У Великій Доброні відзначили День національної єдності угорців

У селі Велика Добронь на Ужгородщині цьогоріч традиційно теж відзначили День національної єдності угорців. О 16:32 (середньоєвропейського часу – ред.) дзвони сповістили про початок вшанування. Час не випадковий: саме в цей момент, 4 червня 1920 року, було підписано Тріанонський договір.

У 2010 році парламент Угорщини оголосив день підписання мирного договору, що завершив Першу світову війну, Днем національної єдності. Відтоді 4 червня угорці в усьому світі відзначають День національної єдності. Щороку на Закарпатті також організовуються заходи з цієї нагоди.

У середу вдень на березі струмка Гатрац біля меморіального знаку національної єдності, встановленого кілька років тому, зібралися представники Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), керівники територіальної громади та місцеві жителі. Присутніх привітала директорка Угорського дому Великої Доброні Єва Сані. Відтак прозвучала пісня “Я угорець” у виконанні хору Великодоброньської територіальної громади.

– Цей день нагадує нам, що угорська нація – це велика родина, члени якої хоча й розкидані по всьому світу, проте нерозривно пов’язані спільним корінням, мовою, культурою та історією. День національної єдності надає можливість підсилити усвідомлення того, що ми єдині, незважаючи на кордони та географічні відстані. Ця єдність — не просто відчуття, а жива, пульсуюча реальність, яка проявляється у спільних цінностях, плеканні традицій та взаємній підтримці, – зазначив педагог Шандор Варга.

За його словами, важливо, щоб у цей день ми дивилися не лише в минуле, а й у сьогодення та майбутнє.

– Нехай цей день зміцнить нашу віру в те, що разом, спільно ми здатні зберегти та передати все те, що робить нас угорцями, – зазначив він, відзначивши зразкову діяльність закарпатських угорських громад, роботу угорськомовних шкіл, а також церков та громадських організацій, бо все це доводить, що нація живе і хоче жити тут. – Нас зміцнює те, що ми не самотні. Між угорськими громадами Карпатського басейну вибудовані мости, – сказав Шандор Варга. Щодо катастрофи в Прайді, Румунія, він зазначив, що важливо допомагати один одному в повсякденному житті, і що цього разу найбільше потребують допомоги всіх угорців брати у Секейському краї Трансільванії.

Вірш Анни Форкош “Національна єдність” продекламував Андраш Гіді, учень Великодоброньського ліцею. Після цього вшанування прикрасив тематичний виступ хору.

Відтак присутні поклали вінки до меморіального знаку, створеного уродженцем села Ендре Гіді-молодшим. Він символізує угорців, розкиданих по всіх куточках світу, з яскраво-червоною гранітною кулею на вершині, що символізує єдність.

Увечері на території місцевого Угорського дому запалили “вогонь єдності”.

– Для угорців Закарпаття національна приналежність особливо важлива, оскільки ми відчуваємо її силу щодня. Завдяки єдності у Великій Доброні зокрема збудували Угорський дім, заасфальтували вулиці. Масштабна єдність проявилася, коли почалася війна і сотні біженців прибули зі сходу України. Ми забезпечували їх тут, у територіальній громаді. Весь Карпатський басейн, наші знайомі, наші міста-побратими об’єднали зусилля та надсилали гуманітарну допомогу, що дозволило нам годувати їх протягом кількох місяців. Відтоді ми незлічену кількість разів надсилали підтримку, що складалася з такої допомоги, на фронт, – повідомив наприкінці заходу Ласло Гіді, заступник голови Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, очільник місцевого осередку організації.

RV/Kárpátalja hetilap