У Закарпатському угорському інституті прочитали лекцію про наукові основи національної політики

7 листопада з лекцією у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ виступив доцент кафедри політології Інституту міжнародних і політичних наук, очільник науково-дослідного центру національної політики Католицького університету ім. Пейтера Пазманя Золтан Кантор. Темою його пленарного виступу стала «Наукові основи національної політики: суспільства меншин і національна політика».

Організував захід Науково-дослідний центр ім. Антонія Годинки та гуртожиток ім. Ференца Келчеї – структурні підрозділи Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.

На початку заходу присутніх привітав викладач інституту Імре Сакал: «За допомогою Золтана Кантора сьогодні ми можемо отримати глибше розуміння того, як спільноти нацменшин пов’язані з національною політикою, і чому цей зв’язок є таким важливим сьогодні. Ця тема особливо важлива для нас, оскільки допомагає зрозуміти, який внесок меншини здійснюють у соціальне та культурне життя країни та з якими проблемами вони стикаються».

Золтан Кантор під час лекції представив наукові основи взаємовідносин національних меншин із національною політикою, торкнувшись найважливіших питань і викликів національної політики. Він також розповів про очолюваний ним  науково-дослідний центр. Він підкреслив, що метою його заснування було розширити знання про закордонні угорські громади та їхню підтримку Угорщиною шляхом наукових досліджень, а також узагальнити їх для використання державними посадовцями.

Золтан Кантор також згадав про проведені дослідження, пов’язані із Закарпаттям, а також про те, як змінювалося населення, асиміляційний та міграційний баланс між різними закордонними угорськими громадами, які специфічні фактори цього явища. Наприкінці своєї лекції він розповів про запроваджену соціальну підтримку в нашому регіоні та її вплив на населення.

Після лекції в інтерв’ю виданню Kárpátalja  він повідомив: «Перш за все я завжди наголошую, що ключем до репродукції закордонних угорців є громада. Тож ідеться не лише про освіту, участь у виборах, а про громаду, щоби робити все на своїй території, рухати справи. Вважаю, що це єдиний шлях для процвітання певної громади… Якщо немає дітей, немає майбутнього, навіть якщо це звучить як кліше. Повинні народжуватися діти, щоби громада продовжувала існувати. Ми хочемо, щоби якомога більше угорських сімей мали дітей і віддавали їх до угорських шкіл. А якщо йдеться про змішаний шлюб, щоби дитина була знайома з угорською громадою. Тому для національної політики важливо підтримувати сім’ї, оскільки рішення приймаються в сім’ї … Так само в сім’ї вирішується питання еміграції, перебування вдома. І чим краще батьки почуваються в громаді, тим більша ймовірність, що вони залишаться на батьківщині».

Заступник завідувача кафедри історії і суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту, керівник гуртожитку ім. Ференца Келчеї вишу Ференц Молнар у коментарі нашому виданню наголосив: «Один із наших наукових гуртків – гурток з вивчення меншин. Наш єдиний обов’язковий гурток, який об’єднує наших студентів. Тут вони отримують розуміння основних політичних, наукових проблем і концепцій. Це надзвичайно важливо для угорської меншини на Закарпатті».

На заході учасники мали змогу ознайомитись із роллю нацменшин у національних політичних процесах, а також отримати інформацію про актуальні напрямки та результати досліджень у цій сфері.

 (il/Kárpátalja hetilap)