Чи потрібно сучасному вчителю педагогічна освіта?

За Державними стандартами освіти ключовою фігурою Нової української школи є сучасний вчитель, оскільки якість освіти не може бути вище якості вчителів, які у ній працюють. І, напевно, сутність справжнього Сучасного вчителя криється в самому слові «УЧИТЕЛЬ»:

У – унікальний, успішний і універсальний;

Ч – чесний і чуйний;

И– інтелігентний і індивідуальний;

Т – тактовний, толерантний і терплячий;

Е – енергійний;

Л – люблячий дітей і свою роботу.

Ь – дуже м’який як м’який знак і саме слово!)… І, обов’язково з почуттям гумору.

Так от, чи повинен вчитель мати педагогічну освіту? Це питання дискутується багато років. І в новому Законі України «Про повну загальну середню освіту» такої вимоги немає. Чому так? Розбирався у цьому питанні інформаційний ресурс «Нова українська школа». І, ось які аргументи він представив:

1. Визначення педагогічної освіти в чинному законодавстві немає. І, з огляду на інші приклади (вища юридична освіта та інші), його запровадження створювало би більше проблем, ніж вирішувало. Сьогодні в Переліку галузей знань та спеціальностей є галузь 01 «Освіта/Педагогіка», яку умовно можна вважати педагогічною освітою.

Але цей перелік існує з 2015 року. Крім умовно «вчительської» спеціальності 014, він містить й інші педагогічні спеціальності, які мають дуже віддалене відношення до роботи шкільного вчителя. До того були інші переліки, за якими виокремлення педагогічної освіти зовсім не очевидне.

2. Для викладання таких предметів, як математика, фізика, хімія, біологія, географія, історія тощо знання відповідної предметної області не менш важливі, ніж знання основ педагогіки, вікової психології, методики викладання.

Тому традиційно, ще з радянських часів, підготовку вчителів-предметників здійснювали як педагогічні інститути/університети, так і класичні університети. Немає жодних підстав сьогодні обмежувати можливість підготовки вчителів-предметників за науковими освітніми програмами у класичних університетах. Звісно, що для отримання професійної кваліфікації педагога, такі програми мають передбачати вичення певних дисциплін умовного психолого-педагогічного циклу, що більшість університетів здійснює вже багато років.

3. Створення профільної старшої школи, а також надання профільної середньої освіти в закладах професійної і фахової передвищої освіти передбачає можливість того, що в освітніх програмах будуть з’являтися нові предмети, за якими підготовку вчителів жодний педагогічний заклад вищої освіти не здійснює. Натомість вони можуть бути близькими до певних непедагогічних спеціальностей.

4. Вимога щодо наявнсті у вчителів саме педагогогічної освіти з’явилася в законодавстві відносно недавно – у Законі України «Про загальну середню освіту», ухваленому в 1999 році. До того, такої вимоги не було ані в Законі України «Про освіту», ані в Основах законодавства СРСР та союзних республік «Про народну освіту» від 1985 року, ані в законі УРСР «Про народну освіту» 1974 року. Не було такої вимоги і в Положеннях про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад 1993 року та про загальноосвітній навчальний заклад 2000 року.

Чи покращилася якість середньої освіти від запроваження вимоги про наявність у вчителів педагогічної освіти? Підстав для такого твердження немає. Натомість додаткових проблем виникає багато.

5. Норма про обов’язковість саме педагогічної вищої освіти була скасована ще Законом України «Про освіту» у 2017 року. Замість цього було передбачено наявність професійної кваліфікації педагогічного працівника, яка може бути отримана не лише через здобуття педагогічної вищої освіти, але також через здобуття іншої вищої освіти за освітніми програмами, які передбачають присвоєння професійної кваліфікації педагога, а також через досвід практичної роботи.

Ці норми збережені і в новому законі «Про загальну середню освіту», який був поданий ще попереднім урядом і ухвалений уже Верховною Радою VIII скликання.

НЬЮЗМЕЙКЕР