В Ужгородському замку відкрилася меморіальна виставка, присвячена Кларі Балог – національній легенді Закарпаття

Виставка, урочисте відкриття якої відбулося 3 вересня, присвячена одній з найвидатніших постатей у мистецтві танцю на Закарпатті, народній артистці України, чиє життя і творчість тісно пов’язані зі створенням і діяльністю Заслуженого академічного Закарпатського народного хору. Захід, організований в стінах Ужгородського замку, привернув увагу не тільки шанувальників найвідомішої танцівниці, балетмейстерки та хореографки регіону, а й членів родини артистки, студентів, а також представників Генерального консульства Угорщини в Ужгороді – консулів Олександри Чизмадії та Едіни Альбертни Шімон.

На початку заходу присутні вшанували пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання, а потім керівник відділу історії та місцевої історії Русин Валерія представила матеріали виставки, які знаходяться в колекції музею та хору. Серед іншого, тут можна побачити плакати концертів та гастролей Заслуженого академічного Закарпатського народного хору, переважно 1960‒1980 років, які вже стали частиною історії. Але також зберігся плакат першого публічного виступу хору 17 вересня 1946 року, з якого можна прочитати імена першого художнього керівника М. Добродєєва, головного хореографа В. Ангарова, танцівниці Клари Балог (тоді ще Керечанин) та її майбутнього чоловіка. З особистої колекції Клари Балог були представлені документи, особисті речі, подарунки, нагороди, книги, які вона написала, і, звичайно, цінні фотографії та пам’ятні речі. Також можна тут побачити портрет хореографа, написаний ужгородським художником Степаном Усиком.

– Танець, спів, фольклор вічні, особливо наше закарпатське народне мистецтво. Клара Балог ще за життя стала легендою в цій галузі. Ми показуємо дуже цікаві плакати та постери, які мають історичну цінність. Клара Балог збирала їх протягом усієї своєї кар’єри, яка була тісно пов’язана з історією хору, де вона працювала до кінця свого життя. Перше, що Клара Балог подарувала музею, – це її репетиційні чешки, а потім ми отримали і сценічні костюми. Вона не танцювала в них, а представляла культуру. Ми знаємо, що вона також виступала на конференціях, підтримувала місцеве мистецтво за кордоном, викладала. Уся її спадщина, всі фольклорні мотиви, танці, які вона хореографувала, – все це можна знайти в її книгах, рукописах, – коротко підсумувала подію керівник відділу Русин Валерія.

Ольга Сумовська, директорка музею, у своїй вітальній промові високо оцінила діяльність Клари Балог, провівши паралель з роллю нинішньої керівниці хору Наталії Петій-Потапчук у популяризації культури.

– Виставку ми присвятили найвідомішій артистці нашого регіону. Клара Балог протягом довгих десятиліть досягла чималих успіхів. Оскільки цього року музей і хор святкують ювілей, у рамках співпраці двох державних установ ми організували цю чудову виставку, яка триватиме до 17 вересня. Важливо популяризувати нашу культуру, наш регіон, щоб молодь, яка переїхала до нашого краю, також познайомилася з видатними особистостями історії Закарпаття, – сказала директор музею.

Галина Ломпарт, заступник директора обласного управління культури, з любов’ю згадала про своє особисте знайомство з художницею та розповіла подробиці створення барельєфу й меморіальної дошки Клари Балог на стіні філармонії, які були відкриті у вересні минулого року за підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді.

Наталія Петій-Потапчук, директорка та художня керівниця хору, зворушливо розповіла про співпрацю колективу з Кларою Балог, її творчі досягнення та внесок у збереження танцювальних традицій.

– Клара Балог – легенда танцювальної культури Закарпаття та всієї України, яку знають у Європі, Америці, Канаді. Вона дуже любила Закарпаття, куди б її не запрошували, вона не хотіла покидати рідну землю. З 1946 року, протягом усього свого життя, 70 років, вона працювала на одному робочому місці – у її трудовій книжці є лише один запис: «Закарпатський народний хор». Завдяки їй Закарпаття сформувало власний професійний хореографічний словник. Вона популяризувала нашу культуру, наше мистецтво. Ми щасливі, що ми, нинішні члени Заслуженого академічного народного хору Закарпаття, також можемо цим займатися, – зазначила Наталія Петій-Потапчук і подарувала музею цінний подарунок: кольорові фотографії з життя танцювального колективу хору з вітальними телеграмами на ім’я Клари Балог, а також цінним виданням, підготовленим до 75-річчя хору.

Дружина Петера, племінника і хрещеника Клари Балог, Каталіна Купрій-Лінц, також поділилася своїми спогадами про свою чудову родичку, яку вони з великою любов’ю називали Мамікою.

– Я рада, що можу бути членом родини Клари Балог. Ми багато говорили, я багато чого навчилася від неї. Вона була надзвичайно освіченою, розумною жінкою, розмовляла зі своїми гостями тією мовою, якою вони до неї зверталися, адже вона знала угорську, російську, українську, чеську, словацьку, англійську, французьку та німецьку мови. Пані Клара дуже любила своїх учнів, колектив, майже до останніх днів свого життя підтримувала з ними зв’язок.

Виставку зробили ще більш атмосферною спільні виступи колективу. На згадку про хореографа танцюристи виконали її найвідомішу постановку – танець «Березнянка» та запальний угорський чардаш, а соліст хору Андрій Свида заспівав старі пісні.

Джерело: Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap