Про живі великодні традиції в етнографічному музеї села Великі Береги

16 квітня для учнів Великоберезької середньої школи імені Добраі Петера сталася справжня подорож у світ автентичної культури – вони стали учасниками унікального заходу, присвяченого великоднім традиціям Закарпаття. Святкове дійство проходило в атмосферному сільському будинку етнографічного музею у Великих Берегах, що на Берегівщині, та включало майстер-класи, демонстрації ремесел, частування і навіть стародавні обряди.

Зустріла гостей керівниця музею Адель Гал, яка тепло привітала школярів і цікаво розповіла про символіку свята. У своїй промові вона наголосила на важливості таких атрибутів, як яйце – символ життя, весни, єдності родини та поколінь.

Одним з найяскравіших моментів стало створення писанок за традиційними закарпатськими технологіями. У ботанічному саду учасники збирали листя й квіти, з яких згодом виготовляли неповторні візерунки. Листя прикладали до яєць, обмотували панчохою, а потім варили у відварі з цибулиння. В результаті – природні, ніжні орнаменти, які відтворюють красу навколишнього світу.

Атмосфера в музеї нагадувала справжню великодню майстерню: запахи диму, цибулиння і свіжої випічки створювали тепле й затишне тло для занурення у народне мистецтво. Діти також мали змогу опанувати техніку дряпання – коли орнамент наноситься шляхом подряпин на пофарбованій шкаралупі, та воскову техніку, де писанка вкривається воском і прикрашається золотим пилом.

Координаторка ГО Pro Cultura Subcarpathica Крістіна Молнар наголосила на важливості таких подій: «Великодні звичаї є живою частиною народної культури. Ми прагнемо, щоб молодь не лише спостерігала, а й брала участь у збереженні цих традицій».

Окрім писанкарства, програма включала інші способи оздоблення яєць, зокрема за допомогою оцту. Це дало дітям змогу побачити, наскільки різноманітним і винахідливим є народне мистецтво.

Звісно, не обійшлося без великодніх частувань. Учасники скуштували традиційну паску та жовтий сир – особливу страву, яку готують у багатьох угорських родинах Закарпаття. Кухарка Пірошка Олас поділилася спогадами: «Хоча жовтий сир тепер готують рідше, його смак і рецепт – це частина нашої спадщини. Старші ще дотримуються цієї традиції, а молодь має змогу тут побачити і спробувати, як це було раніше».

Кульмінацією свята стало відтворення обряду великоднього поливання. Дівчата у святковому вбранні, тримаючи кошики з писанками, стояли перед ґанком, а хлопці з відрами води весело здійснили обряд очищення та весняного оновлення.

Захід відбувся за підтримки фонду ім. Шандора Чорі та Закарпатської філії Мережі будинку традицій, об’єднавши освітню, культурну та розважальну складову в одне тепле, пам’ятне дійство.

Наталія ВАРОДІ