Рівень народжуваності в ЄС знизився до нового мінімуму

Кількість дітей, які народилися в Європейському Союзі минулого року, сягнула рекордно низького рівня. У 27 країнах народилося 3,7 млн дітей, що є найнижчим показником з моменту першого збору даних у 1961 році.

Про це пише Financial Times, проаналізувавши дані Євростату.

Це також зниження на 5,5% порівняно із загальним числом народжень у 2022 році – найбільше річне зниження за всю історію спостережень.

Видання зазначає, що пік народжень у ЄС – 7 млн дітей – було досягнуто у 1960-х роках. Потім народжуваність у країнах блоку різко знизилася.

Оскільки люди відкладають народження дітей, жінки в Євросоюзі народжують у старшому віці.

Середній вік жінок при народженні першої дитини зростає і у 2022 році становив майже 30 років порівняно з 28,8 роками у 2013 році.

Частка народжень серед матерів у віці 40 років і старше за останнє десятиліття зросла більш ніж удвічі, збільшившись із 2,5% до 6%.

Тенденція до скорочення кількості дітей найбільш яскраво простежується в Італії, Іспанії, Греції, Польщі, Фінляндії та країнах Балтії, де народжуваність знизилася щонайменше на чверть за останнє десятиліття.

Очікується, що це чинитиме тиск на державні фінанси, оскільки чисельність працездатного населення скорочується, а витрати на охорону здоров’я та пенсії зростають.

Експерти з демографії вважають, що тенденція зниження народжуваності в Європі могла посилитися через побоювання щодо зміни клімату, пандемію та найсильніший сплеск інфляції за останнє покоління.

«Можливо, що невизначеність, така як … невпевненість у завтрашньому дні, зростання вартості життя та цін на житло, а також численні світові кризи, включаючи пандемію COVID-19, геополітичну напруженість та зміну клімату, може негативно вплинути на індивідуальні репродуктивні рішення», – вважає співробітник з питань народонаселення ООН Гуан’юй Чжан.

Марія Ріта Теста, професорка демографії в Університеті Луїса в Римі, заявила, що хоча на рішення мати дітей впливає безліч факторів, з’явилися нові причини, пов’язані з політичною та економічною напруженістю на міжнародному рівні, а також побоюваннями щодо зміни клімату.