорський поет, якого надихнула краса пейзажу, написав свою поему «Тиса».

CsA/Kárpátalja hetilap