У Мукачеві відзначили річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років

15 березня закарпатські угорці традиційно вшанували пам’ять героїв Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років.

Центральним заходом Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) став меморіальний захід біля пам’ятного обеліска в Підгорянах, на околиці Мукачева, у якому взяла участь і депутатка Європарламенту Вікторія Ференц. «Постаті Шандора Петефі та Лайоша Кошута слугують прикладом для нас: будьмо сміливими у важкі часи й тут, на Закарпатті. Окрім славного минулого, ми маємо потужне сьогодення, адже Угорщина, угорський уряд завжди простягають нам руку допомоги».

Меморіальний знак у Підгорянах був установлений на місці, де 22 квітня 1849 року відбулася битва між революційною армією Угорщини та регулярним військом Австрійської імперії.

Мешканці Закарпаття, яке також стало полем битви, узяли активну участь у боротьбі за національну незалежність. Угорська сторона чинила рішучий опір австрійським силам, що чисельно значно переважали її, перешкоджаючи просуванню імперських військ. Під час бойових дій угорські та русинські воїни билися пліч-о-пліч за спільну мету, і це стало одним із визначальних прикладів єдності представників різних національностей, які проживали в регіоні.

Після придушення визвольної боротьби імперська влада намагалася стерти пам’ять про спротив, але завдяки місцевій громаді обеліск, установлений тут, нагадує нащадкам про дух боротьби за незалежність і щороку 15 березня стає одним із найважливіших місць пам’яті угорської громади.

Голова Мукачівського міського осередку ТУКЗ-КМКС Єлизавета Корольова, вітаючи присутніх, наголосила, що ідея революції та визвольної боротьби 1848–1849 років досі слугує компасом для закарпатських угорців, адже мужність і стійкість її героїв є прикладом для нинішнього та майбутніх поколінь.

Відтак присутні проспівали національну молитву угорців і поклали вінки пам’яті до обеліска.

Меморіальний захід продовжився в стінах Угорського дому ім. Мігая Мункачі. Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї зачитав лист-звернення прем’єр-міністра Віктора Орбана до закордонних угорців. У ньому наголошується, що дух революції 1848 року досі об’єднує угорців і спонукає пам’ятати про свої корені та зберігати власну ідентичність. «Тому ми, угорці, і нині найбільше прагнемо мати можливість жити повноцінним життям: вільно й без обмежень використовувати рідну мову та символи, а також у мирі шанувати національну спадщину, що робить нас однією з найколоритніших культурних націй Європи. Ми повинні спільно протидіяти силам, які прагнуть обмежити права частини угорської нації, і разом зупинити будь-який божевільний план, що може підштовхнути Європу до війни. Хай живе угорська свобода, хай живе батьківщина!» – наголосив у зверненні Віктор Орбан.

Депутатка Європарламенту Вікторія Ференц у своїй святковій промові відзначила стійкість і жагу до життя закарпатських угорців, водночас провівши паралелі між героями визвольної боротьби 1848–1849 років та боротьбою сучасної угорської громади Закарпаття.

«Для нас, закарпатських угорців, боротьба не чужа, нас не оминули бурі історії, і навіть тепер проти власної волі ми стали дійовими особами подекуди жорстокого процесу формування світового порядку. З плином часу ми були відрізані від батьківщини, потрапили під панування різних влад, зазнали жахів комуністичної диктатури, найбільшої трагедії закарпатських угорців, так званих «маленьких робіт», були змушені стати нацменшиною, пережили й продовжуємо переживати всі темні сторони цього, і вже понад три роки перебуваємо в умовах страшної війни», – зазначила євродепутатка.

А відтак додала, що хоча закарпатські угорці й сьогодні борються з чисельними труднощами, вони вірять у майбутнє та працюють заради збереження своєї громади. «Хоч у нас чимало труднощів і викликів, ми не здаємося! Адже маємо минуле, славну історію, яку сумлінно оберігаємо, маємо сьогодення і маємо майбутнє», – наголосила Вікторія Ференц.

На завершення виступу вона попросила Божого благословення на угорську націю, закарпатських угорців і висловила сподівання на якнайшвидше настання миру.

Заступник голови обласної організації ТУКЗ-КМКС, очільник Мукачівського районного осередку Товариства Ґейза Ґулачі у своєму виступі наголосив на важливості національної єдності, а також відзначив виклики історії, які повторюються. За його словами, історія угорців часто супроводжувалася випробуваннями, але їм завжди вдавалося знову стати на ноги.

«У житті кожного народу є час великого єднання. Березень 1848 року також був часом взірцевого єднання. Бажання свободи згуртувало націю так, що вона змогла пробити броню гнобительської влади, яка вважалася непробійною», – сказав Ґейза Ґулачі.

Він підкреслив, що Угорщина понад тисячу років кидала виклики бурі історії та завжди знаходила спосіб оновитися. Сила держави – не лише в території чи армії, а в згуртованій силі, яка веде громаду до мети. Заступник голови ТУКЗ-КМКС завершив свій виступ словами Бейли Гамваша: «Ситуація у світі ніколи не буває безнадійною, тому що не залежить від тих, хто не вірить у життя».

Після святкових промов захід продовжився культурною програмою. Танцювальний ансамбль «Закарпаття» та музичний ансамбль «Шодро» підготували спільний виступ «Настав час». Програма, створена на замовлення ТУКЗ-КМКС, поєднала традиційні танці Карпатського басейну із представленням символічних моментів революції та визвольної боротьби 1848–1849 років.

Постановка була доповнена прозовими елементами. Асистент актора Закарпатського обласного угорського драматичного театру Сільвестр Ферку та солістка ансамблю «Шодро» Маріанна Балог озвучили думки поетів, пов’язуючи минуле з сьогоденням.

Захід завершився виконанням національного гімну.

(KV/Kárpátalja hetilap)