Діти в Україні стали менше спілкуватися українською мовою: дослідження

Діти в Україні стали менше спілкуватися українською мовою під час навчання та в побуті. На сході та півдні країни спілкуються переважно російською.

Що впливає на вибір мови спілкування українських дітей, РБК-Україна розповідає з посиланням на дослідження Державної служби якості освіти.

Скільки учнів та вчителів вважають українську рідною

На третій рік повномасштабної війни частка дітей, які спілкуються українською мовою як в освітньому процесі, так і в побуті, зменшилася. Російська мова переважає на сході та півдні України.

Зокрема, зменшилася частка старшокласників (на 17%), батьків (на 11%) і вчителів (на 8%), які вважають рідною мовою українську. Минулого року їхня частка була 91%, 93% і 94% відповідно.

Майже половина опитаних учнів відповіли, що спілкуються українською мовою в усіх сферах життя. На 5% збільшилася частка старшокласників, які оцінюють свій рівень володіння українською мовою як вільний.

Торік під час перерви у школі спілкувалися українською і російською мовами 21% старшокласників. У цьому році – вже третина. Найбільше дітей, які говорять українською між уроками – на заході України (74%), найменше – в східних областях (17%).

Виключно українською мовою поза межами школи спілкуються менше 40% учнів, кожен п’ятий використовує обидві мови однаковою мірою.

Причинами цього діти вказали звичку спілкуватися недержавною мовою (33%) та мову спілкування у сім’ї (20%).

Під час онлайн-спілкування старшокласники також стали рідше використовувати українську мову – на 6% менше, ніж торік. На 11% менше учнів використовують україномовний контент.

Кількість старшокласників, які споживають в інтернеті тільки українськомовний контент, зменшилася з 43% до 32%. Лише 50% опитаних вважають мову контенту в інтернеті важливою (торік так вважали 62%).

Опитування провели у квітні-травні 2024 року. У ньому взяли участь понад 7 тисяч учнів, 4 тисячі вчителів та майже 19 тисяч батьків з усіх регіонів країни.

Які рекомендації мовного омбудсмена

“У сфері освіти є порушення, але найбільше їх якраз у тих сферах, якими найбільше користуються батьки, вчителі і діти. Це – сфери інтернету й обслуговування. Дитина за межами школи користується послугами, відвідує заклади торгівлі й громадського харчування, бачить засилля зовнішньої реклами і вивісок недержавною мовою, чує недержавну вдома. Чого ж ми дивуємося, що наші школярі схильні до двомовності, подекуди недостатньо володіючи державною?”, – прокоментував результати дослідження уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Для більшого використання української мови в освітньому процесі мовний омбусмен пропонує:

• посилити контроль та моніторинг з боку Державної служби якості освіти;
• з наступного навчального року розширити дослідження на всі рівні освіти;
• залучати громадян до фіксації порушень мовного законодавства та повідомлення про них відповідним органам влади;
• розширити мережу державних мовних курсів;
• реформувати педагогічну освіту для подолання кадрового дефіциту тощо.

Джерело