Майже половина чоловіків призовного віку не готові мобілізуватися – 48,1%. Натомість 35% чоловіків готові долучитися до ЗСУ.
Про це свідчить соціологічне опитування дослідницької агенції Info Sapiens, проведене на замовлення агенції журналістики даних Texty.org.ua.
Соціологи намагалися також з’ясувати не лише готовність українських чоловіків долучатися до лав ЗСУ, а й мотивацію їхнього рішення.
Серед основних причин, що демотивують українських чоловіків йти у ЗСУ, опитані називали недостатнє матеріальне забезпечення (65,6%), можливість отримати інвалідність або померти (64,1%), невизначеність строків служби (63,8%) та ймовірність потрапити до поганого командира (59,6%).
Дослідження також показало: ймовірність потрапити до “поганого” командира опитаних лякає більше, ніж полон — 59,6% проти 50,8%.
71% опитаних, коментуючи мотивацію, заявили, що основний мотив – захищати країну і своїх рідних (71%), а також мститися і знищувати ворога (64,6%).
А от доходи, згідно з результатів опитування, не відіграють ключової ролі у мотивації йти до війська – вони впливають на мотивацію мобілізуватися лише у 33% опитаних. Половина опитаних декларує готовність служити, якщо надійде повістка – 50,5%.
З відповідей на запитання про те, як зміниться ситуація на фронті протягом наступних шести місяців, опитані показують високий рівень невизначеності. І хоча щодо поточної ситуації більшість схильна давати стримано оптимістичну оцінку, щодо майбутнього 23% респондентів не змогли пристати на якусь чітку позицію: 36% вважали, що ситуація дещо або значно покращиться, 20% — дещо або значно погіршиться, 21% – що не зміниться.
А от можливе покращення ситуації у 2024 році респонденти пов’язують зі збільшенням військової допомоги від міжнародних партнерів (51,9%), розширенням власного виробництва зброї та боєприпасів (46,2%), згуртованістю українського суспільства (39,8%).
Для дослідження була сформована вибірка, пропорційна чоловічому населенню віком 18–55 років у населених пунктах зі щонайменше 50 тис. мешканців. Вибірка пропорційна за регіоном і розміром населеного пункту довоєнного рівня згідно з даними Державної служби статистики станом на 1 січня 2022 року. У межах опитування було застосовано метод CAWI (панельне онлайн-опитування). Загальна кількість опитаних – 400 осіб.